У "зваричгейті" винуваті прес-служба Мін'юсту та журналісти
Вторник, 17 мая 2005, 12:55
Від "УП". Не погоджуючись з більшістю висловлювань автора-професора, ми тим не менше надаємо йому слово. Повідомляємо також, що це єдиний лист в пошті "Української правди" на підтримку пана Зварича. При цьому, кожного дня ми отримуємо кілька листів, які не розуміють позиції міністра Зварича.
Місяць знадобився "УП", щоб зважитись виправити ситуацію з одностороннім висвітленням так званого "Зваричгейту" (перша "викривальна публікація данована 14 квітня) і закликати "....прихильників Зварича надсилати статті на захист міністра, якщо вони вважають, що його безпідставно кривдять у цьому скандалі з освітою. Ми готові майже(!) на все" (виділення власне)".
Не належу до категорії "прихильників" певної особи, а до прихильників "об'єктивності" і "аргументованості", і саме через те хотів би прокоментувати кілька моментів, які протягом місяця друкувала "УП" і які вважаю сприяли віддаленню від проголошеної "УП" мети, а саме "встановлення правди".
Про докторантуру, диплом магістра та асистента професора
З самого початку коментарі про освіту Зварича давались людьми, які не орієнтувались у західній системі освіти та навіть у сучасній українській освітній системі. А при наявності таких знань не викликали б здивування деякі сентенції Зварича (напр. "Я не закінчив університет, оскільки подався в докторантуру. Не закінчив і її — почав викладати в Колумбійському університеті...", повідомив Зварич в інтерв'ю газеті "Факты").
На Заході, а зокрема в США після отримання ступеня бакалавра ви можете вступати як в докторантуру на 4-6 років, так і в магістратуру на два роки (це на ваш вибір). Деякі вузи, якщо ви вступили на докторську програму, відразу після бакалаврату можуть надавати магістерський ступінь після двох років навчання і виконання певних вимог, а деякі надають ступінь доктора лише після закінчення повного терміну докторантури та виконання визначених вимог.
І тому, можливо, для того, щоб пояснити журналістам, а також читачам не посвяченим в особливості західної освіти, свій рівень освіти Зварич і прирівняв його до магістерського – адже яку освіту ви здобудете в Україні, якщо провчитесь 4 роки на бакалавра, а потім продовжите навчання ще на два роки? – ви тоді отримаєте ступінь магістра.
У Польщі український диплом спеціаліста прирівнюється до польського диплому магістра – то чи українець-спеціаліст, який у Польщі назве себе магістром буде "брехуном"? Аналогічно і в ситуації зі Зваричем – оскільки наша вища освіта рівня магістра триває 5-6 років, а Зварич вчився у американському вузі понад 6 років, то чи є "брехнею" його намагання адаптувати до української специфіки (де професор Гарварду не визнається професором) чи краще сказати для "читача", свою освіту.
Більшість західних докторантів (що не є рідкістю і для українських аспірантів) можуть викладати у вузі під час навчання. Не маючи докторського ступеня (чи кандидатської), ви можете піти викладати в університет чи коледж (і для цього не обов'язково закінчувати аспірантуру-докторантуру). Стосовно "асистента професора". Переклад з англійської "асистент професора" не слід було розуміти як "Assistant Professor", адже не це мав на увазі Зварич. У США є поняття "Teaching Assistant", на посаді яких працюють більшість докторантів в США і які є в прямому розумінні асистентами професорів.
Про журналістів і PhD
Минулого місяця в TCDS Bulletin, Універитету Нова Школа у Нью-Йорку була опублікована моя стаття про помаранчеву революцію в Україні, і незважаючи на те, що я знайомий з головним редактором видання, вона у вступному слові зазначила, що я є соціологом з України, хоча я не маю стосунку до соціології і ніколи не говорив їй подібні речі – і виправити вже надрукований текст не вдалося, адже редагований варіант мені не показали – але чи можна це кваліфікувати як "брехню".
То чому не можна таким чином потрактувати відомості журналіста про Зварича подані в Ukrainian Weekly, який просто міг не орієнтуватись в освіті свого гостя або просто редактор помилково подав такі відомості.
Про подання неправдивих відомостей при влаштуванні на роботу (resume padding) та відставку
"Але в той же час, в будь-якій західній академічній інституції, якби виявилось, що факти біографії працівника були сфальсифіковані (особливо що стосується самих кваліфікацій), його негайно би звільнили" (Кузьо).
