Ющенко з сокирою в руках

Понедельник, 24 июля 2006, 23:04

Цієї ночі, коли о першій хвилині після двадцять четвертої години Ющенко отримає шанс розігнати парламент, мало кому з політиків спатиметься спокійно. Насправді, дарма.

По-перше, чорні кола під очами погано виглядають на телевізійній картинці.

По-друге, все одно рішення не буде до ранку, бо наш президент в такий час дивиться сни або канал Discovery, а не підписує укази.

І, по-третє, "Наша Україна" продовжує переговори з Партією регіонів про створення помаранчевого уряду на чолі... з Віктором Януковичем.

У вівторок в першій половині дня Віктор Ющенко збирає на Банковій лідерів фракцій. Зустріч, яка там відбудеться, в разі чого можна видати за "консультації", що передують, згідно з Конституцією, оголошенню дострокових виборів.

Поява на календарі 25 липня є першою датою, яку частина політикуму трактує як межу, за якою починається розпуск парламенту. Логіка така: оскільки уряд Єханурова склав повноваження 25 травня, то тепер наступає 60 день, коли в Україні відсутній новий Кабмін.

А стаття 90 Конституції звучить як справжній подарунок Юлії Тимошенко: "Президент України має право достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо (...) протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету міністрів України".

Втім, юристи-гумористи з команди Януковича не вважають 25 липня смертельним днем для цього парламенту – за їхньою логікою, уряд Єханурова пішов не у відставку, а склав повноваження перед новообраним парламентом.

Але Конституційного Суду, який міг би поставити крапку, в Україні немає – в тому числі стараннями у старій Верховній Раді членів Партії регіонів та персонально Олександра Мороза.

Цим самим під новий парламент було закладено юридичний гексоген. Бо змінена Конституція містить ще не одну дірку, крізь яку може проскочити Ющенко.

Так, у Основному законі ніде прямо не сказано, що президент зобов’язаний внести до Верховної Ради кандидатуру прем’єра, затверджену коаліцією. Більше того, йому надається 15 днів на роздуми – а, отже, передбачається, що президент має право вагатися. Бо інакше він був би позбавлений цього тайм-ауту.

Ех, якби знав Медведчук два роки тому, які подарунки він залишає Ющенку, коли писав політреформу! Зараз Віктору Володимировичу залишається тільки приймати сонячні ванни у Монте-Карло і намагатися трактувати Конституцію, пояснюючи, що саме він мав на увазі, коли готував її текст. Але точка зору Медведчука в даному випадку – це думки лише не дуже вдалого політика і гарного бізнесмена, і не більше того.

Тепер Ющенко отримує дуже гостру сокиру для шантажу Януковича. Якщо той не приймає умови президента, останній може розігнати Верховну Раду.

Сценарій такий. Ющенко дотягує, коли спливуть 15 днів з моменту подачі Януковича (2 чи 3 серпня, дивлячись як рахувати), сідає перед кінокамерою на фоні бібліотеки і державного прапору. Записує свою промову:

"Дорогі співвітчизники, любі друзі! Я як гарант Конституції не ризикну внести до парламенту на затвердження шановного мною Віктора Федоровича, тому що половина України не сприймає його, а тільки обзиває поганими словами. Чи маю я право не подати кандидатуру прем’єр-міністра – цю статтю Конституції має протрактувати Конституційний Суд. Тому я роблю подання до КС і вкотре закликаю сформувати цей орган легітимної влади в державі..."

Поки будуть обирати суддів та приводити їх до присяги, минатимуть місяць за місяцем. Як оптимістичний графік можна вважати виголошення вердикту КС разом зі святкуванням річниці Майдану.

Очевидно, що подання до КС несе одну важливу місію – виграти простір для переформатування "Нашої України", приходу Юрія Луценка на перше місце списку з подальшою участю в тоді уже невідворотних нових парламентських виборах.

Тобто Конституційний Суд буде футболістом, який затягуватиме гру, поки Ющенко не підбере зручний час для фінального свистку і оголошення нового матчу.

