Тимошенко порадила ростити коси і пошепки передала привіт Путіну
Воскресенье, 5 июня 2005, 23:47
Очевидно, що півтори доби недостатньо для того, щоб скласти враження від постреволюційної Грузії. Хоча дещо все одно кидається у вічі. Висновок не обрадує тих, хто думає, що Грузія, оголосивши курс на Європу, стала не неї схожою. В очі кидаються не зміни, а те, що залишилося по-старому у цій неймовірно красивій, але знедоленій країні.
На вулицях – гори сміття, при чому не так, як у нас на Хрещатику після вихідних – коли вночі все це прибирається комунальними службами. Ні, сміття хронічного, яке накопичується тижнями. Наприклад, проспект Руставелі, центральна вулиця Тбілісі: навпроти входу до парламенту – галерея сучасного мистецтва. Вона не працює, а під входом – маленька скидна яма.
Підземний перехід – ще одне звалище сміття. Звичайно, про таку "розкіш", як включити у ньому світло, мова не йде. Київське метро не виглядало як тбіліське навіть у розпал розрухи на початку 1990-х – стіни сірі від бруду. На вулицях в центрі так само часто можна побачити руїни.
Може, це збіг, але обидва таксиста, послугами яких довелося скористатися, лають Саакашвілі такими словами, які у нас на адресу Кучми не лунали в найтяжчі часи. З потоку грузинських слів чітко виловлюються російські матюки. Можливо, ці люди такі через ціни на бензин, які складають 0,8 долара за літр.
Проте, наприклад, працівники МЗС, яких питаєш, чи розчаровані вони революцією, запевняють: "Ні, та ви що?! Раніше у мене була зарплата 10 доларів, а тепер 200!"
По радіо запустили рекламу: "Перше пиво у жерстяній банці!" У нас таке з'явилося ще років вісім тому.
Щоправда, є відмінності – відремонтовано дорогу з аеропорту до центра міста. Вздовж неї бігборди з зображенням Саакашвілі і Буша. Спочатку думалося, що грузинський президент хотів зустріти американського і зараз ці плакати забули зняти. Виявляється, все не так: бігборди розвішали вже після (!) візиту Буша. Передовий досвід державного піару.
П’ятниця, другий день тбіліського міжнародного дебюту Юлії Тимошенко закінчився тим, що вона ледь не заплакала. Про це Тимошенко зізналася після землетрусу овацій, влаштованих їй у грузинському парламенті, якому довелося припинити розгляд питань, щоб привітати українську колегу по революції. Якщо добре згадати, то востаннє сльози на очах Тимошенко проступали після затвердження на посаду у Верховній Раді. Тому в українського прем’єра несподівано вимальовується тенденція парламентського сентименталізму.
Спікер парламенту Грузії Ніно Бурджанадзе подарувала Тимошенко букет троянд. Таким чином підозри про її ревнощі до Тимошенко через увагу всіх чоловіків-прем'єрів країн СНД, що зібралися в Грузії, відпали самі собою.
Вечір напередодні саміту Тимошенко закінчила переглядом танців з кинджалами, які замість того, щоб встромлятися у підлогу, регулярно скакали по сцені і могли полетіти у зал. Наступного ранку на питання, чи часом не перелякалася Тимошенко, вона сказала лише, що тепер "не сумнівається у здатності Грузії захистити себе".
Можливо, через ці кинджали, або через ранній підйом – її перша зустріч з прем’єром Азербайджану почалася о 7:30 ранку за Києвом – але голос у Тимошенко був тихий. Так напошепки вона подякувала бакинському колезі Артуру Расизаде за допомогу під час бензинової кризи.
Він у свою чергу сказав Тимошенко, що дуже радий її бачити, бо... "багато читав про неї в газетах". Залишалося сподіватися, що це були не видання дружньої Росії, а, наприклад, тбіліський таблоїд "Версії", який у п'ятницю вийшов із заголовком на першій шпальті "Тимошенко – квітка саміту СНД".
