Велика перемога?! А може, початок краху?
Кінець-кінцем довга історія зі створенням "помаранчевої" коаліції закінчилась, здавалося б, "хеппі ендом".
Здихнули з полегшенням, бо нібито знято напругу, публічні чвари припинились, колишні помаранчеві друзі, а потім затяті опоненти, стали знову друзями.
Що ж казати, мир і благодать...
Втім, одразу ж ловиш себе на думці, а чи не є такі відчуття ілюзорними, і чи не стоять помаранчеві від всезагальної любові на такій же далекій відстані, як і місяць чи два тому?
Що змінилось? Формальні утряска проблеми створення коаліції? А хіба лише в цьому питання?
Вже сьогодні можна припускати, а може навіть і стверджувати, що умови, в яких ця коаліція з'являлася на світ, забезпечили їй дефективність уже на самому початку.
Нібито домовились, але не відчувається якогось задоволення у кожної із сторін... І ситуація складається так, що кожен з учасників коаліції має суттєві підстави гніватись на інших партнерів.
Наприклад, БЮТ натякає, що їх не влаштовує Порошенко на посаді спікера. У соціалістів цю ж посаду забрали з-під носа.
А "Наша Україна" в особі своїх патріархів, взагалі планувала дружити з біло-блакитними.
Отже, маємо коаліцію, в якій кожен дивиться на своїх формальних партнерів трохи скоса. Помітьте, і це на самому початку.
А що буде далі? Далі буде ось що...
"Наша Україна", пропихаючи на посаду спікера Петра Порошенка, закладає і собі, і коаліції міну сповільненої дії.
Особа Петра Олексійовича, порядком скомпрометована Юлею Тимошенко, стає чудовим об'єктом для критики з боку тієї ж Юлії Володимирівни та Олександра Мороза.
Пан Порошенко є чи не найчудовішим об'єктом звалу всього негативу у разі певних непорозумінь чи проколів всієї коаліції.
Народ, в основній своїй масі, дуже легко віритиме у те, що саме Порошенко став основним фактором пробуксовки урядової коаліції в тих чи інших питаннях. А також - гальмував прийняття законів, тиснув зі свого спікерського крісла на міністрів і багато чого іншого, що тільки може до уяви прийти...
В результаті страждатиме коаліція, бо і у БЮТ, і в СПУ завжди буде спокуса щось накоїти, а потім все списати на Порошенка та "Нашу Україну". Особливо це стосуватиметься популістських рішень, якими обов'язково ряснітиме діяльність Юлії Тимошенко.
Відповідно, рейтинги "Нашої України" та Віктора Ющенка і надалі демонструватимуть стрімку динаміку падіння.
Причому це станеться не лише за спікера-Порошенка, але й за спікера-Єханурова, спікера-Безсмертного і т.д. Коротше кажучи, всіх, кого "Наша Україна" може пропонувати посадити у це крісло.
НАЙБІЛЬШЕ ЧИТАЮТЬ НА УП |
Коаліція Ющенка-Януковича. Можливий розподіл посад Скандал з одним невідомим: паспорт Пукача у активіста Тимошенко Текст угоди між Тимошенко, "Нашою Україною" і Соцпартією |
Саме вони, з вуст Юлії Володимирівни, стануть винуватцями всього найгіршого, що відбувається в країні.
Те, що буде хороше, безумовно, стосуватиметься лише пані Юлії. Тобто все буде, як і в попередній раз.
Олександр Мороз в цій ситуації відійде вбік. І, зауважте, мудро зробить.
Йому треба буде готуватись до наступних парламентських, а може, й президентських виборів.
Чим Бог не жартує?
Опозиційному апріорі політику Морозу найменше хотітиметься брати участь у владних чварах. Йому значно вигідніше бути наполовину учасником коаліції з правом вільного маневру.
Що отримуємо на виході?
Зростання рейтингу Партії регіонів, яку виборці не побачили в ділі, а тому будуть сповнені ілюзій щодо працьовитості і чесності її лідерів.
Втім, прямо пропорційно зі зростанням рейтингів Партії регіонів, очевидно, падатиме популярність КПУ. "Регіони" ще більше наблизяться до максимальної планки: концентрації під своїми прапорами усіх виборців Януковича станом на 2004 рік.
Єдине, що може вразити Партію регіонів – це те, що деякі впливові її члени не бажатимуть чекати до повної перемоги та підуть на співпрацю з урядовою коаліцією.
Хоча стрімке зростання рейтингів Партії регіонів та маргіналізація конкурентів по ідеологічній ніші, швидше за все, додаватиме "регіоналам" лише впевненості у своїй силі та стимулюватиме триматись до переможного кінця.
Усе це загалом призведе до наступного. Чвари в урядовій коаліції та паралельне зростання ймовірності тотальної перемоги Партії регіонів сприятимуть зростанню абсентеїстських настроїв в політично спокійній частині помаранчевого електорату.
Мова йде про помаранчевих виборців Центральної та Східної України, включно з Києвом.
Мешканці цих регіонів просто відмовлятимуться брати участь у політичному житті країни.
Значна частина західняків, роздратованих крахом своїх сподівань, безумовно шукатимуть вияву своєї політичної волі у партіях патріотичного толку.
Цей імпульс західноукраїнського електорату, швидше за все, дасть новий виклик Українській народній партії, ВО "Свобода" та деяким іншим представникам цього флангу.
Швидше за все, так і закінчиться довга Помаранчева епопея в сьогоднішньому її сенсі та з нинішніми її учасниками.
Михайло Басараб, політолог
