Олександр Садиков: "Мого партнера Рогозіна вбили силовики"
Вторник, 29 марта 2005, 12:02
Миколаївський губернатор Олександр Садиков – одна з "темних конячек" президента Ющенка. Помітної участі у політичному процесі донедавна не брав, ознакою цього є його непрохідний № 104 у списку блоку "Наша Україна". 40 років. Інженер-економіст, випускник Миколаївського кораблебудівного інституту (відомого як alma mater не тільки для корабелів, але й братів Валерія та Костянтина Меладзе).
Фігурант гучного бізнес-скандалу 1997 року. 30 жовтня того року його компаньйон по банку "Юнекс" Яків Рогозін був розстріляний у парадному в Києві. Перед смертю бізнесмен казав рідним, що його партнер Садиков нібито погрожував йому вбивством (див. "Банк "Юнэкс": кровь и политика" та "Фарс вокруг банка "Юнекс" — банкуют все".
Прізвища Садикова спершу не було у списках потенційних губернаторів, які ходили по руках. Серед вірогідних керманичів Миколаївщини називали народних депутатів Юрія Ширка (УНП, очолював офіційний штаб "Нашої України"), Валерія Акопяна (належить до НПУ спікера Литвина) та Павла Рябікіна (тоді – група "Центр", нині – заступник міністра транспорту та зв'язку). Звучало прізвище екс-урядового секретаря Кабміну за часів Ющенка-прем'єра Віктора Лисицького.
Інтрига зберігалася до самого призначення. Навіть за пару днів до офіційного представлення всіх голів ОДА "Українська правда" не змогла роздобути прізвища майбутнього керівника області – "інформація відсутня" (http://www.ukrpravda.com/archive/2005/february/3/6.shtml).
В останній момент хтось назвав президенту прізвище Садикова. Або й сам Віктор Ющенко згадав молодого керівника одного з помітних (на момент його роботи в НБУ) комерційних банків. Або спрацювали якісь інші важелі та аргументи, про які ми ніколи не дізнаємося.
Розмова з Олександром Садиковим відбувалася у кабінеті глави області у присутності його прес-секретаря Гліба Головченка. Це, до речі, цікавий нюанс – за пропозицією Садикова керівник Миколаївського прес-клубу Головченко "відряджений" до ОДА як представник громадськості, а не як апріорі лояльний до начальника держслужбовець.
"НЕ ЗВЕРТАЮ УВАГИ НА КВОТИ..."
- Ще нещодавно у цьому кабінеті працював кучмівський губернатор Олексій Гаркуша, який керував областю останні роки. Багатьох цікавить, де ваш попередник?
- (уїдливо) "На отдыхе от трудов тяжких"...
- Він у Миколаєві?
- Наскільки я знаю, два тижні тому він був у Карлових Варах і, за моєю інформацією, у місті поки що не з"являвся. Чесно кажучи, я не відстежую його пересування.
- Є чутки, що Гаркуша став в.о. генерального директора Артемівського заводу шампанських вин?
- ...це не той Гаркуша. Це просто однофамілець.
- Що ви вже встигли зробити на посаді, якими були ваші першочергові кроки?
- Першочергові рухи, які ми ще не зробили, але робимо, це кадрові. Зараз закінчується підбір кадрів на посади глав районих адміністрацій. Найбільша проблема області – це наявність грамотних управлінців.
- Міняються всі глави адміністрацій?
- Всі 19.
- Відомо, що члени коаліції "Сила народу" домоглися від Ющенка квоти на представленість у владі. БЮТ – кожну четверту посаду, СПУ – кожну шосту. Як тут?
- Я не звертаю на це уваги. Але ми знайшли взаєморозуміння з партіями, які входили в коаліцію "Сила народу" на місцевому рівні. Я їм сказав – якщо ви приведете чудових менеджерів, які мене влаштують і всі вони виявляться, приміром, соціалістами – призначу їх усіх.
Партії зараз між собою домовляються. А як вони потім цю людину "ділять" мене вже не цікавить.
- Місцеві газети писали про ваше ноу-хау – "дербі" претендентів на районі посади в залі облдержадміністрації?
- Так, я це сам придумав.
- Чи будуть такі ж громадські слухання щодо керівників вузів – університету, кораблебудівного, аграрного, які під час кампанії "пресували" студентів?
- Це не моя "єпархія".