Розмовою з Расизаде Тимошенко була дуже задоволена – він готовий підтримати не лише ідею будівництва в Україні нового нафтопереробного заводу – яку на батьківщині Тимошенко, навпаки, всі критикують. Расизаде також хоче сприяти будівництву газопроводу для постачання пального, альтернативного російському.
Тимошенко і цвяхи
Після азербайджанця Тимошенко поїхала робити свою найбільш резонансну в той день місію – вбити ще один цвях у труну СНД, примовляючи при цьому добрим голосом: "Нові часи потребують свіжих інтелектуальних зусиль для реформування цієї організації".
Перед початком засідання всі прем’єри фотографувалися. Тимошенко спочатку за алфавітом назв країн поставили в самому кінці шеренги. Але відразу зрозуміли, що зробили велике лихо – і запропонували Тимошенко стати по-центру. Там вона з усмішкою наводила контакти з виконавчим секретарем СНД Рушайлом – тим, що на виборах підігрував Януковичу і якого вона випадково проігнорувала напередодні в аеропорту.
Про те, що Тимошенко відмовилася підписати головний документ зустрічі прем’єрів країн СНД – протокол про поетапне зняття обмежень у торгівлі – уже писалося багато. "Цей протокол був про збереження певних обмежень. Позиція України – якщо ми хочемо торгувати, то треба чесно зняти всі обмеження", - сказала Тимошенко.
За словами Тимошенко, протокол передбачає зняття обмежень до 2012 року, тоді як президенти України й Росії "домовилися про інтенсивніше зняття обмежень".
На боці Тимошенко також виступили прем’єри Грузії та Молдови, проти був прем'єр Росії Михайло Фрадков, який тут же став головою ради урядів країн СНД. За його словами, різні країни СНД мають різні системи регулювання у двосторонній торгівлі.
"Не треба спрощувати роботу, що велася експертами (по підготовці протоколу зняття обмежень до 2012 року). Це плід досить тривалих переговорів", - додав Фрадков. В підсумку всі країни окрім України підписали документ, від якого нікому не стане не гарячіше, ні холодніше. Тим більше що дехто з учасників переговорів до 2012 почнуть няньчити онуків на пенсії.
На цьому історична роль Тимошенко як нового фактору наближення кінця СНД була виконана. Ще була прес-конференція, де Тимошенко назвала саміт СНД "чудовою нагодою побачитися з колегами". Власне, це вона і почала робити пізніше – коли змогла вибратися з блокади журналістів, яку ті постійно влаштовували Тимошенко.
Переговори Тимошенко проводила у готелі "Марріотт" – в кімнаті King Miriam Room з надписом "посольство України". Прем’єр Казахстану з таким знайомим прізвищем Ахметов напряму заявив Тимошенко, що слідкує, чи дотримується вона взятих під час виборів зобов’язань щодо соціальних виплат.
Потім переговори пройшли без преси, а після них Тимошенко сказала, що Казахстан готовий будувати Одесу-Броди до Польщі. Що має засмутити Росію, бо саме їхня ТНК рік ламала Кучму, щоб запустити нафтопровід у протилежному напрямку. Щоправда, так само ніхто не виключає, що або Казахстан передумає, або ідея заглохне в стінах секретаріату президента, де в оточенні Ющенка поступово концентруються російські лобісти.
Тимошенко і руки
Очевидно, що Тимошенко не вдавалася під час зустрічі з прем’єром РФ Михайлом Фрадковим в ці безрадісні для Росії деталі переговорів з казахами. Розмова була у загальних рисах і звелася до необхідності ще раз зустрітися в Москві. Потім був спільний підхід Тимошенко і Фрадкова до преси, де обидва прем’єри виглядали людьми, яким чомусь некомфортно – хоча перед початком зустрічі вони, навпаки, усміхалися.
