Тимошенко в Парижі – в стилі де люкс

Судячи з прориву, який Тимошенко здійснила в Парижі, напрошується висновок, що з нею працювали принаймні два піар-мозки. Один з них – це сама Тимошенко, яка є самодостатнім політичним продуктом, що користується попитом у преси, тим більше після помаранчевої революції.

Однак можна припустити, що з нею працювали і якісь консультанти – бо результати цієї поїздки вийшли аж надто несподівано оптимістичними як для українського політика у Франції.

Мова іде навіть не про десяток угод, протоколів і меморандумів, підписаних за ці три дні. Ідеться про суспільний резонанс від Тимошенко. Тут пригадується історія, як Кучма приїздив до Парижу в 1999 році, і після зустрічі з Шираком у них була спільна прес-конференції.

Тоді французькі журналісти запитали в свого президента, чи не хворий він часом на рак – бо ходили такі чутки. Ширак відповів, що ні, і це була єдина фраза, яка потрапила в ефір з цього заходу.

Про присутність з Шираком Кучми говорила лише наявність поруч з французьким президентом якогось рудоволосого чоловіка. Але хто він такий, журналісти своїм глядачам не пояснювали.

Говорити, що ажіотаж навколо Тимошенко створила помаранчева революція, те ж не зовсім правда. Бо за десять днів до того у Парижі був Петро Порошенко, перебування якого було проігноровано місцевою пресою.

Тимошенко ж виступила на всіх провідних телеканалах і у всіх провідних газетах. Інтерв’ю з нею майже на шпальту вмістила "Фігаро".

Навіть безплатна газета "Метро" трошки написала про візит – тобто Тимошенко визнали персоною, яка може бути цікавою для самих непоінформованих і відсторонених від глобальних процесів французьких читачів.

Псує цю загальну картину лише конфуз із розсадкою в Ла Бурже, коли Тимошенко не опинилася поруч з Шираком.

Не виключено навіть, що українські організатори візиту просто перебільшили досягнуті домовленості з приймаючою стороною про їхнє сусідство на кріслах в авіасалоні.

Французів Тимошенко цікавила не тільки як політик, але і як жінка. Може, її сукня недоречна для виступу на парламентській асамблеї Західноєвропейського союзу, але, з іншого боку, в неї є образ, який цікавить ЗМІ. І це точно образ не негативний.

Тимошенко також хотіла сподобатися. Вона міняла костюми два рази не день, нікому не відмовляла в інтерв’ю та дарувала подарунки французьким журналістам – набори марок "Помаранчева революція" у спеціальній коробці.

Які сувеніри у неї були для політиків, не відомо. Побачити вдалося лише фотоальбом "Україна з любов'ю", який дістався голові спілки підприємців MEDEF і президенту парламентської асамблеї Західноєвропейського союзу.

Під час візиту Тимошенко лише одного разу проводила переговори з жінкою – президентом атомної компанії AREVA Анн Ловержон. Зустріч з нею відбувалася у розкішному ресторані "Laurent" і Тимошенко була нею дуже задоволена. Після обіду вони виглядали щасливими, і навіть можна сказати, що вони трохи "хихикали" (саме це слово!).

Тимошенко на пам'ять про цю зустріч подарувала велику плоску коробку. Вручаючи її, сказала, що це "історичні українські монети". У відповідь Тимошенко отримала щось у пакеті з надписом Lalique – ювелірної і парфумерної фірми.

Загалом же Тимошенко везе до Києва багато подарунків. Представник компанії "Сажем" подарував їй мобільний телефон власного виробництва. Їх особливістю є те, що коли когось фотографуєш, ця людина про це може не здогадуватися – бо камера дозволяє фіксувати не під прямим кутом.

Представник авіаційно-космічного гіганта EADS зробив подарунок Тимошенко у помаранчевому пакеті з надписом фірми предметів розкоші Hermes.

На пам'ять від металургійної компанії "Арселор" у Тимошенко залишаться невеликі коробки із назвою відомого виробника шкіряних аксесуарів Lancer. Може, ці радощі життя якось компенсують факт, що в магазини Тимошенко у Парижі не ходила.

Під час відвідин української експозиції у Ла Бурже український прем’єр познайомилася з іншим стилем подарунків. "Мотор Січ" подарувала їх значок, КБ "Південне" і "Південьмаш" – моделі своїх ракет, а завод "Авіант" – зменшену копію літака "Руслан" і кашкета з відповідним надписом. "Для мене честь порекламувати "Антонова", - відповіла Тимошенко.

До українського стилю Тимошенко тяжіла і при підборі готелю – вона продовжила ганебну практику часів Кучми кидання бюджетними грошима на вітер. Жила Тимошенко у апартаментах "Панорама" готелю "Брістоль". Номер з однією спальнею коштує 4 тисячі євро за ніч, з двома спальнями – 4 740 євро.

Посольська скидка склала від 15 до 19%, розповів один дипломатичний представник. Загалом у "Брістолі", де найдешевший номер коштує 680 євро, мешкало 15 членів делегації – міністри, а також охорона і помічники прем’єра. Щоправда, займали вони 12 номерів.

Звичайно, Париж – місто дороге. Але це проживання в "Брістолі" можна вважати рекордом – не дотягує до цього свята життя навіть попередня історія з проживанням Ющенка і двох десятків його підлеглих у брюссельському "Конраді".

У таких випадках представники влади люблять розповідати, що президент або глава уряду не повинні ночувати на вокзалі або в готелі "Формула-1". З цим можна погодитися. Але в кожній європейській столиці є "Хілтони" і "Шератони", де проживання коштувало б два-три рази дешевше.

І після цього керівникам Держуправління справами не треба було б розповідати, що президент за три місяці витратив річний бюджет, відведений на його візити.