- А у Черкасах новий губернатор Черевко однозначно підтримав студентів, які вимагали відставки ректора-"янучара" Кузьмінського?
- Я міг би теж студентів підтримати відкрито, але від них жодних сигналів немає! Так, мене у поведінці деяких ректорів дещо не влаштовує, але якщо є якісь факти – нехай працює кримінальний кодекс.
- Діяльність минулої влади викликала багато критики. Чи порушено конкретні справи?
- Так, багато. У райцентрі Баштанці, скажімо, порушено кримінальну справу проти голови райдержадміністрації за фактами фальсифікації виборів, але людина застрелилась.
- Чи багато людей пішли з облдержадміністрації після вашого призначення?
- Начальники управлінь всі написали заяви, зараз вони "в.о.". Звільнені поки що тільки начальники управлінь з науки та освіти, та охорони здоров"я. Ті, які "найкращим чином" показали під час виборчої кампанії.
- Новопризначені – це штабісти кампанії Ющенка, другі особи старих адміністрацій, бізнесмени?...
- Тих, хто активно брав участь у виборах, не більше 30 відсотків. Для мене головним критерієм є не це, а морально-етичні та професійні якості претендентів, а вже потім – партійні, революційні та інші заслуги.
- А "морально-етичні якості" як перевіряєте? Раніше були "об"єктивки" від КДБ-СБУ.
- І зараз теж ці "об"єктивки" дивимось.
- Двоє ваших нових заступників – "варяги" з Києва. Чим ви керувалися, запрошуючи їх?
- Один із них, Андрій Туманик, колишній миколаївець. Свого часу він був першим секретарем міськкому комсомолу, має дві вищі освіти, зокрема, банківсько-фінансову. Я з ним працював сім років.
- А, тобто це було головним критерієм?
Так, я особисто знаю цю людину як менеджера та фінансиста.
А другий – Віктор Войналович – керував ідеологією штабної роботи тут на Миколаївщині (відомий історик, працював у т.зв. тіньовому штабі "Нашої України", у 1998-2002 рр. – керівник кампаній кандидатів від "Демсоюзу" Волкова – В.К.). Ось він є чистим "варягом", він справді приїхав з Києва.
"СМЕРТЬ РОГОЗІНА ПОВ"ЯЗАНА З НАШИМИ СТОСУНКАМИ"
- Я питав багатьох колег з місцевих ЗМІ і вони кажуть, що представлення нового губернатора у місцевій пресі, пройшло без згадування гострих кутів, яких у вашій біографії чимало.
- Я про себе читав багато...
- Це в Інтернеті, а в місцевій пресі нічого з цього не друкували...
- (зі сміхом) Це треба у ваших колег-журналістів питати. Я тут при чому!
- Це спрацьовує самоцензура чи щось інше?
- Жодної цензури немає. Всі неприємні запитання, які вони мені могли задати, вони задавали. Ось у нас було так зване "губернаторское чаепитие" і всі питання звучали. А потім я читав все це в місцевій пресі.
- Розкажіть про історію з убивством вашого компаньйона по бізнесу Якова Рогозіна.
- Вас цікавить сам факт убивства чи наші з Рогозіним стосунки?
- Спочатку про сам факт його смерті. Стосунки могли бути, а могло їх і не бути, а убивство – це факт.
- Наш бізнес із небіжчиком, царство йому небесне, Рогозіним закінчився на колегії Вищого арбітражного суду (ВАС). Після цього було розпорядження Кабінету міністрів України Генпрокуратурі та всім іншим – прийняти до відома рішення колегії ВАС і діяти далі по закону. Що означав у 1997 році такий папір, думаю, пояснювати не слід. На цьому конфлікт був вичерпаний.
Убивство Рогозіна відбулося через, якщо не помиляюсь, чотри дні після виходу цього паперу. Десь звідси і треба шукати...
- Але ви намагались розібратись, може, це спроба вас підставити?
- Ні-ні!
- Може причина в якихось інших справах Рогозіна, які не були пов"язані з вашими стосунками?
- Ні, думаю, що пов"язано. Просто ним були залучені люди із системи внутрішніх справ чи прокуратури, яким заплатили гроші за супроводження питання, а тут воно зірвалося через вказівку згори.
- Ви для себе з'ясували, хто був убивцею вашого компаньойна?
