Бої за Дніпропетровськ: "Приват" проти креатури Литвина
Четверг, 3 марта 2005, 19:23
Голова Дніпропетровської облдержадміністрації Сергій Касьянов залишається одним із небагатьох офіційно не представлених обласних керівників, а Дніпропетровщина – єдиним регіоном, де безвладдя триває третій місяць.
Попередній губернатор Володимир Яцуба подав у відставку ще 13 грудня, коли в крісло керівника облради вчасно пересів його попередник Микола Швець. Тепер долю Яцуби може повторити "аграрник" Касьянов. З перших днів у нього не склалися стосунки з облрадівським головою – це призначення ніяк не вписувалося в сформований за час революції розклад місцевих еліт.
Амбразура для Касьянова
39-річного Сергія Касьянова в області мало хто чекав. Тут хотіли, щоб все залишилося, як є, - без переділу влади, бізнесу і з монополізмом групи "Приват" на бензиновому ринку включно. Тому сподівалися, що перемогу в закулісній боротьбі здобуде депутат із групи "Центр", інший Сергій - Бичков, активний борець за перемогу Віктора Ющенка в Дніпропетровську.
Він, висуванець від блоку "За єдину Україну!" по 25 виборчому округу й колишній заступник Швеця ще як голови Дніпропетровської облдержадміністрації, першим із місцевих мажоритарників почав відкрито працювати на тодішню опозицію.
На окрузі Бичкова, в Жовтневому районі міста, Янукович набрав найменший в області відсоток голосів – 51, тоді як "помаранчевий кандидат" найбільший - 40 відсотків. Причому під час як другого, так і "третього" турів. Для біло-синьої Дніпропетровщини, де кандидата старої влади підтримали дві третини виборців, це помітний показник.
Призначення Бичкова спочатку підтримувала Юлія Тимошенко. Тим більше, що в період виборів з пліч-о-пліч з ним працювала її рідна тітка – Антоніна Ульяхіна, яка очолювала жовтневий райштаб коаліції "Сила народу".
Але проти Бичкова об'єдналися дніпропетровські депутати і підприємці, які пам'ятають його стиль керівництва та побори й "відкати", які доводилося платити в Жовтневому районі. Не випадково, ідучи з посади, Яцуба закинув камінь у город саме Сергія Анатолійовича, назвавши його "жовторотим політиком", який "продав навіть Комсомольський острів" - місце, де відпочивають більшість дніпропетровців.
Сумніватися в тому, що губернатор знав, про що заявляв, не доводиться. Тим більше, що Бичков закидів не спростовував.
Касьянова закономірно вважають ставлеником Литвина. Інженер-будівельник за освітою, він починав свій шлях в комсомолі, потім, як і Бичков, був депутатом Жовтневої райради. В середині 90-х перейшов у бізнес і аж до приходу в парламент очолював корпорацію "Ольвія". Ця корпорація складається з двох підрозділів - будівельної компанія "Ольвія-будівельні системи" і "Ольвія-Бета", якій належать акції "порошкового" заводу в Орджонікідзе та торгові марки Lotos, Gala, Shandy, Dax.
Тобто одна з найбільших областей України, "кузня" радянських і пострадянських кадрів, дісталася представнику місцевого великого бізнесу, який, одначе, не має серйозного досвіду адміністративної роботи.
Більше того, де-де, а в Дніпропетровську пам'ятають, що мінімум до першого туру нинішній губернатор "числився" в так званому "технологічному" штабі Януковича, де відповідав за свій 37-й округ. Виступати відкрито за Ющенка він почав на мітингах уже під час помаранчевої революції.
І хто його знає, чи отримав би Касьянов нинішнє відповідальне крісло, якби слово за нього не замовив Петро Порошенко. Принаймні, про це говорять у парламентських коридорах. Петра Олексійовича, як і Віктора Ющенка, змогли переконати, що на даному етапі Сергій Павлович виявиться більш ефективним управлінцем, ніж Сергій Анатолійович.