Так, можливо, є у випадках, коли ви подаєтесь на конкурсній основі на роботу і від вас вимагають певних кваліфікацій, і ви про них неправдиво заявляєте (resume padding), а потім виявляється, що вони були неправдиві, але ж у випадку Зварича його на роботу призначали не за його резюме (він не подавав заяву на позицію в українському уряді після розгляду якої його і вирішили призначити), яке носило лише інформативний характер і яке явно не він складав.
Думаю, питання не стоїть про те, чи має Зварич юридичну освіту, якої не мають і інші міністри-силовики (Луценко, Турчинов), а мова йде, за висловлюванням журналістів, про "відверту брехню" Зварича. І як наслідок багато авторів і політиків - "знавців" Заходу вважають, що Зварич має подати у відставку, аргументуючи це тим, що так вчинили б урядовці на Заході, адже Зварич "збрехав".
Але погляньмо хоча б на випадок з Клінтоном – чи через інтимні зв'язки з практиканткою був ініційований імпічмент президенту США? Чи, може, через те, що він заперечував дані стосунки на американських телеканалах?
Відповідь - "ні", а перш за все імпічмент був ініційований через дачу неправдивих свідчень у суді (!!!), а деякі українські видання вважають інформацію, подану ними (не виключено спотворену через брак знань у освітній галузі США чи з інших причин), – дачею показань у суді. Часом "кампанія проффесор" нагадувала подачу інформації під час виборів 2004 року ТРК "Україна" про так звані репліки Ющенка про "шахтарів" та Тимошенко про "колючий дріт".
По чому дисертація в Україні?
Відомо, що Зварич заможна людина, а не один наш значно менш заможний чиновник за роки незалежності обзавівся і "дипломом", і "кандидатською", і "докторською". І якби для Зварича дійсно важили ці наукові регалії і він був нечесною людиною, то невже він би вже не скористався цією можливістю і не виставляв би тепер на своєму сайті якийсь куплений "диплом професора і доктора юридичних наук" - але оскільки цього не сталось, то, мабуть, ні вчені, ні наукові звання ніколи не були для нього самоціллю.
Прикро, що "УП" не зацікавив той факт, що будь ви професором і доктором Гарвардського чи Колумбійського університету ви не зможете отримати ніяку наукову чи викладацьку посаду чи взагалі будь-яку посаду, що вимагає вищої освіти в Україні, оскільки наша країна не визнає дипломи і ступені з найкращих вузів світу, але визнає "дисертацію" і освіту будь-якого "професора", "придбану" в будь-якому провінційному вузі пострадянського простору.
Про "викривальні" аргументи
Прикро, що "УП" не перебирала в подачі аргументів про "нечесність" Зварича – ось лише така "перлина": "Підозріло, що приватно колишні студенти Колумбійського університету, котрі навчалися там в 1970-их роках, не пам'ятають, щоб Зварич також відвідував цей ВУЗ (Кузьо).
Цікаво, чи ці колишні студенти з феноменальною пам'яттю пам'ятають всіх студентів, які навчалися в Колумбійському університеті (який щороку приймає на навчання понад 20 000 студентів), лише у 1976 році. Не зайвим би було, якби "УП", принаймні, спростувала ті публікації, у яких подавались не лише не перевірені імовірнісні дані, але й явно абсурдні аргументи.
Рябчук охаракеризував Україну як "країну шантажу" ("blackmail state") – країну, де створюються умови, в яких всі громадяни, щоб вижити, повинні порушувати закони, і коли хтось повстає проти цієї системи, йому пригадують про його минулі провини – стосовно Зварича це траплялось протягом багатьох років, але завжди бракувало "компромату" - занадто мало він прожив в Україні, щоб пристосуватись до місцевих звичаїв.
І прикро, що "УП" не згадало про судовий процес 1998 "Ткаченко проти Зварича", коли Зварич вимагав провести розслідування нецільового використання 70 мільйонів доларів асоціацією "Земля і люди", яку очолював тодішній спікер парламенту Ткаченко, і який виступив із зустрічним обвинуваченням Зварича про зв'язки з ЦРУ, ввезенні 15 тис.$ та так званому "двоєжонстві" – і все це не було доведено в суді.
Виглядає на те, що весь "зваричгейт" полягав і був спричинений поданням неточних відомостей та непрофесійністю прес-служби міністра юстиції та інших журналістів, які не знайшли нічого кращого, ніж передрукувати інформацію про свого міністра з інших джерел (скоріше всього з довідника чи з пошукової системи інтернету), щоб розмістити на інтернет-сайті Кабінету міністрів (до речі, укладачі довідника "Хто є хто" теж зазначали, що "для укладання довідника редакція використовує "... друковані інтерв'ю"), а не отримати її від самого міністра. І тому лише одна згадка про PhD Зварича з 1998 року могла бути передруковувана іншими виданнями, що і призвело до сьогоднішньої ситуації.