Тимошенко взагалі рідко коли виглядала так невпевнено – була схожа на ученицю і називала колегу "Михайлом Юхимовичем" з придиханням. Фрадков же переминався з ноги на ногу і робив дивне зі своїми руками – спочатку стискав кулаки, а потім знову розтискав. Цьому можна було б знайти пояснення, але ж ні – найпікантніша тема, незакриття кримінальної справи – за словами Фрадкова, не обговорювалася. Можливо, у всьому винні чутки, що кілька днів перед тим Фрадкова покусала дика кішка?
Тимошенко сказала, що згодна приїхати в Москву (а як же, обіцянка перед Саакашвілі виконана, перший візит до Тбілісі зроблено!) Очевидно, що умови поїздки Тимошенко Фрадкову не ставила. Але в інтерв’ю каналу "Руставі-2" вони прозвучали:
"Безумовно, візит до Росії відбудеться. Ніяких особливих умов не повинно бути, але є особливе побажання: ставитися з повагою один до одного. Можливо, це складно зробити відразу, але з цього все починається. Не з тиску, не з принижень, не з бажання показати, де чиє місце знаходиться, в якому кутку...".
Під час зустрічі Тимошенко також сказала Фрадкову, що доплачувати за нечесно приватизовані заводи росіяни будуть на загальних підставах. Коли їх спільна прес-конференція закінчилася, Тимошенко ще раз підійшла до Фрадкова, потиснула йому руку і тихо сказала: "Передавайте вітання Володимиру Володимировичу!".
Фрадков так само тихо відповів: "Обов’язково передам". Щоправда, пізніше журналістам Фрадков відмовився назвати людину, якій Тимошенко попросила переказати послання. "У нас стільки спільних знайомих!", - сказав Фрадков.
Можливо, вітання від Тимошенко Путіну він зробив буквально через десять хвилин. Коли Тимошенко пішла, Фрадков зайшов у порожню кімнату і провів з кимось телефонну розмову. Враховуючи, що на дверях виставили охорону і який навколо почався ажіотаж, не виключено, що розмова могла бути з Путіним.
Тимошенко і коси
Тим часом Тимошенко піднялася у свій номер, щоб дати ексклюзивне інтерв’ю провідному грузинському каналу "Руставі-2". В Тбілісі вона обіймалася з місцевими журналістками, які висвітлювали помаранчеву революцію, а "Руставі-2" подарувала блок поштових марок "Помаранчева революція".
Серед відомих українцям, але невідомих грузинам тез Тимошенко, прозвучали дві нові. Перша – вона порадила жінкам відрощувати косу. Її запитали про появу на обкладинці журналу ELLE. Тимошенко відповіла:
"З одного боку, це не справа політика, але з іншого – будь-якій жінці приємно потрапити на якусь обкладинку. Тому я можу сказати жінкам – "Ростіть косу!" Волоси – це чудово, це жіночість..."
"Нехай росте коса і жіноча краса разом з нею!", - підсумувала Тимошенко в стилі грузинських тостів.
Друга новина від Тимошенко – вона не проти змінити Кримінальний кодекс, щоб економічних злочинців не саджали у тюрму. Про це вона розповіла, коли зачепила тему, що постреволюційним країнам треба обмінюватися досвідом:
"Обмін інтелектуальними знахідками має бути постійно. Мені приємно було дізнатися, що ваш президент докорінно змінив роботу ДАІ. (Від УП: Саакашвілі взагалі ліквідував Державтоінспекцію і грузини їздять як хочуть). Водночас ми змогли розповісти, як правильно легалізувати, декриміналізувати економіку.
Дуже цікаво було почути, що ваш президент ввів новацію закону: коли люди, які порушують економічні закони, не платять податки, можуть заплатити якусь частину і купити собі свободу, стабільне життя... Я до цього ставлюся позитивно.
