Перший помічник Ющенка показав схему щастя, яка засмутить групу "Приват"
Четверг, 26 мая 2005, 01:47
Перший помічник президента, а в минулому власник мережі автозаправок Олександр Третяков пояснив плани влади стосовно уникнення бензинових криз в майбутньому.
Як відомо, минулого тижня Ющенко, який сильно довіряє Третякову і навіть жив у нього в будинку після отруєння, призначив його керівником робочої групи з функціонування нафтопереробної галузі. І тепер, за словами нового координатора, не передбачається жодного адміністративного тиску. Все це Третяков показав журналістам буквально на пальцях, які він водив по мармуровим стінам колишнього музею Леніна, вимальовуючи на них невидимі схеми.
У приміщенні "Українського дому" в середу Віктор Ющенко провів нараду з малим і середнім бізнесом. Його супроводжував Третяков – людина хоч і не публічна, але говірка. В один момент Третяков вийшов покурити – і тут його взяли в облогу журналісти. Він все розповів, посміявшись над критичними статтями у пресі.
По-перше, у існування ніяких змов Третяков не вірить: "Чи була змова? Адже будь-які переговори можна назвати змовою".
"Якщо бізнесмен бачить, що за ціною він не проходить – то піде туди, куди вигідніше. І ТНК, і Лукойл – це приватні компанії. Чому вони, умовно кажучи, повинні продавати в Україні, якщо хочуть у Франції, де вища ціна?".
За словами Третякова, в України після цих криз "вихід один – створити вертикально інтегровану нафтову компанію, де сконцентрувати українські заводи".
Тоді, виходить з його оптимістичних прогнозів, якщо змови й існуватимуть, то будуть не страшні. Бо держава матиме свій контроль над кількома нафтозаводами. План – отримати 35-40% чи навіть 45% українського ринку нафтопродуктів. Схема включає в себе створення вертикально інтегрованої нафтової компанії і виглядає приблизно так:
Пункт 1. Для початку держава збирається перебрати контроль над "Укрнафтою", яка фактично керується групою "Приват". Ці дніпропетровські бізнесмени – Коломойський, Боголюбов і Мартинов – контролюють близько 42% акцій компанії. Інші – в держави, від імені якої управляє НАК "Нафтогаз України".
Просто так прибрати "Приват" з того місця не можна, бо за українськими законами збори акціонерів відбуваються тільки якщо присутні власники 60% акцій. І якщо "Приват" відчуватиме небезпеку, що їх менеджерів держава усуне з керівництва "Укрнафти", на ці збори акціонерів вони просто не прийдуть. І засідання буде зірване, а у кріслах залишаться ті ж "приватівські" керівники.
Третяков у відповідь на такий гіпотетичний намір "Привату" попередив: "Якщо акціонери, які є в "Укрнафті", будуть поводитися неадекватно по відношенню до держави, блокуватимуть збори, то ми будемо змушені переглянути норму закону, за якою збори акціонерів відбуваються при кворумі 60%. І знизимо цю планку до 50% + 1 акція".
"Має бути баланс інтересів, і "Привату" варто сідати за стіл і домовлятися. Інакше держава з цим буде боротися законодавчо через зниження кворуму. Зауважте, що це не адміністративне регулювання, коли встановляється, яка має бути ціна на бензин", - додав Третяков, кинувши камінь на город Тимошенко.
Він не дає прямої відповіді, чи буде держава усувати з посади нинішнього керівника "Укрнафти" Палицю, який є ставлеником "Привату". Але очевидно, що рано чи пізно це буде зроблено – бо логічно, щоб компанією керували ті, хто мають у ній більший відсоток акцій.
Пункт 2. Далі Третяков сказав, що через "Укрнафту" держава може отримати управління над двома нафтозаводами і контроль над частиною потужностей третього.
Зараз у власності держави є 43% на Кременчуцькому нафтопереробному заводі, 25% + 1 акція на НПЗ "Галичина" і 26% заводу "Нафтохімік Прикарпаття".
