За деревами лісу не видно (Відповідь на публікацію "До Європи із власним самоваром?")
Среда, 4 мая 2005, 17:43
Відповідь на публікацію Української правди "До Європи із власним самоваром?" від 29 квітня 2005 року
Мене завжди дивувала поведінка людей, які замість того, щоб щось створювати, критикують те, що роблять інші. Звичайно, я не маю на увазі професійних кіно- та телекритиків.
За останній рік це вже не перша стаття пана Геннадія Друзенка, в якій він критикує, зокрема, керівництво Мін‘юсту. Тільки раніше він критикував тому, що "відчув себе стрибуном у висоту на біговій доріжці", а зараз, я так розумію, тому, що його амбіції залишилися незадоволеними після "помаранчевої революції".
На жаль, я вимушена відповідати на ці закиди і витрачати час на пояснення того, що відбувається насправді або, іншими словами, пояснювати "чому Володька збрив вуса".
У статті "КІТ У ЛЕОПАРДОВИХ ПЛЯМАХ, або дещо про адаптацію законодавства України до законодавства ЄС" в "Юридичному віснику" № 39 від 01.10.04 я вже пояснювала причини розформування Центру європейського та порівняльного права та створення на його базі Державного департаменту з питань адаптації законодавства і тому не вважаю за потрібне повертатися до цього питання, особливо зараз, коли рішення щодо цього питання вже прийняте Урядом, а процес конкурсного відбору співробітників Державного департаменту майже завершено.
Принагідно, хочу зазначити, що з 22 осіб, які проходили конкурс на заміщення вакантних посад в Державному департаменті, 14 працювало в Центрі європейського та порівняльного права. Це саме ті люди, які дійсно працювали в Центрі над адаптацією законодавства України до законодавства ЄС, а не намагалися змусити процес працювати на себе або робили це заради популяризації власного імені.
Відразу хочу заспокоїти пана Друзенка та інших відвідувачів найбільшого україномовного інтернет-ресурсу з права Європейського Союзу www.eclc.gov.ua та повідомити, що сайт припинив свою роботу тимчасово і виключно тому, що на даний момент відбувається його оновлення, яке, я сподіваюся, буде скоро завершено.
Проте в статті пана Друзенка є речі, які мене особливо дивують.
По-перше, це те, що він піддає критиці переклад і тлумачення іноземних термінів, навіть не маючи, наскільки мені відомо, лінгвістичної освіти і не володіючи вільно жодною з іноземних мов.
Щодо так званої "термінологічної експертизи" назв структурних підрозділів Державного департаменту, проведеної паном Друзенком, хочу зауважити, що "право компаній" визначено однією з пріоритетних сфер адаптації як статтею 51 Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом), так і розділом V Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС (далі – Програми), у розробці якої він брав безпосередню участь.
Виникає питання: чому некоректність відповідності англійських та українських термінів постає лише через рік після прийняття Програми і саме по відношенню до новоствореного урядового органу?
По-друге, навіщо так маніпулювати змістом Програми шляхом висмикування її окремих положень?
Так, дійсно, Розділом ІХ Програми передбачено, що проекти законів України та інших нормативно-правових актів проходять експертизу на відповідність aquis communautaire.
Проте, щоб правильно зрозуміти зміст зазначеного положення, необхідно ознайомитись з усією Програмою від початку до кінця, оскільки розділами IV-V Програми визначено, що на першому етапі, розрахованому на 2004 – 2007 роки, адаптація здійснюється у 16-ти пріоритетних сферах, визначених статтею 51 Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом).
Саме тому на сьогодні експертизі на відповідність aquis communautaire підлягають лише проекти нормативно-правових актів, що за предметом правового регулювання належать по пріоритетних сфер.
За останні шість місяців Департаментом здійснено експертизу на відповідність acquis communautaire 123 проектів нормативно-правових актів, а в роботі знаходиться ще 39 проектів.
Я можу погодитись з тим, що це тільки початок, але, принаймні, ми займаємось реальною справою, метою якої є приведення українського законодавства у відповідність до законодавства ЄС, а не займаємось пошуком тем, на яких можна зробити собі PR-кампанію. Як кажуть: "Караван йде, собаки лають....".
