Тимошенко'2006 = Ющенко'2002
Коли в четвер Віктор Ющенко оголосив про звільнення Тимошенко і Порошенка, він запевнив, що всі відправлені відпочивати залишаються його друзями. Чомусь видається, що президент або жартував, або не відчував ситуації. Принаймні один з відставлених буде його другом лише в тому сенсі, що Ющенко до всіх звертається "шановні друзі". Насправді президент підштовхнув Тимошенко в опозицію.
Тепер питання, якою буде опозиція Тимошенко. "На смерть" чи до середини квітня, коли буде оголошений результат парламентських виборів. У четвер під час зустрічі з працівниками секретаріату Кабміну Тимошенко сказала: "Ми ще обов’язково побачимося".
Як кажуть джерела в оточенні екс-прем'єра, вона люта від ярості на Ющенка. Але зараз, у новому статусі вона буде якнайменше згадувати слово "Ющенко". З одного боку, щоб прилюдно не зірватися на лайку. З іншого, щоб мати шанс на повернення. Напевно, буде вибрана тактика критики дій, а не персоналій. Мішенню будуть обрані оточення, а не сам президент.
Тимошенко хотіла протриматися принаймні до конкурсу з приватизації "Криворіжсталі". Це була би показово-прозора приватизація – вона особисто стояла би на аукціоні з молотком, зняла би за комбінат 14-15 мільярдів, значна частина з яких поближче до виборів була би пущена на погашення боргів радянського Ощадбанку або якісь інші соціально-передвиборчі речі.
Тепер Тимошенко треба все робити інакше. Знову - по три мітинги на день, знову - тури по Україні, знову - фрази про "злочинний…" Ні, не режим – про "злочинне оточення".
З іншого боку, якщо розібратися, Тимошенко може заспокоїти себе. Правила демократії вимагали б від прем’єра, якщо вона балотується на виборах, піти у відпустку – щоб не було підозр про адмінресурс. Тому для автотренінгу можна уявити, що звільнення – це така велика відпустка тривалістю півроку. Щоб після виборів знову стати прем’єром. Але уже зі значно сильнішими повноваженнями.
Так ми підійшли до нудної теми – політреформи. Якщо згадати, то Тимошенко проклинала її останніми словами. Вона говорила, готова терміново вимагати скасування змін до Основного закону і здати подання з уже зібраними підписами до Конституційного суду. Але її стримує лише те, що вона член команди президента, а він обіцяв Морозу не чіпати Конституцію.
Віднині Тимошенко не зв’язана зобов’язаннями перед Ющенком. Тому їй по-чесному треба виконати обіцяне. Але проблема в тому, що як раз тепер скасування Тимошенко не вигідне. І, навпаки, на це дедалі більше налаштовується Ющенко.
Сам президент відчуває небезпеку, яку він отримав у зв’язку зі зняттям Тимошенко. Тому разом з відставкою Кабміну він не оголосив про звільнення голови СБУ Турчинова. Навпаки, він сказав, що це - предмет консультацій – хоча раніше він не приховував, що доля керівника Служби безпеки була вирішена.
Але після відставки уряду ситуація змінилася. Ющенку був потрібен хтось, хто міг би зв’язати Тимошенко з владою, щоб вона не порвала з нею остаточно – щоб на неї можна була впливати через найбільш довірену людину. Тим більше правильно було залишити на місці керівника спецслужби з його доступом до компромату.
Але Турчинов пішов за власним бажанням. І тепер може влаштовувати викривальні прес-конференції ледь не щодня. Починати може, наприклад, з діяльності "РосУкрЕнерго" на газовому ринку.
Тимошенко іде, щоб повернутися, перемігши на виборах 2006 року. При цьому можливе повторення року 2002, коли навколо Ющенка було сформовано коаліцію зовсім різних партій, які потім об'єдналися у "Нашу Україну". Тоді він багато критикував режим Кучми, але майже ніколи – персонально. Тільки тепер роль Ющенка чотирирічної давності гратиме колишня партнерка.
Серед учасників Блоку Тимошенко називають багато різних партій і несподіваних прізвищ. Крім традиційних Руху, "Реформ і порядку", Української народної партії та "Пори" – також, наприклад, "Єдина Україна" Богдана Губського.
