Тимошенко знайшла собі французьких консультантів. По стратегії для України і виробництву сумок
Понедельник, 13 июня 2005, 20:57
Відразу видно, що для Юлії Тимошенко візит у Париж – це щось особливе. Бо спеціально для цього вона берегла костюм "Ів Сен Лоран", в якому у березні позувала на фотосесії журналу ELLE. І, можливо, спеціально під цей костюм купила сонцезахисні окуляри у білій оправі. Саме в такому вигляді Тимошенко сиділа поруч з президентом Франції Жаком Шираком на шоу авіасалону в Ла Бурже.
Хоча насправді Тимошенко сиділа не так близько до Ширака, як хотілося і готувалося. І цей нюанс ледь не створив враження, що французи влаштували якийсь демарш. Справа в тому, що в офіційній програмі візиту Тимошенко планувалося, що вона та Ширак будуть сусідами при перегляді польотів і для їх розмови буде передбачено 26 хвилин, протягом яких президент Франції перебуватиме на Ле Бурже.
І от всі журналісти вишукувалися на спеціальному подіумі, фокусують об'єктиви, чекають появи цієї зіркової пари. Як раптом замість Ширака і Тимошенко рука об руку виходить сама український прем'єр і сідає.
Ширака все немає, сонце припікає, видно, що Тимошенко дискомфортно. Минає п'ять хвилин, десять... Нарешті з'являється Ширак, але замість того, щоб розвіяти підозри, він спокійно проходить повз усіх присутніх, не зупиняючись біля українського прем'єра, закидає ногу на ногу і займає місце окремо від неї – аж через два крісла і прохід. При цьому сидіння, які віддаляють Тимошенко від заповітного президента, тут же займаються якимись іншими людьми.
З боку складається таке враження, що відомий русофіл Ширак ігнорує Тимошенко. Обіцяних перешіптувань під рев авіадвигунів немає. По закінченні шоу Ширак на хвилину підходить до Тимошенко, зупиняється ще перед кількома особами, фотографується з хлопчиком і йде геть. Від такого нахабства у повітрі пахне скандалом...
Подальше розслідування із співставленням фотографій виявило, що замість Ширака сусідкою Тимошенко була міністр оборони Франції Мішель Алью–Марі. "Це яскрава жінка", – запевняє посол Франції в Україні Філіп де Сюрремен і припускає, що розсадку в Ле Бурже змінили з тим, щоб Тимошенко могла тісніше поспілкуватися з нею.
Ширака все немає, сонце припікає, видно, що Тимошенко дискомфортно. Минає п'ять хвилин, десять... Нарешті з'являється Ширак, але замість того, щоб розвіяти підозри, він спокійно проходить повз усіх присутніх, не зупиняючись біля українського прем'єра, закидає ногу на ногу і займає місце окремо від неї – аж через два крісла і прохід. При цьому сидіння, які віддаляють Тимошенко від заповітного президента, тут же займаються якимись іншими людьми.
З боку складається таке враження, що відомий русофіл Ширак ігнорує Тимошенко. Обіцяних перешіптувань під рев авіадвигунів немає. По закінченні шоу Ширак на хвилину підходить до Тимошенко, зупиняється ще перед кількома особами, фотографується з хлопчиком і йде геть. Від такого нахабства у повітрі пахне скандалом...
Подальше розслідування із співставленням фотографій виявило, що замість Ширака сусідкою Тимошенко була міністр оборони Франції Мішель Алью–Марі. "Це яскрава жінка", – запевняє посол Франції в Україні Філіп де Сюрремен і припускає, що розсадку в Ле Бурже змінили з тим, щоб Тимошенко могла тісніше поспілкуватися з нею.
Пояснити ситуацію спробував і посол України Юрій Сергєєв. За його словами, потреба Шираку сідати поруч з Тимошенко... відпала, бо вони переговорили перед цим у кулуарах авіасалону.
За його словами, перед авіашоу було представлення Шираку голів делегацій, які приїхали у Ле Бурже, Тимошенко окремо підвели до нього і вони переговорили протягом десяти хвилин. "Це була приємна зустріч", – запевнив Сергєєв і додав, що Ширак "підбадьорив Тимошенко у реалізації великих проектів з французьким компаніями і пообіцяв підтримку України".
