Рейтинг прем'єра Тимошенко: можливі комунальні втрати й надбання
У день підписання коаліційної угоди сталася подія, що матиме неабиякий вплив на оцінку успішності третього "помаранчевого" уряду - міністерство юстиції зареєструвало рішення Національної комісії регулювання енергетики про підвищення тарифів на газ - як для населення, так і підприємств теплокомуненерго.
Опонентам нового-старого прем'єра годі й шукати кращого приводу, щоб вже на самому старті пустити під укіс нову каденцію Юлії Тимошенко. Звісно, якщо Юлія Володимирівна не вживе превентивних заходів.
Для населення — це вже друге підвищення тарифів на блакитне паливо протягом 2006 року, для тепломереж — третє. Порівняно з груднем минулого року, ціна газу зросла майже в 3,5 рази.
Це вже відчутно б'є по кишені "маленького українця", а вдарить іще сильніше — як тільки країною прокотиться, викликана подорожчанням газу та електрики, хвиля підвищення тарифів на всі житлово-комунальні послуги. Кожна сім'я втрачатиме щомісяця кілька сотень гривень.
У такому випадку неважко спрогнозувати, як сприйматимуться коаліція та уряд. Особливо зважаючи на те, що подорожчання енергоносіїв вже підняли на щити "регіональна" та комуністична опозиція.
Країною прокотилися численні акції протесту, спрямовані не стільки проти підвищення тарифів, скільки проти "помаранчевих" з вимогою віддати владу.
Тимошенко розуміє чи, принаймні, відчуває загрозу "тарифної" бомби. Вона вже зробила заяву, що її першим кроком на посаді прем'єр-міністра стане спроба переглянути газові домовленості з Росією.
Немає сумніву, що, якщо її все же таки призначать керівником уряду, у перші ж свої дні на цій посаді Юлія Володимирівна злітає до Москви, поспілкується з тамтешніми урядовцями й керівництвом "Газпрому".
Після цього буде зроблено кілька гучних заяв. Але ціна російського газу для України в кращому випадку залишиться на попередньому рівні. Це жодним чином не вплине на ціну газу для населення, яке з серпня отримуватиме більші рахунки за житлово-комунальні послуги.
Від нової влади люди очікують хоча б маленького покращення вже наступного дня.
Заяви Тимошенко про міждержавні переговори — прямий шлях до розчарування майбутніх виборців, бо їхні гаманці й надалі худнутимуть.
Це не означає, що прем'єрові слід відмовитися від спроб пошуку нового компромісу з Росією. Домогтися поступок — це стратегічне завдання. Але в перші ж дні "реставрації" для Тимошенко важлива тактика.
Найочевидніше рішення — скасувати чи хоча б відкласти заплановане на 1 липня підвищення тарифів на газ та електрику.
Тим більше, що це підвищення, як і наступні, були аргументовані необхідністю довести рентабельність НАК "Нафтогаз України" до "космічних" 150-200%. І це при тому, що рентабельність того ж "Газпрому" торік склала "лише" 21,1%.
Ухваливши таке рішення, Тимошенко на певний час значно зменшить рівень соціальної напруги й зробить серйозну заявку на стрімке зростання свого особистого рейтингу.
Проте вона зажене себе в глухий кут, бо принципи революційної доцільності не скасовують економічних законів. А для нормальної роботи урядові потрібен фінансово стабільний "Нафтогаз", тим більше, що керівництво цією структурою за коаліційною угодою повинно відійти до БЮТ.
Уряд Єханурова заклав для наступника ще одну бомбу. Вартість газу для тепломереж протягом 2006 року вже зросла з 204 грн за тис. куб. м. до 383 грн, а з 1 липня мусить підвищитися аж до 686 грн.
Це подорожчання поки що нічим не компенсується, бо в діючих тарифах закладена ще торішня ціна. Збитки тепломереж вже сягають сотень мільйонів гривень. Тож подорожчання житлово-комунальних послуг неминуче.
Звісно, якщо Тимошенко пригальмує черговий стрибок цін на газ та електрику, запланований на 1 липня, послуги ЖКГ подорожчають не так, як прогнозується нині. Здається, з цього глухого кута вийти неушкодженим нереально, можна лише мінімізувати втрати.
Але, по-перше, Тимошенко зарекомендувала себе політиком, здатним на неординарні кроки. І таким кроком може стати закон про житлово-комунальні послуги, яким приписується урядові із державного бюджету компенсувати підприємствам збитки, викликані подорожчанням енергоносіїв.
Для цього Юлії Тимошенко потрібно лише ініціювати відповідні зміни до бюджету. В такий спосіб вона перехопить ініціативу у мерів великих міст, які саме цього вимагали від Єханурова. Наразі вони намагаються оскаржити дії уряду в суді.
Якщо ж Тимошенко не вдасться до рішучих дій, то увесь негатив поступово осяде на її уряд. Внести пропозиції до Верховної Ради — означає очолити протестний рух. Зважаючи на харизму прем'єра, вже за кілька днів усі забудуть, хто саме ініціював цей рух, і вважатимуть Тимошенко єдиною людиною, яка протистоїть підвищенню тарифів.
По-друге, відповідальність за підвищення житлово-комунальних тарифів, яке неодмінно станеться, очевидно, буде перекладено на опозицію, на минулий уряд, на місцеву владу, — на будь-кого. А Тимошенко знову залишиться в усьому білому.
Це лише прогнозований варіант розвитку подій. Можливо, Тимошенко обере дещо інший сценарій, який, напевно, виявиться ще більш ефективним.
Єдине, чого не слід робити, то це ігнорувати проблему подорожчання газу, електрики та житлово-комунальних послуг. Це вкрай негативно відіб'ється не тільки на особистому рейтингу Юлії Володимирівни, а й на економічній макросистемі держави та на рівні "маленького українця".
Олександр Семченко, політолог, спеціально для УП