Група колишніх малих і середніх олігархів часів Кучми шукає спосіб продовження свого політичного життя. Як варіант розглядалося залучення Олександра Зінченка в якості лідера, з самостійною участю у виборах. Але нинішня ситуація робить логічним, щоб відбувалося це разом з екс-прем'єром.
Попри скепсис щодо організаційних здібностей Зінченка, Тимошенко налаштована серйозно співпрацювати з ним на наступних виборах. До речі, однією з вимог Ющенка, виконання якої могло б зберегти Тимошенко місце прем’єра, було публічно засудження заяви екс-держсекретаря.
Іншим сюрпризом стало зізнання Тимошенко, яке вона, як кажуть джерела, зробила під час нічних переговорів перед відставкою. Так, начебто в її блоці на виборах-2006 уже гарантовано місця для голови Вищого господарського суду Притики, Верховного суду Малеренка і навіть... генпрокурора Піскуна. Попри те, що репутація кожного з них у часи Кучми викликала в Тимошенко великі сумніви.
ЄХАНУРОВ і НОВИЙ УРЯД
Нова влада Ющенка повністю відрізнятиметься від старої. Єхануров не буде проводити засідання Кабміну протягом 10 годин, як практикувалося за часів Тимошенко. Він відновить урядові комітети, які діяли за прем'єра Ющенка, де попередньо розглядаються всі питання.
Він не буде по кілька разів на тиждень дарувати сенсаційні прес-конференції, або, не дай Боже, вступати в суперечку з президентом.
Єхануров – повна протилежність Тимошенко. Старожили команди Ющенка кажуть, що в питанні бути покірним виконавцем волі начальства Єханурову складно знайти конкурента. Хоча і казати, що Єхануров не здатен на ризикові кроки, теж не можна – звільнився же він у 2001 з посади першого заступника глави адміністрації президента Кучми у штаб "Нашої України".
Під час президентських виборів Єхануров входив до групи Безсмертного, яка з 2002 по літо 2004 керувала кампанією Ющенка. До неї також входили Давид Жванія та Іван Васюник, нинішній перший заступник держсекретаря України. Тоді, щоб усунути цих людей від Ющенка, Тимошенко разом із Порошенком, Мартиненком і Третьяковим привели на місце керівника виборчої кампанії Зінченка.
Тепер ця група знову перегрупувалася, а Безсмертний зіграв не останню роль в знятті Тимошенко. Саме він, як формальний керівник президентської партії "Народний Союз Наша Україна", пропонував Ющенку розігнати всіх. Тепер очікується, що Безсмертний піде з уряду і зосередиться на виборах-2006 на посаді керівника штабу. Працювати йому доведеться багато, бо основним конкурентом стане його колишня начальниця.
Серед міністрів-членів партії Ющенка найбільш непевні позиції у Євгена Червоненка і Давида Жванії. По-перше, їх не дуже любить Рибачук – новий фаворит Ющенка. І фраза про те, що "данайці", які підносять дари сину Ющенка, підставляють самого президента – адресувалася саме їм.
По-друге, основною причиною нинішньої кризи є зв’язка влади і бізнесу, яка так і не була розрубана. Серед урядовців це найбільше асоціювалося саме зі згаданими міністрами транспорту та надзвичайних ситуацій.
По-третє, скільки б Жванія не відхрещувався, він разом з Мартиненком запам’ятався Ющенку скандалом навколо взуттєвої фабрики "Київ". Тому перший з цього тандему має великі шанси втратити крісло урядовця, а другий – не отримати підтримки на виборах мера Києва. І відтак - взагалі не балотуватися.
Червоненку ж про те, що його не призначать знову в уряд, вирішила повідомити сама Тимошенко під час прощального засідання Кабміну в четвер. Зробила це з характерним знущанням.
Також з нового уряду підуть, крім Томенка, міністр економіки Сергій Терьохін. Він теж у немилості в Рибачука. По-перше, бо той не любить людей, які зловживають алкоголем, а по-друге, бо Терьохін завалив профіль відповідальності нинішнього держсекретаря – євроінтеграцію та вступ до Світової організації торгівлі.
Розповідають, що одного разу на початку літа під час Кабміну стався справжній скандал. Рибачук звинуватив Тимошенко у саботажі, бо уряд нічого не робив для внесення в парламент законопроектів з пакету щодо СОТ – які мав готувати Терьохін.
Більше того, засідання ради співробітництва Україна-ЄС до Люксембургу проігнорував не лише міністр економіки, але і його перший заступник. Європейці, обурювався тоді Рибачук, були в шоці.
