Олександр Турчинов. Глава СБУ, якого невдало вербувало КДБ
Вторник, 12 апреля 2005, 13:36
Читайте також: Олександр Турчинов: Наказ придушити революцію давався з посиланням на Кучму. Але на бік народу були готові перейти Сухопутні війська
Сірий будинок СБУ по вулиці Володимирській всередині виглядає не так загрозливо, як ззовні, хоча і зберіг риси радянських інтер'єрів. Голі стіни, килимові доріжки, білі фарбовані двері. Щоправда, сучасна система пропуску за магнітними картками і стальний ліфт. На дверях кабінету, де сидить глава СБУ Олександр Турчинов, написано номер "401". І все. Жодних табличок.
У приймальні висить величезне фото революційного майдану – один на два метри. Можливо, це значить приналежність до Комітету національного порятунку: аналогічні фотографії, тільки з інших ракурсів, довелося бачити у приймальні міністра транспорту Червоненка і кабінеті першого помічника президента Третякова.
Крім цього фото, у приймальні Турчинова висять ще два – на одному революційний салют на Майдані, на іншому – інавгурація Ющенка. Як відомо, нинішній шеф СБУ був головним координатором тієї церемонії.
Схоже, події минулої осені стали дуже важливими в житті Турчинова. В його кабінеті висить портрет Ющенка і окрема фотографія, де він цілує Біблію під час інавгурації. Крім того, Турчинов носить сувенірний годинник з написом "Так!" – це ще один подарунок, який Ющенко робив видатним революціонерам.
Від Смєшка Турчинову відійшов у спадок доволі скромний кабінет – у порівнянні з тим, де сидять нові керівники інших органів влади. Темне дерево, карти на стінах – не секретні, а просто "Карта світу", "Карта Європи" та "Карта України". Стільці навіть не шкіряні. У кутку стоять прапор України і штандарт СБУ. Вікна виходять на Володимирську, причому звукоізоляція погана – коли по вулиці їде машина, грюкіт чути дуже добре.
На столі – монітор. Але комп'ютер не під'єднаний до інтернету – оскільки в СБУ не можна працювати на одній і тій же машині з секретними документами і заходити в мережу. Бо хакери можуть організувати витік інформації.
Ще один цікавий предмет на столі у Турчинова – пістолет. З гравуванням "Вірю! Знаю! Можемо!". Такий самий є й у міністра внутрішніх справ Луценка.
Турчинов каже, що як керівник спецслужби має прямий контакт з Ющенком. Він також визнає, що у нього "не завжди збігаються позиції" з секретарем Радбезу Порошенком, який за указом президента отримав право узгоджувати керівні кадри СБУ.
Загалом Олександр Турчинов поступово стає схожим на керівника головної спецслужби країни. За часів Кучми він завжди міг пожартувати у відповідь на якесь питання. Тепер під час інтерв'ю усміхнувся лише один раз, коли згадував, як його намагалося завербувати КДБ.
Про прихід Турчинова в СБУ стало відомо, коли президент Ющенко, підписуючи укази про формування уряду в парламенті, сказав всім "міцно взятися за крісла". За словами шефа спецслужби, про такий віраж долі він довідався напередодні ввечері. А взагалі сам Турчинов після революції збирався стати міністром внутрішніх справ.
"Був підписаний указ про моє призначення в МВС. Але оскільки виникли складнощі з соціалістами, які сказали, що для них принципово отримати це міністерство, плюс не був у захваті і майбутній секретар РНБОУ, тоді призначили Луценка", – згадує Турчинов.
Турчинов, як справжній СБУшник, називає своє місце роботи словом "Служба". Зараз, за його словами, він відчуває СБУ "вже рідною". "І я це не приховую – коли хтось намагається ображати СБУ, я відчуваю, що це ображають державу і особисто мене", – каже він.
