Деякі типажи української політики – нарциси, параноїки та психопати

Про найцікавіші психотипи російських політиків написана не одна книга та наукова праця. Для тих, хто хоче більше дізнатись про особливості поведінки російських політиків, які страждають на різні психологічні відхилення, можна почитати досить популярну книгу Ділі Єнікєєвої "Діагноз: політик". А пізніше порівняти їх з поведінкою українських політиків.

В Україні, незважаючи на існування достатньої кількості цікавих особистостей, цей жанр досі не набув популярності.

Для того, щоб змусити говорити на цю тему психіатрів чи психологів, доводиться обіцяти, що їх імена не будуть розголошуватись. Щоправда, завжди лишається відчуття, що чогось вони все ж таки не договорюють, тому аналіз найбільш яскравих українських політиків виглядає дещо поверхнево.

Психологи і психіатри напівжартома кажуть про те, що психічно здорові люди в політику не йдуть. Нормальній людині — обивателю, на їх думку, для того, щоб добре себе почувати, вистачає середнього достатку та повноцінної родини.

А дехто, в кого з дитинства виникають проблеми з самооцінкою, намагається здобути славу, популярність та визнання натовпу. Наголосимо, що мова тут йде про ті крайні випадки, коли жага до влади та публічності є головним мотивом життя.

Лікарі констатують, що серед української політичної еліти є особи нарцисичного, параноїдального та психопатичного типу поведінки.

Алкоголіки, параноїки та психопати

Наш співрозмовник, консультант, який допомагає політикам-початківцям подолати свої комплекси та фобії, розмірковуючи над складом нинішнього уряду, каже, що як мінімум в одного з членів Кабміну є серйозні проблеми з алкоголем. І визначає це, як другу стадію алкоголізму. "Світла голова, дуже добре розбирається в економіці, але має такі особисті проблеми", - бідкається психолог.

Немало у парламенті осіб з параноїдальним типом поведінки. До цього типу, наприклад, можна віднести голову одного з популярних профільних комітетів, "який усюди шукає змови, постійно їх викриває та лякає людей".

Розповідаючи про ознаки поведінки одного яскравого психопатичного політика, психолог наводить історію зі складами "України". Коли туди приїхали журналісти, один з представників СДПУ(о) заявив коротко: "Якщо будемо бити камери, то всі!"

Характеристика політика-психопата за психологом, така — "це успішний політик, людина, яка добивається свого і при цьому не зупиняється перед моральними, або якимись стримуючими факторами. Людина, в якої нема моралі, в якої дефект психіки, така собі яма".

Що стосується нарцисичних лідерів, то це люди з великими амбіціями, які постійно намагаються їх чимось підтверджувати. Це, мабуть, один з найпоширеніших типів у верхах політичної еліти.


Іміджмейкери на службі політиків

Особисті розлади часто ідуть поруч з політиками. Однак не варто вважати усіх політичних діячів людьми з психічними відхиленнями, адже серед них є багато таких, що потрапили у політику випадково.

Вже зараз психологи припускають, що наступний склад парламенту, через введення пропорційної виборчої системи, в особистісному плані буде менш цікавим. Яскраві персонажі, можуть просто не потрапити до списків. Однак журналістам сумувати не доведеться.

Сьогодні з багатьма політиками працюють консультанти-іміджмейкери, які підказують, як побудувати речення, як справити враження на публіку та яку почепити краватку на урочисті події.

Причому з кожним роком, після чергової провальної кампанії російських іміджмейкерів, зростає попит на вітчизняних консультантів, які добре розуміються на специфіці регіону і легко адаптують до українських реалій закордонний досвід, часто польський.

Створення харизматичного лідера з посередньої людини, як з'ясовується, справа не безнадійна. "Якщо людина надається навчанню, якщо він має якийсь інтелект, то можна навчити її робити те, що треба. І при цьому має бути дуже жорсткий контроль, щоб нічого іншого не потрапило у засоби масової інформації. Щоб інша частина особистості лишилась за кадром", розповідають психологи.

Відрізнити, наскільки людина природна, чи її поведінка відповідає вигаданому образу, можна не завжди. В першу чергу це пов'язано з тим, що при створенні іміджу враховуються особисті якості політика. Спеціалісти знають, що маска істерика навряд чи довго протримається на обличчі флегматичного тугодума.

Ющенко, Тимошенко, Литвин, Янукович та Мороз

Якщо говорити про характеристики п'ятірки найбільш відомих на сьогодні українських політиків, то кожен з них має свої психологічні особливості.

Розглядаючи підпис Віктора Ющенка, психологи вказують на його романтичність, м'якість натури і вірність власним ідеалам.

Щоправда, після отруєння до його характеру додались жорсткість і рішучість, у відсутності яких лідера "Нашої України" так часто раніше звинувачували. Як довго ці риси будуть притаманні новому президенту, ніхто прогнозувати не береться.

Проте психологи відзначають, що сьогодні це його реальний образ, а не імідж, створений професійною командою іміджмейкерів.

Експерти знають, що під час виборчої кампанії з Ющенком працювала професійна команда "дуже добрих українських психологів". "Але Ющенко не покладається на психологів. У нього свої принципи і переконання", розповідає один з наших співрозмовників.