Але головна причина звільнення Терьохіна, як, втім, і Томенка – тривале невдоволення ними Ющенка. І якби не відставка уряду, саме вони першими пішли б на спочинок.
Висока вірогідність відставки міністра культури Оксани Білозір. Причина якої - не тільки в провальній роботі відомства, але і в погіршенні стану її здоров'я.
Нічого не загрожує міністрам молоді та спорту Павленку, вугільної промисловості Тополову, промполітики Шандрі, екології Ігнатенку. Всі вони - вірні члени Народного Союзу Наша Україна і не були помічені в скандалах. Також, найпевніше, залишиться на посаді міністр юстиції Роман Зварич.
Ющенко не чіпатиме міністрів, заведених до уряду за квотою Соцпартії: внутрішніх справ Луценка, освіти Ніколаєнка і агропромкомплексу Баранівського.
Міністр закордонних справ Тарасюк і міністр праці Кириленко представляють в уряді партії, які не захотіли вливатися в структуру Ющенка. Можливо, але малоймовірно, що їх подальша робота буде поставлена в залежність від інтеграції з Народним Союзом "Наша Україна". Просто Тарасюк і Кириленко на своєму місці.
І, крім того, нинішній найбільш наближений до Ющенка радник Рибачук також не в захваті від НСНУ і під час іншого скандального Кабміну минулої суботи відмежувався від антитимошенківської заяви партії.
Можливе продовження виконання своїх функцій міністрами ПЕК Іваном Плачковим і охорони здоров'я Поліщуком (не через видатні досягнення останнього, а через повагу до нього з боку Ющенка).
Однак, враховуючи, що для затвердження нового прем’єра потрібні голоси інших фракцій – їх даватимуть в обмін на портфелі міністрів. І не виключено, що хтось з цієї пари може стати жертвою цього суворого закону політичного життя.
Складніше ситуація з міністром оборони Анатолієм Гриценком і непроста – з міністром фінансів Віктором Пинзеником. Гриценко засвітився на нічній нараді в Тимошенко з середи на четвер, де обговорювався "м'який пакет" виходу з кризи і було вирішено, як каже Ющенко, "зруйнувати домовленості". Саме там вони додумалися долучити до впливу на Ющенка посла США в Україні Джона Гербста, а відповідальним за це зробили Гриценка.
Крім того, якийсь час Ющенко висловлював невдоволення, що Міноборони, який для нього асоціюється лише з танками, активно займається господарською діяльністю. Але на користь того, що цей силовий міністр залишиться на посаді – відсутність іншого підготовленого фахівця, якому б так само довіряв Ющенко.
З Пинзеником погано те, що за вісім місяців дуже тісно зв’язався з Тимошенко. Крім того, на наступний рік Ющенко хоче бюджет розвитку, який Мінфін йому не підготував. З іншого боку, президент поважає цього міністра як економіста і товариша з часів початку 1990-х років. Крім того, проти відставки говорить нинішній розпал бюджетного процесу.
Крім інших, невдоволення з боку Ющенка і ризик прокинутися звільненим зростає для генпрокурора Святослава Піскуна і голови Нацбанку Володимира Стельмаха. Проблема ж у тому, що їхня відставка передбачає спецпроцедури за участю парламенту.
Хто може прийти на місце звільнених урядовців, ясності немає. Джерела "Української правди" говорять, що поки не існує жодного гарантованого прізвища, закріпленого за вакантною посадою. І не виключають, що можливі зовсім несподівані варіанти.
З відставкою Тимошенко, може, в команду влади прийде спокій. Але так було втрачено механізм противаг, який відразу робив публічними всі підозри про корупцію з одного чи іншого боку. Люди Порошенка мочили Тимошенко за схеми під час цукрової кризи – люди Тимошенка наїжджали на Порошенка за лобіювання Пінчука в історії з Нікопольським заводом феросплавів. Тепер все буде тихо – але не факт, що буде чесно.
Те, що у Єханурова немає ворогів, може сприйматися не тільки як позитив – людина півтора роки обіймала посаду першого віце-прем'єра з економіки, була куратором приватизації і перебувала на перетині інтересів кланів. А те, що Рибачук в непоганих відносинах з Пінчуком – тепер є не просто фактом з його приватного життя, а причиною постійної уваги до дій нової влади щодо колишнього зятя Кучми.