- Я впевнений на 85 відсотків, що це зробили співробітники силових відомств. Яких саме – не знаю. Точно знаю, що СБУ в цю історію взагалі не була задіяна. Пару років тому я спілкувався з міліціонерами, які казали: "Ми твої справи знаємо, але твоя точка зору геть неправильна". І розповідають про речі, які зовсім не стосувалися ні мене, ні нашого спільного бізнесу з Рогозіним. Кажуть: "Ти про таку-то хокейну команду знаєш?", а я взагалі "нє в курсє"...
Ланцюжок подій наступний. Ухвалення рішення колегією ВАС – про те, що вони (Рогозін і його партнери – В.К.) незаконно володіли акціями, внаслідок чого повинна відбутись реституція власності.
Через кілька днів – виходить розпорядження Кабміну. У цей же день мене викликають у Генпрокуратуру. Там зі мною розмовляють – ну, не хамськи, але упереджено, і видно, що до розмови вони готові, і при цьому присутній пан Рогозін і ще одна людина, якої я не знаю. Вони себе достатньо вільно поводили себе у кабінеті у помічника Генпрокурора...
- Тоді хто був прокурором – Потебенько чи Литвак?
- Литвак. Я цьому помічнику кажу, а ви взагалі знаєте, що є рішення ВАС та Кабміну. Йому про це нічого не відомо. Я йому даю копію, він із нею вибігає кудись... Очевидно, він побіг до Генпрокурора. Приходить через 15 хвилин, в їхню сторону взагалі не дивиться, а мені – "Олександре Валерійовичу, вам кави, чаю, чого бажаєте?". Рогозін з невідомим щось спробували сказати, а він їм – ледве не "шикуйсь!"...
Це було в понеділок. У четвер мене запросили приїхати в ГПУ, дати письмові пояснення і обіцяли закрити це питання.
У середу Рогозін пішов у Нацбанк і його туди не пустили, сказали, що ви взагалі не маєте відношення до комерційного банку ("Юнекс" – В.К.), і вам тут робити нічого. Наступного дня його вбили. Я дізнався про це вранці, коли вже сидів у машині і мав намір їхати у Генпрокуратуру.
Оцей ланцюжок, на мій погляд, означає, що все-таки зв"язок між нашими стосунками і убивством є.
Я так думаю. Декому з силовиків були заплачені гроші за певну, скажемо так, роботу. У підсумку ці люди взяли гроші, витратили, або не хотіли з ними розлучатись, а потім виходять рішення ВАС і уряду. Вони кажуть, що ми нічого не можемо зробити. Рогозін вимагає гроші назад. Він міг "наїхати", не тільки вимагати повернути гроші, але й щось на кшталт "я вас виведу на чисту воду"...
- Тобто це можна назвати "ексцесом кілера"?
- Так. Хід подій представляв небезпеку для тих людей, з якими він працював. Але я не можу й виключати, що в Рогозіна були справи, про які я не знаю.
"ВІРА ІВАНІВНА ДО МОГО ПРИЗНАЧЕННЯ НЕ ПРИЧЕТНА"
- Скажіть, а з Ющенком ви познайомились саме в ті роки, коли володіли банком "Юнекс"?
- Так-так. Саме, коли він був головою Нацбанку.
- Факт убивства вашого компаньйона і, треба розуміти – теж знайомого Ющенка, банкіра Рогозіна не вплинув на стосунки?
- Ні. Ми спілкувались і коли він був прем'єр-міністром, і коли очолив фракцію.
- У пресі ваше призначення пов"язували ніби з кулуарним впливом помічниці Ющенка Віри Ульянченко. Розкажіть – як ви стали губернатором?
- Жодного кулуарного аспекту в моєму призначенні немає. Це вже висмоктується, як то кажуть, із пальця. Правда в тому, що з Вірою Іванівною Ульянченко я знайомий чотирнадцять років. З цього можна робити будь-які висновки (сміється).
- Тоді, не менш цікаво, яке ви і Віра Ульянченко мали відношення до "справи Бласко"?
- (зі сміхом, виклично) Ми вдвох мали, я і Віра Іванівна, відношення до справи Бласко!
- Яке?!
- А що ви називаєте справою?
- Я пам'ятаю аршинні газетні заголовки "Корабли ушли не попрощавшись". А президент ЧМП Павло Кудюкін відтак опинився у в'язниці.. .
