Бідна Юля – 2
Ну, от і все.
Юлія Володимирівна поставили крапку в переговорному коаліційному процесі.
Вони – "любі друзі" - таки її спровокували. Хоча не зовсім так, як вона підозрює, а простіше. Виходячи з уже незмінних її власних психологічних установок, з підозрами включно.
Ну, дійсно, навіщо панові Єханурову, який раніше привернув на себе вектор її негативної уваги фразою "про жінку або добре, або нічого", - тепер всюди розповідати про свою схильність до "широкої коаліції"?
Хіба не для того лиш, аби пані Тимошенко, яка відверто нехтує "папірцями" (окрім, звісно, меморандуму, де бачить свою посаду прем'єра), не вірила ухвалам "НУ" про єдино можливу троїсту коаліцію, а вірила виключно в підступні сепаратні переговори, хай навіть вони таємними з боку прем'єра й не були?
На це штучно підігріте тло підозр якнайкраще знайшовся якийсь анонімний член політради блоку "НУ", що начебто просто прийшов до БЮТ і виклав всі підступні наміри своєї політичної сили. І треба ж - не злякався наявності такого ж "стукача" в БЮТі, який би принаймні зорганізував витік про ім'я колеги...
Не зрозуміла пані Тимошенко й того, що, навпаки, витік в "Дзеркалі тижня" про поневіряння Турчинова й Кожем'якіна зовсім не випадково залишився поза увагою інших ЗМІ. Неякісний був товар.
Мабуть, не побажали ЗМІ зовсім різних господарів та залежностей тиражувати очевидну нісенітницю з приводу арешту чесних офіцерів, до якого ГПУ за всякого бажання не могла б вдатися як з юридичних, так і з політичних причин... Особливо якщо ГПУ й СБУ дійсно керують Порошенко та Мартиненко, що вже знають, як не підставлятися Юлі.
Ну, й коли вона, незважаючи на ці елементарні недоречності, все ж вискочила на свою прес-конференцію – негайно відбувся масований залп заздалегідь готових до "відповіді" "нашоукраїнців": а, так от хто розвалює коаліцію!
Це вже на чий смак – красиво чи не красиво вони використали вади Тимошенко, - але вона їм допомагала, як могла.
Твердження ж пані Юлі, а з нею одразу й пана Вінського, що нічого вони не розвалюють, а лише змінюють формат переговорів, вимагаючи участі самого лише президента, - справу, звісно ж, не міняє.
Адже Ющенко не лише не бажає сприймати ультиматумів про посади. Він іще вимагає програми коаліції, а саме її й не хочуть писати БЮТ та СПУ...
Який там "формат". Глухий кут...
Стосовно ж посад, які вже поділили "на трьох" Тимошенко й Мороз, милостиво залишивши Ющенкові як лідерові "НУ" президентську дещицю - так це взагалі окрема тема.
За цією логікою – на парламентських виборах не лише обирали прем'єра й спікера, але й ... президента!
Виявляється, БЮТ та СПУ розглядають можливу парламентську коаліцію як розпорядника ще й квоти на посаду глави держави!
Хіба це написано в Конституції від 8 грудня 2004 року? Ні, це, за Вінським, логіка політичного процесу. Доцільності, якщо простіше.
Виявляється, вибори президента 2004 року вже не рахуються, як і волевиявлення українців!
Це – стиль європейських чи будь-яких інших демократичних країн? Ні, це стиль однієї партії, що хизується приналежністю до Соцінтерну...
Повторюю: бідна Юля. Пристати на таку дурницю вона могла лише під впливом якогось дуже могутнього тиску.
Невже вона й досі залишається жертвою шантажу з боку отців "конституційної реформи", які так цікаво трактують і саму "реформу", і тих нещасних, що спробували скористатися нею у власних цілях...
Пан Гавриш колись назвав Медведчука "досконалою зброєю". Як з'ясувалось, для "зброї" Медведчук виявився надмір розумним.
Зброя має бути сліпою. І пані Тимошенко в цьому сенсі – набагато досконаліша.
Мабуть, тому попит на право її максимального використання так зростає.
Зокрема, вона потрібна прибічникам "конституційної реформи", аби здобути посади й користатися не обмеженими жодною коаліційною угодою повноваженнями.
Нагадаймо, що закон 2222, який містить формальні вимоги до коаліційного правління, - суперечить сам собі, бо залишає абсолютну безконтрольність урядові, а власне – прем'єрові після ухвалення його програми та одержання річного імунітету. Те саме стосується спікера, який хоча й отримує посаду завдяки правлячій коаліції, але утриматись на ній може й з допомогою опозиції...
З іншого боку, Юліна надмірна "коаліційна активність" щодня стає в пригоді опонентам конституційної реформи, бо на очах компрометує саму ідею створення коаліції за існуючих умов.
Хіба вся оця колотнеча не є прямим наочним прикладом хибності реформи в її теперішньому вигляді? Хіба це не пряма підготовка українців до конституційного референдуму, який обіцяв Ющенко?
Але й це не все.
Юліного остаточного засліплення потребують й ті, від кого весь час виходять погрози імпічменту президента.
Кого-кого це Тимошенко днями обізвала "мафією" та з ким заборонила блокуватися на місцях? Чи це не та сама "могутня опозиція", для якої лідерці БЮТу ще напередодні, як, і Ющенкові, не було шкода ані посади глави Рахункової палати, ані, ще раніше, навіть посади генпрокурора?
Переходячи від назви "наймогутніший клан", що можна трактувати і як комплімент, до тавра "мафія", - пані Юлі треба було спочатку якось публічно відхилити пропозицію пана Чороновіла про спільну з ПР операцію щодо імпічменту президента.