Звичайно, була ще одна кандидатура, яка влаштувала б і центр, і більшість впливових дніпропетровців – екс-міністр економіки Микола Деркач. Але, по-перше, він – надто явне обличчя влади старої, по-друге, також має непрості стосунки зі Швецем. Тому на амбразуру випустили Касьянова.
Подвійне безвладдя
Через тиждень після призначення Касьянов і Швець разом приїхали на з'їзд Народної аграрної партії до Києва. Уже тоді вони сиділи за різними столами в різних кінцях зали і на публіці не спілкувалися. Поки Сергій Павлович приймав привітання і роздавав коментарі, Микола Антонович уникав столичних журналістів.
- Як ви оцінюєте нового губернатора? Як у вас з ним складуться стосунки, адже відомо, що попередній губернатор, коли вас обрали головою облради?" – запитуємо у Швеця.
- Це виключне право президента призначати голову облдержадміністрації, давати оцінку. Я знаю цю людину, вона має певний досвід роботи в бізнесі і в нього є певні організаторські здібності, які дозволять працювати в цьому напрямку, - відповів він, після чого різко обірвав розмову, пообіцявши поспілкуватися "про це" через кілька тижнів.
У ту ж п'ятницю в Дніпропетровську "Пора!" влаштувала перший пікет, ініціюючи відставку Касьянова через співпрацю зі старою владою. На активну боротьбу місцевих активістів надихнула не тільки бізнесово-політична позиція під час президентських нового керівника, а й успішний приклад відсторонення хмельничанина Віталія Олуйка.
В облраді, де засіли досвідчені апаратчики, безпомилково зрозуміли, що в команді Ющенка є слабинка, на яку можна тиснути. Тим більше, що обидва губернатори – з одного аграрного пакету. Так дві головні будівлі - рада і адміністрація, - які в Дніпропетровську стоять обличчям одна до одної, розвернулися спинами. А між ними утворився Гайд-парк, де не стихають добре організовані акції то за, то проти ставленика Києва.
Вчасно не зорієнтувавшись, губернатор сам ускладнив собі входження в дніпровські владні коридори тим, що почав рубати з плеча і проводити надто самостійну кадрову політику. Наприклад, змусив весь апарат ОДА, із секретарками включно, написати заяви про звільнення.
Потім, мало з ким не радячись, призначив своїх в.о. заступників, зокрема, Олександра Перова - колишнього начальника відділу кадрів УВС в Дніпропетровській області і керівника служби охорони мережі супермаркетів "Пік", якими керує дружина Касьянова.
Згодом він схаменувся, провів переговори з представниками коаліції "Сила народу", зібрав списки претендентів на голів райдержадміністрацій, але було вже пізно. Націонал-патріоти зрозуміли, що, домігшись його відставки, можуть мати більше.
Під шквалом нападок старої еліти і "вічних опозиціонерів", люди Касьянова почали кулуарну роботу з депутатами області, щоб зсунути Швеця і ослабити тиск з боку "Привату".
В результаті "мобілізаційної кампанії" 10 представників депкорпусу звернулися до обласної прокуратури, і та винесла протест на рішення Дніпропетровської обласної ради від 13 грудня 2004 року "Про вибори глави облради" як прийняте "з порушенням вимог законодавства".
Підстави для цього були: обласного голову в ті революційні дні обирали без обговорення й у відкритому режимі, а не таємним голосуванням, як передбачено регламентом.
З цим не погодився Жовтневий районний суд, який призупинив дію протесту. А також сесія обласної ради, яка в минулу суботу висловила "моральну підтримку" своєму голові, - 42-ма голосами "за" відхилила протест прокурора. Тоді облпрокуратура подала протест до іншого суду – Кіровського районного, чим "заблокувала" рішення облради про обрання її головою Миколи Швеця до розгляду справи по суті.
Протилежна сторона завдала удару у відповідь через столичну Феміду. У вівторок Печерський суд Києва призупинив дію указу президента про призначення Касьянова головою Дніпропетровської обладміністрації. Як і у випадку з "Криворіжсталлю", підставою для цього став поданий 28 лютого позов фізичної особи.