- Якщо серьйозно: ні в мене, ні у Віри Іванівни Ульянченко немає ніякої ролі у справі "Бласко". Мене "пристібнули" до цієї справи як активного учасника виборчої кампанії президента Каравчука у 1994 році. Після того як виграв не Кравчук, а Кучма, була дана команда знайти всіх, хто робив "не ті" речі. Віра Іванівна теж належала до старої команди і тому на неї спустили всіх собак.
Що стосується президента "Бласко" Кудюкіна, то я вам даю 99 відсотків гарантії, що при ньому жоден корабель нікуди не пішов. Це я вам точно кажу. Жоден корабель тоді не вкрали.
Кудюкін заклав тільки на стапелях у Миколаєві кілька кораблів. Хотів ще і ще будувати ... У нього були великі амбіції бути керівником величезної компанії з мільярдними оборотами. Та й засудили його зовсім не за судна, а, якщо не помиляюсь, за статтею 85-прим. – "порушення валютного законодавства". Він за кватиру в Одесі заплатив готівковою валютою.
А Віра Іванівна у цей же фігурувала у справі про растрату кількох мільйонів карбованців (це близько півтори тисячі доларів за тодішнім курсом).
Слідчий її питає – ви поселяли іноземців у готель "Дніпро". Відповідає – так, поселяла. На це є приходний ордер? Є. Ви отримували гроші готівкою з каси пароплавства? Так, отримувала. І тоді, з"ясовується, що приходний ордер неправильно оформлений. Вона казала – а я тут при чому, я ж у готелі не працюю...
- Кажуть, що ви нещодавно організували публічне братання "помаранчевих" і "янучарів"? Це було чергове "губернаторське чаювання" тільки з алкоголем?
- Чаюванням, справді, це важко назвати.
- Але що далі? Ви почнете брати на роботу людей із вчорашньої команди?
- Я не буду брати людей із якоїсь "команди". Я просто хочу і буду залучати нормальних людей. Якщо людина голосувала за Януковича...
- Я не про це – ми ж не знаємо, хто і за кого голосував...
- Ну, може десь і в штабі працював. Нехай, заради Бога! Давайте це вже забудемо...
- Інакше кажучи, люстрації на території Миколаївщини не буде?
- Я не хочу ніякої люстрації! Якщо є кримінал, людина має нести відповідальність за законом. Прокуратура, повірте мені, зробить усе, щоб продемонструвати, що вона стоїть на сторожі закону. А від емоцій вже давно пора відійти.
Доречні публікації:
Последнее искушение Кинаха
Николаевская диаспора в Киеве: "не кочегары мы, не плотники"
Фігурант гучного бізнес-скандалу 1997 року. 30 жовтня того року його компаньйон по банку "Юнекс" Яків Рогозін був розстріляний у парадному в Києві. Перед смертю бізнесмен казав рідним, що його партнер Садиков нібито погрожував йому вбивством (див. "Банк "Юнэкс": кровь и политика" та "Фарс вокруг банка "Юнекс" — банкуют все".
Прізвища Садикова спершу не було у списках потенційних губернаторів, які ходили по руках. Серед вірогідних керманичів Миколаївщини називали народних депутатів Юрія Ширка (УНП, очолював офіційний штаб "Нашої України"), Валерія Акопяна (належить до НПУ спікера Литвина) та Павла Рябікіна (тоді – група "Центр", нині – заступник міністра транспорту та зв'язку). Звучало прізвище екс-урядового секретаря Кабміну за часів Ющенка-прем'єра Віктора Лисицького.
Інтрига зберігалася до самого призначення. Навіть за пару днів до офіційного представлення всіх голів ОДА "Українська правда" не змогла роздобути прізвища майбутнього керівника області – "інформація відсутня" (http://www.ukrpravda.com/archive/2005/february/3/6.shtml).
В останній момент хтось назвав президенту прізвище Садикова. Або й сам Віктор Ющенко згадав молодого керівника одного з помітних (на момент його роботи в НБУ) комерційних банків. Або спрацювали якісь інші важелі та аргументи, про які ми ніколи не дізнаємося.
Розмова з Олександром Садиковим відбувалася у кабінеті глави області у присутності його прес-секретаря Гліба Головченка. Це, до речі, цікавий нюанс – за пропозицією Садикова керівник Миколаївського прес-клубу Головченко "відряджений" до ОДА як представник громадськості, а не як апріорі лояльний до начальника держслужбовець.
"НЕ ЗВЕРТАЮ УВАГИ НА КВОТИ..."
