Выступление Ющенко на Майдане по поводу Дня Независимости

Дорогий український народе!

Шановна громадо і всі, хто бачить та чує мене!
Добрий день, славний історичний київський Майдане!

Сьогодні ми вшановуємо найбільше творіння української нації – незалежну і вільну Українську державу. 14 років тому ми утвердили своє право бути господарями у власному домі.

Я пишаюся нацією, до якої маю честь належати. Нам вистачило сили і єдності зробити цей незворотний крок. Ми обрали державність як призначення для своєї землі і як талан для кожного з нас. Наш вибір не міг бути інакшим, бо за плечима у нас, як янголи-охоронці, стоять наші великі предки.

Вони залишили нам не лише рядки у літописах. Від них ми успадкували духовну силу і особливу українську ідентичність, народжену у славі, трудах і терпінні багатьох поколінь.

Русь-Україна сама вільно обрала собі віру і князь Володимир хрестився не вождем підкореного племені, а володарем держави, що простяглася від Кримського Корсуня до Балтійського берега. Союзу з тією давньою Україною шукали і Візантія, і мусульманський світ, і європейські держави.

З тих віків у наші серця прийшла впевненість – ми можемо самі визначати свою долю, ми можемо бути рівними серед рівних у колі інших народів. З тих часів височить над Києвом Свята Софія, в якій щороку у цей день звучить молитва за нашу державу.

Українська козацька держава передала нам тверде переконання – кожен має свої права і вольності, кожен має шляхетний обов’язок боронити їх. Там наші предки пройшли науку честі і гідності, рівності і демократії. Перша в Європі Конституція Пилипа Орлика – безсмертна слава української мислі і української свободи. Вся наша подальша історія засвідчила – в народній пам’яті прагнення свободи залишилось назавжди.

Пророче Шевченкове слово, праця мислителів і подвижників наших від Франка і Грушевського до Хвильового і Стуса вселила в нас непохитну віру в Україну. Неопалимою купиною освітлює ця віра весь наш пройдений і майбутній шлях. У найтяжчі часи наші батьки і діди не зреклися її.

Найбільші в людській історії трагедії випробовували нашу націю у минулому столітті. Двома світовими війнами, Голодомором і Голокостом, нищенням духовних святинь чужі імперії хотіли перетворити нашу землю на свою покірну окраїну. Між 1914 і 1945 роками в Україні загинули кожен другий чоловік і кожна четверта жінка. Дерево нашого роду втратило багато кращих гілок.

Але сказано в Писанні: "Ніхто з нас не живе сам для себе і ніхто сам для себе не помирає". Долі тих, хто пішов, тривожним дзвоном лунають в душах тих, хто залишився. Ми, українці, пізнали велику історичну істину - тільки свобода врятує народ, тільки незалежність виведе його на ясні зорі і тихі води.

Істина ця відтоді живе у кожному українському серці. Мільйони людей утверджували її потом і кров’ю. Перемога над нацизмом, 60-ліття якої ми святкуємо цього року, стала всенародним подвигом, здійсненим в ім’я життя і свободи нашого народу.

Ще і ще раз звертаюся до вас, дорогі ветерани, доблесні солдати, яким випало під різними прапорами воювати за Україну. В День незалежності достойно і правильно подати один одному руку. Вірю, що хтось із вас уже зробив це у травні, хтось зробив раніше, хтось це зробить сьогодні, хтось, можливо, це зробить завтра. Але ви не залишите давній розбрат своїм онукам. Ви краще за інших знаєте ціну визволення і ціну української єдності.

Прагнення бачити свою країну вільною дало сили підняти Україну з руїн. Післявоєнна відбудова Хрещатика і Донбасу, старти дніпропетровських ракет і вихід у море миколаївських кораблів, рекордні таврійські врожаї і злети «Руслана» та «Мрії» – це кроки на шляху до української державності. Її наближали відкриття наших вчених, унікальні операції українських хірургів, поетичне українське кіно, чесні і мудрі книги – все, що створене генієм і працею народу.