Адвокат Борис Філатов вважає, що Віктор Ющенко порушив його права, оскільки кандидатуру Касьянова затвердив не за поданням Кабінету Міністрів, як передбачає законодавство, а зі слів щойно призначеного прем'єр-міністра. Мовляв, 4 лютого це президентське порушення бачили всі телеглядачі, які стежили за подіями у Верховній Раді в прямому ефірі.
Словом, дніпропетровці довоювалися до того, що поставили під сумнів законність дій президента щодо призначення глав всіх адміністрацій. Чи стануть ці інциденти прецедентами?
Проте факт залишається фактом: сьогодні від влади фактично відсторонені і голова Дніпропетровської облради, і глава адміністрації. Без втручання "третьої сторони" гордіїв вузол конфлікту годі розрубати.
Буде хтось третій?
Щоб розібратися в ситуації, минулої п'ятниці президент направив в область спеціальну комісію, до якої увійшли представник державного секретаріату, шість народних депутатів (два – від фракції Народної партії і чотири "нашоукраїнці") та три представники уряду.
Цікаво, що в "президентські комісари" потрапив і Сергій Бичков. Проте на суботню сесію обласної ради разом з іншими колегами він чомусь не з'явився.
Посланці вислухали пікетників, виступили перед депутатським корпусом області, зустрілися з політрадою коаліції "Сили народу" і Соцпартії, навіть з'їздили в Орджонікідзе. Заклики народного депутата Михайла Полянчича до співробітництва і врегулювання ситуації, як і виступи інших його колег не допомогли. Комісія привезла в Київ однозначний висновок: владу в області потрібно міняти. Всю – і стару, і нову.
Легко сказати, складно зробити. Попри великий галас, якого набули антигубернаторські акції Ющенкової коаліції, насправді людей, спроможних дати лад такій області як Дніпропетровська, серед її лідерів немає.
Тому вибір, який постає перед президентом, знову зводиться до двох прізвищ – якщо не Касьянов, то Бичков. Один ламатиме під себе стару систему, інший – законсервує її на свою користь.
Коли ставиш запитання, чи справді третього не дано, обізнані зі станом справ в Дніпропетровську політики згадують екс-депутата Олександра Жира та екс-начальника обласної податкової інспекції, земляка Ющенка. Але ці кандидатури серйозно не розглядають.
Тим часом в боях за владу в регіоні наступив період затишшя. Тут готуються відсвяткувати 8 березня і почути остаточний вердикт президента. А ще більше прагнуть нарешті побачити його самого в Дніпропетровську на представлені нового глави адміністрації області, яку за звичкою називають "не першою, але й не другою" в Україні.
Попередній губернатор Володимир Яцуба подав у відставку ще 13 грудня, коли в крісло керівника облради вчасно пересів його попередник Микола Швець. Тепер долю Яцуби може повторити "аграрник" Касьянов. З перших днів у нього не склалися стосунки з облрадівським головою – це призначення ніяк не вписувалося в сформований за час революції розклад місцевих еліт.
Амбразура для Касьянова
39-річного Сергія Касьянова в області мало хто чекав. Тут хотіли, щоб все залишилося, як є, - без переділу влади, бізнесу і з монополізмом групи "Приват" на бензиновому ринку включно. Тому сподівалися, що перемогу в закулісній боротьбі здобуде депутат із групи "Центр", інший Сергій - Бичков, активний борець за перемогу Віктора Ющенка в Дніпропетровську.
Він, висуванець від блоку "За єдину Україну!" по 25 виборчому округу й колишній заступник Швеця ще як голови Дніпропетровської облдержадміністрації, першим із місцевих мажоритарників почав відкрито працювати на тодішню опозицію.
 |
Призначення Бичкова спочатку підтримувала Юлія Тимошенко. Тим більше, що в період виборів з пліч-о-пліч з ним працювала її рідна тітка – Антоніна Ульяхіна, яка очолювала жовтневий райштаб коаліції "Сила народу".