- Ще нещодавно у цьому кабінеті працював кучмівський губернатор Олексій Гаркуша, який керував областю останні роки. Багатьох цікавить, де ваш попередник?
- (уїдливо) "На отдыхе от трудов тяжких"...
- Він у Миколаєві?
- Наскільки я знаю, два тижні тому він був у Карлових Варах і, за моєю інформацією, у місті поки що не з"являвся. Чесно кажучи, я не відстежую його пересування.
- Є чутки, що Гаркуша став в.о. генерального директора Артемівського заводу шампанських вин?
- ...це не той Гаркуша. Це просто однофамілець.
- Що ви вже встигли зробити на посаді, якими були ваші першочергові кроки?
- Першочергові рухи, які ми ще не зробили, але робимо, це кадрові. Зараз закінчується підбір кадрів на посади глав районих адміністрацій. Найбільша проблема області – це наявність грамотних управлінців.
- Міняються всі глави адміністрацій?
- Всі 19.
- Відомо, що члени коаліції "Сила народу" домоглися від Ющенка квоти на представленість у владі. БЮТ – кожну четверту посаду, СПУ – кожну шосту. Як тут?
- Я не звертаю на це уваги. Але ми знайшли взаєморозуміння з партіями, які входили в коаліцію "Сила народу" на місцевому рівні. Я їм сказав – якщо ви приведете чудових менеджерів, які мене влаштують і всі вони виявляться, приміром, соціалістами – призначу їх усіх.
Партії зараз між собою домовляються. А як вони потім цю людину "ділять" мене вже не цікавить.
- Місцеві газети писали про ваше ноу-хау – "дербі" претендентів на районі посади в залі облдержадміністрації?
- Так, я це сам придумав.
- Чи будуть такі ж громадські слухання щодо керівників вузів – університету, кораблебудівного, аграрного, які під час кампанії "пресували" студентів?
- Це не моя "єпархія".
- А у Черкасах новий губернатор Черевко однозначно підтримав студентів, які вимагали відставки ректора-"янучара" Кузьмінського?
- Я міг би теж студентів підтримати відкрито, але від них жодних сигналів немає! Так, мене у поведінці деяких ректорів дещо не влаштовує, але якщо є якісь факти – нехай працює кримінальний кодекс.
- Діяльність минулої влади викликала багато критики. Чи порушено конкретні справи?
- Так, багато. У райцентрі Баштанці, скажімо, порушено кримінальну справу проти голови райдержадміністрації за фактами фальсифікації виборів, але людина застрелилась.
- Чи багато людей пішли з облдержадміністрації після вашого призначення?
- Начальники управлінь всі написали заяви, зараз вони "в.о.". Звільнені поки що тільки начальники управлінь з науки та освіти, та охорони здоров"я. Ті, які "найкращим чином" показали під час виборчої кампанії.
- Новопризначені – це штабісти кампанії Ющенка, другі особи старих адміністрацій, бізнесмени?...
- Тих, хто активно брав участь у виборах, не більше 30 відсотків. Для мене головним критерієм є не це, а морально-етичні та професійні якості претендентів, а вже потім – партійні, революційні та інші заслуги.
- А "морально-етичні якості" як перевіряєте? Раніше були "об"єктивки" від КДБ-СБУ.
- І зараз теж ці "об"єктивки" дивимось.
- Двоє ваших нових заступників – "варяги" з Києва. Чим ви керувалися, запрошуючи їх?
- Один із них, Андрій Туманик, колишній миколаївець. Свого часу він був першим секретарем міськкому комсомолу, має дві вищі освіти, зокрема, банківсько-фінансову. Я з ним працював сім років.
- А, тобто це було головним критерієм?
Так, я особисто знаю цю людину як менеджера та фінансиста.
А другий – Віктор Войналович – керував ідеологією штабної роботи тут на Миколаївщині (відомий історик, працював у т.зв. тіньовому штабі "Нашої України", у 1998-2002 рр. – керівник кампаній кандидатів від "Демсоюзу" Волкова – В.К.). Ось він є чистим "варягом", він справді приїхав з Києва.
"СМЕРТЬ РОГОЗІНА ПОВ"ЯЗАНА З НАШИМИ СТОСУНКАМИ"
- Я питав багатьох колег з місцевих ЗМІ і вони кажуть, що представлення нового губернатора у місцевій пресі, пройшло без згадування гострих кутів, яких у вашій біографії чимало.