Олена Зеркаль, директор Державного департаменту з питань адаптації законодавства Міністерства юстиції України
Читайте також:
"До Європи із власним самоваром?" від 29 квітня 2005 року
Мене завжди дивувала поведінка людей, які замість того, щоб щось створювати, критикують те, що роблять інші. Звичайно, я не маю на увазі професійних кіно- та телекритиків.
За останній рік це вже не перша стаття пана Геннадія Друзенка, в якій він критикує, зокрема, керівництво Мін‘юсту. Тільки раніше він критикував тому, що "відчув себе стрибуном у висоту на біговій доріжці", а зараз, я так розумію, тому, що його амбіції залишилися незадоволеними після "помаранчевої революції".
На жаль, я вимушена відповідати на ці закиди і витрачати час на пояснення того, що відбувається насправді або, іншими словами, пояснювати "чому Володька збрив вуса".
У статті "КІТ У ЛЕОПАРДОВИХ ПЛЯМАХ, або дещо про адаптацію законодавства України до законодавства ЄС" в "Юридичному віснику" № 39 від 01.10.04 я вже пояснювала причини розформування Центру європейського та порівняльного права та створення на його базі Державного департаменту з питань адаптації законодавства і тому не вважаю за потрібне повертатися до цього питання, особливо зараз, коли рішення щодо цього питання вже прийняте Урядом, а процес конкурсного відбору співробітників Державного департаменту майже завершено.
Принагідно, хочу зазначити, що з 22 осіб, які проходили конкурс на заміщення вакантних посад в Державному департаменті, 14 працювало в Центрі європейського та порівняльного права. Це саме ті люди, які дійсно працювали в Центрі над адаптацією законодавства України до законодавства ЄС, а не намагалися змусити процес працювати на себе або робили це заради популяризації власного імені.
Відразу хочу заспокоїти пана Друзенка та інших відвідувачів найбільшого україномовного інтернет-ресурсу з права Європейського Союзу www.eclc.gov.ua та повідомити, що сайт припинив свою роботу тимчасово і виключно тому, що на даний момент відбувається його оновлення, яке, я сподіваюся, буде скоро завершено.
Проте в статті пана Друзенка є речі, які мене особливо дивують.
По-перше, це те, що він піддає критиці переклад і тлумачення іноземних термінів, навіть не маючи, наскільки мені відомо, лінгвістичної освіти і не володіючи вільно жодною з іноземних мов.
Щодо так званої "термінологічної експертизи" назв структурних підрозділів Державного департаменту, проведеної паном Друзенком, хочу зауважити, що "право компаній" визначено однією з пріоритетних сфер адаптації як статтею 51 Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом), так і розділом V Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС (далі – Програми), у розробці якої він брав безпосередню участь.
Виникає питання: чому некоректність відповідності англійських та українських термінів постає лише через рік після прийняття Програми і саме по відношенню до новоствореного урядового органу?
По-друге, навіщо так маніпулювати змістом Програми шляхом висмикування її окремих положень?
Так, дійсно, Розділом ІХ Програми передбачено, що проекти законів України та інших нормативно-правових актів проходять експертизу на відповідність aquis communautaire.
Проте, щоб правильно зрозуміти зміст зазначеного положення, необхідно ознайомитись з усією Програмою від початку до кінця, оскільки розділами IV-V Програми визначено, що на першому етапі, розрахованому на 2004 – 2007 роки, адаптація здійснюється у 16-ти пріоритетних сферах, визначених статтею 51 Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом).
Саме тому на сьогодні експертизі на відповідність aquis communautaire підлягають лише проекти нормативно-правових актів, що за предметом правового регулювання належать по пріоритетних сфер.
За останні шість місяців Департаментом здійснено експертизу на відповідність acquis communautaire 123 проектів нормативно-правових актів, а в роботі знаходиться ще 39 проектів.
Я можу погодитись з тим, що це тільки початок, але, принаймні, ми займаємось реальною справою, метою якої є приведення українського законодавства у відповідність до законодавства ЄС, а не займаємось пошуком тем, на яких можна зробити собі PR-кампанію. Як кажуть: "Караван йде, собаки лають....".
Олена Зеркаль, директор Державного департаменту з питань адаптації законодавства Міністерства юстиції України
Читайте також:
"До Європи із власним самоваром?" від 29 квітня 2005 року