За словами Турчинова, він коли був опозиціонером, приблизно так і уявляв роботу СБУ. "Можливо, недооцінював її бюрократичну складову, яка є як у будь–якого цивільного міністерства. Папери, візи, узгодження, бюджетування… Іноді це бере гору над професійними задачами. Але такі недоліки будь–якої великої державної інституції".
"Сьогодні для мене головне питання – це повернення СБУ в правову площину", - каже Турчинов.
"Головні проблеми, які виникали в часи режиму Кучми – це не те, що в СБУ були найпотужніші повноваження... У деяких демократичних країнах функції головної спецслужби значно ширші! Проблема в тому, що Службу змушували виходити за межу закону: незаконне збирання інформації, прослуховування, проведення спецоперацій".
За словами Турчинова, Кучма побоювався СБУ: "Бо коли змушуєш працювати поза законом, то ця проблема має і зворотній бік – поза законом можуть працювати і проти тебе".
"У чому була проблема екс-керівників країни щодо того ж Мельниченка? Система контролю за проведенням оперативних заходів була така, що він свідомо нейтралізувався. Щоб не було обмежень в боротьбі проти політичних опонентів. Аналогічні проблеми виникли у влади і під час помаранчевих подій, коли до опозиції потрапляли матеріали СБУ про наших противників".
Невдоволений на новому місці Турчинов тим, що немає вільного часу. "Іноді людина потребує його, щоб знайти свої помилки, проаналізувати ситуацію, подивившись на неї збоку. Але тут вир інформаційних потоків настільки швидкий і настільки втягує, що це достатньо важко. Тут я можу дивитися тільки зсередини".
"Крім того, СБУ – справа для мене нова. Я не був фаховим працівником ні розвідки, ні контррозвідки".
– А в радянські часи вас вербувати не намагалися?
– Було таке... Я і в радянські часи активно займався політикою. Наприкінці 1980–х я був організатором демплатформи в КПРС, їздив до Москви на всі ці з'їзди, зустрічався з Єльциним та іншими відомими демократами. В той же час я офіційно очолював ідеологічний відділ в обкомі комсомолу.
Ми працювали в одному будинку з обкомом КПРС. І вони ніяк не могли зрозуміти, хто координує демплатформу в області. Коли вони мене вирахували, для них це був шок. Вони і погрожували, і вимагали щоб я публічно звернувся до прихильників, щоб вони відреклися, і розривали мене на партійних зборах...
Я сам написав заяву про вихід з партії, не чекаючи, поки мене виключать, і пішов. І почав займатися дисидентством, ми створювали перші громадські організації, проводили мітинги...
А оскільки влаштуватися на державній роботі стало неможливо, бо було тавро ненадійного, змушений був займатися економікою, очолив першу незалежну в регіоні інформаційну агенцію, потім я створив приватний науковий інститут – Інститут міжнародних зв'язків, економіки, політики і права. Так і розвивалися до путчу.
У мене були з партійних часів знайомі офіцери КДБ, і коли почався путч, один з них прийшов і сказав: "Ну все, вам, демократам, кришка, готуються серйозні арешти, ти в списку тих, кого будуть брати в першу чергу. Але ми тебе поважаємо, ти розумна людина... Вихід тільки один – треба прямо зараз написати заяву, що будеш з нами працювати. Це велика довіра до тебе, це дуже почесно".
Я вислухав уважно цю пропозицію і сказав: "Давай подивимося, чим закінчаться ці події". Більше він не приходив... Так що ось так відбулася невдала спроба вербування. (Сміється)
Турчинов не знає, яке в нього після призначення главою СБУ військове звання. Каже, що коли багато років тому ставав на облік, то був лейтенантом. "Зараз я не цікавився своєю військовою справою. Я працюю на цій посаді як цивільна людина, як державний службовець".