Але проти Бичкова об'єдналися дніпропетровські депутати і підприємці, які пам'ятають його стиль керівництва та побори й "відкати", які доводилося платити в Жовтневому районі. Не випадково, ідучи з посади, Яцуба закинув камінь у город саме Сергія Анатолійовича, назвавши його "жовторотим політиком", який "продав навіть Комсомольський острів" - місце, де відпочивають більшість дніпропетровців.
Сумніватися в тому, що губернатор знав, про що заявляв, не доводиться. Тим більше, що Бичков закидів не спростовував.
 |
Тобто одна з найбільших областей України, "кузня" радянських і пострадянських кадрів, дісталася представнику місцевого великого бізнесу, який, одначе, не має серйозного досвіду адміністративної роботи.
Більше того, де-де, а в Дніпропетровську пам'ятають, що мінімум до першого туру нинішній губернатор "числився" в так званому "технологічному" штабі Януковича, де відповідав за свій 37-й округ. Виступати відкрито за Ющенка він почав на мітингах уже під час помаранчевої революції.
І хто його знає, чи отримав би Касьянов нинішнє відповідальне крісло, якби слово за нього не замовив Петро Порошенко. Принаймні, про це говорять у парламентських коридорах. Петра Олексійовича, як і Віктора Ющенка, змогли переконати, що на даному етапі Сергій Павлович виявиться більш ефективним управлінцем, ніж Сергій Анатолійович.
Звичайно, була ще одна кандидатура, яка влаштувала б і центр, і більшість впливових дніпропетровців – екс-міністр економіки Микола Деркач. Але, по-перше, він – надто явне обличчя влади старої, по-друге, також має непрості стосунки зі Швецем. Тому на амбразуру випустили Касьянова.
Подвійне безвладдя
Через тиждень після призначення Касьянов і Швець разом приїхали на з'їзд Народної аграрної партії до Києва. Уже тоді вони сиділи за різними столами в різних кінцях зали і на публіці не спілкувалися. Поки Сергій Павлович приймав привітання і роздавав коментарі, Микола Антонович уникав столичних журналістів.
- Як ви оцінюєте нового губернатора? Як у вас з ним складуться стосунки, адже відомо, що попередній губернатор, коли вас обрали головою облради?" – запитуємо у Швеця.
- Це виключне право президента призначати голову облдержадміністрації, давати оцінку. Я знаю цю людину, вона має певний досвід роботи в бізнесі і в нього є певні організаторські здібності, які дозволять працювати в цьому напрямку, - відповів він, після чого різко обірвав розмову, пообіцявши поспілкуватися "про це" через кілька тижнів.
У ту ж п'ятницю в Дніпропетровську "Пора!" влаштувала перший пікет, ініціюючи відставку Касьянова через співпрацю зі старою владою. На активну боротьбу місцевих активістів надихнула не тільки бізнесово-політична позиція під час президентських нового керівника, а й успішний приклад відсторонення хмельничанина Віталія Олуйка.
В облраді, де засіли досвідчені апаратчики, безпомилково зрозуміли, що в команді Ющенка є слабинка, на яку можна тиснути. Тим більше, що обидва губернатори – з одного аграрного пакету. Так дві головні будівлі - рада і адміністрація, - які в Дніпропетровську стоять обличчям одна до одної, розвернулися спинами. А між ними утворився Гайд-парк, де не стихають добре організовані акції то за, то проти ставленика Києва.
Вчасно не зорієнтувавшись, губернатор сам ускладнив собі входження в дніпровські владні коридори тим, що почав рубати з плеча і проводити надто самостійну кадрову політику. Наприклад, змусив весь апарат ОДА, із секретарками включно, написати заяви про звільнення.
Потім, мало з ким не радячись, призначив своїх в.о. заступників, зокрема, Олександра Перова - колишнього начальника відділу кадрів УВС в Дніпропетровській області і керівника служби охорони мережі супермаркетів "Пік", якими керує дружина Касьянова.
Згодом він схаменувся, провів переговори з представниками коаліції "Сила народу", зібрав списки претендентів на голів райдержадміністрацій, але було вже пізно. Націонал-патріоти зрозуміли, що, домігшись його відставки, можуть мати більше.