Також, за словами Сергєєва, Ширак додав, що очікує на приїзд 22 червня в Париж Віктора Ющенка.
Отже скандалу не вийшло, але осад все одно залишився. Бо якби переговори Тимошенко і Ширака у Ле Бурже перед об'єктивами сотні телекамер відбулися, це була б невелика, але перемога. Оскільки взагалі–то президенти не зобов'язані зустрічатися з главами урядів. Тим більше якщо цей президент – Ширак, який так сильно дружить з Путіним.
Буржуазний смак – лідеру українських бідняків
Прикрість від подібних інцидентів, як цього з Шираком – що запам'ятовуються саме вони, а не кількість успішно проведених переговорів і підписаних угод. Так створюється підтекст на цілі роки політичної кар'єри.
Загалом же фон першого дня візиту Тимошенко до Франції був зовсім інший – вона встигла створити черги журналістів у своїх передпокоях, розкритикувала Росію за сталінські методи боротьби з нею і продемонструвала дива наївного сприйняття європейської політики.
Хоча зустрічали Тимошенко в аеропорту Парижу дуже скромно – заступник керівника служби протоколу Франції, все одно її візит – це прорив. Рівень співрозмовників вище, ніж під час відвідин цієї країни Кучмою відразу після інавгурації в 1999 році. А те був останній приїзд українських керівників до Франції. Після чого щось трапилося і екс–гарант дуже сильно образив цю горду націю, бо три роки не призначав сюди свого посла.
Тепер ось приїхала Тимошенко, а пізніше приїде ще і Ющенко. Через майбутній візит українського президента із заходів прем'єра навіть викреслили кілька пунктів. Зокрема, відкриття пам'ятника королеві Анні. Втім, і без того у два з половиною дні Тимошенко втиснула п'ятиденну програму.
Окрім Ле Бурже, це – ланч з прем'єром Франції Домініком де Вільпеном і зустрічі з керівниками різних великих компаній – EADS (виробник "Аеробусів"), "Сажем" (електроніка), а також "Газ де Франс". Окремою стоїть інтригуюча за своєю незрозумілістю зустріч з Івом Карселем – президентом компанії–виробника дорогого одягу і аксесуарів "Луї Віттон".
Тимошенко запевнила, що вона не була ініціатором, а про цю зустріч її просила сама фірма. І так наполегливо, що не могла відмовити.
"А про що ви будете говорити?"
"Ну, візьму у них поради щодо стилю...", – віджартувалася Тимошенко.
Про такі речі дійсно краще не говорити серйозно, бо що ж тоді подумають співгромадяни – якщо дізнаються, що їхній прем'єр віддає перевагу стилю "Луї Віттон", де сумок дешевше 500 євро не існує.
З іншого боку, уже зараз можна говорити, що "Луї Віттон" не чужий Тимошенко: у неї є принаймні дві сумки цієї фірми європейської буржуазії. Також на обкладинці журналу ELLE вона позувала у їхній сукні. І, що зовсім ніяк не пов'язано з цим візитом, але неподалік готелю Тимошенко на Єлисейських полях є величезний бутік "Луї Віттон". Навіть якщо захочеш, пропустити його очима неможливо.
Тимошенко згадує методи Сталіна
Зараз Тимошенко вчетверте приїхала до Парижу. Три її попередніх візиту були приватні й трапилися уже після розвалу СРСР. "Бо при радянській владі я взагалі ніде не була", – зізналася український прем'єр. Протягом цих приїздів Тимошенко так не знайшла собі тут найулюбленішого місця, хоча і піднімалася на Ейфелеву вежу. Там було не страшно, а красиво, додала вона.
Взагалі ж цього разу Тимошенко не дуже пощастило, бо весь Париж зараз говорить про іншу жінку. Звільнена з іракського полону журналістка "Ліберасьйон" Флоранс Обена монопольно займає інформаційний простір країни, і як раз її приїхав зустрічати в аеропорт Жак Ширак.
Про цей хеппі–енд Тимошенко запитували і французькі журналісти. Вона сказала, що теж, виявляється, дуже переживала і в зв'язку з цим має глобальне побажання: "Щоб ми слідкували не за тим, як звільняють заручників, а як чудово дружать народи!".