І якщо час працюватиме на Ющенка, то проти Тимошенко. Усіх виборців, яких собі поверне "Наша Україна", втратить БЮТ. Тому її сценарій – негайний розпуск. Навіть якщо для цього треба піти на вибори єдиним списком.

А ще очевидно й інше – Олександру Морозу немає чого втрачати. Дострокові вибори для нього означають політичну смерть. Якщо Соцпартія буде балотуватися окремо, то не потрапить до парламенту. Якщо Соцпартія піде блоком з Партією регіонів, то Морозу там уготована роль молодшого брата. І аж ніяк не крісло спікера – до того часу чимало молодих і амбіційних друзів Рината Ахметова вивчать українську мову.

Морозу не залишається іншого, як домагатися легітимації Януковича уже цим скликанням. Якщо треба – то проголосувати його без подання президента. Ющенко це не визнає. Але хто сказав, що не збереться 150 недоторканих депутатів, які своїми міцними плечами спробують вибити для Януковича парадні двері будинку уряду?

Все це відбуватиметься за умов, коли Ющенко не має впливу на дії Генеральної прокуратури – зате його мають донецькі.

Ще більше Ющенка має насторожити заява Мороза, виголошена під час екстреного понеділкового телезвернення. "Якби навіть припустити видання незаконного указу про розпуск парламенту, Верховна Рада цьому свавіллю не підкорилася б!", - перейшов Мороз на лексику Хазбулатова.

Так історична спіраль замикається. Майже місяць у 2004 році в Україні було три президенти: Кучма у Конча-Заспі, Ющенко, який склав присягу у напівпорожній сесійній залі, і Янукович, який записав вітальне телезвернення і отримав телеграми з Москви, Мінську і Ташкенту.

Тепер у нас може бути три прем’єри: Єхануров як в.о., Янукович як проголосований без подання Ющенка і... ну, і Тимошенко як народний прем’єр від київського Майдану.

Але у цих страшилок є й інший бік. Вони є методом переконання Партії регіонів пристати на умови Ющенка.

У статусі посланника від "Нашої України" Олександр Третьяков підключився до переговорів з Ахметовим, який найменше зацікавлений у дестабілізації через ризики при виході на ІРО (первинне розміщення акцій на Заході).

За інформацією джерел "Української правди" в групі переговірників, Ющенко згоден внести Януковича у випадку, якщо до квоти президента/"Нашої України" відійдуть щонайменше шість посад:

- першого віце-прем'єра,

- міністра внутрішніх справ,

- міністра юстиції,

- міністра промислової політики,

- міністра економіки,

- міністра фінансів.

"Коли ми це почули, наша делегація встала, потисла руку і пішла. Нам легше розпустити парламент, за 10 днів мобілізувати нашу команду і на наступних виборах поховати помаранчевих назавжди!", - сказав УП високопосадовець Партії регіонів.

Так черговий день переговорів закінчився нічим.

При цьому, пропонуючи Януковичу міністрів від "Нашої України", Ющенко повинен пам’ятати про інший ризик – будь-якого його урядовця можна буде зняти простим голосуванням в парламенті.

Тому поява міністрів з помаранчевими значками має бути підстрахована створенням нової коаліції – і не важливо, з комуністами чи без. "Нашій Україні" треба мати важелі впливу на Януковича.

Адже, коли створюється нова коаліція, то, при спробі зняти урядовців від "Нашої України", блок Ющенка може тиснути на Партію регіонів виходом з коаліції та наступним її розпадом і відставкою прем’єра.

Якщо ж "Нашої України" в коаліції немає, то хоч на люстру залазь, але звільнення пройде.

Це усвідомлюють в Партії регіонів. Тому пропонують "Нашій Україні" не вступати в коаліцію, а підписати угоду про співпрацю та любов. Яка в цих умовах більше все таки схожа на зґвалтування.

...А тим часом у понеділок під секретаріатом президента були помічені п’ять автобусів з бійцями "Беркуту". Київська міліція "заспокоїла" – це не охорона на випадок штурму офісу Ющенка, а резервні підрозділи у разі заворушень біля Верховної Ради.

Беркут на Банковій - з боку Інститутської...
і Лютеранської

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Главное на Украинской правде