Твердость руки – и никакого мошенничества?
Мабуть, саме до другої річниці конституційної реформи спікер Мороз повідомив Ющенка про небезпеку.
За його словами, в разі скасування реформи постане питання про імпічмент президента. На думку Мороза, ініціюватиме імпічмент не коаліція, яка дотепер всіляко підтримує президента, а ті, хто надто наполягає на скасуванні реформи.
Не відомо, чи отримав Мороз цю інформацію від Тимошенко, коли вони ще дружили в час творення помаранчевої коаліції. Чи він зробив цей висновок з допомогою дедуктивного методу, так само, як на підставі своїх здогадок про таємні плани партнерів вирішив першим кинути їх. Хто зна...
Але факт полягає в тім, що досі і сам Мороз, і його останній монопольний партійний "мозковий центр" пан Мендусь в один голос твердили, що жодних підстав для звинувачення президента в якомусь злочині не існує.
Отже, зв'язок скасування реформи з імпічментом має означати, що дії Конституційного суду, якщо вони відбудуться, ставитимуться в провину президенту?
Дуже, дуже дивна логіка.
Така ж дивна, як спроба інших користувачів реформи пов'язати питання про легітимність теперішнього президента з тією ж реформою, проведеною в пакеті через парламент.
Але повернімось до погроз Мороза. Навряд він збирається в якості звинувачення проти президента виставити саме лише подання до КС, особливо якщо воно буде ініційоване депутатами "Нашої України". Це вже з боку Мороза було б просто безглуздя.
Тож мають бути інші мотиви для імпічменту, які досі нікому не відомі, і які "притримуються" на крайній випадок.
Але якщо такі підстави для звинувачень в Мороза, або й в Тимошенко (якщо Мороз отримав від неї право повідомляти про це) дійсно існують – то приховування їх від правоохоронних органів та суспільства також є злочином.
Відтак, йому не треба чекати подання до КС, яке ніхто так досі й не подав.
Бо Тимошенко киває на секретаріат президента, а "Наша Україна" лише формує робочу групу й запрошує до неї БЮТ, аби разом скласти таке подання. І всі вони разом, схоже, все ще "багатіють думкою" про можливість повернення до "помаранчевої коаліції" тих же соціалістів, - аби Юлі без зайвих клопотів посісти місце прем'єра...
Так от, якщо докази скоєння Ющенком якогось злочину існують, треба не чекати ані подання до КС, ані, тим більше, самого рішення КС, - а створювати в парламенті відповідну слідчу комісію та заходитись з імпічментом.
Це тим більше в руках Мороза, що він вже більше півроку тримає непідписаним закон про слідчі комісії, що його не підписав сам Ющенко, - і в будь-який момент може запустити в дію.
І якщо звинувачення проти президента реалістичні, - то недавній БЮТівець пан Онопенко забезпечить абсолютно об'єктивну підтримку цих звинувачень з боку Верховного суду. Чи не так?
А якщо в парламенті буде добре дотримано процедуру, то й КС, хоч би як його не звинувачували в ангажованості президентом, нічого не вдіє, бо його справа – саме процедура. От і все....
Залишилось знайти звинувачення.
Можна припустити два варіанти.
Перший, якщо вже названо пані Тимошенко – звісно, "Росукренерго".
Досі єдиним публічним звинуваченням тут проти Ющенка було свідчення пана Турчинова стосовно начебто наказу президента "залишити його хлопців в спокої", коли СБУ взялась за цю справу.
Інші подробиці якщо є, то в тому ж сейфі Турчинова, де досі лежать підписи депутатів минулого скликання про ревізію конституційної реформи.
Але ж РУЕ зараз якщо й наносить шкоду національним інтересам України, то вже під безпосереднім керівництвом свого творця пана Бойка з уряду Януковича.
Причому наразі досі не відомо, чи домовились ці очільники українського уряду в США з віце-президентом Чейні щодо усунення сумнівного посередника та заміни його на якогось іншого. Якщо одночасно домовились і з Путіним, - ну, тоді Ющенку буде непереливки. А так – ні, все це про що завгодно, але не про імпічмент...