Після приїзду Тимошенко попрямувала до готелю, де нон–стоп дала поспіль чотири дуже схожих інтерв'ю. Бо питання у французьких журналістів однакові – про відносини з Росією і впливу на євроінтеграцію України провальних референдумів у Франції та Голландії.
Першою на інтерв'ю до Тимошенко потрапили журналісти "Євроньюс", які спеціально з проїхали пів–Франції з Ліону, щоб побачити українського прем'єра. Журналістка розповіла, що через помаранчеву революції "Євроньюс" теж страждав. Виявляється, телекомпанія постійно показувала Майдан, і обурені глядачі телефонували їм, звинувачуючи у однобокому висвітленні подій.
Але робили так тільки ті французи, які по–особливому ставляться до Росії. Інші ж, навпаки, затримувалися на роботі, щоб побільше дізнатися, що ж там відбувається у центрі Києва. Відтак Тимошенко відома їм зовсім не як фотоілюстрація в ELLE. Хоча, до речі, те її відоме інтерв'ю вийшло і у французькому виданні журналу.
Тимошенко погодилася давати інтерв'ю "Євроньюс" російською мовою, щоб її голос в оригіналі почули в цій країні. І це правильно – бо під час інтерв'ю Тимошенко передала "вітання" Кремлю. Сталося це, коли її запитали про скасування поїздки до Москви:
"Треба забути часи, коли політики однієї країни тиснули на політиків іншої країни сталінськими методами. Ми не підлеглі, ми рівні партнери, рівні країни, ми хочемо дружити... Але як дуже рівні партнери! То ж вихованню такої взаємної поваги слугують і візити, і не візити", – сказала Тимошенко.
Виявляється, про сталінські методи – це домашня заготовка Тимошенко. Бо в інтерв'ю "Ле Монд" вона повторила майже дослівно: "Дуже важливо політикам пострадянських країн зрозуміти, що через сталінські методи ламати політиків інших країн неможливо! Неможливо через репресії повернути старі об'єднання держав. Мене так просто не злякати і не зламати! Я мало чого в цьому житті боюся".
На питання, чи зрозумів це російський прем'єр Михайло Фрадков, з яким Тимошенко бачилася в Тбілісі, вона відповіла: "Принаймні, він дуже радушно запросив мене до Москви".
Слід сказати, що відносини між Україною і Росією під час інтерв'ю Тимошенко пройшли крізь небачені пристрасті. Розповідаючи, що Україна "тотально залежить" від Росії у постачаннях нафти, газу і ядерного палива, Тимошенко тут же додала: "Я люблю Росію! Але не можна так жити, коли політика перетинається з економікою через енергетичну залежність. І наша перша задача – це диверсифікація постачання енергоресурсів до України".
Через кілька хвилин Тимошенко уже говорила, що "навколо відносин України і Росії складається істеричне інформаційне поле", хоча "у нас чудові перспективи для співпраці". Сказавши це, вона підлила бензину у вогонь: "Російські нафтові компанії, коли відбулася зміна влади в Україні, першою справою зібралися і вирішили показати, де місце України, але ми зруйнували ці картельні змови".
Вечеря з невідомим
Після цього непросто зрозуміти, які відносини України з Росією, але з Францією, будьте певні, у нас все стане гаразд.
"Новий президент України поставив нам головну задачу – Україна в європейському будинку. І Україні слід знайти ключ до серця Франції, щоб вирішити цю головну проблему", – сказала Тимошенко "Євроньюс". І додала в інтерв'ю "Ле Монд": "Франція – серце Європи і головна країна, яка вирішує долю вступу України до ЄС".
Найцікавіше ж зізнання Тимошенко прозвучало в інтерв'ю радіо "Європа 1". Виходить, тривалий час вона дивилася на світ у рожевих окулярах: "Ми думали, що коли Україна отримає нову владу і щиро захоче вступити до ЄС, європейські двері відкриються. Все відбулося зовсім не так...".
Щоправда, Тимошенко відразу доповнює, що провал євроконституційних референдумів не стосується України. "Це лише сигнал європейським політикам від європейських народів, що у європейських народів існує тривога. І яке походження цієї тривоги – це завдання розібратися політикам".
