Афера під кодовою назвою "Еліта-Центр"
Людина, яка потерпіла від злочину, завжди відчуває себе скривдженою і глибоко переживає це. І ще більш поглиблює нанесену їй психічну травму той, хто безпідстано закидає потерпілому: "сам винен".
Так з потерпілим від шахраїв з "Еліта-Центр" вчинив мер Києва Олександр Омельченко, заявивши, що потерпілі самі винні, бо "купилися" на занижені, і тому несправжні ціни на житло.
Киянам відомі висновки експертів, а також визнання самих будівельників, що ціни на житло у Києві астрономічно завищені через корупційне чиновництво, а також через незаконні дії, спрямовані на штучне підвищення чи підтримання цін на житло.
За цих умов не дивно, що потерпілі у пропозиціях "Еліти-Центр" побачили саме реальні ціни, а не занижені. Щоб довести це, достатньо провести експертизу для визначення справжніх, економічно обгрунтованих цін на житло у Києві.
Цікаво, чим керувався мер, стверджуючи, що та ціна, яку заплатили потерпілі є "халявною", а ціна, що утворилася завдяки корупційній "податі" на будівництво у Києві – справжньою?
Якщо експерти визначать справжню, без корупційних та інших незаконних накруток, ціну на житло у Києві, тоді стане ясно, хто винен в афері – самі потерпілі через власну "пожадливість" (як це їм закидають), чи корумповані чиновники, що своєю пожадливістю до хабарів сприяли штучному завищенню цін на житло, і завдяки яким стала можливою афера "Еліти-Центр".
І якщо виявиться, що справжня ціна на житло не та, що її пропагує і нав’язує киянам мер, то потерпілі мають право у судовому порядку стягти з мера відшкодування за моральну шкоду, спричинену його публічними заявами про те, що потерпілі самі винні, бо "купилися" на низькі ціни.
Слід зазначити, згідно з чинним законодавством, слідство зобов’язане виявити усіх юридичних і фізичних осіб, що своїми умисними діями або через свою службову недбалість, взяли будь-яким чином ( безпосередньо чи опосередковано) участь у спричиненні шкоди інвесторам "Еліта-Центр".
Усі вони мають бути визнані цивільними співвідповідачами у кримінальній справі і вони мають відшкодувати потерпілим інвесторам. Це предбачено законом, якщо слідство встановить причинний зв’язок між діяннями зазначених осіб і шкодою, завданою потерпілим.
Цю вимогу потерпілим слід ставити у заявах до органів внутрішніх справ, при допитах у якості потерпілих та іншим, предбаченим законом чином. І взагалі, закон надає потерпілим багато прав для досягнення істини та справедливості по кримінальній справі. Варто усім навчитися ефективно ними користуватися.
Крім того, в афері під кодовою назвою "Еліта-Центр", як у дзеркалі, виявилися політичні, економічні, правові проблеми, що утворилися з вини держави, її органів на місцях і навіть з вини політичних партій та громадських організацій, що мають піклуватися про захист прав громадян України.
Тому і вони мають долучитися до захисту прав потерпілих від шахраїв, які скористалися з криміногенних умов, що утворилися у державі з вини, зокрема, дуже багатьох політичних та державних чинників.
Якщо буде встановлена вина й державних органів у тому, що стала можливою афера "Еліти-Центр", держава також має нести свою долю матеріальної відповідальності перед потерпілими за спричинену їм шкоду.
До речі, конституційним обов’язком держави є зобов'язання створити для інвесторів належні легальні можливості ( надати відповідні права) для того, щоб інвестори могли самі ефективно контролювати будівельну діяльність у подібних випадках і легально одержувати від забудовників інформацію задля недопущення шахрайства.
Чи були надані державою такі права інвесторам? Ні. То як вони, не маючи легальної можливості отримувати необхідну інформацію, могли убезпечити себе від злодіїв?
? Ні. То як вони, не маючи легальної можливості отримувати необхідну інформацію, могли убезпечити себе від злодіїв?
Залишаючи потерпілих без законодавчої підтримки у цьому сенсі, держава має взяти на себе долю вини за аферу.
І ще одне питання щодо позиції громадян, які тішать себе тим, що цього разу біда їх оминула. Вже зараз дехто заявляє, що потерпілим, які "самі винні", держава не має відшкодовувати збитки за рахунок платників податків. Але ж потерпілі теж є платниками податків, як і ті, хто не став жертвою злочину. Цього разу...
Отже, потерпілі мають право вимагати від держави, якщо буде доведена її доля вини, відшкодування у тих межах, в яких вони платили податки. Тобто не за рахунок чужих, а за рахунок ними ж самими сплачених податків. Хіба буде справедливим відмовляти їм у цьому?
Олександр Костенко, юрист, для УП
