Олександр Медведєв, ВАТ "Газпром": Все одно ми прийдемо до того, що в Україні будуть європейські ціни на газ

Олександр Медведєв – одна із найвпливовіших фігур в "Газпромі", довірена особа президента Росії Володимира Путіна. Медведєв безпосередньо займається усім, що пов’язане з експортом російського газу.

Стиль спілкування цього держчиновника разюче відрізнявся від стилю поведінки більшості російських топ-менеджерів найвищої ланки. Якщо останні як правило ведуть себе з журналістами досить відверто і розкуто, то Медведєв здається надзвичайно напруженим всередині. Помітно, як він ретельно дозує слова та підбирає фрази.

Зі спілкування з Медведєвим стало зрозуміло як мінімум три речі.

По-перше, Україну у другому півріччі очікують спроби підняти ціну газу.

По-друге, "Газпром" готовий ревно оберігати таємницю чудесної появи компанії "РосУкрЕнерго" у схемі поставок газу в Україну.

І нарешті, стало ясно, що "Газпром" навряд чи припинить нові спроби взяти контроль над українськими газопроводами.

- Чи має намір "Газпром" підвищувати ціну газу, який поставляється українським споживачам, у другому півріччі 2006-го року?

- Стосовно цін та поставок газу в Україну, то у нас зараз склалася така система: компанія "РосУкрЕнерго", наше спільне підприємство, має контракт на купівлю російського газу, по певній формулі ціни, і має контракт на купівлю сереньоазійського газу.

Цінова політика "РосУкрЕнерго" є внутрішньою справою цієї компанії, і регулюється контролюючими органами цієї компанії. Наскільки відомо мені, як члену координаційного комітету цієї компанії, ціну було зафіксовано на перше півріччя 2006-го року.

Це означає, що еволюція цієї ціни залежить від того, як буде розвиватися внутрішній ринок України.

В свою чергу, "РосУкрЕнерго" продає газ компанії НАК "Нафтогаз України", а також спільному підприємству "Нафтогазу" та "РосУкрЕнерго", яке отримало ліцензію на продаж обмеженої кількості газу на внутрішньому ринку України.

Тобто контрагентами "РосУкрЕнерго" зараз є "Нафтогаз" та СП "Укргаз-Енерго".

Тому як буде складуватися ціна, залежить від переговорів "РосУкрЕнерго", з одної сторони, та "Укргаз-Енерго" – з іншої. "Укргаз-Енерго" працює з комерційними та промисловими споживачами, а продаж газу комунальним споживачам – відповідальність НАК "Нафтогаз України".

- Так чи інакше зміна цін на газ, що його закуповує "РосУкрЕнерго", може вплинути на його ціну для українських споживачів, чи не так?

- Існує формула ціни на російський газ, котра залежить від коливань цін на нафтопродукти. Базова ціна газу була визначена на рівні 230 доларів за 1000 куб. м. Також у нього ("РосУкрЕнерго" – "УП") є контракт на купівлю середньоазіатського газу, котрий закріплено до кінця цього року. Тому ясно, що коли ціна на туркменський газ буде мінятися, то покупець газу муситиме вживати певних заходів щодо ціни, за якою він газ реалізовує.

Тому, якщо говорити об’єктивно, варто повернутися у передісторію питання, і згадати, що мова йшла про перехід Росії та України в газовій сфері (і не тільки) на ринкові принципи ведення бізнесу.

Що це означає? Все одно ми прийдемо до того, що в Україні будуть європейські ціни. Іншого не може бути, тому що будь-який господарський суб’єкт мусить діяти, виходячи з економічних критеріїв.

Вже відповідальність за продаж газу лежить на "РосУкрЕнерго", і ціна газу визначаються шляхом переговорів між сторонами.

- Ви кажете, що ціна між "РосУкрЕнерго" та "Нафтогазом" зафіксована лише на перше півріччя 2006 року. А що ж тоді буде у другому півріччі?

- Буде стояти питання перегляду цін. Це право закріплено (у контракті – "УП").

- Орієнтиром для перегляду цін для України може слугувати зміна європейських цін на газ. Наскільки вони виросли з початку року?

- На 20-30 євро за 100 куб. м.

- Який юридичний статус угоди про врегулювання стосунків у газовій сфері між "Нафтогазом", "Газпромом" та "РосУкрЕнерго" від 4-го січня? Адже там не вказано санкції у разі невиконання угоди?

- В угоді вказано арбітраж, куди слід звертатись у разі наявності претензій.

- Ви говорили про те, що компанія "РосУкрЕнерго" була спільно створена НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Газпром". І при цьому саме з української сторони надійшла пропозиція, що Україна має бути представлена в акціонерному капіталі "РосУкрЕнерго" "Райфайзенбанком".