Мені не зовсім зрозуміло, коли за економічні злочини тебе кидають у в’язницю. Якщо є злочин проти людини, убивство, то зрозуміло, що це треба ізолювати. Якщо щось зроблено економічно, то зовсім логічно, щоб людина заплатила державі, і таким чином отримала ще один шанси вести чесну економічну діяльність.
У цьому є щось раціональне по відношенню до держави і гуманне до тих, хто хотів виправити певні риси в своєму житті".
Тепер в Україні Тимошенко зможе озвучити цю ідею з посиланням на Саакашвілі. Напевно, її б оплесками зустріли різні люди – і "жертви режиму Кучми", і кілька десятків колишніх керівників, оголошених зараз у розшук – починаючи від Бакая і закінчуючи Щербанем з Боделаном.
Тимошенко і плани
Останнім офіційним заходом Тимошенко в Тбілісі була зустріч з прем’єром Зурабом Ногіаделі. Відбувалася вона в приміщенні адміністрації президента Грузії – будинку, де востаннє ремонт робився ще за радянської влади і в порівняння з яким секретаріат Ющенка на Банковій виглядає палацом.
Розмова Тимошенко і Ногіаделі тривала дві години тет-а-тет, після чого відбулася коротка зустріч у розширеному складі – за участю членів делегацій. Хоча пресу з зали випроводили, дізнатися дещо вдалося. Зокрема, Грузія може відмовитися від одного фантастичного проекту, який раніше обговорювався з українським керівництвом, але про який ніхто не чув.
Як випливає зі слів Ногіаделі, мова іде про проект побудови "лінії електропередач через Чорне море з України в Грузію". "Ми можемо від цього відмовитися, бо це дуже дорого. Але нехай експерти прорахують", - сказав Ногіаделі. Як це взагалі можна "побудувати лінію електропередач через море", він не уточнив.
Але ще від одного мегапроекту не збирається відмовлятися Тимошенко. "Ми просто зобов’язані разом зробити газотранспортну магістраль", - сказала Тимошенко. "Азербайджан підтримує цей проект, і ніхто крім нас не вірить, що можна побудувати газопровід через Чорне море. Але ціни на газ в Європі критично зростають, і ми повинні зробит це", - додала Тимошенко.
Загалом же, як сказала Тимошенко учасникам переговорів, в України і Грузії повне порозуміння. "Я навіть не знаю, чи є якісь проблеми у відносинах між країнами", - сказав Ногіаделі. "Дожилися! Якщо так піде далі, то ми президентам не залишимо роботи в цьому напрямку", - відповіла Тимошенко.
Переліт журналіста "Української правди" до Тбілісі організовано за рахунок державного бюджету України в складі журналістського пулу
Фото Олександра Прокопенка, "Рейтер" і "Української правди"
Читайте також:
Саакашвілі влаштував національний день Тимошенко
На вулицях – гори сміття, при чому не так, як у нас на Хрещатику після вихідних – коли вночі все це прибирається комунальними службами. Ні, сміття хронічного, яке накопичується тижнями. Наприклад, проспект Руставелі, центральна вулиця Тбілісі: навпроти входу до парламенту – галерея сучасного мистецтва. Вона не працює, а під входом – маленька скидна яма.
Підземний перехід – ще одне звалище сміття. Звичайно, про таку "розкіш", як включити у ньому світло, мова не йде. Київське метро не виглядало як тбіліське навіть у розпал розрухи на початку 1990-х – стіни сірі від бруду. На вулицях в центрі так само часто можна побачити руїни.
Може, це збіг, але обидва таксиста, послугами яких довелося скористатися, лають Саакашвілі такими словами, які у нас на адресу Кучми не лунали в найтяжчі часи. З потоку грузинських слів чітко виловлюються російські матюки. Можливо, ці люди такі через ціни на бензин, які складають 0,8 долара за літр.
Проте, наприклад, працівники МЗС, яких питаєш, чи розчаровані вони революцією, запевняють: "Ні, та ви що?! Раніше у мене була зарплата 10 доларів, а тепер 200!"
