ПартЮщенко

В Україні з'явилася нова партія влади і нова партія народу. Постать Ющенка і помаранчева революція зробили так, що вперше це – одна і та ж структура. Місце події – Палац спорту, де через два з половиною місяці має пройти "Євробачення" і де не видно жодних ознак ремонту з нагоди пісенного фестивалю. Фойє цього закладу у суботу зранку нагадувало штаб часів революції – політичні лідери в єдиному натовпі з простими громадянами Майдану.

Партія влади і партія народу називається, згідно із офіційним написанням у статуті, "Народний Союз Наша Україна". Чотири слова, всі з великої літери і в лапках. На емблемі намальовано підкову зі знаком оклику, слово "Можемо" із гасла Ющенка "Вірю, знаю, можемо", а також написано "Наша Україна" і намальовано жовте сонечко, яке виходить з синьо-жовтих хмар. Все це на помаранчевому фоні. Для повного культу особистості варто було б розмістити портрет нового президента.

Бо це партія Ющенка. Він обраний її почесним головою та отримав, як стверджує Юрій Єхануров, членський квиток за номером один. Ці ритуали дещо дивні. Якщо згадати, відразу після перемоги на виборах Ющенко вимагав від майбутнього прем'єра відмовитися від керівництва в партії, щоб не було підозр у використанні адмінресурсу на користь рідних структур. Але потім це все було забуто, Тимошенко і досі лідер "Батьківщини", а тепер і сам Ющенко став почесним партбоссом.

Сама ж партія "Народний Союз Наша Україна" як правонаступник Майдану вимагала присутності Тимошенко. У роликах перед початком з'їзду вона була на екранах не рідше за Ющенка. Але на зібранні поруч з президентом сиділа не вона, а Безсмертний і Єхануров. Тимошенко взагалі не було. Кажуть, поїхала зі у столиці – і навіть увечері колективний похід уряду до театру Франка відбувався за її відсутності.

Ющенко з'явився на з'їзді у чорному костюмі з блищавої тканини, який міг скидатися на шкіряний, але не був таким. Він зайшов у Палац спорту під барабани. Розцілувався з церковним начальством. Стояв такий неймовірний грюкіт, що почути можна було тільки внутрішній голос. Але Ющенко чув також зовнішні. Коли він виступав зі сцени, розповів, що при вході в зал "одну людину чуть не обняв і не поцілував".

Ющенка розчулили слова цього незнайомця з числа пересічних делегатів: "Він мені говорить: "Я водій, проїхав чотири області, і мене жодного разу не зупинило ДАІ!".

"Скільки мало треба, щоб у людини з'явилася надія!", - емоційно поділився Ющенко і подивився у зал, шукаючи очима міністра внутрішніх справ Юрія Луценка.

Міліцейський реформатор Луценко сидів у першому ряді в цікавому статусі. Він був єдиним представником соціалістичного керівництва на з'їзді. Але, з іншого боку виходило, що Луценко не був представником соціалістичного керівництва, бо місяць тому на знак аполітичності свого силового відомства призупинив членство в СПУ. Ця субота була робоча, і виходить, що Луценко перебував на з'їзді як шеф МВС. За цю діяльність він і отримав комплімент.

Ющенко побачив Луценка і сказав: "Пане міністре, я тобі вдячний за те, що ти робиш таку ефективну роботу!".

Крім Луценка на з'їзді в незрозумілому статусі був і перший віце-прем'єр Анатолій Кінах, який також робочий час проводив у політичних гостях, а не займався профільною діяльністю. Його Партія промисловців і підприємців у партію Ющенка поки не вливається. Але якщо Кінах хоче бути на виборах-2006 у блоці з Ющенком, іншого шляху у нього немає. І нижче по тексту стане зрозуміло, чому.

Ющенко згадав, як висловлювався під час виборів

Загалом промова Ющенка на з'їзді "Народного Союзу Наша Україна" містила один головний месідж і кілька допоміжних.

Перший допоміжний був адресований колишнім олігархам – найгірше вони ще не пережили. Подякувавши Луценку, Ющенко чомусь згадав український інформаційний простір і його нездоровий монополізм.