Отож, скільки брехні є від Зварича, а скільки від не професійності прес-служби та інших журналістів і дописувачів? І навіть зараз, коли пан Зварич спростував практично усі закиди проти себе, дані спростування обростають "кваліфікованими" коментарями.
Навіть заяву Зварича було подано не з розумінням, а з недоречними коментарями – адже явно було, що міністр прагнув пояснити свої кваліфікації вже без допомоги своїх "помічників", які понаприписували йому "доктора", а особисто – але журналісти не прагнули розуміння, тому і робили виділення у заяві з невизначеними натяками (напр. "Для вдосконалення здобутої вищої освіти в Манхетен коледж") – але ж як інакше пояснити українському обивателю специфіку американської освіти. Отож, справу по дискредитації Зварича було проведено, хоча як і попередні рази без позитивного результату для "обвинувачувачів".
* ad hominem лат. аргумент, що грунтується не на об'єктивних даних, а розрахований на почуття.
* ad rem лат. аргумент, що грунтується на дійсних обставинах справи.
P.S. Про "Пору"
Незважаючи на те, що активісти "Пори" наводять певні переконливі аргументи стосовно їхньої не-реєстрації, все ж деякі моменти викликають подив. Наприклад, якщо взяти витяги з їхньої заяви на сайті "Пори":
"Так, з 1053 підписів, які перевірило міністерство, підтвердили свої підписи 338 чоловік, не підтвердили 352 людини(!!!)". Далі "... після особистого втручання президента України, міністр юстиції Зварич погодився (!) зустрітися з представниками "Пори". Під час зустрічі було домовлено здійснити повторну перевірку 1 500 підписів.
"Порою" було підготовлено 1486 підписів до Мін'юсту. З цих 1314 підписів, перевірених Мін'юстом, 797 людей підтвердили правдивість своїх підписів, 85 людей – відмовились" – невже сам цей факт не є приводом для "сумних" роздумів, адже навіть самі, склавши такий короткий список підписів, "пористи" не спромоглись зробити це без фальшувань.
Остап Одушкін, асистент кафедри філософії Львівського національного університету ім.І.Франка, магістр політології Центрально-Європейського університету в Угорщині, докторант ІФІС, Польської Академії Наук.
Місяць знадобився "УП", щоб зважитись виправити ситуацію з одностороннім висвітленням так званого "Зваричгейту" (перша "викривальна публікація данована 14 квітня) і закликати "....прихильників Зварича надсилати статті на захист міністра, якщо вони вважають, що його безпідставно кривдять у цьому скандалі з освітою. Ми готові майже(!) на все" (виділення власне)".
Не належу до категорії "прихильників" певної особи, а до прихильників "об'єктивності" і "аргументованості", і саме через те хотів би прокоментувати кілька моментів, які протягом місяця друкувала "УП" і які вважаю сприяли віддаленню від проголошеної "УП" мети, а саме "встановлення правди".
Про докторантуру, диплом магістра та асистента професора
З самого початку коментарі про освіту Зварича давались людьми, які не орієнтувались у західній системі освіти та навіть у сучасній українській освітній системі. А при наявності таких знань не викликали б здивування деякі сентенції Зварича (напр. "Я не закінчив університет, оскільки подався в докторантуру. Не закінчив і її — почав викладати в Колумбійському університеті...", повідомив Зварич в інтерв'ю газеті "Факты").
На Заході, а зокрема в США після отримання ступеня бакалавра ви можете вступати як в докторантуру на 4-6 років, так і в магістратуру на два роки (це на ваш вибір). Деякі вузи, якщо ви вступили на докторську програму, відразу після бакалаврату можуть надавати магістерський ступінь після двох років навчання і виконання певних вимог, а деякі надають ступінь доктора лише після закінчення повного терміну докторантури та виконання визначених вимог.
І тому, можливо, для того, щоб пояснити журналістам, а також читачам не посвяченим в особливості західної освіти, свій рівень освіти Зварич і прирівняв його до магістерського – адже яку освіту ви здобудете в Україні, якщо провчитесь 4 роки на бакалавра, а потім продовжите навчання ще на два роки? – ви тоді отримаєте ступінь магістра.
