Гроші під вікнами
Перші згадки про "будівельний рекет" з’явилися в липні-серпні, йшлося про можливість заробити від 25 до 150 тисяч доларів за один проблемний об’єкт (а таких у Києві, за різними оцінками, від 50 до 400).
Схема подібного "бізнесу" доволі проста: ставите палатку на тому місці, де, на вашу думку, забудова незаконна, підбурюєте місцевих жителів піднятися з кулаками і скалками на захист "життєвого простору", а після того – стукайте в двері інвестора з діловитим виразом обличчя: "Є пропозиція. Можемо домовитись. Ми – за конструктивний діалог. Ви нам гроші, а ми – забираємо свої палатки". Словом, гроші під ногами (чи під вікнами).
Про рекетирів під прапорами громадських організацій вперше заговорили компанії-інвестори. І вже 17 серпня цього року голова правління ЗАТ "Українська будівельна компанія" Олег Мороз на прес-конференції розповів, що практично на всіх (!) будмайданчиках Києва діють бандитські угруповання. І вони блокують роботу об’єктів. Займаються цим найбільш активні громадські організації, що взялися за захист прав киян.
Гвардія революції
Вороги номер один для будівельників - це Форум порятунку Києва та Коаліція учасників помаранчевої революції. Утім, знайомство з активістами Форуму та вивчення їхнього стилю життя доводить – надприбутками тут і не пахне.
Представники Коаліції учасників помаранчевої революції (утворилась ще під час революційних подій осені-зими 2004 року) днюють і ночують у палатках біля незаконних забудов. Логічно виникає запитання: а чи не є таке "палаткування" їхнім місцем роботи?
Виявилося, живуть ці "вічні революціонери" у палатках по графіку. Їжу їм приносять жителі прилеглих будинків. Крім палаткового життя, КУПРівці ще десь працюють чи вчаться. До дискомфорту їм не звикати: "На Майдані було важче", - розповідає керівник організації Сергій Мельниченко (між іншим, далекий родич відомого майора).
Та й про організацію в Києві знають небагато: на піар немає грошей, кількість тих, хто постійно перебуває в палатках – близько п’ятдесяти, організація випустила лише два бюлетені загальним накладом 300 тисяч примірників.
Гроші на оренду залу для громадських слухань про долю Сінного ринку проситимуть у мерії – своїх не вистачає. Основні витрати організації Сергій Мельниченко взяв на себе: "У мене є бізнес некиївський. Поки що грошей вистачає".
Тепер КУПР активно бореться в судах: інвестори подали на місцевих жителів до суду за перешкоджання проведення забудови. Що, вочевидь, завдає збитків будівельникам. Мельниченко похвалився: "Можу сказати, що ми відстояли приблизно 30 об’єктів, де будівництво нині вже не ведеться".
Інша організація – Форум порятунку Києва, який пікетує КМДА в цілодобовому режимі, роздає свої газети й організовує гучні акції на сценах біля мерії. ФПК у Києві знають практично всі. Як мінімум ті, хто хоча б раз на тиждень проходить по Хрещатику.
"У залежності від ситуації, кількість членів-прихильників Форуму коливається. Але в середньому, це – 200 осіб у Києві", - розповів керівник оперативної групи ФПК і один із його меценатів Анатолій Жорновой". За його словами, організація існує за кошти трьох спонсорів. "У склад Форуму порятунку Києва входять 3 особи, які мають ще й свій бізнес. Ми втрьох стараємось підтримувати Форум фінансово", - повідомив респондент "УП".
Надати детальнішу інформацію про обсяги матеріальної підтримки "Форуму" Жорновой відмовився. Але попри популярність серед киян, грошей на власний піар "Форум" витрачає небагато: близько тисячі доларів на тиждень (принаймні стільки, за власними розрахунками "УП", коштує друк роздаткових матеріалів). Студенти безкоштовно розклеюють наліпки в метро та ліфтах. Принаймні, так стверджують "форумчани".