"Що злякало виборців під час голосування за Євроконституцію? Точно не Україна. Після нашої прекрасної помаранчевої революції ми маємо опитування практично у всіх країнах Європи, чи бачать народ України в ЄС. І що дуже приємно – Україну підтримують", – сказала Тимошенко.
– Ви не пали духом?
– О, ми як ніколи сильні духом!
Ці коментарі Тимошенко виглядали значно вправніше, ніж в інтерв'ю франко–німецькому каналу "Art", який в неділю показали по телебаченню. Там у Тимошенко запитали про її симпатії до Жанни д'Арк. Вона зізналася і потрапила у капкан. Бо у Франції ця героїня – символ ультраправих.
Також в ефірі "Євроньюс" Тимошенко вдало вийшла з питання про її відносини з Ющенком. "Конфлікту як такого немає. А існує як у будь–якій країні, так і політичній, період спрацювання. Потрібно президенту і прем'єру відчути стиль один одного. І зараз якраз цей період", – повідомила вона.
– Ви не боїтеся знову стати лідером опозиції?
– Опозиція країні дуже потрібна. Сьогодні в Україні опозиції по суті не існує, вона захлинулася у своїх економічних проблемах, своїй суєті. Але я можу твердо сказати – ще дуже довго я не буду в опозиції. Я відчуваю себе у владі абсолютно комфортно, бо я живу для народу і не роблю нічого такого, що могло б не сподобатися тим людям, які мене підтримали.
На наступне питання Тимошенко уникла відповіді: "– А ви змогли б очолити країну? – В України гідний президент, я з великою повагою до нього ставлюся. Я хочу працювати з ним стільки, скільки він захоче працювати зі мною".
Закінчила ж Тимошенко тим, що хоча за перемогу вона заплатила "дуже важку ціну", але "за те, що відбулося в Україні, варто було її віддати". "Якби довелося повторити з початку, я б робила все так само, нічого не змінюючи", – сказала Тимошенко.
Недільний паризький вечір Тимошенко провела у ресторані "Лаперуз", де відбулася та сама "вечеря з незнайомцем" – так писали у ЗМІ, оскільки прізвище запрошеної людини було ніде не повідомлялося.
Але, як тепер вдалося з'ясувати, Тимошенко і провідні члени делегації зустрілися там із, як кажуть, "фахівцем зі стратегічного консалтингу" Вінсентом Рукселем, фірма BAIN & Co. Його супроводжували кілька членів команди. Які, знову ж таки, як кажуть, допомагали Ірландії, Кореї та Фландрії з ефективною стратегією розвитку.
За словами джерела, на вечері піднімалися питання енергетичної незалежності України, інтеграції з Євросоюзом і підсилення бренду держави Україна.
"Це була прекрасна зустріч з найкращими французькими консультантами, фахівцями у паливно–енергетичному комплексі, людьми, які добре розуміються на фінансових ринках. Ми домовилися про створення неформальної групи, яка працюватиме на Україну і україно–французькі стосунки", – сказала Тимошенко журналістам, не називаючи прізвищ своїх нових помічників.
Переліт кореспондента Української правди до Парижу організовано коштом державного бюджету України в складі журналістського пулу
Хоча насправді Тимошенко сиділа не так близько до Ширака, як хотілося і готувалося. І цей нюанс ледь не створив враження, що французи влаштували якийсь демарш. Справа в тому, що в офіційній програмі візиту Тимошенко планувалося, що вона та Ширак будуть сусідами при перегляді польотів і для їх розмови буде передбачено 26 хвилин, протягом яких президент Франції перебуватиме на Ле Бурже.
І от всі журналісти вишукувалися на спеціальному подіумі, фокусують об'єктиви, чекають появи цієї зіркової пари. Як раптом замість Ширака і Тимошенко рука об руку виходить сама український прем'єр і сідає.
Ширака все немає, сонце припікає, видно, що Тимошенко дискомфортно. Минає п'ять хвилин, десять... Нарешті з'являється Ширак, але замість того, щоб розвіяти підозри, він спокійно проходить повз усіх присутніх, не зупиняючись біля українського прем'єра, закидає ногу на ногу і займає місце окремо від неї – аж через два крісла і прохід. При цьому сидіння, які віддаляють Тимошенко від заповітного президента, тут же займаються якимись іншими людьми.
