Тимошенко + Порошенко = любі друзі назавжди?

Коаліційний тетріс перейшов на новий рівень: якщо минулого тижня Тимошенко збиралася іти в опозицію, то тепер готується стати прем’єр-міністром. У вівторок вона провела на Банковій півдня, протягом якого взяла участь у зустрічі Ющенка з лідерами трійки, а також отримала окремі консультації. Тоді й було знайдено остаточний компроміс.

Сказати, що Тимошенко вийшла з секретаріату президента окриленою, було б перебільшенням. Причиною стали висунуті під час переговорів з Ющенком вимоги.

О десятій вечора в штабі БЮТ на вулиці Туровській зібралася рада блоку. Більшістю голосів було вирішено погодитися на президентські умови.

Проти виступили декілька впливових діячів, зокрема Олександр Турчинов. Сама Тимошенко була "за", пояснивши приблизно так, що "в разі приходу Партії регіонів до влади їх звідти вже не прибрати".

Рідний офіс Тимошенко залишила о пів на першу ночі. Коли її "Мерседес" виїжджав з воріт, вона, сидячи на передньому сидінні, активно продовжувала консультації у мобільно-телефонному режимі.

Весь перелік вимог відомий лише Тимошенко. З тих, які обговорювали під зорями в штабі БЮТ, була вимога Ющенка залишити портфель міністра внутрішніх справ у своїй квоті. Формально ж кандидатуру внесе "Наша Україна".

Шанси, що МВС і далі очолюватиме Юрій Луценко, і зараз можна оцінити як п’ятдесят на п’ятдесят. Сам міністр сповнений оптимізму. Водночас у фракції БЮТ уже чекають на його звільнення.

Також Ющенко наполіг, а Тимошенко погодилася, що її уряд не буде затверджувати в парламенті програму своїх дій. Вона розуміла, що таким чином Кабмін в цілому і вона особисто не отримають на рік вперед гарантії незвільнення.

З іншого боку, вона пам’ятала, що такий захист є фікцією – бо при бажанні виданий імунітет проти відставок можна забрати назад, як це зробили з Януковичем під час помаранчевої революції.

Зранку депутати БЮТ знову підписали коаліційну угоду. Текст, який вони завізували напередодні, не змінився – за наполяганням "Нашої України" було просто виправлено форму для збору підписів.

Сценарій єднання помаранчевого табору планувалося завершити о 16 годині підписанням угоди про коаліцію ручками Тимошенко, Безсмертного і Мороза. Але в цей час відбулася інша знаменна подія, яка сплутала прогнози помаранчевої коаліції.

Рада партії "Народний Союз Наша Україна", в складі якої формально перебуває президент Ющенко, мала ухвалити коаліцію з Тимошенко та висунути свого кандидата на посаду спікера.

Ним несподівано виявився Петро Порошенко – попри те, що сам Ющенко підтримував на голову парламенту Юрія Єханурова. Так у керівництві країни реінкарнується вибухонебезпечний тандем Тимошенко-Порошенко.

Заміна Єханурова на Порошенка знаходить просте пояснення – екс-секретар Радбезу контролює з десяток голосів у "Нашій Україні". Крім того, на його боці та проти Єханурова – Олександр Третьяков, Давид Жванія та інші люди, яким майбутній прем’єр колись придумала назву "любі друзі".

Без присутності Порошенка на місці спікера ці два десятка голосів виймаються з кошику помаранчевої коаліції, і вона розпадається. Зібрати нову - з Партією регіонів - за два дні до розпуску "Наша Україна" не встигає.

І всі стають заручниками Ющенка, який може розігнати парламент – при чому не обов’язково 24 червня, а... в будь-який день після закінчення місячного терміну, хоч через рік чи два. Винувата в цьому нечітко прописана Конституція та відсутність в країні Конституційного суду.

Тим часом стали проступати контури майбутньої влади. Перший пакет посад, який ділять члени коаліції, складається з прем’єра, спікера та першого першого віце-прем'єра.