У той же час Росія була представлена "Газпромбанком". Чи можете ви сказати, хто саме запропонував запросити "РосУкрЕнерго" як третю сторону в угоді від 4-го січня 2006-го року? Адже перед тим між "Нафтогазом" та "Газпромом" ішли досить енергійні переговори щодо ціни на газ, і при цьому ніхто навіть словом не згадував про "РосУкрЕнерго"...

- Ту критичну ситуацію, яка мала місце, було вирішено під час переговорів. Питання полягало у тому, як сумістити вимоги російської сторони купувати газ по 230 доларів і небажання української сторони платити цю ціну.

Єдиним володарем сереньоазійського газу на сьогодні є компанія "РосУкрЕнерго". Пропозицію використати "РосУкрЕнерго" для того, щоб владнати конфліктну ситуацію, було зроблено у ході переговорів, і спільно було розроблено план, у відповідності з яким компанія "РосУкрЕнерго" може здійснити поставки газу в Україну, за ціною нижче 230 доларів. Переговорний процес – річ складна, і я навіть не можу згадати, хто конкретно це запропонував...

(Медведєв фактично не відповів на питання, завдяки кому "РосУкрЕнерго" стало ключовою ланкою в схемі поставок газу в Україну - "УП")

- В переговорах з "Газпромом", які аргументи Україна використовувала, мотивуючи своє небажання платити за газ 230 доларів?

- Ви знаєте, ми пропонували адаптувати економіку України до нових цін на газ абсолютно простим і зрозумілим чином – шляхом укладення принципової домовленості про створення газотранспортного консорціуму, який би взяв на себе не тільки фінансові зобов’язання по інвестиціям у газотранспортну систему, а і складні завдання з технічного управління газотранспортною системою.

Ці холодні січневі дні, тижні показали, що системою керують не так, як потрібно. Всі заходи з економії газу в Україні виявились абсолютно неефективними. Чим більше газу ми давали в українську систему, тим більше його вона споживала, незважаючи на всі розпорядження уряду по економії газу.

Тобто система була некерована. І зрозуміло чому – тому що газотранспортна система є більш складною, ніж система водогону чи каналізації. Це складна система газопроводів, компресорних станцій, вимірювальних приладів, яку було створено у часи СРСР як єдиний організм.

- І при цьому питання перебору газу протягом морозної погоди у січні 2006-го – це питання відносин виключно "РосУкрЕнерго" і "Нафтогазу", оскільки саме "РосУкрЕнерго" поставляє газ в Україну?

- Так.

- Чому ж ви, як "Газпром", незадоволені?

- Ми незадоволені як акціонер "РосУкрЕнерго", оскільки це погіршує фінансові показники цієї компанії.

- Що саме вас не влаштовує в роботі української газотранспортної системи, що вам потрібен контроль над нею?

- По-перше, інвестуються недостатні кошти. Наприклад, ми з 8-ми мільярдів програми (інвестицій "Газпрому" – "УП") 4 млрд. витрачаємо на транспорт. Щорічно.

За нашими оцінками, щоб газотранспортна система України була ефективною і працювала у відповідності до своєї пропускної потужності, потрібно інвестувати в неї від 4 до 8 млрд. доларів.

І це відомо, оскільки компанія Shell робила аналіз газотранспортної системи України деякий час тому, і робила свої висновки з приводу необхідних обсягів інвестицій. Ясно, що ні у НАК "Нафтогаз України", ні в Україні немає таких ресурсів.

- Яку мету ви ставите перед собою, коли пропонуєте свої кошти для інвестицій в українську газотранспортну систему в обмін на можливість контролю над нею?

- Ми хочемо, щоб система розвивалась, щоб її підтримували.

- "Газпром" стверджує, що Україна не може отримувати туркменський газ, оскільки всі транзитні потужності по поставці газу з Туркменістану завантажені повністю. Яка все-таки пропускна спроможність газопроводу, який іде зі Середньої Азії?

- Справа у газопроводі, який іде узбецькою територією. Узбецька газотранспортна система нездатна пропускати більше 45 млрд. куб. м. на рік, включаючи свій газ. Якщо рахувати повною мірою, то 50, із яких 8 млрд. – це узбецький газ. Тобто 40-42 – це максимум, з урахуванням іще ремонтних робіт, сезонних коливань.

(За декілька хвилин до цього "УП" звернулась із аналогічним запитанням до іншої високопоставленої особи у "Газпромі", і той висловив свою думку, що пропускна здатність газопроводу із Середньої Азії складає 60 млрд. куб. м.).

І ви, мабуть, із преси знаєте, чому Туркменія не поставляє газ (Україні - "УП") – тому що вона посилається на неврегульовану заборгованість. України перед Туркменістаном за поставки газу. Чому це питання не вирішене – ми не знаємо, мабуть про це краще спитати пана Івченка. Адже він заявляв, що усі борги врегульовано...