З боку складається таке враження, що відомий русофіл Ширак ігнорує Тимошенко. Обіцяних перешіптувань під рев авіадвигунів немає. По закінченні шоу Ширак на хвилину підходить до Тимошенко, зупиняється ще перед кількома особами, фотографується з хлопчиком і йде геть. Від такого нахабства у повітрі пахне скандалом...
Подальше розслідування із співставленням фотографій виявило, що замість Ширака сусідкою Тимошенко була міністр оборони Франції Мішель Алью–Марі. "Це яскрава жінка", – запевняє посол Франції в Україні Філіп де Сюрремен і припускає, що розсадку в Ле Бурже змінили з тим, щоб Тимошенко могла тісніше поспілкуватися з нею.
 На Ле Бурже |
З боку складається таке враження, що відомий русофіл Ширак ігнорує Тимошенко. Обіцяних перешіптувань під рев авіадвигунів немає. По закінченні шоу Ширак на хвилину підходить до Тимошенко, зупиняється ще перед кількома особами, фотографується з хлопчиком і йде геть. Від такого нахабства у повітрі пахне скандалом...
Подальше розслідування із співставленням фотографій виявило, що замість Ширака сусідкою Тимошенко була міністр оборони Франції Мішель Алью–Марі. "Це яскрава жінка", – запевняє посол Франції в Україні Філіп де Сюрремен і припускає, що розсадку в Ле Бурже змінили з тим, щоб Тимошенко могла тісніше поспілкуватися з нею.
Пояснити ситуацію спробував і посол України Юрій Сергєєв. За його словами, потреба Шираку сідати поруч з Тимошенко... відпала, бо вони переговорили перед цим у кулуарах авіасалону.
За його словами, перед авіашоу було представлення Шираку голів делегацій, які приїхали у Ле Бурже, Тимошенко окремо підвели до нього і вони переговорили протягом десяти хвилин. "Це була приємна зустріч", – запевнив Сергєєв і додав, що Ширак "підбадьорив Тимошенко у реалізації великих проектів з французьким компаніями і пообіцяв підтримку України".
Також, за словами Сергєєва, Ширак додав, що очікує на приїзд 22 червня в Париж Віктора Ющенка.
Отже скандалу не вийшло, але осад все одно залишився. Бо якби переговори Тимошенко і Ширака у Ле Бурже перед об'єктивами сотні телекамер відбулися, це була б невелика, але перемога. Оскільки взагалі–то президенти не зобов'язані зустрічатися з главами урядів. Тим більше якщо цей президент – Ширак, який так сильно дружить з Путіним.
Буржуазний смак – лідеру українських бідняків
Прикрість від подібних інцидентів, як цього з Шираком – що запам'ятовуються саме вони, а не кількість успішно проведених переговорів і підписаних угод. Так створюється підтекст на цілі роки політичної кар'єри.
Загалом же фон першого дня візиту Тимошенко до Франції був зовсім інший – вона встигла створити черги журналістів у своїх передпокоях, розкритикувала Росію за сталінські методи боротьби з нею і продемонструвала дива наївного сприйняття європейської політики.
Хоча зустрічали Тимошенко в аеропорту Парижу дуже скромно – заступник керівника служби протоколу Франції, все одно її візит – це прорив. Рівень співрозмовників вище, ніж під час відвідин цієї країни Кучмою відразу після інавгурації в 1999 році. А те був останній приїзд українських керівників до Франції. Після чого щось трапилося і екс–гарант дуже сильно образив цю горду націю, бо три роки не призначав сюди свого посла.
Тепер ось приїхала Тимошенко, а пізніше приїде ще і Ющенко. Через майбутній візит українського президента із заходів прем'єра навіть викреслили кілька пунктів. Зокрема, відкриття пам'ятника королеві Анні. Втім, і без того у два з половиною дні Тимошенко втиснула п'ятиденну програму.
Окрім Ле Бурже, це – ланч з прем'єром Франції Домініком де Вільпеном і зустрічі з керівниками різних великих компаній – EADS (виробник "Аеробусів"), "Сажем" (електроніка), а також "Газ де Франс". Окремою стоїть інтригуюча за своєю незрозумілістю зустріч з Івом Карселем – президентом компанії–виробника дорогого одягу і аксесуарів "Луї Віттон".