За словами Ющенка, "288 ліцензій на мовлення належить одній людини, і ми всі знаємо першу і останню літеру в його прізвищі!". Розгадки цього ребусу Ющенко не дав, але чомусь здається, що в цей момент ікалося Віктору Пінчуку.

"Весь метровий діапазон відданий другому клану!", - додав Ющенко, і знову чомусь здалося, що це "вітальне" послання Медведчуку.

"188 ліцензій на сході роздані одній кампанії! І ми хочемо, шановні друзі, щоб ми жили з цією паханською мораллю?!", - завернув Ющенко риторичне запитання часів виборів. Тут знову чомусь згадались "донецькі" Ахметов-Васильєв-Прутник.

"Я не хочу, щоб моїх дітей вчили таким чином сформовані ЗМІ!", - запевнив Ющенко і дорікнув чиновникам епохи Кучми. "У нас була Нацрада, яка розподіляла ліцензії, був генпрокурор... Тобто не одна структура, яка стежить, щоб інформаційний простір у нас був конкурентний, різноплановий!"

Другий допоміжний месідж президента чекав на генпрокурора Піскуна, який у залі помічений не був.

"Я відверто скажу, я дав слово мамі Гії Гонгадзе, що все, що в мене є, до останньої клітини, я присвячу, щоб цей злочин був розкритий. Ми виділили ресурси, армію, все, щоб у справі Гонгадзе було розставлено крапки! Кожен день я присвячую інформації, як іде розслідування. Кожен глибокий вечір я з'ясовую, що зроблено у цьому питанні!", - додав Ющенко.

Думається, Піскун і так про все це знає, бо напередодні ввечері був викликаний до Ющенка. Це була п'ятниця, день самогубства головного фігуранта справи Гонгадзе Юрія Кравченка. Ющенко тоді явно демонстрував Піскуну своє обурення: генпрокурор години півтори чекав у приймальні Ющенка і навіть змушений був пропустити вперед керівника "Нафтогазу" Олексія Івченка, який з'явився на Банковій значно пізніше.

Розмова Ющенка і Піскуна в кабінеті президента тривала хвилин десять, після чого глава держави і генпрокурор разом вийшли з приміщення секретаріату. Ющенко сів у першу президентську машину, Піскун – у другу. Кортежем вони разом поїхали в невідомому напряму. Про що їм ще говорити, як не про справу Гонгадзе?

Ударимо по глобалізму солідаризмом!

Але ключове послання Ющенка на з'їзді було адресоване п'ятьом політикам – Юлії Тимошенко, Володимиру Литвину, Юрію Костенку, Борису Тарасюку та Віктору Пинзенику.

Першим двом Ющенко повідомив, що хотів би, щоб на парламентських виборах наступного року вони пішли з ним у єдиний виборчий блок.

"Сьогодні і багато разів я проговорював з Юлією Володимирівною Тимошенко: Ми бачимо вас в 2006 році в одній команді", - сказав Ющенко. "Володимир Михайлович Литвин! Ми бачимо 2006 рік в єдиній команді, з партією "Народний Союз Наша Україна", Блоком Юлії Тимошенко і Аграрною партією України".

Замість Тимошенко на зібранні був новий керівник її фракції в парламенті Олег Білорус. Йому надали слово уже після перерви, коли Ющенко залишив засідання. Але він явно натякав, що Тимошенко готова прийняти запрошення президента.

"Від імені 300-тисячної партії "Батьківщина" – може, треба казати, "Наша Батьківщина"? – і її голови Юлії Тимошенко хотів би сердечно привітати з цим успіхом у об'єднанні демократичних сил! І побажати великих результатів у недалекій перспективі!", - сказав Білорус і додав: "У 2006 ми готові іти в коаліції, яка об'єднує три партії. Може, навіть, у єдиному списку".

До чого тут білорусове "навіть"? Адже якщо не буде єдиного списку, то не буде і коаліції. Просто, схоже, він натякнув на війну за розподіл місць у такому передвиборчому блоці.

