Сергій Терьохін: Апокаліпсис може статися, якщо Тимошенко опиниться в опозиції
Екс-міністр економіки Сергій Терьохін був одним із двох урядовців (разом з Миколою Томенком), яких публічно критикував Ющенко, коли вони перебували на посаді. Терьохін мав стати тією жертвою, яка могла врятувати Кабмін Тимошенко від відставки. Вона не погодилася на пакет умов і була звільнена сама – разом з усіма своїми нечисельними соратниками. Так Терьохін перейшов з табору Ющенка до табору Тимошенко.
Зараз Терьохін намагається написати для Тимошенко тези економічної програми, з якими вона може вийти на переговори про створення коаліції. Ще Терьохін є одним із найдавніших соратників Ющенка, хоча і не спілкувався з ним після відставки. Він знає вади Ющенка і його сильні сторони. Про це, про Тимошенко і по роботу з нею – в інтерв’ю Терьохіна "Українській правді".
– З яким настроєм ви ідете до нового парламенту? Ваш прогноз – чим закінчиться прем'єріада?
– Все буде як в анекдоті: чергова сварка між чоловіком і жінкою закінчилася народженням нової дитини. Думаю, до червня створиться коаліція, і прем’єром буде Тимошенко. Але мені здається, що недовго.
Поясню чому... Політична еліта, дозвольте так її називати, розуміє, що їх бажання не співпадають з бажаннями народу. Народ хоче Тимошенко в прем’єри, а еліти – ні. Тому треба час, щоб бажання електорату принишкли, люди зайнялися повсякденним життям, при цьому залишалось би багато часу до нових виборів... Тоді й можна буде зняти Тимошенко з посади.
– Ну, як ви думаєте: рік прем’єрства Тимошенко відпустять?
– Так.
– А два?
– Оце вже є питання. Бо президентські вибори уже не за горами, залишилось три з половиною роки. А для президентських виборів це малий проміжок часу.
– Кого ви будете підтримувати на наступних виборах президента, якщо балотуватимуться і Ющенко, і Тимошенко?
– Це буде своєрідний апокаліпсис. Він може статися за умови, якщо Тимошенко опиниться в опозиції.
Партії регіонів в статусі опозиції, з посиленими локальними елітами, матиме стійкий електорат. І в такій конфігурації, якщо одночасно балотуватимуться і Ющенко, і Тимошенко, новим президентом буде Янукович. Умовний "Янукович". Чи він сам, чи Кушнарьов, чи Ахметов, чи Клюєв, чи Азаров. Будь–хто!
Ще раз наголошую, що такий апокаліптичний розвиток подій можливий лише при самоусуненні президента України від функцій арбітра – як при створенні більшості, так і при її функціонуванні. Я, все-таки, сподіваюсь, що прем'єром буде Тимошенко – усі наступні дев'ять років, а президентом у 2009 стане Ющенко.
– Ви ніколи не радили Тимошенко з метою недопущення цього згаданого вами апокаліпсису не вимагати прем’єрства? Може, ви б їй сказали, що заради цього варто відмовитися на користь якоїсь іншої посади?
– А яка логіка цих дій? Пам’ятаєте образу Віктора Ющенка в 2002 році, Кучма не зробив його прем’єром. І на цих виборах багато людей голосували не за косу Тимошенко, а за те, щоб вона стала прем’єром.
Українці не дурні. Знаєте, майже двократне підняття особистих доходів людей відклалося у мозку. І це асоціюється з однією конкретною особою.
– Сталося так, що люди асоціюють ці додаткові гроші з Тимошенко, але ж вона виконувала передвиборчу програму Ющенка!
– Вона взяла цю передвиборну програму і перетворила її у реальні гроші у ваших кишенях.
– Якщо Тимошенко програла битву за Київ, не отримавши керівних посад, то де гарантії, що Тимошенко так само не програє боротьбу за коаліцію у Верховній Раді?
– Ніхто нічого не програв! Було єдине голосування за секретаря Київради. І воно було таке ж ситуативне, як і за прем’єра Єханурова: зібралися в кучу, знайшли мотивацію і проголосували. Давайте подивимося, чи буде стійка більшість у київському парламенті...
 |
– Давайте поговоримо не про найближчі місяці, а про п’ять років – куди рухається Україна?
– Ми у глобальному світі. Навіть з нашими внутрішніми сварками, з'ясовуваннями, "хто кому Рабинович" ми будемо рухатися в напрямку європейських стандартів, європейської моралі.
– Навіть якщо буде коаліція "Нашої України" і Партії регіонів?
– Можливо, й так. Топ–менеджери Партії регіонів звикли жити по правилам європейського життя – вони хочуть спокою і впевненості у майбутньому.