Тимошенко запевнила, що вона не була ініціатором, а про цю зустріч її просила сама фірма. І так наполегливо, що не могла відмовити.
"А про що ви будете говорити?"
"Ну, візьму у них поради щодо стилю...", – віджартувалася Тимошенко.
Про такі речі дійсно краще не говорити серйозно, бо що ж тоді подумають співгромадяни – якщо дізнаються, що їхній прем'єр віддає перевагу стилю "Луї Віттон", де сумок дешевше 500 євро не існує.
 Луи Виттон бутик |
Тимошенко згадує методи Сталіна
Зараз Тимошенко вчетверте приїхала до Парижу. Три її попередніх візиту були приватні й трапилися уже після розвалу СРСР. "Бо при радянській владі я взагалі ніде не була", – зізналася український прем'єр. Протягом цих приїздів Тимошенко так не знайшла собі тут найулюбленішого місця, хоча і піднімалася на Ейфелеву вежу. Там було не страшно, а красиво, додала вона.
Взагалі ж цього разу Тимошенко не дуже пощастило, бо весь Париж зараз говорить про іншу жінку. Звільнена з іракського полону журналістка "Ліберасьйон" Флоранс Обена монопольно займає інформаційний простір країни, і як раз її приїхав зустрічати в аеропорт Жак Ширак.
Про цей хеппі–енд Тимошенко запитували і французькі журналісти. Вона сказала, що теж, виявляється, дуже переживала і в зв'язку з цим має глобальне побажання: "Щоб ми слідкували не за тим, як звільняють заручників, а як чудово дружать народи!".
Після приїзду Тимошенко попрямувала до готелю, де нон–стоп дала поспіль чотири дуже схожих інтерв'ю. Бо питання у французьких журналістів однакові – про відносини з Росією і впливу на євроінтеграцію України провальних референдумів у Франції та Голландії.
Першою на інтерв'ю до Тимошенко потрапили журналісти "Євроньюс", які спеціально з проїхали пів–Франції з Ліону, щоб побачити українського прем'єра. Журналістка розповіла, що через помаранчеву революції "Євроньюс" теж страждав. Виявляється, телекомпанія постійно показувала Майдан, і обурені глядачі телефонували їм, звинувачуючи у однобокому висвітленні подій.
Але робили так тільки ті французи, які по–особливому ставляться до Росії. Інші ж, навпаки, затримувалися на роботі, щоб побільше дізнатися, що ж там відбувається у центрі Києва. Відтак Тимошенко відома їм зовсім не як фотоілюстрація в ELLE. Хоча, до речі, те її відоме інтерв'ю вийшло і у французькому виданні журналу.
Тимошенко погодилася давати інтерв'ю "Євроньюс" російською мовою, щоб її голос в оригіналі почули в цій країні. І це правильно – бо під час інтерв'ю Тимошенко передала "вітання" Кремлю. Сталося це, коли її запитали про скасування поїздки до Москви:
"Треба забути часи, коли політики однієї країни тиснули на політиків іншої країни сталінськими методами. Ми не підлеглі, ми рівні партнери, рівні країни, ми хочемо дружити... Але як дуже рівні партнери! То ж вихованню такої взаємної поваги слугують і візити, і не візити", – сказала Тимошенко.
Виявляється, про сталінські методи – це домашня заготовка Тимошенко. Бо в інтерв'ю "Ле Монд" вона повторила майже дослівно: "Дуже важливо політикам пострадянських країн зрозуміти, що через сталінські методи ламати політиків інших країн неможливо! Неможливо через репресії повернути старі об'єднання держав. Мене так просто не злякати і не зламати! Я мало чого в цьому житті боюся".
На питання, чи зрозумів це російський прем'єр Михайло Фрадков, з яким Тимошенко бачилася в Тбілісі, вона відповіла: "Принаймні, він дуже радушно запросив мене до Москви".
Слід сказати, що відносини між Україною і Росією під час інтерв'ю Тимошенко пройшли крізь небачені пристрасті. Розповідаючи, що Україна "тотально залежить" від Росії у постачаннях нафти, газу і ядерного палива, Тимошенко тут же додала: "Я люблю Росію! Але не можна так жити, коли політика перетинається з економікою через енергетичну залежність. І наша перша задача – це диверсифікація постачання енергоресурсів до України".