Другий варіант в пошуку звинувачень проти президента – вже зовсім в іншому місці. В руках пана Мельниченка, а можливо, уже й в парламентській слідчій комісії, присвяченій "касетному скандалу". Або і в ГПУ.
Тут навіть здогадуватись не можливо, про що йдеться.
Але вже давно очевидно, що знаряддям цим Мороз користується зовсім не для переслідувань Кучми чи навіть Литвина в справі Гонгадзе.
Більше того, залякування Литвина показами Мельниченка навіть призвели до зворотнього процесу. Пан колишній спікер став активно і публічно свідчити про злочин, в тім числі і свій, начебто не навмисний, - фальшування закону 4180, нині той самий 2222, про конституційну реформу під час її ухвалення.
І, власне, з приводу реформи Литвин вже все важливе сказав, так що його шантажувати далі немає сенсу. То кого ж тоді лякати?
Не інакше – Ющенка, і не справою Гонгадзе. Бо якщо колись саме до президента були претензії за нерозслідування, то тепер всі вони – до коаліції, до якої набагато ближче принаймні слідче управління ГПУ...
От і виникає питання, що коли в Мельниченка та, відповідно, Мороза є щось про Ющенка не в справі Гонгадзе, - то чому воно досі не стало публічним і не спрямоване на розслідування?
Натомість публічний шантаж Ющенка триває дуже давно, і лише в момент загострення переляку самого Мороза з приводу ревізії конституційної реформи або врахування його інтересів в межах дії чинної нині Конституції.
А от чи дійсно цей шантаж діє на Ющенка, і саме на ньому тримається досі Основний закон, за яким живе Україна, - маємо змогу швидко переконатися.
Тестом стане чи виконання, чи скасування рішення останнього з'їзду НСНУ про подання до КС щодо ревізії реформи з боку тепер вже нового глави ради партії, глави СП пана Балоги. Він дасть остаточну відповідь: нова команда набрана Ющенком задля посилення своїх позицій, чи для прискорення його капітуляції. Бо з цього приводу вже є різні думки.
Це тим більше показовий буде тест, що зовсім інша прихильниця збереження реформи пані Лукаш в своєму висновку про наслідки можливого її скасування фактично запропонувала опозиції найкращий спосіб оголосити дострокові вибори.
А саме – на її думку, скасування закону 2222 (4180) разом із перехідними положеннями поставить під сумнів легітимність обрання теперішньої Верховної Ради.
Цікава пропозиція. Особливо тим, що дозволяє Ющенку оголосити дострокові вибори без вживання норм чинної Конституції. Це важливо для самого факту скасування норм, якими принаймні президент не скористався.
А ще – це просто зручніше.
І не доведеться вираховувати, що після вступу пана Балоги з 15 вересня до роботи в в СП уряд протягом двох місяців і досі не повністю сформований. Бо МНС же ніхто не ліквідував...
А що звільнила коаліція Балогу з посади міністра лише 5 жовтня - так це додаткове порушення ще й регламенту. В цій ситуації звільнення Тарасюка й відлік часу не заповнення його вакансії – це лише додатковий обтяжливий для уряду момент...
Але пропозиція пані Лукаш звільняє тих, хто прагне дострокових виборів, від потреби займатися цією проблемою як приводом.
Відмовитись від цієї "пропозиції" для теперішнього складу СП та керівництва НСНУ, - значить не лише підтвердити острах перед погрозами на адресу президента з боку Мороза, але й визнати неготовність до парламентських виборів. А тоді навіщо було "любих друзів" ганяти?
Наголосимо, йдеться саме про вибори парламентські, бо навіть за висновками пані Лукаш, яка як ніхто знає історію судового засідання ВС щодо виборів президента, - при скасуванні реформи справжніх загроз легітимності президента не існує.
Врешті, якби це було не так, то ставити "в пакеті" треба було б не питання про сумнівність обрання президента Ющенка в 2004 році, а одразу - про відновлення в статусі обраного тоді президента Януковича.
Втім, можливо, хтось іще пограється такою ідеєю. Наприклад, ініціювавши перегляд Верховним судом під головуванням пана Онопенка того історичного рішення на підставі "нових обставин". Адже справи про організаторів фальшувань другого туру тодішніх виборів, про "паралельний сервер" так ніким і не доведені...