На ГАКу
Два місяці тому в Києві з’явилась ще одна організація - Громадський актив Києва, яка заклеїла столицю афішами з роз’яснюючими написами. Що, наприклад, ліфт – це засіб для пересування, а не туалет, що сміття треба викидати у спеціальних пакетах, при вході в приміщення посміхатись й вітатись.
Риторика новоствореної організації нестандартна: "Ми намагаємось пояснити людям, що чинне законодавство покликане максимально захистити людей, але ми, люди, ніколи цим не користуємось" - пояснив керівник організації Олександр Пабат і додав, що має одну мрію: "Щоб при вході в ЖЕКи роздавали брошурки "Як боротись з ЖЕКами". Оце було б класно!"
Нестандартність гасел організації, розмах акцій та ГАКівська всюдисущість (на дверях під’їздів, на стінах, на баках для сміття, на білбордах тощо) змушує задуматись: а звідки у них скільки грошей? І чого, власне кажучи, ГАК хоче добитись (крім, звичайно ж, благородної мети просвітити юридично нетямущих киян). Чи не саме вони і займаються тим самим "рекетом"?
В тривалій розмові з "УП" Олександр Пабат переконував, що гроші ГАКу – це його власні гроші та гроші ще кількох бізнесменів Києва, які дали їх просто під "ідею" - щоб кияни були більш освіченими й розумнішими. Плюс молоді люди самі приносять гроші, каже пан Пабат. Причому молодь, якій ЖЕКи теж насолили. На питання "УП", звідки ж у нинішньої молоді зайві гроші?! Пабат відповів: "Є різна молодь".
А інвестори справді цікавляться ГАКом, підтвердив Пабат. І навіть пропонують йому гроші за послуги у боротьбі з пікетувальниками. Але ГАК таку пропозицію відкинув.
Втім народний депутат Володимир Бондаренко (неформальний експерт із питань незаконних забудов Києва) вважає інакше.
"Цей "Гражданский актив Киева" представляє, на мій погляд, якраз інтереси інвесторів, які на сьогодні по-хижацькому забудовують Київ", - каже він.
"Гражданский актив" створює негативний імідж тих, хто протестує. Разом з тим, ніхто не питає, де вони беруть гроші, щоб заклеїти все місто, щоб випустити брошуру в кожну квартиру. Є пояснення одного молодого чоловіка, який у своєму житті не заробив таких грошей, про те, що він використовує свої гроші, але я знаю його особистісні характеристики, і я не думаю, що він свої гроші на це потратив би. Навіть якби мав", - зазначає Бондаренко.
За словами Пабата, лише сам він за перший місяць діяльності ГАКу вклав у проект 20 тисяч доларів.
"УП" перетелефонувала у видавництво, яке й друкувало наліпки та плакати для ГАКу, щоб дізнатись їх ціну. Як виявилося, двоколірний друк на білому папері наліпок "На себе" накладом 3 тисячі коштуватиме всього лише 900 гривень, плакатів – 1970 грн.
Тож хоч наліпок і плакатів у Києві дуже багато, але, думається, що у задекларований Пабатом у згаданій розмові "бюджет" ГАКу (20-30 тисяч доларів) вони вклались.
Але, у названу суму не вкладаються витрати, скажімо, на виготовлення 600 прапорів, які майоріли під час акції під стінами під Київською адміністрацією. Зазначимо, що виготовити один такий прапор у "Метрограді" коштує $50, тобто за 600 прапорів ГАК заплатив близько 30 тисяч доларів. Попри настійні прохання "УП", ГАК не надав детальнішої інформації про своїх меценатів впродовж більше 2 тижнів.
Водночас нардеп Бондаренко розповів "УП", що, за його інформацією, головним меценатом ГАКу може бути депутат Київради Андрій Іванов. Він, до речі, був членом спостережної ради Запоріжського металургійного комбінату, і нібито зацікавлений у земельних ділянках у Києві. Нині Іванов є членом постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Київської ОДА.