Через кілька хвилин Тимошенко уже говорила, що "навколо відносин України і Росії складається істеричне інформаційне поле", хоча "у нас чудові перспективи для співпраці". Сказавши це, вона підлила бензину у вогонь: "Російські нафтові компанії, коли відбулася зміна влади в Україні, першою справою зібралися і вирішили показати, де місце України, але ми зруйнували ці картельні змови".
Вечеря з невідомим
Після цього непросто зрозуміти, які відносини України з Росією, але з Францією, будьте певні, у нас все стане гаразд.
"Новий президент України поставив нам головну задачу – Україна в європейському будинку. І Україні слід знайти ключ до серця Франції, щоб вирішити цю головну проблему", – сказала Тимошенко "Євроньюс". І додала в інтерв'ю "Ле Монд": "Франція – серце Європи і головна країна, яка вирішує долю вступу України до ЄС".
Найцікавіше ж зізнання Тимошенко прозвучало в інтерв'ю радіо "Європа 1". Виходить, тривалий час вона дивилася на світ у рожевих окулярах: "Ми думали, що коли Україна отримає нову владу і щиро захоче вступити до ЄС, європейські двері відкриються. Все відбулося зовсім не так...".
Щоправда, Тимошенко відразу доповнює, що провал євроконституційних референдумів не стосується України. "Це лише сигнал європейським політикам від європейських народів, що у європейських народів існує тривога. І яке походження цієї тривоги – це завдання розібратися політикам".
"Що злякало виборців під час голосування за Євроконституцію? Точно не Україна. Після нашої прекрасної помаранчевої революції ми маємо опитування практично у всіх країнах Європи, чи бачать народ України в ЄС. І що дуже приємно – Україну підтримують", – сказала Тимошенко.
– Ви не пали духом?
– О, ми як ніколи сильні духом!
Ці коментарі Тимошенко виглядали значно вправніше, ніж в інтерв'ю франко–німецькому каналу "Art", який в неділю показали по телебаченню. Там у Тимошенко запитали про її симпатії до Жанни д'Арк. Вона зізналася і потрапила у капкан. Бо у Франції ця героїня – символ ультраправих.
Також в ефірі "Євроньюс" Тимошенко вдало вийшла з питання про її відносини з Ющенком. "Конфлікту як такого немає. А існує як у будь–якій країні, так і політичній, період спрацювання. Потрібно президенту і прем'єру відчути стиль один одного. І зараз якраз цей період", – повідомила вона.
– Ви не боїтеся знову стати лідером опозиції?
– Опозиція країні дуже потрібна. Сьогодні в Україні опозиції по суті не існує, вона захлинулася у своїх економічних проблемах, своїй суєті. Але я можу твердо сказати – ще дуже довго я не буду в опозиції. Я відчуваю себе у владі абсолютно комфортно, бо я живу для народу і не роблю нічого такого, що могло б не сподобатися тим людям, які мене підтримали.
На наступне питання Тимошенко уникла відповіді: "– А ви змогли б очолити країну? – В України гідний президент, я з великою повагою до нього ставлюся. Я хочу працювати з ним стільки, скільки він захоче працювати зі мною".
Закінчила ж Тимошенко тим, що хоча за перемогу вона заплатила "дуже важку ціну", але "за те, що відбулося в Україні, варто було її віддати". "Якби довелося повторити з початку, я б робила все так само, нічого не змінюючи", – сказала Тимошенко.
Недільний паризький вечір Тимошенко провела у ресторані "Лаперуз", де відбулася та сама "вечеря з незнайомцем" – так писали у ЗМІ, оскільки прізвище запрошеної людини було ніде не повідомлялося.
 Тимошенко идет в ресторан |
За словами джерела, на вечері піднімалися питання енергетичної незалежності України, інтеграції з Євросоюзом і підсилення бренду держави Україна.
"Це була прекрасна зустріч з найкращими французькими консультантами, фахівцями у паливно–енергетичному комплексі, людьми, які добре розуміються на фінансових ринках. Ми домовилися про створення неформальної групи, яка працюватиме на Україну і україно–французькі стосунки", – сказала Тимошенко журналістам, не називаючи прізвищ своїх нових помічників.
Переліт кореспондента Української правди до Парижу організовано коштом державного бюджету України в складі журналістського пулу