Під шквалом нападок старої еліти і "вічних опозиціонерів", люди Касьянова почали кулуарну роботу з депутатами області, щоб зсунути Швеця і ослабити тиск з боку "Привату".
В результаті "мобілізаційної кампанії" 10 представників депкорпусу звернулися до обласної прокуратури, і та винесла протест на рішення Дніпропетровської обласної ради від 13 грудня 2004 року "Про вибори глави облради" як прийняте "з порушенням вимог законодавства".
Підстави для цього були: обласного голову в ті революційні дні обирали без обговорення й у відкритому режимі, а не таємним голосуванням, як передбачено регламентом.
З цим не погодився Жовтневий районний суд, який призупинив дію протесту. А також сесія обласної ради, яка в минулу суботу висловила "моральну підтримку" своєму голові, - 42-ма голосами "за" відхилила протест прокурора. Тоді облпрокуратура подала протест до іншого суду – Кіровського районного, чим "заблокувала" рішення облради про обрання її головою Миколи Швеця до розгляду справи по суті.
Протилежна сторона завдала удару у відповідь через столичну Феміду. У вівторок Печерський суд Києва призупинив дію указу президента про призначення Касьянова головою Дніпропетровської обладміністрації. Як і у випадку з "Криворіжсталлю", підставою для цього став поданий 28 лютого позов фізичної особи.
Адвокат Борис Філатов вважає, що Віктор Ющенко порушив його права, оскільки кандидатуру Касьянова затвердив не за поданням Кабінету Міністрів, як передбачає законодавство, а зі слів щойно призначеного прем'єр-міністра. Мовляв, 4 лютого це президентське порушення бачили всі телеглядачі, які стежили за подіями у Верховній Раді в прямому ефірі.
Словом, дніпропетровці довоювалися до того, що поставили під сумнів законність дій президента щодо призначення глав всіх адміністрацій. Чи стануть ці інциденти прецедентами?
Проте факт залишається фактом: сьогодні від влади фактично відсторонені і голова Дніпропетровської облради, і глава адміністрації. Без втручання "третьої сторони" гордіїв вузол конфлікту годі розрубати.
Буде хтось третій?
Щоб розібратися в ситуації, минулої п'ятниці президент направив в область спеціальну комісію, до якої увійшли представник державного секретаріату, шість народних депутатів (два – від фракції Народної партії і чотири "нашоукраїнці") та три представники уряду.
Цікаво, що в "президентські комісари" потрапив і Сергій Бичков. Проте на суботню сесію обласної ради разом з іншими колегами він чомусь не з'явився.
Посланці вислухали пікетників, виступили перед депутатським корпусом області, зустрілися з політрадою коаліції "Сили народу" і Соцпартії, навіть з'їздили в Орджонікідзе. Заклики народного депутата Михайла Полянчича до співробітництва і врегулювання ситуації, як і виступи інших його колег не допомогли. Комісія привезла в Київ однозначний висновок: владу в області потрібно міняти. Всю – і стару, і нову.
Легко сказати, складно зробити. Попри великий галас, якого набули антигубернаторські акції Ющенкової коаліції, насправді людей, спроможних дати лад такій області як Дніпропетровська, серед її лідерів немає.
Тому вибір, який постає перед президентом, знову зводиться до двох прізвищ – якщо не Касьянов, то Бичков. Один ламатиме під себе стару систему, інший – законсервує її на свою користь.
Коли ставиш запитання, чи справді третього не дано, обізнані зі станом справ в Дніпропетровську політики згадують екс-депутата Олександра Жира та екс-начальника обласної податкової інспекції, земляка Ющенка. Але ці кандидатури серйозно не розглядають.
Тим часом в боях за владу в регіоні наступив період затишшя. Тут готуються відсвяткувати 8 березня і почути остаточний вердикт президента. А ще більше прагнуть нарешті побачити його самого в Дніпропетровську на представлені нового глави адміністрації області, яку за звичкою називають "не першою, але й не другою" в Україні.
