Бюджет стабілізації
Президент Ющенко підписав бюджет на 2007 рік під умовою схвалення парламентом постанови, яка зобов'язала уряд за наслідками першого кварталу переглянути й підвищити соціальні нормативи. В разі невиконання урядом цієї усної угоди Ющенко пригрозив, що навесні народ буде на боці президента...
Що саме зробить президент з урядом за порушення домовленості, і на боці яких його дій має опинитися народ, - мусимо лише здогадуватись. Ентузіасти дострокових парламентських виборів, мабуть, розчули, що саме про це й ідеться. Але насправді про "дамоклів меч" для президента навіть не йдеться.
Це в парламенті опозиція отримала змогу в разі невиконання Кабміном теперішньої постанови – навесні підняти питання про довіру до нього. А отже, й "золоті акції" коаліції отримують чергову віртуальну котировку.
Втім, зовсім не обов'язково, що уряд відверто порушуватиме постанову ВР щодо соціалки. Просто перегляд бюджету-07 можна буде відтягти вже до першого півріччя, а там почнеться праця над наступним кошторисом, і нові торги та інтриги. В межах теперішнього складу парламенту, звісно.
В бюджетному протистоянні Ющенко як гарант інтересів громадян і претендент на збереження повноважень програв.
І навіть якщо він домовився з Януковичем про зміну глави СБУ чи збереження на посаді міністра Тарасюка, - це не та ціна питання. Президент підтвердив, що справжньої зброї проти коаліції в нього немає.
Експеримент з президентським вето в контексті боротьби за повноваження (якщо б ця боротьба була справжньою) вимагав від нього хоча б перевірки на стійкість опозиційного резерву. Все ж таки принципово важливо, чи дійсно б втримався від участі в подоланні останнього бюджетного вето БЮТ...
Але Ющенко "впорався" з торгами за бюджет сам, залишивши БЮТ інший шанс: змогу обміняти перше читання закону про опозицію на подолання вето на закон про Кабмін.
Одразу зазначимо, що з цими законами все буде не так просто. Закон про Кабмін отримає ще не одну нову редакцію, поступово позбавляючись відвертих дурниць, але посилюючи головне – одноосібну роль прем"єра в новій системі влади. А БЮТ слідкуватиме, аби закон про Кабмін був зручний для Тимошенко, так само, як закон про опозицію має бути зручний для Партії регіонів...
Та це ще попереду.
А от слабкість Ющенка стосовно бюджету має кілька додаткових аспектів.
Перш за все, він втратив губернаторів, що звернулися до нього з проханням підписати бюджет. Янукович елементарно "перекупив" виконавчу вертикаль, збільшивши місцеві кошториси та наобіцявши перспективу "бюджетного федералізму" замість підвищення соціальних нормативів в ближчому майбутньому.
Грамотно, нічого не скажеш. Кожному місцевому князьку вигідніше роздавати електоратові соціальні подачки з власних рук, ніж мучитись із тими перерахунками мінімальних зарплат та пенсій, що поступово унезалежнюють навіть найбідніших...
Друге: Ющенко підписав останню редакцію бюджету, де раптом опинилися нещодавно викреслені вільні економічні зони та території пріоритетного розвитку... Правда, без податкових пільг для імпорту, але з пільгами для кредитування під гарантії уряду тощо...
Це означає, що окремих законів про відкриття кожної нової зони знов не розглядатиметься публічно, а в тіньовий спосіб запроваджуватиметься в уряді? І в ці списки потраплятимуть лобісти не лише від правлячої коаліції, але й від президента та, можливо, опозиції? Так, як їхні інтереси відбиті в списку на приватизацію?
Третє, і найсмішніше.
З самого початку в бюджеті-07 передбачено особливий "стабілізаційний" рядок.
Ні, це, зрозуміло, не кошти на дострокові вибори.
Це вперше в українській історії 129 млн. грн., заплановані на відшкодування агітаційних витрат політичних сил, що перемогли у виборах до Верховної Ради. Все у відповідності до закону про політичні партії.
Дивним чином в жодній публічній суперечці щодо долі бюджету про цей рядок не згадали ані владні, ані опозиційні фракції. Може, просто вони надто дрібні?