Чи будуть список ділити на двох, чи на трьох, залежить від Володимира Литвина, який отримав на з'їзді заочне запрошення до об'єднання. Але від його партії на цьому заході ніхто помічений не був. У Литвина є привід ображатися – напередодні Ющенко звільнив другого і останнього його губернатора Сергія Касьянова. Серед соратників у спікера в органах влади залишився лише брат-прикордонник. Але, схоже, у нової влади немає нічого святого і йому теж може загрожувати небезпека.

Натомість Олег Білорус бачить інші ризики – він окреслив рамки, в яких готовий об'єднувати Тимошенко. "Зараз чи не найбільшою загрозою є глобалізм, який страшніший за імпералізм! І йому ми маємо протиставити солідаризм!".

Хто не з нами – той проти нас

Другий головний месідж від Ющенка отримали його соратники по блоку "Наша Україна", які не увійшли до єдиної партії.

"Окрему репліку скажу приглушеним, нейтральним тоном – мене дуже засмутили ідеї, прийняті двома нашими партнерами – Українською народною партією і Народним Рухом України. Відносно того, що вони ідуть самостійно на вибори 2006 року".

"Це - помилка, але ці люди мали право приймати те рішення, яке прийняли. Я від цього не тішуся, але такі обставини... Наші двері відкриті", - заявив Ющенко.

Проте найцікавіше він повідомив, що його блок на виборах 2006 року буде складатися тільки з трьох сил: "Народний Союз Наша Україна", БЮТ і Народна партія Литвина: "Коаліція буде єдина із трьох політичних сил. Це – те кредо, на якому ми стоїмо".

Тобто тим самим Ющенко вибив намір Костенка чи Тарасюка (і того ж Кінаха) зіграти свою гру – увійти до блоку Ющенка-2006 на умовах рівноцінного учасника. Тепер перед ними вибір – або розчинятися в "Народному Союзі Наша Україна", або іти на вибори окремо.

Але другий варіант поганий ще й тим, що Ющенко попередив: "Ми вибудовуємо амбіційні сили на виборах 2006 року. Хочу, щоб ви до цього готувалися. Ми не програємо вибори 2006 року, а обов'язково виграємо!"

Тобто виграємо – незалежно від Костенка і Тарасюка.

У своїй промові Ющенко згадав лише ці дві політичні сили і промовчав про "Реформи і порядок" Пинзеника. Той, схоже, все зрозумів і буде інтегруватися у нову партію влади. Принаймні, він був у якості гостя на зібранні у Палаці спорту. А організатори партії Ющенка майже не приховують, що ПРПісти увіллються до них на червневому другому з'їзді "Народного Союзу Наша Україна". Для них та інших охочих приєднатися залишили 30 вакантних місць у раді партії Ющенка.

Тим часом, схоже, ті сили з блоку Ющенка, які проігнорували заклик президента до об'єднання, очікують на людські втрати. Про вихід з Народного Руху уже заявили шестеро – міністр юстиції Зварич, губернатори Львівщини і Тернопільщини Олійник і Стойко, депутати Качур, Ключковський і Лебедівський.

Також на з'їзді був помічений ще один персонаж з рухівським минулим – кучмін міністр юстиції Лавринович.

- Ну що, ви вже член нової партії?

- Поки що ні. Поки що...

Схожі процеси відтоку починаються і в інших партіях-сепаратистах. До партії Ющенка увійшли вчорашні ПРПісти Бондаренко, Васюник, Яворівський і Полянчич, а від Костенка ідуть Беспалий і Гуменюк.

Це – тільки на рівні верхівки. Головні втрати попереду, коли виходити з Руху і УНП почнуть рядові члени – щоб стати учасниками партії Ющенка. На жаль для Костенка, правий голова політвиконкому "Народного Союзу Наша Україна" Єхануров: "Усі ті, хто не приєдналися, протягом тижня будуть за столом переговорів. Бо люди побачать і почують, що відбулася консолідація навколо іншого центру". (Про те, що така консолідація іде, стало відомо навіть у Австрії – на з'їзд партії Ющенка приїхав його віденський лікар з "Рудольфінерхаус" Микола Корпан.)