Самостійна Україна залишалася метою життя мільйонів наших співвітчизників, розкиданих по далеких світах. Заради неї вони берегли в собі все українське. Вони несли світові правду про Україну, простягали руку допомоги, разом з нами раділи нашій перемозі.

Державність достигла на кінець літа, як яблуко у Довженковому саду. Це ми з вами творили її, нашу незалежність, нашу вільну Україну.

Ми пам’ятаємо все пережите і зроблене. Пам’ять стала невід’ємною частиною нашої ідентичності. Ми знаємо, що Україну будує кожен з нас, якою б мовою він не розмовляв, до якого б храму не ходив, яким би політичним поглядам не симпатизував. В усіх нас одна доля і одна Україна.

Дорогі друзі!

Всі ми хочемо зберегти найдорожче: дітей і родину, мир і спокій, працю і добробут, надію і віру. Ми знаємо – це зроблять тільки повага до людської гідності, свобода, демократія і справедливість. Це наші цінності. В них – наша єдність, в них – наша сила. І ми готові стати на їх захист.

Ми довели це минулої осені на цьому славному Майдані. Свобода, здобута тут, не належить якійсь одній політичній силі. Мільйони людей, які вистояли в сніг і мороз, захистили гідність і права кожної людини у Донецьку і у Львові, у Сумах і у Криму. З кожним прожитим днем люди бачать все це ясніше і ясніше.

Перемога свободи зміцнила нашу незалежність, утвердила вибір 1991 року. В цьогорічних опитуваннях вперше за чотирнадцять років більшість громадян України назвали нашу державу справді незалежною.

Ми витримали складне випробування. Україна постала перед світом нацією, що має унікальне покликання. Я вірю, що ми будемо гідними його.

Тисячі років межі, що ділили Європу, проходили по нашому кордону чи навіть по нашій землі. Але вони не розділили нас. Свобода і єдність України, стабільність нашої держави доводять – старі розмежування можуть бути подолані.

Наш приклад доводить – народи на просторі від Балтійського до Чорного морів можуть бути успішними у модернізації своїх країн, побудові демократії, гарантуванні безпеки. Через це з такою увагою і надією багато наших сусідів дивляться на нас, сприймають Україну, як регіонального лідера.

Ми не просто бачимо своє майбутнє в Об’єднаній Європі. Успіх України здатен відкрити нові горизонти для всього нашого континенту. Вірю, що вже скоро без України не можна буде уявити ні нового обличчя Європи, ні її кордонів, ні ролі у сьогоднішньому світі.

Як Президент, я представляв нову Україну у багатьох столицях близьких і далеких держав. Всі переговори я вів мовою національних інтересів. Світ почав рахуватися з нами. Країни і народи готові розвивати партнерство з Україною. Нас запрошують стати партнером у важливих проектах як на Заході, так і на Сході. Ми самі здобули історичний шанс стати сучасною, заможною, шанованою нацією.

Шановні українці!
Хочу сказати головне!

Переконаний, ми реалізуємо свій шанс. Для цього ми мусимо знати – процвітання не приноситься на блюді. Успіх країни, свобода, демократія, добробут ліпляться мільйонами і мільйонами рук. Нас чекає великий труд всієї громади, влади і бізнесу. Він вимагає від нас цілеспрямованості, стабільності, взаємоповаги і єдності. Так ми перемогли на Майдані. Так ми будемо перемагати і далі.

У нас є підстави впевнено дивитися в майбутнє. Так швидко змінити країну, як за останні місяці, могла лише сильна нація. Сьогодні ми говоримо про Україну, часто вживаючи слово "вперше".

Вперше ми можемо вільно висловлювати свої думки. Немає тем і осіб, закритих для ЗМІ. Журналіст, що критикує владу, вже не ризикує ні роботою, ні життям. Свобода слова – альфа і омега демократії – стала сьогодні в Україні реальністю. У нас з’явилася можливість дихати нею на повні груди. Всі ми вчимося жити в її високому просторі.