Ці пакети акцій, згідно з розпорядженням президента Ющенка, до 10 червня заводяться у компанію "Укрнафта", в якій 58% належить державі. Таким чином статутний фонд "Укрнафти" збільшується, фактично відбувається додаткова емісія.
Оскільки держава внесла три пакети акцій, то щоб доля "Привату" у статутному фонді "Укрнафти" не зменшилася, то, сказав Третякова, дніпропетровці мають внести аналогічні активи або гроші.
А активи у "Привату" наявні – через контрольовані структури у них 75% "Нафтохіміка Прикарпаття" і 32% НПЗ "Галичина". Тобто вони теж можуть симетрично до дій держави внести 26% першого заводу і 25% + 1 акція другого.
Або, каже Третяков, заплатити гроші, за які "Укрнафта" спробує викупити у "Привата" ці ж самі пакети. Очевидне питання – з якої радості "Приват" буде продавати свої акції? Третяков каже, що "первинні переговори ведуться і дозволяють сказати, що це можливо".
Таким чином, згідно зі сказаним Третяковим, до "Укрнафти" перейде:
- 25% + 1 акція державної частини НПЗ "Галичина"
- 25% + 1 акція приватівської частини НПЗ "Галичина"
- 26% державної частини "Нафтохіміка Прикарпаття"
- 26% приватівської частини "Нафтохіміка Прикарпаття"
- 43% державної частини Кременчуцького нафтопереробного заводу
- грошовий еквівалент 43% Кременчуцького нафтопереробного заводу, який має сплатити "Приват" (бо акцій цього НПЗ у них лише 0,035%).
Порушення "Приватом" кожної з умов призведе до втрати ним 42% акцій "Укрнафти" під час цієї додаткової емісії. Їх доля карколомно зменшиться. Таким чином "Приват" буде змушений продати – а по-суті віддати безкоштовно активи. Втіхою для дніпропетровців стане лише віра в більші дивіденди, які має приносити підсилена "Укрнафта", але яких може ніколи не бути.
В результаті Третяков планує, що поставивши на чолі "Укрнафти" своїх людей плюс отримавши внесок у вигляді нової власності, держава через "Укрнафту" фактично буде контролювати 50% + 2 акції "Галичини" і 52% "Нафтохіміку Прикарпаття".
З урахуванням 43% на Кременчуцькому НПЗ, за словами Третякова, власна переробка такої вертикально інтегрованої компанії складатиме 10 мільйонів тон нафти на рік – при загальному щорічному обсязі в Україні на рівні 22 мільйонів.
Третяков також каже, як можна відійти від прив'язки до російської нафти: "Україна сама видобуває 3 мільйона тонн нафти і газового конденсату – це 15% потреби. Ми ведемо переговори з Лівією й іншими – це ще 10%. Фактично ми можемо не постачати лівійську нафту до України, а домовимося з росіянами, що ми даємо їм нафту в Середземному морі, а вони нам свою нафту до України. І це уже буде не російська нафта, а альтернативна, хоча і російська за походженням". Крім того, Третяков розраховує на нафту з Іраку – і зараз стосовно цього теж ідуть переговори.
На завершення цього сеансу Третяков зізнався, що впевнений у реалізації плану, і додав, що власним бізнесом займатися припинив давно, важить він 120 кілограмів, зріст у нього два метри і він не має проблем.
Однак очевидно, що попри оптимізм ця богатирська схема може якщо не зламатися, то зав'язнути у проблемах.
По-перше, є питання щодо групи "Приват" – її збираються позбавити того, що вони мали при Кучмі. "Влада змінилася, і що було раніше, нас не влаштовує", - заявив Третяков.
Своїм планом він хоче не залишити "Привату" іншого вибору, як пристати на нові умови. Але якщо вони відмовляться - що дуже імовірно - то для переходу контролю над "Укрнафтою" до держави треба вносити зміни до закону.