По радіо запустили рекламу: "Перше пиво у жерстяній банці!" У нас таке з'явилося ще років вісім тому.
Щоправда, є відмінності – відремонтовано дорогу з аеропорту до центра міста. Вздовж неї бігборди з зображенням Саакашвілі і Буша. Спочатку думалося, що грузинський президент хотів зустріти американського і зараз ці плакати забули зняти. Виявляється, все не так: бігборди розвішали вже після (!) візиту Буша. Передовий досвід державного піару.
П’ятниця, другий день тбіліського міжнародного дебюту Юлії Тимошенко закінчився тим, що вона ледь не заплакала. Про це Тимошенко зізналася після землетрусу овацій, влаштованих їй у грузинському парламенті, якому довелося припинити розгляд питань, щоб привітати українську колегу по революції. Якщо добре згадати, то востаннє сльози на очах Тимошенко проступали після затвердження на посаду у Верховній Раді. Тому в українського прем’єра несподівано вимальовується тенденція парламентського сентименталізму.
 Газета Версії, перша шпальта |
Вечір напередодні саміту Тимошенко закінчила переглядом танців з кинджалами, які замість того, щоб встромлятися у підлогу, регулярно скакали по сцені і могли полетіти у зал. Наступного ранку на питання, чи часом не перелякалася Тимошенко, вона сказала лише, що тепер "не сумнівається у здатності Грузії захистити себе".
Можливо, через ці кинджали, або через ранній підйом – її перша зустріч з прем’єром Азербайджану почалася о 7:30 ранку за Києвом – але голос у Тимошенко був тихий. Так напошепки вона подякувала бакинському колезі Артуру Расизаде за допомогу під час бензинової кризи.
Він у свою чергу сказав Тимошенко, що дуже радий її бачити, бо... "багато читав про неї в газетах". Залишалося сподіватися, що це були не видання дружньої Росії, а, наприклад, тбіліський таблоїд "Версії", який у п'ятницю вийшов із заголовком на першій шпальті "Тимошенко – квітка саміту СНД".
 Єдиним членом уряду, який супроводжував Тимошенко, був міністр економіки Терьохін |
Тимошенко і цвяхи
Після азербайджанця Тимошенко поїхала робити свою найбільш резонансну в той день місію – вбити ще один цвях у труну СНД, примовляючи при цьому добрим голосом: "Нові часи потребують свіжих інтелектуальних зусиль для реформування цієї організації".
Перед початком засідання всі прем’єри фотографувалися. Тимошенко спочатку за алфавітом назв країн поставили в самому кінці шеренги. Але відразу зрозуміли, що зробили велике лихо – і запропонували Тимошенко стати по-центру. Там вона з усмішкою наводила контакти з виконавчим секретарем СНД Рушайлом – тим, що на виборах підігрував Януковичу і якого вона випадково проігнорувала напередодні в аеропорту.
Про те, що Тимошенко відмовилася підписати головний документ зустрічі прем’єрів країн СНД – протокол про поетапне зняття обмежень у торгівлі – уже писалося багато. "Цей протокол був про збереження певних обмежень. Позиція України – якщо ми хочемо торгувати, то треба чесно зняти всі обмеження", - сказала Тимошенко.
 Всупереч алфавіту Тимошенко поставили по центру |
На боці Тимошенко також виступили прем’єри Грузії та Молдови, проти був прем'єр Росії Михайло Фрадков, який тут же став головою ради урядів країн СНД. За його словами, різні країни СНД мають різні системи регулювання у двосторонній торгівлі.
"Не треба спрощувати роботу, що велася експертами (по підготовці протоколу зняття обмежень до 2012 року). Це плід досить тривалих переговорів", - додав Фрадков. В підсумку всі країни окрім України підписали документ, від якого нікому не стане не гарячіше, ні холодніше. Тим більше що дехто з учасників переговорів до 2012 почнуть няньчити онуків на пенсії.