– Чому ж тоді, повертаючись до ваших же слів, ви робите апокаліпсис з приходу Януковича в президенти?
– Тому що кожен рух чогось коштує – для суспільства, для громадянина, для моралі. І згаданий вами сценарій передбачає, що вартість такого руху до європейського рівня життя буде набагато більшою.
14 РОКІВ Я БУВ З ЮЩЕНКОМ НА "ТИ"
– У ідеї про створення коаліції між "Нашою Україною" і БЮТ є опоненти, які кажуть: "Ющенко, не варто брати туди Тимошенко, бо якщо вона буде в опозиції, за три з половиною роки до наступних виборів президента її рейтинг може зникнути, а твій – піднятися"...
– Це ілюзія. Рейтинг Тимошенко будувався п’ять років, з 2000 року, коли вона перейшла з посади колишнього голови бюджетного комітету на місце віце-прем'єра.
– Хіба це проблема: скоротити рейтинг в два рази за три роки? У Кучми це сталося ще швидше.
– Ваше питання можна інтерпретувати так: чи є Тимошенко настільки дурною, щоб за три роки поводитися так, щоб знищити свій рейтинг? Я так не думаю.
Ви ведете до того, чи може бути коаліція Партії регіонів та "Нашої України"? Я добре знаю багатьох регіональщиків, і деяких навіть краще, ніж тих, хто зараз пройшов за списком НСНУ. Так ось, в Партії регіонів люди дуже жорсткі, комплексні, ставлять перед собою не ілюзорні цілі, а конкретні. Вони ніколи не погодяться, щоб їх електорат сприймав їх контакт з "Нашою Україною" як здачу інтересів перед Ющенком. Єдиний спосіб – це сказати, що "ми Ющенка перемогли". А це можливо, коли прем’єр – представник Партії регіонів. При цьому фігура не технічна, а харизматична. А на це вже сам Ющенко навряд чи піде.
– Що ви знаєте про нинішній переговорний процес?
– Незрозумілі посили, які мають бути. Від президента ми чуємо модель: "Давайте напишемо програму, і навколо неї ми об'єднаємося". А що робити з програмою "10 кроків назустріч людям", навколо якої ми вже єдналися?
– Ющенко хоче нову програму, щоб зробити фарватер і буйки, за які Тимошенко не повинна заходити: наприклад, реприватизація або ручне управління економікою...
– Цього не вийде. Тому що те, що розуміється під терміном "реприватизація" в Україні – це нормальний процес судових і прокурорських розборок з тим, хто вкрав державну власність. Такого у програмі дій писати не можна, бо це порушення Конституції.
Щодо ручного управління: якщо є закони, які дозволяють проводити ціновий моніторинг, який є у всіх країнах світу, то це буде застосовуватися. Інша справа, кваліфіковано чи ні. Ви бачили проект коаліційної угоди, підготовлений "Нашою Україною"? Там більше води, ніж в програмі "10 кроків назустріч людям".
Мені було цікаво подивитися німецьку коаліційну угоду. Тут тексту 135 сторінок. Проблеми розподілу посад і голосування, прийняття рішень – це останні 8 сторінок. Причому, найцікавіше, в програмі написано, хто кого призначає на які посади. Ми, якщо будемо узгоджувати ці 135 сторінок, то робитимемо це ще протягом двох років.
 |
– Які посади Тимошенко хоче в новому уряді?
– Для нас дуже важливий прем’єрській пост, фінансово–економічний блок і представник силових структур.
– Навіщо вам силове крісло, адже це прерогатива президента?!
– Це гарантія стабільності коаліції. При ступені демократії, який у нас є, силовики не можуть бути представниками однієї політичної сили.
– Як ви оцінюєте вашого наступника в уряді, Арсенія Яценюка?
– Мені неетично давати йому таку оцінку.
– А ви як політик дайте оцінку!
– Я не знаю CV Яценюка, але мені здається, що він банкір. Для того, щоб займатися тією сферою, за яку відповідає Мінекономіки, треба мати інші знання. Одна справа – це банківські і корпоративні фінанси, а інша – це макроекономічне прогнозування, управління власністю, зовнішня торгівля. Тому мені важко оцінювати Яценюка...
Але після натаски пана Єханурова про "закриті роти" в новому уряді, щоб ніхто не виступав, Яценюк є не дуже публічний. Яценюк пару разів виступив у парламенті, наприклад, по газовій проблемі – але не так артикульовано, як Пинзеник...
