ВідРада для Віктора Януковича, або брежнєвське дежавю
Віктор Янукович за останні місяці став значно технологічнішим. Як, власне, і вся Партія регіонів.
Вже ніхто нікого не обзиває "козлами".
Навпаки - опонентам пропонують головування в досить жирних комітетах і усіляку конструктивну співпрацю.
Навіть ситуацію з журналістами СТБ, в якій знову на поверхню вийшла вся внутрішня суть "регіоналів", ПР вдалося розрулити, влаштувавши сеанс праведного гніву Лідера.
Але існують моменти, коли Янукович і його оточення все ще залишаються на рівні політики "необтесаного кучмізму". Особливо в організації так званого народного одобрямсу.
Якщо хто не пам'ятає, колись на сайті президента Кучми була така собі рубричка "Звернення і листи громадян до президента". Оновлювалася вона дуже рідко, за винятком тих випадків, коли Леоніду Даниловичу конче необхідно було проштовхнути якусь ініціативу за допомогою народного одобрямсу.
Наприклад, час від часу Кучмі хотілося якщо не розстріляти, то хоча б розігнати Верховну Раду. Це його бажання якимсь дивним чином одразу передавалося чиновникам на місця, і вони тут же починали строчити листи президенту.
Наприкінці 2001 Сумська облрада якось несподівано в тон президенту угледіла в діяльності вищого законодавчого органу "загрозу для суспільства".
Луганська обладміністрація тут же провела "круглий стіл щодо розпуску парламенту", а в тоді ще маловідомому Северодонецьку одразу почали готувати мітинг, де однією з вимог мав бути саме розпуск парламенту. Або політреформа.
Тоді півроку Україна просто захлиналась від хвилі громадських форумів на підтримку політичної реформи. Напевно, нічого просто було людям робити у літні місяці, і вони, замість того, щоб вирушати у відпустку, їхали підтримувати нову ідею президента.
Кучма залишився вдоволений результатом. Принаймні, в рамках неформального саміту президентів Центральної Європи у Зальцбурзі він міг аргументувати, що політреформу хоче не тільки він, але й народ:
"Обговорення ішло серед аудиторії, яка розуміється (на політичній тематиці). Не треба думати, що народ – це стадо баранів, які взагалі відсторонені... Ми ж не ходили до села, до бригади чи до ферми і не обговорювали політичну реформу. А обговорювалося питання в наукових колективах, студентських колективах".
Далі гірше. Наприкінці 2003 року шахтарі й шкільні технічки першими дізналися, що в Україні готується заколот.
Якраз тоді БЮТ, "Наша Україна" і СПУ намагались запобігти парнокопитному голосуванню за політреформу.
Представники трудових колективів та просто громадяни завалили адміністрацію Кучми листами зі своїм "глибоким обуренням" діями депутатів від опозиції в парламенті, які "робили спробу дестабілізувати роботу вищого законодавчого органу країни".
У 2004 році народну увагу почали переключати на персону наступника, і "народний одобрямс" зосередився вже на Вікторі Януковичі.
Тоді ж на сайті Кабміну з'явилась рубрика "Звертаємось до прем'єра".
В ній здебільшого розповідалось про зустрічі Віктора Федоровича з народом, а також вміщувалися теплі листи громадськості до прем'єра.
Звідти можна було почерпнути "суспільно корисну інформацію" про відро полуниці для Януковича, які привезла йому пенсіонерка з Луганщини Неллі Рєзцова, а також про молитви за нього різних матушок та ієгуминь.
З приходом до влади Ющенка та його прем'єрів рубрики "народного одобрямсу" зникли як з сайту Кабміну, так і президента.
Натомість Віктор Янукович свою рубрику "народної любові" переніс на свій персональний сайт. Ось і зараз на ній можна прочитати з півсотні послань від простого народу з вітаннями Віктора Федоровича з Днем народження.
Наприклад, таке вітання (орфографія збережена): "Я, Роман Ігорович, який проживає в м. Пустомити Львівської області, хочу висловити найщиріші побажання Лідеру Партії Регіонів, вітаю його з 56-річчям, думаю, це є одна єдина людина в країні, яка в даний момент може вивести країну з кризису.
Я брав участь у виборах народних депутатів України 2006 року. Під час моєї роботи я познайомився з багатьма членами різних партій, зокрема і з членами Партії Регіонів. В мене склалась дуже хороша думка про роботу і програму партії.
Хочу замітити, що на Заході ведеться сильна антиреклама проти Партії Регіонів. Вашу політичну силу тут майже не сприймають. Зате я розумію, що люди просто не знають про те, що Ви дійсно команда, яка виведе Україну з кризи.