Помічник пана Іванова Павло Ціпотан повідомив "УП", що інформація щодо спонсорської допомоги Іванова ГАКу неправдоподібна. І відповів жартом: "Іванов, Петров, Сидоров" і додав, що й сам хотів би, щоб Іванов фінансував ГАК. Але це не так.
Спецпроект "Рекетири"
"Це задумка київської влади: створення іміджу тим, хто протестує проти забудови Києва, як рекетирів, як тих, які вимагають собі якихось благ за рахунок інвесторів", - пояснив "УП" Бондаренко.
Так, за оцінкою архітекторів, один день "простою" на будмайданчику (на якому вже ведуться роботи) коштує інвесторам близько 100 тисяч гривень. Ще до того, як вони розпочинали будівництво, ними ж було витрачено ще близько мільйона: на розробку і затвердження проекту. Тому зрозуміло, самим же інвесторам вигідніше "домовитись" із пікетниками і продовжувати будівництво.
Інша справа, що не відомо, із ким домовлятись. Організацій, які борються з незаконними забудовами, вже як мінімум дві. Хто дасть гарантію, що завтра "Братство" Корчинського не підтягнеться до грошовитого місця чи осередки партій не вирішать захистити права своїх прихильників? А партій нині в Україні зареєстровано більше сотні. Та й що дасть така домовленість, якщо 6 тисяч мешканців прилеглих будинків не хочуть бачити зі своїх вікон якусь "вишку". Всіх їх не купиш.
"Різниця в тому, хто чим займається, - розповідає Жорновой з ФПК. – Якщо ми проти будівництва в принципі, то зацікавленості домовлятися з інвестором за гроші ніякої. Так, я зустрічаюсь з інвесторами, але я їм раджу зекономити великі гроші і зупинитись вже сьогодні. Адже ми їм будувати далі не дамо".
"Є нормальний діалог між інвестором і Форумом, тому що інвестори самі прекрасно розуміють, що ті ділянки, які їм виділені, виділені незаконно", каже Жорновий.
"У нас уже навіть були випадки, коли інвестор приходив до нас і питався, чи люди дозволять тут будувати? Це нормальна робота, якою повинна займатись мерія, а не ми. Але вони не працюють, вони заробляють".
Можливо, міська влада свідомо запустила повідомлення про будівельних рекетирів?
Цікаву історію розповів "УП" Анатолій Жорновий: "Це було на Троєщині. Моє прізвище вже багато хто знає. Особисто мені людина на вулиці розповідає: у вас там у Форумі є такий Жорновой... Навколо стоять люди. Я кажу: Це такий маленький, товстенький і лисий чоловік? Він мені: так, такий товстуватий. Так от він вчора приходив і вимагав від інвестора 50 тисяч доларів. Я питаю: Ви готові дати свідчення в суді? Він погодився і тоді я сказав йому, що Жорновой це я, а зріст у мене 193 см і я далеко не лисий".
Утім, у лютому таки було затримано справжнього рекетира - голову Центру права та конфліктології Дениса Пипіна. Його було заарештовано при отриманні 25 тисяч доларів від інвестора за допомогу у демонтажі наметового містечка. Отже, на проблемних забудовах дійсно були спроби заробити.
Але розслідування, проведене "УП" дозволяє нам свідчити, твердження про те, що будівельним рекетом займались "Форум", "КУПР" чи "ГАК", несправедливі.
Чутки про рекетирів вигідні "бідолашним інвесторам" і "чистій владі" (яка хоче довести, що всі її дозволи на будівництво житла були видані чесно, а не після отримання валізки з грошима). А послідовники Остапа Бендера, можливо, намагаються підзаробити на будівельній кризі в столиці.
Але вочевидь, цей рух є нерегульованим і не керується якоюсь з організацій. "Якщо хтось від імені Форума бере гроші, то я б дуже хотів, щоб цю людину просто спіймали" - повідомив "спонсор" Форуму порятунку Києва Жорновий.