- Я про себе читав багато...
- Це в Інтернеті, а в місцевій пресі нічого з цього не друкували...
- (зі сміхом) Це треба у ваших колег-журналістів питати. Я тут при чому!
- Це спрацьовує самоцензура чи щось інше?
- Жодної цензури немає. Всі неприємні запитання, які вони мені могли задати, вони задавали. Ось у нас було так зване "губернаторское чаепитие" і всі питання звучали. А потім я читав все це в місцевій пресі.
- Розкажіть про історію з убивством вашого компаньйона по бізнесу Якова Рогозіна.
- Вас цікавить сам факт убивства чи наші з Рогозіним стосунки?
- Спочатку про сам факт його смерті. Стосунки могли бути, а могло їх і не бути, а убивство – це факт.
- Наш бізнес із небіжчиком, царство йому небесне, Рогозіним закінчився на колегії Вищого арбітражного суду (ВАС). Після цього було розпорядження Кабінету міністрів України Генпрокуратурі та всім іншим – прийняти до відома рішення колегії ВАС і діяти далі по закону. Що означав у 1997 році такий папір, думаю, пояснювати не слід. На цьому конфлікт був вичерпаний.
Убивство Рогозіна відбулося через, якщо не помиляюсь, чотри дні після виходу цього паперу. Десь звідси і треба шукати...
- Але ви намагались розібратись, може, це спроба вас підставити?
- Ні-ні!
- Може причина в якихось інших справах Рогозіна, які не були пов"язані з вашими стосунками?
- Ні, думаю, що пов"язано. Просто ним були залучені люди із системи внутрішніх справ чи прокуратури, яким заплатили гроші за супроводження питання, а тут воно зірвалося через вказівку згори.
- Ви для себе з'ясували, хто був убивцею вашого компаньойна?
- Я впевнений на 85 відсотків, що це зробили співробітники силових відомств. Яких саме – не знаю. Точно знаю, що СБУ в цю історію взагалі не була задіяна. Пару років тому я спілкувався з міліціонерами, які казали: "Ми твої справи знаємо, але твоя точка зору геть неправильна". І розповідають про речі, які зовсім не стосувалися ні мене, ні нашого спільного бізнесу з Рогозіним. Кажуть: "Ти про таку-то хокейну команду знаєш?", а я взагалі "нє в курсє"...
Ланцюжок подій наступний. Ухвалення рішення колегією ВАС – про те, що вони (Рогозін і його партнери – В.К.) незаконно володіли акціями, внаслідок чого повинна відбутись реституція власності.
Через кілька днів – виходить розпорядження Кабміну. У цей же день мене викликають у Генпрокуратуру. Там зі мною розмовляють – ну, не хамськи, але упереджено, і видно, що до розмови вони готові, і при цьому присутній пан Рогозін і ще одна людина, якої я не знаю. Вони себе достатньо вільно поводили себе у кабінеті у помічника Генпрокурора...
- Тоді хто був прокурором – Потебенько чи Литвак?
- Литвак. Я цьому помічнику кажу, а ви взагалі знаєте, що є рішення ВАС та Кабміну. Йому про це нічого не відомо. Я йому даю копію, він із нею вибігає кудись... Очевидно, він побіг до Генпрокурора. Приходить через 15 хвилин, в їхню сторону взагалі не дивиться, а мені – "Олександре Валерійовичу, вам кави, чаю, чого бажаєте?". Рогозін з невідомим щось спробували сказати, а він їм – ледве не "шикуйсь!"...
Це було в понеділок. У четвер мене запросили приїхати в ГПУ, дати письмові пояснення і обіцяли закрити це питання.
У середу Рогозін пішов у Нацбанк і його туди не пустили, сказали, що ви взагалі не маєте відношення до комерційного банку ("Юнекс" – В.К.), і вам тут робити нічого. Наступного дня його вбили. Я дізнався про це вранці, коли вже сидів у машині і мав намір їхати у Генпрокуратуру.
Оцей ланцюжок, на мій погляд, означає, що все-таки зв"язок між нашими стосунками і убивством є.
Я так думаю. Декому з силовиків були заплачені гроші за певну, скажемо так, роботу. У підсумку ці люди взяли гроші, витратили, або не хотіли з ними розлучатись, а потім виходять рішення ВАС і уряду. Вони кажуть, що ми нічого не можемо зробити. Рогозін вимагає гроші назад. Він міг "наїхати", не тільки вимагати повернути гроші, але й щось на кшталт "я вас виведу на чисту воду"...