Ще за виборів один мій знайомий, член партії "Наша Україна" сказав: "Я ніколи не хочу бачити Юлію Тимошенко на пості прем'єра!". Тут я з ним згідний. Ця людина одержима владою, вона хоче правити, але чим, вже після її роботи, щось нікому легше не стало. А тепер їй взагалі немає чого рипатись. Влада в країні є. Це Партія Регіонів. В найближчому майбутньому я хочу вступити в члени Партії Регіонів.
З повагою – Ваш прихильник Роман Ігорович", - йдеться у вітанні до Януковича
Невідомо, яка користь від оприлюднення в Інтернеті таких листів. Навряд чи власники комп'ютерів в Україні мліють від взірців брежнєвських традицій. Чи це такий оригінальний спосіб підтримання командного духу електорату Партії регіонів?
Це, скоріше, штрих до портрету, який нічого не вирішує, але багато що характеризує.
Інша справа - намагання нав'язувати свою позицію за допомогою місцевих рад та зборів підписів.
Слід зауважити, що Партія регіонів тут не одна. Напевно, немає такої політичної сили, яка не скористалася б місцевими радами у політичній боротьбі. Це було і у 2004 році, це є і зараз.
Місцеві ради, де БЮТ отримав більшість, також писали листи про необхідність розпуску парламенту. Але є питання міри і "конвєєрності" процесу.
І тут процес у Партії регіонів просто філігранно відточений. Давити, так давити.
Згадайте, як регіональні облради злагоджено виступали за надання російській мові статусу державної, реалізуючи програму ПР, як проголошували території без НАТО (тепер так само, напевно, будуть скасовувати свої рішення).
Як тепер злагоджено провели акції підтримки антикризової коаліції. Як уміло давили на бажання Ющенка "бути котом Леопольдом".
"Вельмишановний Вікторе Андрійовичу! До подій у Верховній Раді України прикута увага українського народу та всього демократичного світу. Адже саме сьогодні закладається логіка подальшого розвитку нашого суспільства: буде воно суспільством творчої злагоди чи руйнівного розбрату – ще одного осередку нестабільності на Європейському континенті", - писали Ющенку депутати Харківської облради.
Водночас їх колеги з Донецька завдавали удару по позиціях опонентів, висловлюючи обурення "безвідповідальною позицією представників місцевого самоврядування окремих регіонів України, які вимагають розпуску парламенту".
"Ситуація й в області, і в Україні не може не тривожити. Заблоковано рішення найважливіших державних завдань", - написала Ющенку одна з райрад Дніпропетровщини.
"Не дивно, що дніпропетровці жваво відгукнулися на пропозицію активістів Дніпропетровського обласного відділення Партії регіонів вийти зі зверненням до президента Віктора Ющенка. У ньому говориться: "Верховна Рада, обрана на демократичних виборах, зуміла сформувати коаліцію, і подати на розгляд Вам, пане Президент, кандидатуру прем'єр-міністра, з дотриманням усіх законних процедур. Тепер відповідно до Конституції, глава держави повинен подати цю кандидатуру для голосування в парламенті", - йшлося у ще одному зверненні.
І так по три ради на день. Не знижуючи темпу. Одразу з виступами облрад у декількох східних регіонах України почався збір підписів на підтримку висування на посаду прем'єр-міністра Віктора Януковича.
"У зв'язку з численними зверненнями трудових колективів, громадських організацій, жителів області" у містах і районах Донецької області їх збирали щодня з 8 до 18 години.
В результаті під ним з'явились підписи екс-футболістів, чемпіонів світу, боксерів і кікбоксерів і, напевно, простих шахтарів, але про них не повідомили.
Тим часом у Херсонській області таких підписів зібрано 23 тисячі, причому підписались люди все поважні, включаючи мера Херсона Володимира Сальдо, який під час виборів був об'єктом різкої критики Віктора Януковича.
"14 830 жителів Харківщини поставили свої підписи під звертанням до президента Ющенка", рапортує сайт Партії регіонів.
"Громадські пости, що знайомлять людей з текстом звернення і збирають підписи, працюють у м. Харкові, містах обласного значення, районних центрах, у всіх населених пунктах області. Починаючи з 20 липня, моменту старту акції, підписні листи щодня передаються в секретаріат президента", - йдеться в черговому повідомленні.
Звичайно, Партія регіонів має повне право збирати підписи, а електорат Януковича - підтримувати його на посаду прем'єра.
Питання в іншому – нарочито комуністичному стилі підтримки цієї позиції.
І це зараз, коли "регіони" ще не прийшли до влади. А що буде, коли Янукович прийде до влади?
Загальний одобрямс надання російській мові статусу державної, приєднання України до ЄЕП, обрання президента парламентом? Ради вловлюватимуть найменший порух Лідера і виконуватимуть його забаганку?
В Україні настане повна злагода і мир влади з народом, як у Білорусії Лукашенка?