Ну, тоді роль силовиків в 2005-2006 роках стане особливо яскравою. Але в будь-якому разі не йтиметься про імпічмент...
Натомість, пані Лукаш нині ставить інше питання: про начебто створення правового вакууму в разі скасування змінених під час реформи статей Конституції. Бо, мовляв, всі вони скасовані згаданими змінами, і їх треба заново писати, а це може зробити лише парламент, а не КС...
Все було б логічно, якби не згадка самої пані Лукаш про перехідні положення закону 2222 (4180). Якщо КС їх скасує разом із всім законом, і тим поставить під сумнів парламентські вибори, - то одночасно зліквідує й норму цих перехідних положень щодо скасування попередніх статей Конституції.
Простіше кажучи, поверне норми попередньої Конституції в дію в повному обсязі. І жодним чином при цьому КС не займатиметься невластивим йому нормотворенням.
Втім, залишмо Конституційний суд в спокої, в якому він досі перебуває, навіть не даючи відповіді на перше питання: чи залишає він за собою право переглядати зміни до Конституції.
Хоча суддів КС вже мала б збентежити кількість юридичних коментарів та роз'яснень, до яких вимушені або просто бажають вдаватися сторони теперішнього протистояння, перебираючи на себе його функції.
От уже й Мін'юст Лавриновича підхопив традицію часів Головатого та Зварича – тлумачити акти вищих посадових осіб, в даному разі – укази президента.
Доходить до смішного.
То президенту як Головнокомандувачу й керманичу зовнішнього курсу забороняють погоджувати кандидатури посадовців другого й нижчого рівня у силових структурах та МЗС.
Мовляв, в Конституції про це нічого не сказано. Наче там сказано про право погоджувати ці кандидатури, а не лише склад Кабміну, правлячій коаліції...
То президенту хочуть заборонити ветувати бюджет – наче він не звичайний закон...
Щось не схоже це на правовий підхід, який уряд та коаліція начебто протиставляють загрозі "авторитаризму" з боку президента.
Схоже хіба що на "тверду руку" прем'єра, якої просто жахаються в уряді та коаліції й на догоду якій пишуть всілякі дурниці. Потім намагаються тихенько "з'їхати" з цих нісенітниць – під виглядом миротворчості.
Ну, для прикладу, щойно Мін'юст "заборонив" президентові погоджувати нижчих чиновників - силовиків – а пані Богатирьова вже пояснює, що сам же прем'єр збирається погоджувати з президентом кандидатуру на посаду міністра МНС... Сам Янукович знов збирається до Ющенка по голову Тарасюка, а очільники Партії регіонів не погоджуються з соціалістами щодо потреби виганяти ще й міністра оборони....
А ще можна згадати, як теперішня більшість скасовувала відставку уряду Єханурова, тричі проголосовану минулим парламентом, і все заради свого тлумачення тієї ж Конституції... Може, якщо трохи почекати, то й відставку Тарасюка скасують? Або й Луценка повернуть?
За дурною головою – і "твердій руці" нема спокою.
А щодо "твердої руки", скажімо, пана Януковича, то тут є деталі.
Він так бадьоро похвалився своєю причетністю до узурпації влади, що ГПУ вже має принаймні зізнання.
І мала б звернутися до ст.5 Конституції, яка не змінювалася під час реформи. Там сказано: "Ніхто не може узурпувати державну владу". Відповідником в Карному кодексі є стаття 109, де йдеться про спробу захоплення державної влади.
Між іншим, якщо ніхто з цим питанням не розбереться зараз – обов"язково знайдуться люди, які плівочку з визнанням Януковича ще виставлять йому в слушний момент. Ну, це коли він вже перечавить всіх своїх опонентів в Україні й настане час прибирати його самого...
Нині ж твердість руки та своїх справжніх намірів нарешті час продемонструвати пану Морозу. А то всі його тимчасові партнери й "жертви" можуть здогадатися, що він весь час тільки блефує.
А може, вони й так давно про це знають, і час від часу передають з рук в руки його "золоту акцію"?