Але в усякому разі це будуть кошти виключно для керівництва парламентських політичних сил. І яку б суму вони не становили, а все одно – стануть вагомою альтернативою "спонсорським". Відтак, відновлюватимуть дисципліну, особливо там, де покупці місць в списку поставили єдність парламентських структур на ризиковану межу.
Не буду стверджувати, що саме потреба в цих грошах примусила пані Тимошенко піклуватися про найвигадливіші способи, аби ввести "антинародний бюджет" в дію.
Але, мабуть, не помилюся, що саме пані Тимошенко потребує цих бюджетних коштів, як жоден інший лідер парламентської фракції. І в цьому сенсі для неї ці гроші – суттєвий "гачок" з боку уряду та коаліції.
В усякому разі, вони набагато реальніші для БЮТ, ніж омріяне державне фінансування "опозиційного уряду" чи якихось інших структур, закладених в проект закону про опозицію.
Саме тому, ветуючи бюджет, Ющенко міг випробувати Юлю як справжнього лідера радикальної опозиції, що не поступається принципами, тим більше – заради грошей...
А так БЮТ отримає свою частку державного фінансування без зайвих клопотів, та ще й потроху знущаючись з президента за його поступливість.
Втім, "агітаційні" гроші отримають і інші чотири політичні сили в парламенті.
Але тут інша проблема виникає: навряд уряд одним траншем сплатить всі "агітаційні" на початку року, а потім чекатиме оголошення розпуску парламенту... Навіть напевне, максимально відкладатиме фінансування цієї вочевидь далекої від соціальних потреб громадян статті.
Тому ця норма ще зіграє свою цікаву роль в стримуванні прагнення опозиції до розгону парламенту. Як, втім, і обмеження пенсій для депутатів в 2007 році...
Ну, а остаточно відмовити, зокрема, БЮТ від його "деструктивних планів" здатен закон про опозицію. Не важко уявити й аргументацію пані Юлі на користь відтермінування виборів, коли і так за урядом буде забезпечено її нагляд...
Трохи наполегливої праці над формулюваннями, трохи не надто суттєвих поступок БЮТові з боку Партії регіонів, - і стабільність уряду та коаліції на наступний рік буде гарантовано.
Правда, як повідомив колишній соціаліст, а нині молодий партієць "Батьківщини" та права рука Тимошенко в об'єднаній парламентській опозиції пан Вінський, - депутати вже спрямували до КС подання про нелегітимність уряду Януковича в перші 20 днів його правління через сумісництво посад з депутатськими мандатами. І це, на думку опозиції, має стати приводом для урядової кризи та розпуску парламенту...
Але якщо лише цим, з дозволу сказати, "знаряддям" опозиція озброїла президента заради дострокових виборів – то треба визнати, йому в руку вклали хіба що барабанну паличку, а не меч.
Навіть люті вороги уряду Януковича та антикризової коаліції не можуть не визнати, що під час парламентських літніх канікул, які почались одразу по призначенню цього Кабміну, - виконати конституційну вимогу про складання мандатів було неможливо. Я вже не нагадую про те, як довго і восени тримали свої мандати тодішні урядовці від "Нашої України"...
Інша річ, що згадане подання до КС могло відіграти одноразову роль в щойно завершеному бюджетному епізоді. Зокрема, створити в президента ілюзію справжнього механізму санкцій проти уряду й коаліції на весну, - аби він не остерігався підписувати бюджет під непевні обіцянки Януковича.
Ну, що ж, знаючи про "ахілесову п"яту" секретаріату президента – його юридичну службу – можна з Ющенком і не такі фокуси прокручувати.
Втім, слабких місць у президента досить.
Найяскравіше з них – радник Луценко, він же ініціатор нового громадського руху "НСО". Майже Корчинський, але не Корчинський...
Луценко, як відомо, обіцяє підтримку "з вулиці" – на випадок, коли треба буде підсилювати політичну волю Ющенка до розгону парламенту в разі створення правових для цього умов. Дякувати Богу, пан Луценко свій власний рух НСО не називає такою "правовою підставою".
Але, схоже, це саме на луценків проект послався президент, пояснюючи, як каратиме уряд за невиконання соціальних зобов'язань... Міф, але який!
Юристам з урядово-коаліційного табору буде чим займатися, шукаючи зв'язок між неформальним рухом Луценка та його формальним статусом президентського радника. А провокаторам буде робота, аби створити підстави для прямих звинувачень президента в організації масових заворушень абощо...
