День повалення Ахметова

Справа Колесникова може принести нового лідера для антиющенківської опозиції. А може стати першим випадком, коли затримано фігуру з вищого ешелону попередньої влади. Замовлення на це є. Але не з кабінету Ющенка, а від Майдану. Це те, чого зачекалося окрилене революцією суспільство – покарання для справжніх організаторів кучмізму, а не "шісток".

Колесников був не просто менеджером кучмізму в окремо взятому регіоні. Він є правою рукою Ахметова. Тепер "донецькі" намагатимуться зробити з Колесникова щось на кшталт Тимошенко при Ющенку. Це програма-мінімум. Програму-максимум повідомила в п'ятницю газета Ахметова "Салон Дона і Баса". Там було заявлено, що насправді Колесников збирався бути лідером опозиційного блоку, бо тільки він "здатний організувати і очолити коаліцію сил, яка спроможна упевнено перемогти на парламентських виборах".

"Що треба робити супротивнику? Завчасно позбавити протиборчу сторону потенційного лідера. Засвічених "лідерів" і партійних бонз, які все програли і намагаються банально домовитися, чіпати немає сенсу. Небезпечні інші, нові лідери, які готові боротися, можуть і готові це робити. Небезпечні нові, бо це нова війна".

Це був текст, підписаний головним редактором газети Ахметова. Тому з історії з Колесниковим дещо корисне зрозуміє і Янукович – виявляється, власник донецького краю його вже списав у політичний архів.

Справа Колесникова – це також іспит для Луценка, який на прес-конференції в Донецьку заявив, що не збирається закінчувати політичну кар'єру в 40 років. Для нього показати себе на чолі міліції – це квиток у майбутнє. Луценку подобається називати себе "термінатором". Справа Колесникова – це тепер його справа честі. Хоча може стати і справою Піскуна – бо слідство проводить його відомство, а МВС тільки окремі слідчі дії за дорученням. Але Піскун поки чи то злякався, чи то не бореться за своє майбутнє.

"Вчора до мене вчора підійшов один з донецьких депутатів і сказав: "Сам знаєш від кого тобі інформація – не переходь межу". Я йому сказав: "Сам знаєш кому передай, я давно межу перейшов", - розповів Луценко в Донецьку.

"Сьогодні він знову до мене підійшов, говорить: "Давай по-людськи". Я говорю: "Хлопці, по-людськи насправді ви робите чудовий політичний піар, але дуже погіршуєте становище самого Колесникова! Невже ви не розумієте, що в результаті цих мітингів влада з подвійною старанністю розслідуватиме цю справу – бо владі кинули виклик, її звинуватили, що це замовна справа!", - додав Луценко.

"Справу Колесниква хочуть зупинити ті депутати, які ризикують завтра опинитися на його місці. Фонд реконструкції та розвитку "Артеку" зібрав 360 мільйонів – нічого не пішло на дітей. Фонд "Артеміда" – 72 мільйона, а грошей немає! Фонд "Професіонал", фонд "Слобожаншина"... Практично всі ці фонди знаходилися у приймальнях народних депутатів. Для них Колесников – плацдарм, щоб захистити свою недоторканість!", - також сказав Луценко.

(Від УП: за фондом "Артеміда" стоїть депутат Антон'єва, за "Професіоналом" – депутат Самофалов, за "Слобожанщиною" – депутат Бандурко.)

Отже, що таке справа Колесникова з точки зору влади?

Є докази, що Колесников особисто тиснув на колишнього керівника торгового центру "Білий лебідь" Володимира Пінчука (або Пенчука) – щоб він передав акції підприємства людям Ахметова-Колесникова. Було скоєно три замахи – за версією слідства, не з метою вбити, а залякати. Один раз намагалися підірвати, два рази застосовували "автоматичну зброю".

Володимир Пінчук. Фото з газети Салон Дона і Баса

Пінчук писав скарги в міліцію. Там папір загортали в рулони і використовували за призначенням – не дивно, бо тодішній начальник обласного МВС зараз є керівником охорони в Ахметова.

В підсумку Пінчук, який до того просто віддавав частину прибутку "в общак", був змушений продати акції – "за явно заниженою ціною". Серед нових акціонерів виявився і брат Рината Ахметова Ігор – який, очевидно, як і п'ять інших співвласників "ударився в біга" – бо жоден з них на допит у п'ятницю не з'явився.

Нові власники змінили керівництво на своїх людей, і вони організували "неоподатковуваний потік грошей" – тобто чорну касу. Ці гроші зберігалися в банківській ячейці. Було зафіксовано розкрадання в особливо великих розмірах.

Попалися нові керівники на гарячому – під час спецоперації правоохоронці за велику покупку заплатили грошима із зафіксованими номерами і серіями. Частина з них і була знайдена в банківській ячейці.

Після того, як омбудсмен Карпачова заявила в парламенті, що Колесников проходить по справі "Білого лебедя", МВС своїм літаком евакуювало родину свідка і його самого з Донецька. До нього застосовано програму захисту свідків – окрім "Соколу", який охороняв раніше, приєднався також спецпідрозділ "Грифон".

Луценко особливо гордий з того факту, що слідча група чисельністю сто осіб, які місяць розслідували справу в Донецьку, довели її до кінця і не допустили витоку інформації.

