Інвестиційна привабливість Верховної Ради
29 грудня, тепер вже міністр МВД, Василь Цушко та ще двоє його колег по Соціалістичній партії зареєстрували законопроект "Про підтримку хімічної промисловості".
Можливо, хтось подумає, що в ньому йдеться про податкову підтримку модернізації заводів з метою підвищення їхньої ефективності. Але реальність набагато простіша.
Йдеться лише про те, щоб для окремо визначених Кабміном підприємств встановити ціну газу у 548 грн. за 1 тис. кубів без урахування транспортування та ПДВ, на відміну від 656,5 грн., які будуть сплачувати всі інші підприємства в економіці.
Газ хімікам пропонується продавати в обсягах, достатніх для досягнення 5% рентабельності.
Автори законопроекту потурбувалися про те, щоб було легше вирахувати хабароємність цього документу. У Додатку до законопроекту міститься таблиця, яка порівнює прибутки шести хімічних підприємств за умови конкурентної та заниженої ціни на газ.
Як видно з таблиці, за умови введення пільгової ціни доходи підприємств зростуть на 1,4 млрд. грн., перетворюючи збитки в 659 млн. грн. на сукупний прибуток в 764 млн. грн.
Припустимо, що лобіювання подібного законопроекту коштує 10% від доходу, який з’явиться у хіміків через встановлення пільгової ціни.
Прибуток зріс на 1,4 млрд. грн. Отже, хабароємність законопроекту, якщо спиратися на цифри в Додатку, складе 140 млн. грн. або 28 млн. дол. США.
Звернемо увагу на те, що за існуючими тарифами за те, щоб даний законопроект пройшов, депутатам буде достатньо заплатити значно меншу суму.
Верховна Рада – надприбутковий бізнес. На вкладені в народних обранців декілька мільйонів доларів можна очікувати сотні мільйонів прибутку.
Не забули автори законопроекту і про Кабмін. Спеціально для нього у законопроекті міститься ще дві можливості підвищити хабароємність.
По-перше, законопроект передбачає, що перелік підприємств, що отримають дешевий газ, буде визначатися Кабміном, а отже, потрапити до нього зможуть не всі.
А по-друге, обсяги дешевого газу будуть також визначатися Кабміном.
Але повернемося до таблиці із даними про рентабельність.
Ці цифри викликають подив. Не вказано, хто надав цю інформацію. Скоріше за все, довірливі пан Цушко і Ко. скористалися даними самих виробників, які зацікавлені у завищенні собівартості.
Або, можливо, це дані з Міністерства промислової політики, голова якого, до речі, перший підняв тему зниження ціни газу для окремо взятих підприємств.
Тоді чому не вказати джерело? Адже країна має знати своїх професіоналів!
Фінансово-економічне обґрунтування закону містить лише одну сакральну фразу про те, що цей законопроект не потребує додаткових видатків з бюджету. Але хто ж покриє "Укргаз-Енерго" (або "Нафтогазу") різницю між собівартістю газу та його ринковою ціною?!
Але – хіба соціалісти можуть опускатися до таких приземлених запитань?
СКОРОЧЕНА ВЕРСІЯ. Продовження статті читайте на сайті Економічна правда