На цьому історична роль Тимошенко як нового фактору наближення кінця СНД була виконана. Ще була прес-конференція, де Тимошенко назвала саміт СНД "чудовою нагодою побачитися з колегами". Власне, це вона і почала робити пізніше – коли змогла вибратися з блокади журналістів, яку ті постійно влаштовували Тимошенко.
Переговори Тимошенко проводила у готелі "Марріотт" – в кімнаті King Miriam Room з надписом "посольство України". Прем’єр Казахстану з таким знайомим прізвищем Ахметов напряму заявив Тимошенко, що слідкує, чи дотримується вона взятих під час виборів зобов’язань щодо соціальних виплат.
Потім переговори пройшли без преси, а після них Тимошенко сказала, що Казахстан готовий будувати Одесу-Броди до Польщі. Що має засмутити Росію, бо саме їхня ТНК рік ламала Кучму, щоб запустити нафтопровід у протилежному напрямку. Щоправда, так само ніхто не виключає, що або Казахстан передумає, або ідея заглохне в стінах секретаріату президента, де в оточенні Ющенка поступово концентруються російські лобісти.
Тимошенко і руки
Очевидно, що Тимошенко не вдавалася під час зустрічі з прем’єром РФ Михайлом Фрадковим в ці безрадісні для Росії деталі переговорів з казахами. Розмова була у загальних рисах і звелася до необхідності ще раз зустрітися в Москві. Потім був спільний підхід Тимошенко і Фрадкова до преси, де обидва прем’єри виглядали людьми, яким чомусь некомфортно – хоча перед початком зустрічі вони, навпаки, усміхалися.
 Зустріч з Фрадковим починалася з усмішок |
Тимошенко сказала, що згодна приїхати в Москву (а як же, обіцянка перед Саакашвілі виконана, перший візит до Тбілісі зроблено!) Очевидно, що умови поїздки Тимошенко Фрадкову не ставила. Але в інтерв’ю каналу "Руставі-2" вони прозвучали:
"Безумовно, візит до Росії відбудеться. Ніяких особливих умов не повинно бути, але є особливе побажання: ставитися з повагою один до одного. Можливо, це складно зробити відразу, але з цього все починається. Не з тиску, не з принижень, не з бажання показати, де чиє місце знаходиться, в якому кутку...".
Під час зустрічі Тимошенко також сказала Фрадкову, що доплачувати за нечесно приватизовані заводи росіяни будуть на загальних підставах. Коли їх спільна прес-конференція закінчилася, Тимошенко ще раз підійшла до Фрадкова, потиснула йому руку і тихо сказала: "Передавайте вітання Володимиру Володимировичу!".
Фрадков так само тихо відповів: "Обов’язково передам". Щоправда, пізніше журналістам Фрадков відмовився назвати людину, якій Тимошенко попросила переказати послання. "У нас стільки спільних знайомих!", - сказав Фрадков.
Можливо, вітання від Тимошенко Путіну він зробив буквально через десять хвилин. Коли Тимошенко пішла, Фрадков зайшов у порожню кімнату і провів з кимось телефонну розмову. Враховуючи, що на дверях виставили охорону і який навколо почався ажіотаж, не виключено, що розмова могла бути з Путіним.
Тимошенко і коси
Тим часом Тимошенко піднялася у свій номер, щоб дати ексклюзивне інтерв’ю провідному грузинському каналу "Руставі-2". В Тбілісі вона обіймалася з місцевими журналістками, які висвітлювали помаранчеву революцію, а "Руставі-2" подарувала блок поштових марок "Помаранчева революція".
Серед відомих українцям, але невідомих грузинам тез Тимошенко, прозвучали дві нові. Перша – вона порадила жінкам відрощувати косу. Її запитали про появу на обкладинці журналу ELLE. Тимошенко відповіла:
"З одного боку, це не справа політика, але з іншого – будь-якій жінці приємно потрапити на якусь обкладинку. Тому я можу сказати жінкам – "Ростіть косу!" Волоси – це чудово, це жіночість..."