Погано для тих, хто поки не приєднався, але змушений буде це зробити, і те, що вони прийдуть уже в працюючий механізм. І завойовувати свій вплив їм доведеться, вириваючи повноваження у вже наявних лідерів партії Ющенка.

Поки партія Ющенка виглядає як проект трьох груп впливу. Всі вони представлені у президії ради "Народного Союзу Наша Україна" (Повний склад читайте тут.)

Перша: Безсмертний-Єхануров, які очолили головний політичний і виконавчий органи в партії. До їхнього центру впливу також близькі Васюник і Жванія.

Друга: бізнесмени із групи "Разом" Мартиненко-Морозов-Третяков, плюс брат президента Петро Ющенко, плюс міністр молоді та спорту Павленко, плюс депутат Катеринчук, плюс перший заступник міністра палива-енергетики Тополов. При цьому Жванія може бути близький і до цього сектору.

Третя: Порошенко і його заступник в "Солідарності" житомирський губернатор Жебрівський, депутат Одайник, міністр культури Білозір.

Держсекретар Зінченко і міністр юстиції Зварич в однаково близьких відносинах з другою і третьою групою. А категоричне несприйняття Зінченка групою Безсмертного-Єханурова має коріння з часів виборів, коли нинішній держсекретар забрав керівництво кампанією у нинішнього віце-прем'єра.

Окремо на новому партбудівельному майданчику стоїть мер столиці Омельченко. Його поява в президії "Народного Союзу Наша Україна" має свідчити про те, що він начебто вирішив розпустити партію "Єдність". Але ніхто не здивується, якщо з часом київський градоначальник заявить, що розчарується в проекті і залишиться лідером своєї структури. У п'ятницю ввечері Омельченко також був на Банковій. Щоправда, у кого – не відомо. Але коли його на виході з секретаріату запитали про входження "Єдності" в нову партію, він сказав: "Я не чув про таке". Політамбіції – страшна річ...

КПРС імені Ющенка?

Відвертий ризик у житті нової партії – це повторення долі Народно-демократичної партії, яка в другій половині 1990-х з благословення Кучми також сконцентрувала у своїх рядах всю владу. Зараз ця структура на межі смерті.

Депутат Беспалий, який стрімко набирає вагу і тепер крім членства у президії партії Ющенка є ще і радником президента, пообіцяв, що в "Народному Союзі Наша Україна" буде "бар'єр від випадкових людей". Він полягатиме в тому, що вступити до партії Ющенка можна буде як до закритого клубу – лише за рекомендацією двох уже наявних членів. Але навряд такий паркан буде дуже високий для кон'юнктурників.

Фактичному керівнику партії Ющенка Безсмертному, на очах якого відбувався коматоз НДП, слід знати, що треба робити для неповторення сумного досвіду. Але перші години його керівництва процесом уже народили один публічний скандал і ледь не створили другий.

Обрання Безсмертного головою ради "Народного Союзу Наша Україна" відбулося не те що без рейтингового голосування – взагалі безальтернативно.

Зібрання 120 членів ради партії, обраних перед цим на з'їзді єдиним списком, проходило під час перерви. Єхануров підвівся і сказав, що є пропозиція зробити Безсмертного головою. Чия це ідея – він не повідомив. Рада на радощах від залучення у такий високий процес проголосували "за". Потім Безсмертний сказав, що є пропозиція обрати йому заступників Порошенка і Мартиненка. Знову всі "за". Після цього він запропонував призначити головою політвиконкому Єханурова. Як не дивно, і цього разу "за".

Все це зайняло від сили п'ять хвилин і не передбачало дотримання елементарних норм демократії. Стара-добра комсомольска схема. Однак свято ніхто вирішив не псувати.

Але якщо еліта партії Ющенка проковтнула таке ставлення, до пересічні делегати згадали часи революції. І заблокували сцену під час перерви, не даючи продовжувати зібрання.