Прем’єром буде Тимошенко, спікером – Порошенко, а посаду першого віце-прем'єра, найпевніше, займе Йосип Вінський, який нарешті дочекався свого зіркового часу.

Загалом у результаті створення помаранчевої коаліції БЮТ отримає 11 портфелів в уряді (10 міністрів плюс прем'єр), "Наша Україна" – 6, а соціалісти – 4 (три міністри плюс перший віце-прем'єр).

Визначатися зі своїми "сферами відповідальності" блок Тимошенко, "Наша Україна" та соціалісти будуть по черзі, обираючи собі посади. При цьому міністр закордонних справ та міністр оборони залишаються у квоті президента.

По першому колу БЮТ, "Наша Україна" та СПУ поділять посади прем'єра, спікера та першого віце-прем'єра.

По другому колу БЮТ планує взяти посаду міністра фінансів, "Наша Україна" – посаду міністра внутрішніх справ, а Соцпартія – міністра транспорту.

По третьому колу БЮТ прагне міністра палива та енергетики, "Наша Україна" – міністра юстиції, СПУ – міністра промислової політики.

Останнє місце у своїй квоті Соцпартія планує заповнити міністром освіти. Про інші квоти, закріплені за БЮТ та "Нашою Україною", остаточної інформації немає. Однак в коаліції є принцип – не ветувати кандидатури від інших учасників. Крім того, міністерство і відповідний комітет парламенту не можуть очолювати представники однієї й тієї ж сили.

Крім працевлаштування Тимошенко, Порошенка і Вінського, на даний момент є інформація ще про дві кадрові позиції: на місце першого віце-спікера претендує Микола Томенко, на віце-прем'єра з регіональної політики та кадрів – Віктор Балога.

За опозицією нова влада планує закріпити місце віце-спікера, голів Рахункової палати та комісії парламенту з питань приватизації.

При цьому коаліційна угода містить цікаве положення – документ забороняє, у разі відмови когось з членів трійки голосувати "за", шукати голоси, яких бракує, у фракцій опозиції.

"Незгода фракції – суб’єкта коаліції підтримати законопроект, або інший проект рішення Верховної Ради є фактичним застосуванням права вето. Такий законопроект або рішення знімається з розгляду до повного узгодження всіма фракціями – суб’єктами коаліції. При застосуванні права вето однією з фракцій коаліції іншим суб’єктам коаліції забороняється проводити рішення у Верховній Раді консолідованим голосуванням з парламентською опозицією", - сказано у розділі "Регламент коаліції".

Враховуючи досвід постійних сварок, якими супроводжувалася робота уряду Тимошенко, в коаліційній угоді спробували прописати механізм дружби. Так, прем’єр, спікер, всі міністри та депутати повинні підписатися, що будуть "керуватися програмними принципами та рішеннями коаліції".

"Не допускається публічна дискредитація офіційних рішень органів коаліції, Кабінету міністрів та посадових осіб", - так спробували захиститися коаліціанти від повторення корупційних скандалів.

На пам’ять про конфлікти Тимошенко з міністром аграрної політики Баранівським в коаліційній угоді з'явився абзац: "Після офіційного рішення керівними органами коаліції чи уряду учасники коаліції зобов’язані їх виконувати або залишити посади (чиновників, депутатів) за власним бажанням у зв’язку з неприйняттям політичного курсу коаліції".

Щоправда, наступна теза, яка прописує механізм вигнання, робить це мало реальним.

По-перше, звільнення може стосуватися тільки урядовця, а не депутата – останньому мандат дає не коаліція, а безпосередньо народ.

І, по-друге, для заміни несвідомого посадовця потрібна згода всіх членів ради коаліції, тобто представників і "Нашої України", і блоку Тимошенко, і соціалістів. Які завжди можуть об'єднатися вдвох, щоб дружити проти третього.