З іншого боку, Турчинов за законом був змушений вийти з лав партії "Батьківщина". Але про тихе невдоволення, яке накопичується у цій структурі, він поінформований – принаймні, він гаряче відкидає звинувачення, що "Батьківщина" комерціалізується, у чому її нещодавно звинуватив Хмара.
"Те, що багато людей вступають в партію, а також в інші провладні партії – це нормальний процес... Я б здивувався, якби було інакше. Популярність "Батьківщини" не є таємниця, про це говорять соціологічні дослідження. І те, що разом із робітниками, трудовою і науковою інтелігенцією, працівниками культури приходять і бізнесмени – це об'єктивний процес. Я не бачу тут проблеми".
Як відомо, навіть після вступу в дію політреформи право призначати главу СБУ залишиться за президентом Ющенком. Тому на питання, чи може Турчинов відмовитися від участі у парламентських виборах–2006, він несподівано відповідає: "Я цього не виключаю".
Він також відкидає визначення, що є тимчасовим главою СБУ: "Я не поважаю тих, хто тимчасово. Навіть якщо тобі відведено тиждень, ти маєш працювати, як написано в Біблії, як для Бога". До речі, Турчинов і зараз продовжує по неділях вести службу в одному з баптистських молитовних домів.
Щодо грошей, на які існує глава СБУ, він каже, що це тільки зарплата. "Минулого року в мене не було доходів, крім зарплати у Верховній Раді. Зарплата достатньо серйозна, там я ще додатково отримував за звання – я ж доктор наук, професор. Тому серйозна зарплата". Пізніше він уточнив її суму – близько 60 тисяч гривень за 2004 рік.
На питання про комерційну діяльність він ображається: "Це неправда". Він також сказав, що може подати до суду на видання, які написали про його причетність до комерційних фірм.
"У переліку з семи чи восьми структур, який публікувався, було тільки дві структури, де я працював. Перша – Інститут економічних реформ, а в другій я мав десь 1%, але ця інформаційна агенція працювала ще на позаминулих виборах. І коли вибори закінчилися, вона була знищена, закрита ще 10 років тому. Всі інші структури – для мене дивно було дізнатися про причетність до них. Відверто говорю: чим–чим, а бізнесом я не займався, і займатися у мене бажання немає".
Читайте також:
Олександр Турчинов: Наказ придушити революцію давався з посиланням на Кучму. Але на бік народу були готові перейти Сухопутні війська
Сірий будинок СБУ по вулиці Володимирській всередині виглядає не так загрозливо, як ззовні, хоча і зберіг риси радянських інтер'єрів. Голі стіни, килимові доріжки, білі фарбовані двері. Щоправда, сучасна система пропуску за магнітними картками і стальний ліфт. На дверях кабінету, де сидить глава СБУ Олександр Турчинов, написано номер "401". І все. Жодних табличок.
У приймальні висить величезне фото революційного майдану – один на два метри. Можливо, це значить приналежність до Комітету національного порятунку: аналогічні фотографії, тільки з інших ракурсів, довелося бачити у приймальні міністра транспорту Червоненка і кабінеті першого помічника президента Третякова.
Крім цього фото, у приймальні Турчинова висять ще два – на одному революційний салют на Майдані, на іншому – інавгурація Ющенка. Як відомо, нинішній шеф СБУ був головним координатором тієї церемонії.
Схоже, події минулої осені стали дуже важливими в житті Турчинова. В його кабінеті висить портрет Ющенка і окрема фотографія, де він цілує Біблію під час інавгурації. Крім того, Турчинов носить сувенірний годинник з написом "Так!" – це ще один подарунок, який Ющенко робив видатним революціонерам.
Від Смєшка Турчинову відійшов у спадок доволі скромний кабінет – у порівнянні з тим, де сидять нові керівники інших органів влади. Темне дерево, карти на стінах – не секретні, а просто "Карта світу", "Карта Європи" та "Карта України". Стільці навіть не шкіряні. У кутку стоять прапор України і штандарт СБУ. Вікна виходять на Володимирську, причому звукоізоляція погана – коли по вулиці їде машина, грюкіт чути дуже добре.