"Нехай росте коса і жіноча краса разом з нею!", - підсумувала Тимошенко в стилі грузинських тостів.
Друга новина від Тимошенко – вона не проти змінити Кримінальний кодекс, щоб економічних злочинців не саджали у тюрму. Про це вона розповіла, коли зачепила тему, що постреволюційним країнам треба обмінюватися досвідом:
"Обмін інтелектуальними знахідками має бути постійно. Мені приємно було дізнатися, що ваш президент докорінно змінив роботу ДАІ. (Від УП: Саакашвілі взагалі ліквідував Державтоінспекцію і грузини їздять як хочуть). Водночас ми змогли розповісти, як правильно легалізувати, декриміналізувати економіку.
Дуже цікаво було почути, що ваш президент ввів новацію закону: коли люди, які порушують економічні закони, не платять податки, можуть заплатити якусь частину і купити собі свободу, стабільне життя... Я до цього ставлюся позитивно.
Мені не зовсім зрозуміло, коли за економічні злочини тебе кидають у в’язницю. Якщо є злочин проти людини, убивство, то зрозуміло, що це треба ізолювати. Якщо щось зроблено економічно, то зовсім логічно, щоб людина заплатила державі, і таким чином отримала ще один шанси вести чесну економічну діяльність.
У цьому є щось раціональне по відношенню до держави і гуманне до тих, хто хотів виправити певні риси в своєму житті".
Тепер в Україні Тимошенко зможе озвучити цю ідею з посиланням на Саакашвілі. Напевно, її б оплесками зустріли різні люди – і "жертви режиму Кучми", і кілька десятків колишніх керівників, оголошених зараз у розшук – починаючи від Бакая і закінчуючи Щербанем з Боделаном.
Тимошенко і плани
Останнім офіційним заходом Тимошенко в Тбілісі була зустріч з прем’єром Зурабом Ногіаделі. Відбувалася вона в приміщенні адміністрації президента Грузії – будинку, де востаннє ремонт робився ще за радянської влади і в порівняння з яким секретаріат Ющенка на Банковій виглядає палацом.
Розмова Тимошенко і Ногіаделі тривала дві години тет-а-тет, після чого відбулася коротка зустріч у розширеному складі – за участю членів делегацій. Хоча пресу з зали випроводили, дізнатися дещо вдалося. Зокрема, Грузія може відмовитися від одного фантастичного проекту, який раніше обговорювався з українським керівництвом, але про який ніхто не чув.
Як випливає зі слів Ногіаделі, мова іде про проект побудови "лінії електропередач через Чорне море з України в Грузію". "Ми можемо від цього відмовитися, бо це дуже дорого. Але нехай експерти прорахують", - сказав Ногіаделі. Як це взагалі можна "побудувати лінію електропередач через море", він не уточнив.
Але ще від одного мегапроекту не збирається відмовлятися Тимошенко. "Ми просто зобов’язані разом зробити газотранспортну магістраль", - сказала Тимошенко. "Азербайджан підтримує цей проект, і ніхто крім нас не вірить, що можна побудувати газопровід через Чорне море. Але ціни на газ в Європі критично зростають, і ми повинні зробит це", - додала Тимошенко.
Загалом же, як сказала Тимошенко учасникам переговорів, в України і Грузії повне порозуміння. "Я навіть не знаю, чи є якісь проблеми у відносинах між країнами", - сказав Ногіаделі. "Дожилися! Якщо так піде далі, то ми президентам не залишимо роботи в цьому напрямку", - відповіла Тимошенко.
Переліт журналіста "Української правди" до Тбілісі організовано за рахунок державного бюджету України в складі журналістського пулу
Фото Олександра Прокопенка, "Рейтер" і "Української правди"
Читайте також:
Саакашвілі влаштував національний день Тимошенко