Колесников був викликаний до Генпрокуратури для допиту у справі про сепаратизм, після закінчення якого слідчий відомства Піскуна вийшов з кабінету, а на його місце сів слідчий МВС. Той повідомив Колесникову, що він проходить по справі вимагання і запропонував пройти до приміщення міністерства внутрішніх справ. Без наручників Колесникова доставили до МВС, де про затримання спочатку повідомили йому, а після цього телефоном – його дружині.

Колесникова відправили в ізолятор тимчасового тримання, де він був у присутності адвокатів допитаний протягом 24 хвилин. Сидить Колесников в одиночній камері, у нього є телевізор і загороджений туалет у формі параші.

За однією з версій, слідчі підозрювали про можливий підкуп судді, яка розглядала справу про арешт Колесникова в четвер, тому домоглися переносу засідання на п'ятницю, коли була інша чергова суддя. Також були побоювання, що депутати з "Регіонів України" і СДПУ(о), користуючись недоторканістю, відтіснять Колесникова від правоохоронців і дадуть йому можливість втекти. Тому було вжито "відповідних заходів".

Тепер що таке "Білий лебідь" і чи вартий він цих пристрастей? Це, напевно, найбільший у Донецьку торговий центр. Один корпус чотириповерховий – там знаходяться можливо, понад сто магазинів – починаючи від простих "розкладок" книжок і компакт-дисків і закінчуючи швейцарськими годинниками, золотими прикрасами, одягом, побутовою технікою, перукарнею, величезним іграшковим магазином. В іншому корпусі – промтовари на першому поверсі та ремонт на другому. Плюс ресторан, кафе і великий супермаркет.

Хоча значна частина здається в оренду, але за неї так само платяться великі кошти. Для порівняння, загальною площею все це точно більше ніж київський ЦУМ і, можливо, стільки ж, як універмаг "Україна". Тому за такий об'єкт, безперечно, варто було битися.

В самому магазині нікого з керівництва в п'ятницю в другій половині дня не було. Адміністратор Тетяна сказала, що зараз набагато краще, ніж було за Пінчука, зарплати 100-150 доларів, "люди задоволені, а весь цей бруд, який почався зараз, ми не розуміємо". У правоохоронців є своя версія – доплати працівникам ішли через "чорну касу".

В п'ятницю в ахметовських газетах – київській "Сегодня" і донецькій "Салон Дона і Баса" – вийшов один і той же текст. Там заступник керівника "Білого лебедя" Василь Львов заявляє, що у 2001-2002-му "колишнє керівництво компанії - директор Володимир Пінчук і заступник директора, його син Борис Пінчук, розвалили підприємство, зарплати різко впали".

Він також стверджує, що в 2002-му у газетах були оголошення із пропозицією власникам акцій "Білого лебедя" продати їх, що Василь Львов разом з усіма і зробив. За даними "Салону Дона і Баса", акції скуповувала фірма "Керамет-інвест", яка традиційно діє в інтересах Ахметова.

"Я не знаю, чи мало якісь справи колишнє керівництво компанії з Борисом Вікторовичем Колесниковим. Особисто я його ніколи в нашому торговому центрі не бачив", - сказав Львов.

Лінія захисту сторони Колесникова – це "політичні репресії". Згадуваний вже рупор Ахметова вийшов зі статтею "Ну что, господа, это война". За два дні опозиція зробила з Колесникова Андрія Сахарова. Поки Печерський суд залишив його під арештом. У разі, якщо він вийде на свободу, його чекає розкішне політичне майбутнє.

До того ж ця команда намагається створювати собі союзників у рядах нової влади. Наприклад, у "Салоні Дона і Баса" не дуже маскуючись, натякають: "Чи є нашим справжнім ворогом пані прем'єр-міністр, яка не згенерувала жодного рішення, яке суперечить нашим з вами інтересам? Чи є нашим ворогом Олександр Олександрович Мороз, який подав до Верховної Ради законопроект про російську мову? Ні".

Крім того, є інформація, що "донецькі" проводили ділові переговори з другою особою в Соцпартії Йосипом Вінським на предмет засудження затримання Колесникова. З боку "регіонів" виступав начебто депутат Пеклушенко. Двозначна ситуація, коли СПУ виступає проти дій міністра, який прийшов на посаду з цієї партії, була зупинена самим Морозом.

...Є принаймні один спосіб, щоб Колесников не сів у тюрму – треба для початку затягнути розгляд справи в суді, щоб її слухання почалося чим ближче до парламентських виборів. Наступної зими Колесников включається у виборчий список Партії регіонів, обирається до наступної Верховної Ради і виходить із СІЗО після оголошення результатів виборів-2006.

З іншого боку, справа "Білого лебедя" може бути тільки початком. "Таких фактів десятки, але сміливий свідок знайшовся один", - сказав Луценко. " Про те, що в Донецьку є тільки один "дах", уже навіть складають несмішні анекдоти.

Хоча дуже багато людей розуміють, що методи, які інкримінуються Колесникову, є поширеними не тільки на Донбасі, дуже мало хто вірить навіть з правоохоронців в успішність завершення цієї акції. З Колесникова хочуть зробити розвінчання культу "донецьких". Вони більше не диктують тут свої правила. І якщо в Донбасі віднині не доведеться узгоджувати всі свої бізнес-кроки "з Ринатом", теж буде результат. Це програма-мінімум.