Частина делегації з Донецька обурилися, що до ради від них обрали Антона Клименка – креатуру Безсмертного. При цьому протестувальники "компліментів" на його адресу не шкодували – найделікатніший з них починався з того, що він завалив дві виборчі кампанії Ющенка в області.

Ця частина делегації вимагала, щоб їх представляв у раді редактор газети "Остров" Євген Талишев. Його, в свою чергу, підтримував Петро Ющенко. Єхануров відповів донецьким ображеним: "Майдан закінчився! Тут іде з'їзд партії. Якщо є конфлікти, вони мають вирішуватися цивілізованим способом". Але зігнати людей зі сцени Єханурову вдалося тільки обіцянкою надати цій групі слово після переходу до розділу порядку денного "Різне".

Але легким шоком було те, що з'їзд закрили... так і не виконавши обіцяного! Особливо цинічно це звучить, враховуючи, що ще до перерви Ющенко обіцяв, що всі неоднозначні кандидатури, обрані до ради, будуть переголосовані після обіду! "Я даю слово, що кожен протест буде почутий. Для того ми Майдан проводили, щоб слухати один одного, а не з київських пагорбів розказувати, як воно буде", - сказав Ющенко.

Але після перерви все чиновництво на чолі з президентом залишило зібрання. І Мартиненко, закриваючи з'їзд, запропонував пропозиції надавати... "у письмовій формі". Ага, бажано на м'якому папері...

Пізніше Єхануров пояснював, що люди, які вимагали слова, не були делегатами з'їзду. Вони ж кажуть, що буквально за кілька днів до того їх позбавив такого статусу сам Безсмертний, викресливши їх і заповнивши квоту Донецька своїми людьми. Поновив же їх Петро Ющенко.

Розібратися у цьому внутрішньому конфлікті, дивлячись збоку, доволі складно. Але, тим не менше, зрозуміло одне – що цивілізовано виходити із конфлікту керівництво партії Ющенка не вміє. І відсутність таких талантів буде відбиватися в першу чергу на їхньому "почесному" голові.

Взагалі проблема лідерства у партії Ющенка – це ще одна міна уповільненої дії. У керівництві зібралися люди, яких складно назвати соратниками. А головною особою в партії Ющенка став віце-прем'єр з адмінреформи. Тобто який має прямий доступ до адміністативного ресурсу для розбудови партії. Безсмертний і Єхануров запевнили, що зловживати держвладою не будуть. Але гарантії цього – лише їхні слова. Ціну яким відчули донецькі делегати.

І щоб адмінресурсу справді не було у роботі партії, треба просто не створювати ситуацію, за якої він може виникнути.

З іншого боку, альтернативи на лідера партії Ющенка не краще – Зінченко і Порошенко, які так само сидять у владних командних пунктах, і Мартиненко, який є бізнесменом і за три роки не зумів стати публічним політиком.

А чого варті слова Єханурова про те, яким він бачить завдання партії? Аплодувати від сказаного не хочеться: за Єхануровим, виявляється, до багатьох чиновників по Україні "велика кількість претензій", і вони "будуть поставлені під контроль лінії президента"!

Це що будують – КПРС, а Ющенко – генсек?

P.S. Поряд із вчинками нового парткерівництва, неадекватними постреволюційній Україні, від з'їзду є багато позитивних вражень. Наприклад, у кулуарах Палацу спорту було розвішано великі шматки ватману із закликом писати побажання представникам нової влади. Головне, щоб вони потім отримали свої послання.

Томенку народ порадив "Гоніть картавих з телебачення", Рибачуку: "Не зупиняйтеся більше в "Конраді" – це не по-європейськи" (мається на увазі найдорожчий готель у Бельгії, де два тижні тому мешкала делегація Ющенка), Шандру попросили "сохранить единоналожников", Павленка – "любити наших дітей", Червоненку повідомили, що "в Сімферополі планомірно знищується екологічний вид транспорту – тролейбус", а Безсмертному побажали "бути простіше". Найбільша ж несправедливість спіткала Кінаха – на папері з побажаннями, які мали писатися першому віце-прем'єру, хтось повідомив: "Юля! Крым тоже с тобой!".