Яка різниця між розумінням ролі міністра в уряді Тимошенко і в уряді Єханурова? Ми вважали себе політиками, які ставлять завдання виконавцям. І вели себе як політики, які ставлять завдання. Це стандартна форма політичного уряду. В уряді Єханурова немає різниці між кар’єрним бюрократом і міністром, який представляє якусь ідеологію, політичну партію.
– Ющенко критикував вас набагато більше, ніж Яценюка.
– Тому що наші політичні погляди з Ющенком не зовсім збігалися. Я за своєю природою доволі глибокий ліберал і космополіт, Ющенко більш соціалізована людина, він більш протекціоністський, більш консервативний.
– Яка доля чекає на вашого соратника, Віктора Пинзеника за умов, коли його "Реформи і порядок" не пройшли до парламенту?
– Я хотів би, щоб він залишився у виконавчій владі. Він був найкращим міністром фінансів в історії України! Я всіх міністрів фінансів знаю і з усіма на "ти".
– З Ющенком ви теж на "ти"?
– 14 років був на "ти".
– Після відставки з посади міністра економіки ви з Ющенком не спілкувалися?
– Ні.
– Як думаєте, в майбутньому вам вдасться налагодити стосунки?
– Не треба плутати людські стосунки і політичні. У мене є багато політичних опонентів по життю, але з багатьма ми і шашлики смажимо, і в гості ходимо сім'ями.
– І до Тимошенко теж ходите?
– Ні. Ми недостатньо близькі для цього.
ЮЩЕНКУ РОЗПОВІЛИ ПРО НАШУ ЗМОВУ ЧЕРЕЗ П'ЯТЬ ХВИЛИН
– Яка Тимошенко, як ви її зрозуміли? Одні її люблять, інші – ненавидять. Популістка – найм'якший епітет на її адресу...
– З Тимошенко цікаво спілкуватися і дискутувати. Навіть згадаю один випадок... В уряді у мене з Тимошенко була складна дискусія з питань управління державною власністю, міноритарних акціонерів, розподілу прибутку... Дискусія тривала години дві, ми закрилися в її кабінеті, було ще пару людей... Вона хотіла, щоб я зайнявся підготовкою законопроекту за ідеологемами, які не співпадають з моїми. І не співпадали до такого ступеню, що я сказав: "Знаєш, Юля, давай зробимо перерву, бо я маю сходити після всього цього до свого психоаналітика".
Дискусії з Тимошенко важкі, але цікаві. У неї парадоксальний спосіб мислення, але зрозуміла логіка. Вона вибудовує теорії та схеми дуже логічно. А парадокс – це не завжди невірне рішення.
– Але ж як ви ставитеся до того, що в такий спосіб експерименти ставляться на державі?!
– А що робити з державою? Брати приклад зі старої економіки з кволими темпами розвитку і копіювати? Вся демократія побудована на експерименті над державою однієї політичної сили. Якщо їй не вдається, то експерименти буде ставити інша політична сила.
Тимошенко – людина закрита для зовнішнього спілкуванні і витримана. Але коли проходиш певний кордон – стає дуже відверта. Мені здається, що я такий кордон пройшов. Ми можемо говорити з нею на будь-які теми.
– І приватні?
– Приватні теж. Хоча є певні табу, наприклад, сімейного характеру.
– Ви були довіреною особою Тимошенко в уряді, а у вересні стали розмінною фігурою, коли Ющенко пропонував Тимошенко для залагодження політичної кризи звільнити Терьохіна, Томенка і Турчинова, а він обіцяв зняти Порошенка і Третьякова.
– Якби я був "розмінною фігурою", то зараз прем’єр–міністром була б Тимошенко. Це ще один плюс цій жінці. Коли ми закінчили ту нічну розмову (перед відставкою уряду), ми порадили Тимошенко погодитися на пропозицію президента, бо жодних серйозних амбіцій у нас не було. Так от, я просто гордий був за Тимошенко наступного дня, коли вона сказала, що немає підстав зрадити нас. І вона не погодилася! Мужня жінка!
– Ви тоді були на нічній нараді в Тимошенко перед її відставкою. Чому ви пішли на цю зустріч? Ця ситуація виглядає не зовсім здоровою – вночі, не в Кабміні, а на дачі СБУ?
– Половина одинадцятої – це не ніч! А зібралися ми на дачі, бо на той момент всі роз'їхалися по домах. Я вже колихав свою малу. Нам подзвонив помічник прем’єра, запросив приїхати. Зброю брати не просив. А Конча-Заспа для мене була близько...
– Але Ющенко розцінив ту нараду як зраду, як змову!
– Йому розповіли про цю нараду через п’ять хвилин після її закінчення. І, погодьтеся, змову протягом двох годин не роблять.