Вперше соціальна справедливість не просто проголошена, а стала змістом роботи нової влади. Як і було передбачено у моїй програмі, бюджет присвячений людям. Пенсіонери вперше отримали мінімальну пенсію, що дорівнює прожитковому мінімуму. Мати, що народила дитину, вперше отримала гідну державну допомогу.

Знаю, що до перемоги над бідністю ще далеко. Але люди побачили світло в кінці тунелю. В соціальних програмах вперше знайшли свій рядок інвалід, сирота, військовий, учитель, лікар. І з кожним роком вони зможуть впевненіше спиратися на плече держави.

Український бізнес свідомо підтримав зміни в країні. Він вперше демонструє бажання вийти з «тіні», подолати тіньові бар’єри і чесно платити податки. Підприємці вимагають не привілеїв, а стабільних і чесних правил. Вперше держава пропонує підприємцям партнерство замість тиску.

І найголовніше. Нація пробудилася. Мільйони людей вперше відчули себе громадянами, піднялися до високої відповідальності за державу, за родину і за власну долю. Ми стали сильнішими духом, бо побачили - все залежить від нас.

Ця сила дозволяє нам, дивлячись один одному в очі, чесно говорити про наше життя. Я готовий до такої розмови. Я знаю, що в наших серцях надія живе поруч з тривогою.
Ми знаємо її причину – не відразу все вдалося так, як хотілося. Але немає таких труднощів, яких би ми не здолали. Нас чекає новий етап роботи.

У владі змінилося багато облич, але обличчя влади змінилося мало. У багатьох кабінетах громадяни бачать той самий бюрократизм і те саме небажання їх чути.

Я не збираюся з цим миритися. Оновлення кадрів буде продовжене. Той, хто думає, що пересидів першу хвилю і може керувати по-старому, дуже помиляється. У нас досить порядних і чесних професіоналів – я відкрию їм дорогу.

В мене був і залишається один критерій оцінки посадовців – здатність бачити не папір, а людину; готовність підтримати сироту, інваліда, безробітного. Таким вірять люди і таких ми будемо приводити у владу.

Повільно ще відступає корупція. Часто стара система перемелює нові кадри швидше, ніж вони змінюють її.

Від сподівань на чесність ми переходимо до жорсткого наступу на корупцію. Всі посадові особи будуть декларувати і доходи, і видатки.

З листів, звернень, опитувань добре відомо, де процвітає хабарництво. Я вимагаю від Уряду, правоохоронних органів негайно встановити жорсткий контроль на митниці, у сфері земельних відносин, при видачі дозволів і ліцензій. З наступного року буде введений єдиний порядок тестування абітурієнтів у вищі навчальні заклади. Ми піднімемо статус лікаря, забезпечимо належне фінансування медицини. Ми виб’ємо економічне підґрунтя з-під корупції.

Правоохоронним органам досі не вдалося покінчити з розгулом злочинності, хоча значні успіхи у цьому напрямку є. Головна причина їх слабкості – «кришування» злочинних схем, зрощення з криміналом. Силові структури будуть захищати нашу безпеку, а не набивати кишені. Моє рішення про реорганізацію ДАІ – попередження для всіх: погони нікого не врятують від відповідальності. Порядок на дорогах буде забезпечено іншими формуваннями, які не принижуватимуть водіїв, а навпаки – допомагатимуть їм.

Ще одна наша турбота – стан економіки. Стан економіки, від якого залежить добробут нації. Ми з вами знаємо – шлях до процвітання не встелений квітами.

Молодий, енергійний, впевнений у собі Уряд продемонстрував і макроекономічну культуру, і зростання соціальних стандартів. У вдалому поєднанні цих двох пріоритетів – формула сучасної економіки, яка заохочує сильних і підтримує слабких. Щоб підтримувати такий баланс, потрібна чітка логіка дій, чіткі і довготривалі орієнтири.