- Тобто це можна назвати "ексцесом кілера"?
- Так. Хід подій представляв небезпеку для тих людей, з якими він працював. Але я не можу й виключати, що в Рогозіна були справи, про які я не знаю.
"ВІРА ІВАНІВНА ДО МОГО ПРИЗНАЧЕННЯ НЕ ПРИЧЕТНА"
- Скажіть, а з Ющенком ви познайомились саме в ті роки, коли володіли банком "Юнекс"?
- Так-так. Саме, коли він був головою Нацбанку.
- Факт убивства вашого компаньйона і, треба розуміти – теж знайомого Ющенка, банкіра Рогозіна не вплинув на стосунки?
- Ні. Ми спілкувались і коли він був прем'єр-міністром, і коли очолив фракцію.
- У пресі ваше призначення пов"язували ніби з кулуарним впливом помічниці Ющенка Віри Ульянченко. Розкажіть – як ви стали губернатором?
- Жодного кулуарного аспекту в моєму призначенні немає. Це вже висмоктується, як то кажуть, із пальця. Правда в тому, що з Вірою Іванівною Ульянченко я знайомий чотирнадцять років. З цього можна робити будь-які висновки (сміється).
- Тоді, не менш цікаво, яке ви і Віра Ульянченко мали відношення до "справи Бласко"?
- (зі сміхом, виклично) Ми вдвох мали, я і Віра Іванівна, відношення до справи Бласко!
- Яке?!
- А що ви називаєте справою?
- Я пам'ятаю аршинні газетні заголовки "Корабли ушли не попрощавшись". А президент ЧМП Павло Кудюкін відтак опинився у в'язниці.. .
- Якщо серьйозно: ні в мене, ні у Віри Іванівни Ульянченко немає ніякої ролі у справі "Бласко". Мене "пристібнули" до цієї справи як активного учасника виборчої кампанії президента Каравчука у 1994 році. Після того як виграв не Кравчук, а Кучма, була дана команда знайти всіх, хто робив "не ті" речі. Віра Іванівна теж належала до старої команди і тому на неї спустили всіх собак.
Що стосується президента "Бласко" Кудюкіна, то я вам даю 99 відсотків гарантії, що при ньому жоден корабель нікуди не пішов. Це я вам точно кажу. Жоден корабель тоді не вкрали.
Кудюкін заклав тільки на стапелях у Миколаєві кілька кораблів. Хотів ще і ще будувати ... У нього були великі амбіції бути керівником величезної компанії з мільярдними оборотами. Та й засудили його зовсім не за судна, а, якщо не помиляюсь, за статтею 85-прим. – "порушення валютного законодавства". Він за кватиру в Одесі заплатив готівковою валютою.
А Віра Іванівна у цей же фігурувала у справі про растрату кількох мільйонів карбованців (це близько півтори тисячі доларів за тодішнім курсом).
Слідчий її питає – ви поселяли іноземців у готель "Дніпро". Відповідає – так, поселяла. На це є приходний ордер? Є. Ви отримували гроші готівкою з каси пароплавства? Так, отримувала. І тоді, з"ясовується, що приходний ордер неправильно оформлений. Вона казала – а я тут при чому, я ж у готелі не працюю...
- Кажуть, що ви нещодавно організували публічне братання "помаранчевих" і "янучарів"? Це було чергове "губернаторське чаювання" тільки з алкоголем?
- Чаюванням, справді, це важко назвати.
- Але що далі? Ви почнете брати на роботу людей із вчорашньої команди?
- Я не буду брати людей із якоїсь "команди". Я просто хочу і буду залучати нормальних людей. Якщо людина голосувала за Януковича...
- Я не про це – ми ж не знаємо, хто і за кого голосував...
- Ну, може десь і в штабі працював. Нехай, заради Бога! Давайте це вже забудемо...
- Інакше кажучи, люстрації на території Миколаївщини не буде?
- Я не хочу ніякої люстрації! Якщо є кримінал, людина має нести відповідальність за законом. Прокуратура, повірте мені, зробить усе, щоб продемонструвати, що вона стоїть на сторожі закону. А від емоцій вже давно пора відійти.
Доречні публікації:
Последнее искушение Кинаха
Николаевская диаспора в Киеве: "не кочегары мы, не плотники"