На столі – монітор. Але комп'ютер не під'єднаний до інтернету – оскільки в СБУ не можна працювати на одній і тій же машині з секретними документами і заходити в мережу. Бо хакери можуть організувати витік інформації.
Ще один цікавий предмет на столі у Турчинова – пістолет. З гравуванням "Вірю! Знаю! Можемо!". Такий самий є й у міністра внутрішніх справ Луценка.
Турчинов каже, що як керівник спецслужби має прямий контакт з Ющенком. Він також визнає, що у нього "не завжди збігаються позиції" з секретарем Радбезу Порошенком, який за указом президента отримав право узгоджувати керівні кадри СБУ.
 Турчинов законспірувався... |
Про прихід Турчинова в СБУ стало відомо, коли президент Ющенко, підписуючи укази про формування уряду в парламенті, сказав всім "міцно взятися за крісла". За словами шефа спецслужби, про такий віраж долі він довідався напередодні ввечері. А взагалі сам Турчинов після революції збирався стати міністром внутрішніх справ.
"Був підписаний указ про моє призначення в МВС. Але оскільки виникли складнощі з соціалістами, які сказали, що для них принципово отримати це міністерство, плюс не був у захваті і майбутній секретар РНБОУ, тоді призначили Луценка", – згадує Турчинов.
Турчинов, як справжній СБУшник, називає своє місце роботи словом "Служба". Зараз, за його словами, він відчуває СБУ "вже рідною". "І я це не приховую – коли хтось намагається ображати СБУ, я відчуваю, що це ображають державу і особисто мене", – каже він.
За словами Турчинова, він коли був опозиціонером, приблизно так і уявляв роботу СБУ. "Можливо, недооцінював її бюрократичну складову, яка є як у будь–якого цивільного міністерства. Папери, візи, узгодження, бюджетування… Іноді це бере гору над професійними задачами. Але такі недоліки будь–якої великої державної інституції".
"Сьогодні для мене головне питання – це повернення СБУ в правову площину", - каже Турчинов.
"Головні проблеми, які виникали в часи режиму Кучми – це не те, що в СБУ були найпотужніші повноваження... У деяких демократичних країнах функції головної спецслужби значно ширші! Проблема в тому, що Службу змушували виходити за межу закону: незаконне збирання інформації, прослуховування, проведення спецоперацій".
За словами Турчинова, Кучма побоювався СБУ: "Бо коли змушуєш працювати поза законом, то ця проблема має і зворотній бік – поза законом можуть працювати і проти тебе".
"У чому була проблема екс-керівників країни щодо того ж Мельниченка? Система контролю за проведенням оперативних заходів була така, що він свідомо нейтралізувався. Щоб не було обмежень в боротьбі проти політичних опонентів. Аналогічні проблеми виникли у влади і під час помаранчевих подій, коли до опозиції потрапляли матеріали СБУ про наших противників".
Невдоволений на новому місці Турчинов тим, що немає вільного часу. "Іноді людина потребує його, щоб знайти свої помилки, проаналізувати ситуацію, подивившись на неї збоку. Але тут вир інформаційних потоків настільки швидкий і настільки втягує, що це достатньо важко. Тут я можу дивитися тільки зсередини".
"Крім того, СБУ – справа для мене нова. Я не був фаховим працівником ні розвідки, ні контррозвідки".
– А в радянські часи вас вербувати не намагалися?
– Було таке... Я і в радянські часи активно займався політикою. Наприкінці 1980–х я був організатором демплатформи в КПРС, їздив до Москви на всі ці з'їзди, зустрічався з Єльциним та іншими відомими демократами. В той же час я офіційно очолював ідеологічний відділ в обкомі комсомолу.