Тобто допомогти в організації юридичних підстав для дострокових парламентських виборів нова громадська ініціатива не зможе. Натомість сприятиме шукачам звинувачень проти Ющенка, а відтак і інших дострокових виборів, президентських...
Ну, що ж, мабуть, така вже доля: можна виправити все, включно з юридичною безграмотністю СП, але не особисті симпатії гаранта... А відтак – всі бажаючі можуть гратися на цій "флейті" досхочу, Луценко відкритий до спілкування.
Сам же Ющенко, судячи з його останніх висловлювань, ще донедавна шукав "зброю" проти коаліції та уряду в самій новій Конституції.
Зокрема, його цікавили питання до КС щодо повноти формування уряду за відсутності в ньому міністра з "квоти" президента або небажання парламенту враховувати зауваження президента до бюджету...
Цікавили. Але з бюджетом вже вирішено, і тут все правильно: до розпуску Верховної Ради його не прив"яжеш. А з неповним формуванням складу Кабміну, що досі стосується "проблеми Тарасюка", - питання, мабуть, вирішиться незабаром.
Так само, як і з бюджетом. Але – з допомогою ігор навколо закону про Кабмін, де автори передбачили запобіжники зволіканню президентом висування ним кандидатури "свого" міністра.
Тут остаточна редакція тексту закону залежатиме від "діамантової акції" БЮТу, тобто від готовності долати вето на закон із збереженням норми, що вибиває з рук президента і цей важіль впливу.
Не виключено, що БЮТ, з огляду на свої плани колись помінятися місцями з урядом Януковича, буде зацікавлений в збереженні цієї стабілізуючої норми.
І тоді, не чекаючи, коли все закріпиться законодавчо, Ющенко просто знайде привід погодитись на заміну пана Тарасюка... Такий вже в нього напрацьований алгоритм.
Стабільність все одно візьме гору.
Нарешті, останній напрямок пошуку шляхів до дострокових виборів парламенту – скасування самої конституційної реформи. Але справа з відповідним поданням до КС все ще стоїть на місці. Хоча тепер на піар-озброєння її взяла вже пані Тимошенко...
Цікаво, що сама ідея зв'язку між скасуванням реформи й дочасними виборами ВР виходить з "ворожого" табору, юридичного мозкового центру ПР.
Але пані Юлі не до цього. Адже її власні юристи досі далі проблеми суміщення урядових посад з депутатськими мандатами так і не просунулись, доводиться користатися інтелектуальними наробками опонентів, і то лише для підтримки іміджу...
Якщо продовжувати шукати в українському політикумі більш-менш відчутні симптоми інтересу до урядової та коаліційної кризи й дострокових парламентських виборів, - то це хіба що підвищена останніми днями медіа-активність колишнього спікера ВР, лідера Народної партії Литвина.
І то його розмови про бажаність перегляду результатів виборів 2006 року звучать більше як привід для іншого месіджу: про те, що команда Ющенка сильно втрачає через відсутність в ній такого політика, як сам пан Литвин.
А й правда: виглядає й говорить він на тлі всіх діючих – блискуче. Але чи в нього, окрім великих обсягів інформації, є й конкретні юридичні наробки для практичних зрушень в хворобливій конституційній тематиці?
Тож все свідчить про наближення України до повної стабілізації, омріяної урядом Януковича, антикризовою коаліцією й президентом Ющенком.
А найперше про цю стабілізацію волає відсутність потенційних гасел на дочасні вибори. Зокрема, вичерпаність закликів, пов"язаних з цінами на енергоносії та тарифами. Залишилось Чернівецькому скинути киянам 10% та зареєструвати в Мінюсті - і все, тема буде остаточно закрита.
Натомість уряд Януковича за брудну роботу з переведення країни через тарифний бар'єр має право на подяку решти політикуму. І він її отримає – у вигляді безперешкодної змоги "наводити лад" на свій розсуд.
Президент теж одержить винагороду – спокій. Опозиція - дещицю грошей і закон про себе. Коаліція – гроші, інвестиційні проекти й улюблену "відповідальність".
Народ уже давно отримав владу, яку сам заслужив і сам же обрав, а що за дорого – так демократія не дешева іграшка.
Кожному – своє?