У Польщі український диплом спеціаліста прирівнюється до польського диплому магістра – то чи українець-спеціаліст, який у Польщі назве себе магістром буде "брехуном"? Аналогічно і в ситуації зі Зваричем – оскільки наша вища освіта рівня магістра триває 5-6 років, а Зварич вчився у американському вузі понад 6 років, то чи є "брехнею" його намагання адаптувати до української специфіки (де професор Гарварду не визнається професором) чи краще сказати для "читача", свою освіту.
Більшість західних докторантів (що не є рідкістю і для українських аспірантів) можуть викладати у вузі під час навчання. Не маючи докторського ступеня (чи кандидатської), ви можете піти викладати в університет чи коледж (і для цього не обов'язково закінчувати аспірантуру-докторантуру). Стосовно "асистента професора". Переклад з англійської "асистент професора" не слід було розуміти як "Assistant Professor", адже не це мав на увазі Зварич. У США є поняття "Teaching Assistant", на посаді яких працюють більшість докторантів в США і які є в прямому розумінні асистентами професорів.
Про журналістів і PhD
Минулого місяця в TCDS Bulletin, Універитету Нова Школа у Нью-Йорку була опублікована моя стаття про помаранчеву революцію в Україні, і незважаючи на те, що я знайомий з головним редактором видання, вона у вступному слові зазначила, що я є соціологом з України, хоча я не маю стосунку до соціології і ніколи не говорив їй подібні речі – і виправити вже надрукований текст не вдалося, адже редагований варіант мені не показали – але чи можна це кваліфікувати як "брехню".
То чому не можна таким чином потрактувати відомості журналіста про Зварича подані в Ukrainian Weekly, який просто міг не орієнтуватись в освіті свого гостя або просто редактор помилково подав такі відомості.
Про подання неправдивих відомостей при влаштуванні на роботу (resume padding) та відставку
"Але в той же час, в будь-якій західній академічній інституції, якби виявилось, що факти біографії працівника були сфальсифіковані (особливо що стосується самих кваліфікацій), його негайно би звільнили" (Кузьо).
Так, можливо, є у випадках, коли ви подаєтесь на конкурсній основі на роботу і від вас вимагають певних кваліфікацій, і ви про них неправдиво заявляєте (resume padding), а потім виявляється, що вони були неправдиві, але ж у випадку Зварича його на роботу призначали не за його резюме (він не подавав заяву на позицію в українському уряді після розгляду якої його і вирішили призначити), яке носило лише інформативний характер і яке явно не він складав.
Думаю, питання не стоїть про те, чи має Зварич юридичну освіту, якої не мають і інші міністри-силовики (Луценко, Турчинов), а мова йде, за висловлюванням журналістів, про "відверту брехню" Зварича. І як наслідок багато авторів і політиків - "знавців" Заходу вважають, що Зварич має подати у відставку, аргументуючи це тим, що так вчинили б урядовці на Заході, адже Зварич "збрехав".
Але погляньмо хоча б на випадок з Клінтоном – чи через інтимні зв'язки з практиканткою був ініційований імпічмент президенту США? Чи, може, через те, що він заперечував дані стосунки на американських телеканалах?
Відповідь - "ні", а перш за все імпічмент був ініційований через дачу неправдивих свідчень у суді (!!!), а деякі українські видання вважають інформацію, подану ними (не виключено спотворену через брак знань у освітній галузі США чи з інших причин), – дачею показань у суді. Часом "кампанія проффесор" нагадувала подачу інформації під час виборів 2004 року ТРК "Україна" про так звані репліки Ющенка про "шахтарів" та Тимошенко про "колючий дріт".
По чому дисертація в Україні?
Відомо, що Зварич заможна людина, а не один наш значно менш заможний чиновник за роки незалежності обзавівся і "дипломом", і "кандидатською", і "докторською". І якби для Зварича дійсно важили ці наукові регалії і він був нечесною людиною, то невже він би вже не скористався цією можливістю і не виставляв би тепер на своєму сайті якийсь куплений "диплом професора і доктора юридичних наук" - але оскільки цього не сталось, то, мабуть, ні вчені, ні наукові звання ніколи не були для нього самоціллю.
Прикро, що "УП" не зацікавив той факт, що будь ви професором і доктором Гарвардського чи Колумбійського університету ви не зможете отримати ніяку наукову чи викладацьку посаду чи взагалі будь-яку посаду, що вимагає вищої освіти в Україні, оскільки наша країна не визнає дипломи і ступені з найкращих вузів світу, але визнає "дисертацію" і освіту будь-якого "професора", "придбану" в будь-якому провінційному вузі пострадянського простору.