А оскільки спростування не було й нема - Партія регіонів дійсно може сподіватися, що колись зброя юліної енергії опиниться в її руках.
Наразі ж в цьому напрямку наче нічого й не відбувається.
От, наприклад, намагаються аутсайдери звинуватити владу в фальшуванні виборів. Був би дійсно гучний компромат на Ющенка, який так боровся за чисті вибори. Але треба ж долучитися до звинувачень БЮТові та Партії регіонів...
А вони якщо й залучаються, то тільки кожен на вигідному регіональному напрямку: БЮТ в Києві, а ПР – в Криму. Ні, тут ідеться не про імпічмент. Це – про дерибан.
З іншого боку, така благодатна для викриття президента справа, як "Росукренерго", навпаки, певним боком зачепила не "любих друзів", а Турчинова та Кожем'якіна – через начебто знищення матеріалів, що стосуються "фігуранту" РУЕ Могилевича.
Може, це дійсно новий "злочинний режим" вивернув все догори ногами, звинувативши справжніх борців? Може.
Але самі борці чомусь не використали виборчу кампанію для викриття цього "ганебного факту", а займалися якимись дрібницями типу "транзитного сервера-2".
Може, це саме за "сервер" їх нині тероризують, аби він потім не сплив на поверхню в справі про імпічмент? Теж не треба відкидати.
Але тоді самій Юлі вже нині варто б не пропонувати Ющенкові "посаду президента" в обмін на прем'єрство, а рятувати своїх лицарів відповідними викриттями влади.
І вже точно не викликати на себе звинувачень в спробі дестабілізації суспільства через заклики до своїх фанів "змітати СІЗО"...
Ні, про імпічмент не йдеться. Про "державну зраду" президента з Росукренерго – також. Ба навіть про брутальні звички колишнього запеклого ворога Тимошенко – пана Івченка до нових крутих авто за рахунок бюджету... Між іншим, і про те, в чому все ж таки винні Порошенко, Мартиненко, Єхануров й інші "любі друзі", що саме вони вкрали чи в чому іншому заступили закон, - також ані пари з вуст...
Натомість, за повідомленнями ЗМІ, славнозвісна "Ітера" вже прилаштовувалась з боку внутрішнього українського ринку газу до розподілу прибутків, які, як не дивно після всіх звинувачень, ще можна ділити в Україні навіть за умов діяльності РУЕ...
Ні-ні, який імпічмент? От якщо розподіл газового ринку піде не так і не туди, якщо Кінах чи хтось інший відхопить енергетичну галузь, якщо, як в Києві, з посадами й подальшим керуванням ключовими підприємствами все обернеться "кидком"... От тоді...
Лишень щоб на той момент "атомна енергія" Тимошенко не пішла в пісок так само, як це сталося з колишніми потенціалами паній Вітренко та Богословської. Тим більше, що вже народився і швидко набирає обертів конкурент "леді Ю" на полі необмеженого популізму, тут, в столиці...
Наразі ж "крапка" в переговорному процесі про коаліцію за 20 днів до ймовірного початку роботи нової ВР, ба навіть ще до того, як опубліковані офіційні результати виборів, - це відверта заявка на вибори дострокові.
Готовність БЮТ та СПУ до виходу в опозицію за відсутності бодай якоїсь коаліції – це та сама заявка на дострокові вибори.
І не тому, що всі цього так вже прагнуть, а в когось є чергові ілюзії щодо необхідності розвивати досягнутих успіхів та нарощувати рейтинги.
А просто тому, що вибори в Україні – чи не найприбутковіший бізнес, найменш контрольований сам по собі. Плюс вибори краще за будь-що заганяють всю економіку в густу тінь.
І схоже, що це вже четверта "заявка" на використання юліної енергії, в даному випадку – просто фізичної.
Заявка на її готовність зривати перед натовпом голос. На її здатність годинами вистоювати маленькими ніжками на височенних підборах на сценах всієї країни – від паркетних до грубих дошок. На її пошкоджений в рекламних фотосесіях манікюр...
Про що там іще писали захоплені успіхами кампанії її технологи? За чим іще ховаються дебелі чоловіки в її списку, яких вона не втомлюється підсаджувати у владу – то на посади в регіонах, то просто для початку на непогану зарплатню у ВР, з тими пільгами, які ніколи не скасовуються особистими заявами. Як, до речі, й депутатський імунітет.
Щоправда, це й одночасне зловживання юліними фанами, приреченими вічно боротися за те, що належить до виключної компетенції неба. Ну, на те вони й фанатики. Ще не пишуть перед участю в якійсь акції "присвячую своє життя ..."? А йде до того.
Коли ж спуститися на грішну землю, то дострокові вибори – це ще й фактична пролонгація повноважень уряду пана Єханурова. Який окрім відвертих переговорів з Партією регіонів про її неопозиційність, встиг ще й особисто зректися подальшого балотування навіть в депутати – заради права здійснити "реформи під ключ".
На тлі тотального істеричного дерибану – зрозуміла й виважена, а головне – прагматична й досяжна постановка питання. Окрім іншого свідчить й про те, що має підтримку всередині "Нашої України" – попри розмови щодо тамтешнього розколу.
Хоча, звісно, якщо комусь ця перспектива не подобається – мають час переписати теперішній, досить прозорий сценарій "керованого хаосу".
Шкода, за будь-яких умов його писатиме не Юлія Володимирівна. Не та в неї роль.
Дійсно цікаво, що там у "креативщиків" з ідеями?