Ми працювали в одному будинку з обкомом КПРС. І вони ніяк не могли зрозуміти, хто координує демплатформу в області. Коли вони мене вирахували, для них це був шок. Вони і погрожували, і вимагали щоб я публічно звернувся до прихильників, щоб вони відреклися, і розривали мене на партійних зборах...
Я сам написав заяву про вихід з партії, не чекаючи, поки мене виключать, і пішов. І почав займатися дисидентством, ми створювали перші громадські організації, проводили мітинги...
А оскільки влаштуватися на державній роботі стало неможливо, бо було тавро ненадійного, змушений був займатися економікою, очолив першу незалежну в регіоні інформаційну агенцію, потім я створив приватний науковий інститут – Інститут міжнародних зв'язків, економіки, політики і права. Так і розвивалися до путчу.
У мене були з партійних часів знайомі офіцери КДБ, і коли почався путч, один з них прийшов і сказав: "Ну все, вам, демократам, кришка, готуються серйозні арешти, ти в списку тих, кого будуть брати в першу чергу. Але ми тебе поважаємо, ти розумна людина... Вихід тільки один – треба прямо зараз написати заяву, що будеш з нами працювати. Це велика довіра до тебе, це дуже почесно".
Я вислухав уважно цю пропозицію і сказав: "Давай подивимося, чим закінчаться ці події". Більше він не приходив... Так що ось так відбулася невдала спроба вербування. (Сміється)
 Турчинов наприкінці 1990-х |
З іншого боку, Турчинов за законом був змушений вийти з лав партії "Батьківщина". Але про тихе невдоволення, яке накопичується у цій структурі, він поінформований – принаймні, він гаряче відкидає звинувачення, що "Батьківщина" комерціалізується, у чому її нещодавно звинуватив Хмара.
"Те, що багато людей вступають в партію, а також в інші провладні партії – це нормальний процес... Я б здивувався, якби було інакше. Популярність "Батьківщини" не є таємниця, про це говорять соціологічні дослідження. І те, що разом із робітниками, трудовою і науковою інтелігенцією, працівниками культури приходять і бізнесмени – це об'єктивний процес. Я не бачу тут проблеми".
Як відомо, навіть після вступу в дію політреформи право призначати главу СБУ залишиться за президентом Ющенком. Тому на питання, чи може Турчинов відмовитися від участі у парламентських виборах–2006, він несподівано відповідає: "Я цього не виключаю".
Він також відкидає визначення, що є тимчасовим главою СБУ: "Я не поважаю тих, хто тимчасово. Навіть якщо тобі відведено тиждень, ти маєш працювати, як написано в Біблії, як для Бога". До речі, Турчинов і зараз продовжує по неділях вести службу в одному з баптистських молитовних домів.
Щодо грошей, на які існує глава СБУ, він каже, що це тільки зарплата. "Минулого року в мене не було доходів, крім зарплати у Верховній Раді. Зарплата достатньо серйозна, там я ще додатково отримував за звання – я ж доктор наук, професор. Тому серйозна зарплата". Пізніше він уточнив її суму – близько 60 тисяч гривень за 2004 рік.
На питання про комерційну діяльність він ображається: "Це неправда". Він також сказав, що може подати до суду на видання, які написали про його причетність до комерційних фірм.
"У переліку з семи чи восьми структур, який публікувався, було тільки дві структури, де я працював. Перша – Інститут економічних реформ, а в другій я мав десь 1%, але ця інформаційна агенція працювала ще на позаминулих виборах. І коли вибори закінчилися, вона була знищена, закрита ще 10 років тому. Всі інші структури – для мене дивно було дізнатися про причетність до них. Відверто говорю: чим–чим, а бізнесом я не займався, і займатися у мене бажання немає".
Читайте також:
Олександр Турчинов: Наказ придушити революцію давався з посиланням на Кучму. Але на бік народу були готові перейти Сухопутні війська