Гарантій, що це буде зроблено на цій сесії, немає. Парламент – це таке місце, де достатньо простимулювати кількох важливих людей, і законопроект може затриматися на роки. Зупинить ухвалення такого законопроекту також і блокування трибуни опозицією. А, враховуючи теплі відносини між "Приватом" і СДПУ(о), які спостерігалися останні роки, то другі на прохання перших завжди можуть знайти привід зірвати засідання.
Крім того, боротися з Третяковим може почати Тимошенко – по-перше, з почуття помсти, бо у неї є всі підстави думати, що саме він вкладав у вуха Ющенку тези, що ніякої бензинової змови росіян не було. Сама вона в цьому досі переконана.
Фактично Третякова призначено спостерігати за діями уряду на нафтопродуктовому ринку. Тимошенко є підстави ображатися на таке порушення субординації – за главою виконавчої влади приставлена людина, до обов’язків якої належить робочий графік президента.
Також існували підозри, що група "Приват" уже знайшла не одну точку дотику з Тимошенко. Вона кілька разів публічно дякувала менеджерам "Укрнафти" (тобто фактично "приватівцям") за дії під час бензинової кризи, а також підтримувала дії "Привату", які намагалися провести збори акціонерів Нікопольського заводу феросплавів у Орджонікідзе з тим, щоб прибрати з підприємства топ-менеджерів Пінчука.
Ще проти Третякова можуть зіграти чутки, які останнім часом навмисно або ні, але з усіх боків ширяться політичною елітою – що він пов’язаний з Севою Могілевичем. Зокрема, у одній з інтерпретацій Третякову закидають, що його кумом є Дмитро Фірташ з могілевицької компанії "Хайрок".
Коли Третяков почув це від журналістів, відразу обурився, все спростував і сказав, що його батько 30 років пропрацював дипломатом у США – і тому він розуміє, наскільки компрометуючими є такі контакти: адже "Севу" розшукує ФБР.
На додачу Третяков сказав, що хрещеними батьками його дитини є ніякий не Фірташ, а Олег Рибачук і Катерина Ющенко.
Як відомо, минулого тижня Ющенко, який сильно довіряє Третякову і навіть жив у нього в будинку після отруєння, призначив його керівником робочої групи з функціонування нафтопереробної галузі. І тепер, за словами нового координатора, не передбачається жодного адміністративного тиску. Все це Третяков показав журналістам буквально на пальцях, які він водив по мармуровим стінам колишнього музею Леніна, вимальовуючи на них невидимі схеми.
У приміщенні "Українського дому" в середу Віктор Ющенко провів нараду з малим і середнім бізнесом. Його супроводжував Третяков – людина хоч і не публічна, але говірка. В один момент Третяков вийшов покурити – і тут його взяли в облогу журналісти. Він все розповів, посміявшись над критичними статтями у пресі.
По-перше, у існування ніяких змов Третяков не вірить: "Чи була змова? Адже будь-які переговори можна назвати змовою".
"Якщо бізнесмен бачить, що за ціною він не проходить – то піде туди, куди вигідніше. І ТНК, і Лукойл – це приватні компанії. Чому вони, умовно кажучи, повинні продавати в Україні, якщо хочуть у Франції, де вища ціна?".
За словами Третякова, в України після цих криз "вихід один – створити вертикально інтегровану нафтову компанію, де сконцентрувати українські заводи".
Тоді, виходить з його оптимістичних прогнозів, якщо змови й існуватимуть, то будуть не страшні. Бо держава матиме свій контроль над кількома нафтозаводами. План – отримати 35-40% чи навіть 45% українського ринку нафтопродуктів. Схема включає в себе створення вертикально інтегрованої нафтової компанії і виглядає приблизно так:
Пункт 1. Для початку держава збирається перебрати контроль над "Укрнафтою", яка фактично керується групою "Приват". Ці дніпропетровські бізнесмени – Коломойський, Боголюбов і Мартинов – контролюють близько 42% акцій компанії. Інші – в держави, від імені якої управляє НАК "Нафтогаз України".