"Він відверта людина і це також видно. Він добрий аналітик, судячи з усього. Володіє інформацією - швидше інтуїтивно. Він достатньо добра людина", - говорить інший.

Психологи відносять Ющенка "ближче до найбільш інтегрованої частини нарцисичного контініума", що характеризує його як людину, що потребує підтримки своєї самооцінки ззовні. Проте головна його риса — відчуття чесності і правоти, яке дає Ющенку "відчуття цілісності".

Постать Юлії Тимошенко у жінок-психологів викликає захоплення. Їй приписують рішучість та вміння швидко орієнтуватись в ситуації. Намагання в усьому розібратись і відразу діяти.

Чоловіки-психологи ставляться до неї з не меншим захопленням, проте їх характеристики є більш жорсткими. "Ну, в Юлії Володимирівни, я б виділив агресивність. Мало що в ній лишилось від жінки", каже один з експертів.

"Про Тимошенко я можу сказати, що це єдиний повноцінний чоловік в Кабміні. В неї дуже чоловічі риси, це не значить, що вона орієнтована нетрадиційно, але вона настільки агресивна, активна… Мені важко назвати людей з такою високою агресивністю, поруч, в уряді. Тобто вона має дуже сильні вольові характеристики. Тому я й кажу, що це єдиний чоловік в усій команді", розповідає інший експерт.

Дуже цікавою особою, на думку експертів, виявився і спікер Володимир Литвин. Його зростання як політика і лідера стало особливо помітним у часи помаранчевої революції.

Психологи відзначають, що задовго до цих подій, колишній глава президентської адміністрації раптом усвідомив себе як парламентар, тобто відчув себе людиною, відповідальною законодавчо, і тому почав уособлювати себе із всім парламентом.

Для Литвина Верховна Рада – його дитина. Для психологів – це його "нарцисичне розширення".

"Парламент — це його дітище. Основний його психологічний мотив, якщо ви подивитесь на Литвина, — він дуже задоволений, коли багато депутатів приходить, коли багато голосують. А коли мало людей, він хандрить, він відчуває якусь нестачу. Практично парламент - це частина його самого. Коли його мало, він взагалі може піти, настрій у нього падає, самооцінка теж".

Крім того, психологи відзначають достатню відвертість Литвина, його аналітичні здібності та інтуїцію.

Про диктаторські нахили Віктора Януковича свідчать його стосунки з членами родини. Про те, що його сини щиро підтримували його протягом усієї виборчої кампанії було видно неозброєним оком, кажуть експерти. Однак, ці стосунки аж ніяк не можна порівнювати із появою Віктора Ющенка на людях зі своєю родиною. Якщо Ющенко з дітьми завжди виглядав органічно, то у стосунках з дітьми у випадку Януковича помітно було дистанцію.

Не секрет, що під час виборчої кампанії з кандидатом від влади працювали російські іміджмейкери. Однією з їх заслуг психологи вважають перші дебати Януковича, під час яких він на подив багатьох не поступався Ющенкові.

Тоді команда провладного кандидата билась за місце справа на екрані. Це пов'язано із певною психологічною залежністю, пояснюють експерти.

"У нас, в слов'янській ментальності і західній теж, час спливає з ліва на право, з минулого у майбутнє. Янукович себе позиціонував як політик, який йде у майбутнє, лишаючи позаду стару владу. Ющенко якраз стояв тоді на позиції минулого і, пам'ятаєте, заключне слово Януковича було побудоване на таких тезах - "…я недавно у політиці, я тільки ознайомився… я іду розвивати, а ви, збанкрутіла влада" і тому подібне. Ось як виглядав цей прийом Януковича", звертає увагу психолог на хитрощі радників екс-кандидата.

Основною рисою у непростому характері Віктора Федоровича психологи вважають запальність. "Головна риса в Януковича – імпульсивність. Він — людина, яка любить приправити свої слова різким слівцем. Тому, коли він виступає, то після кожної фрази піджимає губи".

До питання, чи має право людина, яка пережила ув'язнення, працювати в органах державної влади, експерти ставляться з гумором: "Якщо серед політиків є істерики, параноїки і психопати, то чому б до цієї компанії не додати і колишніх в'язнів".

Олександр Мороз викликає неоднозначні оцінки. З одного боку, його вважають врівноваженою людиною. "Мороз дуже врівноважений, твердий. Його порівнюють з патологічно чесним продавцем, який зважує все до грама і переконує, що ніде тебе не обдурив".

З іншого боку, він складає враження дуже домінантного, вольового і амбіційного чоловіка.


Що робити?

Отже, в політиці як і взагалі в житті є нормальні люди, і, скажімо так, неврівноважені. Проте саме тут сконцентрувалася найбільша частина амбітних, владолюбних, а тому більш цинічних людей.

Постає питання, як обрати дійсно моральних, чесних та здатних відстоювати не стільки свої амбіції та інтереси, скільки дбати про тих, хто йому довірив представляти інтереси народу.

Деякі депутати вже неодноразово виносили на обговорювання тему про необхідність перевірки політиків у психіатрів перед тим, як вони йдуть на вибори.

Психологи не радять поспішати: "Питання, звичайно, актуальне… Перевіряти людей, що йдуть в політику, на здатність керувати державою, але тоді, мабуть, і населення треба перевіряти на здатність обирати".