Про "викривальні" аргументи
Прикро, що "УП" не перебирала в подачі аргументів про "нечесність" Зварича – ось лише така "перлина": "Підозріло, що приватно колишні студенти Колумбійського університету, котрі навчалися там в 1970-их роках, не пам'ятають, щоб Зварич також відвідував цей ВУЗ (Кузьо).
Цікаво, чи ці колишні студенти з феноменальною пам'яттю пам'ятають всіх студентів, які навчалися в Колумбійському університеті (який щороку приймає на навчання понад 20 000 студентів), лише у 1976 році. Не зайвим би було, якби "УП", принаймні, спростувала ті публікації, у яких подавались не лише не перевірені імовірнісні дані, але й явно абсурдні аргументи.
Рябчук охаракеризував Україну як "країну шантажу" ("blackmail state") – країну, де створюються умови, в яких всі громадяни, щоб вижити, повинні порушувати закони, і коли хтось повстає проти цієї системи, йому пригадують про його минулі провини – стосовно Зварича це траплялось протягом багатьох років, але завжди бракувало "компромату" - занадто мало він прожив в Україні, щоб пристосуватись до місцевих звичаїв.
І прикро, що "УП" не згадало про судовий процес 1998 "Ткаченко проти Зварича", коли Зварич вимагав провести розслідування нецільового використання 70 мільйонів доларів асоціацією "Земля і люди", яку очолював тодішній спікер парламенту Ткаченко, і який виступив із зустрічним обвинуваченням Зварича про зв'язки з ЦРУ, ввезенні 15 тис.$ та так званому "двоєжонстві" – і все це не було доведено в суді.
Виглядає на те, що весь "зваричгейт" полягав і був спричинений поданням неточних відомостей та непрофесійністю прес-служби міністра юстиції та інших журналістів, які не знайшли нічого кращого, ніж передрукувати інформацію про свого міністра з інших джерел (скоріше всього з довідника чи з пошукової системи інтернету), щоб розмістити на інтернет-сайті Кабінету міністрів (до речі, укладачі довідника "Хто є хто" теж зазначали, що "для укладання довідника редакція використовує "... друковані інтерв'ю"), а не отримати її від самого міністра. І тому лише одна згадка про PhD Зварича з 1998 року могла бути передруковувана іншими виданнями, що і призвело до сьогоднішньої ситуації.
Отож, скільки брехні є від Зварича, а скільки від не професійності прес-служби та інших журналістів і дописувачів? І навіть зараз, коли пан Зварич спростував практично усі закиди проти себе, дані спростування обростають "кваліфікованими" коментарями.
Навіть заяву Зварича було подано не з розумінням, а з недоречними коментарями – адже явно було, що міністр прагнув пояснити свої кваліфікації вже без допомоги своїх "помічників", які понаприписували йому "доктора", а особисто – але журналісти не прагнули розуміння, тому і робили виділення у заяві з невизначеними натяками (напр. "Для вдосконалення здобутої вищої освіти в Манхетен коледж") – але ж як інакше пояснити українському обивателю специфіку американської освіти. Отож, справу по дискредитації Зварича було проведено, хоча як і попередні рази без позитивного результату для "обвинувачувачів".
* ad hominem лат. аргумент, що грунтується не на об'єктивних даних, а розрахований на почуття.
* ad rem лат. аргумент, що грунтується на дійсних обставинах справи.
P.S. Про "Пору"
Незважаючи на те, що активісти "Пори" наводять певні переконливі аргументи стосовно їхньої не-реєстрації, все ж деякі моменти викликають подив. Наприклад, якщо взяти витяги з їхньої заяви на сайті "Пори":
"Так, з 1053 підписів, які перевірило міністерство, підтвердили свої підписи 338 чоловік, не підтвердили 352 людини(!!!)". Далі "... після особистого втручання президента України, міністр юстиції Зварич погодився (!) зустрітися з представниками "Пори". Під час зустрічі було домовлено здійснити повторну перевірку 1 500 підписів.
"Порою" було підготовлено 1486 підписів до Мін'юсту. З цих 1314 підписів, перевірених Мін'юстом, 797 людей підтвердили правдивість своїх підписів, 85 людей – відмовились" – невже сам цей факт не є приводом для "сумних" роздумів, адже навіть самі, склавши такий короткий список підписів, "пористи" не спромоглись зробити це без фальшувань.
Остап Одушкін, асистент кафедри філософії Львівського національного університету ім.І.Франка, магістр політології Центрально-Європейського університету в Угорщині, докторант ІФІС, Польської Академії Наук.