Просто так прибрати "Приват" з того місця не можна, бо за українськими законами збори акціонерів відбуваються тільки якщо присутні власники 60% акцій. І якщо "Приват" відчуватиме небезпеку, що їх менеджерів держава усуне з керівництва "Укрнафти", на ці збори акціонерів вони просто не прийдуть. І засідання буде зірване, а у кріслах залишаться ті ж "приватівські" керівники.
Третяков у відповідь на такий гіпотетичний намір "Привату" попередив: "Якщо акціонери, які є в "Укрнафті", будуть поводитися неадекватно по відношенню до держави, блокуватимуть збори, то ми будемо змушені переглянути норму закону, за якою збори акціонерів відбуваються при кворумі 60%. І знизимо цю планку до 50% + 1 акція".
"Має бути баланс інтересів, і "Привату" варто сідати за стіл і домовлятися. Інакше держава з цим буде боротися законодавчо через зниження кворуму. Зауважте, що це не адміністративне регулювання, коли встановляється, яка має бути ціна на бензин", - додав Третяков, кинувши камінь на город Тимошенко.
Він не дає прямої відповіді, чи буде держава усувати з посади нинішнього керівника "Укрнафти" Палицю, який є ставлеником "Привату". Але очевидно, що рано чи пізно це буде зроблено – бо логічно, щоб компанією керували ті, хто мають у ній більший відсоток акцій.
Пункт 2. Далі Третяков сказав, що через "Укрнафту" держава може отримати управління над двома нафтозаводами і контроль над частиною потужностей третього.
Зараз у власності держави є 43% на Кременчуцькому нафтопереробному заводі, 25% + 1 акція на НПЗ "Галичина" і 26% заводу "Нафтохімік Прикарпаття".
Ці пакети акцій, згідно з розпорядженням президента Ющенка, до 10 червня заводяться у компанію "Укрнафта", в якій 58% належить державі. Таким чином статутний фонд "Укрнафти" збільшується, фактично відбувається додаткова емісія.
Оскільки держава внесла три пакети акцій, то щоб доля "Привату" у статутному фонді "Укрнафти" не зменшилася, то, сказав Третякова, дніпропетровці мають внести аналогічні активи або гроші.
А активи у "Привату" наявні – через контрольовані структури у них 75% "Нафтохіміка Прикарпаття" і 32% НПЗ "Галичина". Тобто вони теж можуть симетрично до дій держави внести 26% першого заводу і 25% + 1 акція другого.
Або, каже Третяков, заплатити гроші, за які "Укрнафта" спробує викупити у "Привата" ці ж самі пакети. Очевидне питання – з якої радості "Приват" буде продавати свої акції? Третяков каже, що "первинні переговори ведуться і дозволяють сказати, що це можливо".
Таким чином, згідно зі сказаним Третяковим, до "Укрнафти" перейде:
- 25% + 1 акція державної частини НПЗ "Галичина"
- 25% + 1 акція приватівської частини НПЗ "Галичина"
- 26% державної частини "Нафтохіміка Прикарпаття"
- 26% приватівської частини "Нафтохіміка Прикарпаття"
- 43% державної частини Кременчуцького нафтопереробного заводу
- грошовий еквівалент 43% Кременчуцького нафтопереробного заводу, який має сплатити "Приват" (бо акцій цього НПЗ у них лише 0,035%).
Порушення "Приватом" кожної з умов призведе до втрати ним 42% акцій "Укрнафти" під час цієї додаткової емісії. Їх доля карколомно зменшиться. Таким чином "Приват" буде змушений продати – а по-суті віддати безкоштовно активи. Втіхою для дніпропетровців стане лише віра в більші дивіденди, які має приносити підсилена "Укрнафта", але яких може ніколи не бути.