Перший з них – високі технології. Саме вони здатні стати локомотивом нашої економіки, швидко створити високооплачувані робочі місця, забезпечити високі соціальні стандарти. Нам є що запропонувати світові в аерокосмічних, комунікаційних, енергетичних сферах. Я поставив перед Урядом завдання – дати поштовх інноваціям, створити максимальний інвестиційний комфорт для всіх галузей.

Достатня увага держави відкриє нове духовне дихання іншим галузям економіки і культури. Зокрема, достатня увага держави буде надана вугільній, машинобудівній, металургійній промисловості.

Днями я був на Алчевському металургійному комбінаті. Я там побачив модернізоване виробництва найвищого світового рівня. Там я побачив найбільшу національну інвестицію, яка зроблена за останні 14 років. 2,5 млрд – це той кошт, який був направлений не на яхти, а на конкретну справу модернізації конкретного підприємства.

Завдання влади – давати подібні стимули для оновлення всіх базових галузей національної економіки.

Дорогі друзі!

Майбутній рік стане роком села. Мудра підтримка аграрного сектору не лише дозволить нам завжди бути зі своїм хлібом. Український виробник зможе зайняти гідні позиції і стабільні позиції на світових продовольчих ринках.

Мільйони людей шукають духовної підтримки. Народ хоче чути голос своєї інтелігенції – митців, письменників, істориків, етнографів. Ваше покликання, шановні друзі, своєю творчістю вказувати суспільству духовні орієнтири, позбавляти свідомість людей фальшивих цінностей та стереотипів, захищати культурне поле від "сірості".

Високу місію повернення нації до її духовних витоків має виконати відновлена єдина Помісна Українська Православна Церква.

Дорогі друзі!

Попереду масштабні структурні зміни в економіці і соціальній сфері: від судової до житлово-комунальної реформи. Вони мають спиратися на розуміння і широку підтримку громадян. Моя вимога до Уряду – ведіть діалог, переконуйте людей, демонструйте виграш кожної зацікавленої сторони в цих процесах.

Переконаний – найбільшою мірою це стосується реформування нашої політичної системи.
В листопаді народу довелося вийти на площі тому, що стара система вичерпала себе. Нам потрібна такі механізми які дають громадянинові важелі для контролю влади, впливу на її рішення, захисту своїх прав та інтересів. Разом ми побудуємо таку систему. Я в цьому глибоко переконаний.

Я звертаюсь до вас, шановні громадяни України! Тільки всією громадою ми створимо гарантії неповернення в минуле. Одна з таких гарантій – ефективність майбутнього парламенту. Я сподіваюся, що у нинішньої Верховної Ради вистачить патріотизму збільшити прохідний бар’єр. Так ми отримаємо справжню представницьку владу, а не клуб власників політичних партій.

Я вірю у мудрість народу, вірю що навесні ми отримаємо парламент, здатний прискорити зміни, відображати різні інтереси і одночасно – об’єднувати країну навколо демократичних цінностей. Чесно обраний парламент проаналізує уроки недавнього минулого.

Демократія – це щоденний вплив людей і громад на владу. Я з радістю бачу – пробуджена нація шукає і знаходить механізми такого впливу. У Києві люди об’єднуються для захисту історичної забудови, у Донецьку – для захисту прав потерпілих при аваріях. Таких прикладів уже сотні.

Це є наша країна, і все, що в ній діється – це наша справа. Я готовий підтримати ініціативи громадських структур, профспілок, інших громадських організацій. Разом ми створимо потужне поле демократії.

Дорогі мої друзі!

Незалежність – символ нашої нації. Вона нагадує нам – якого ми славного роду діти. Ми зможемо подолати всі труднощі. У нас досить таланту і сили здійснити задумане. Головне, мої друзі, бути єдиними. Розділені ми не можемо нічого. Разом ми можемо все.
З святом вас, дорогі співвітчизники!

Щастя і процвітання вільній незалежній соборній Україні!

Слава вам, слава кожному із нас, слава Господу Богу і слава Україні!