В результаті Третяков планує, що поставивши на чолі "Укрнафти" своїх людей плюс отримавши внесок у вигляді нової власності, держава через "Укрнафту" фактично буде контролювати 50% + 2 акції "Галичини" і 52% "Нафтохіміку Прикарпаття".
З урахуванням 43% на Кременчуцькому НПЗ, за словами Третякова, власна переробка такої вертикально інтегрованої компанії складатиме 10 мільйонів тон нафти на рік – при загальному щорічному обсязі в Україні на рівні 22 мільйонів.
Третяков також каже, як можна відійти від прив'язки до російської нафти: "Україна сама видобуває 3 мільйона тонн нафти і газового конденсату – це 15% потреби. Ми ведемо переговори з Лівією й іншими – це ще 10%. Фактично ми можемо не постачати лівійську нафту до України, а домовимося з росіянами, що ми даємо їм нафту в Середземному морі, а вони нам свою нафту до України. І це уже буде не російська нафта, а альтернативна, хоча і російська за походженням". Крім того, Третяков розраховує на нафту з Іраку – і зараз стосовно цього теж ідуть переговори.
На завершення цього сеансу Третяков зізнався, що впевнений у реалізації плану, і додав, що власним бізнесом займатися припинив давно, важить він 120 кілограмів, зріст у нього два метри і він не має проблем.
Однак очевидно, що попри оптимізм ця богатирська схема може якщо не зламатися, то зав'язнути у проблемах.
По-перше, є питання щодо групи "Приват" – її збираються позбавити того, що вони мали при Кучмі. "Влада змінилася, і що було раніше, нас не влаштовує", - заявив Третяков.
Своїм планом він хоче не залишити "Привату" іншого вибору, як пристати на нові умови. Але якщо вони відмовляться - що дуже імовірно - то для переходу контролю над "Укрнафтою" до держави треба вносити зміни до закону.
Гарантій, що це буде зроблено на цій сесії, немає. Парламент – це таке місце, де достатньо простимулювати кількох важливих людей, і законопроект може затриматися на роки. Зупинить ухвалення такого законопроекту також і блокування трибуни опозицією. А, враховуючи теплі відносини між "Приватом" і СДПУ(о), які спостерігалися останні роки, то другі на прохання перших завжди можуть знайти привід зірвати засідання.
Крім того, боротися з Третяковим може почати Тимошенко – по-перше, з почуття помсти, бо у неї є всі підстави думати, що саме він вкладав у вуха Ющенку тези, що ніякої бензинової змови росіян не було. Сама вона в цьому досі переконана.
Фактично Третякова призначено спостерігати за діями уряду на нафтопродуктовому ринку. Тимошенко є підстави ображатися на таке порушення субординації – за главою виконавчої влади приставлена людина, до обов’язків якої належить робочий графік президента.
Також існували підозри, що група "Приват" уже знайшла не одну точку дотику з Тимошенко. Вона кілька разів публічно дякувала менеджерам "Укрнафти" (тобто фактично "приватівцям") за дії під час бензинової кризи, а також підтримувала дії "Привату", які намагалися провести збори акціонерів Нікопольського заводу феросплавів у Орджонікідзе з тим, щоб прибрати з підприємства топ-менеджерів Пінчука.
Ще проти Третякова можуть зіграти чутки, які останнім часом навмисно або ні, але з усіх боків ширяться політичною елітою – що він пов’язаний з Севою Могілевичем. Зокрема, у одній з інтерпретацій Третякову закидають, що його кумом є Дмитро Фірташ з могілевицької компанії "Хайрок".
Коли Третяков почув це від журналістів, відразу обурився, все спростував і сказав, що його батько 30 років пропрацював дипломатом у США – і тому він розуміє, наскільки компрометуючими є такі контакти: адже "Севу" розшукує ФБР.
На додачу Третяков сказав, що хрещеними батьками його дитини є ніякий не Фірташ, а Олег Рибачук і Катерина Ющенко.
