Міністр МВС Луценко: Курочкін проходить по справі Бакая. А генерала Пукача я прошу терміново дати знати про себе – його можуть убити
www.ПРАВДА.com.ua — Вторник, 15 марта 2005, 23:43
Кількома народними депутатами та міністрами із уряду Януковича найближчим часом займеться Генпрокуратура. Сенсаційний список підозрюваних у корупції оприлюднив міністр внутрішніх справ Юрій Луценко в інтерв'ю Андрію Шевченку в ефірі "5 каналу". Крім того, керівник МВС попередив фігуранта справи Гонгадзе генерала Пукача, що його можуть убити, і запросив самого здатися міліції. Почав же розмову Луценко з пояснень, навіщо він очолив МВС.
– Виступаючи перед особовим складом міліції в областях, я завжди кажу: перед вами стоїть перший в історії України цивільний міністр внутрішніх справ. Це є результат того, що дядьки з зірками на погонах абсолютно дискредитували МВС перед людьми. Це гірко усвідомлювати чесним професіоналам, але це так! Люди бояться і не шанують міліцію. Тому моє завдання – разом з тими, хто хоче підставити мені плече – не ножку, а плече – провести очищення міліції.
– Справа Гонгадзе сприймається як найрезонансніша історія за час вашого міністерського стажу. Багато хто були задоволені, що слідство зрушило з місця, багато хто казав, що є багато процедурних нюансів. Тепер ми маємо тиждень мовчанки. На якій стадії слідство?
– Слідство веде Генеральна прокуратура. Міліція виконує дослідчі дії, і вона їх виконала дуже давно. І, на жаль, вся ця справа роками томилася в Генеральній прокуратурі, в якій або не хотіли, або не давали займатися справою.
Тим не менше, моїм моральним політичним обов’язком є розкриття справи Гонгадзе. Я не люблю фотографії на столах у чиновників, але у мене в кімнаті відпочинку знаходиться портрет Гонгадзе, який має нагадувати про цю справу до її завершення в суді.
Як воно починалося? Дуже просто. Міліціонери давно знали правду і чекали, коли її оприлюднити. Мало хто хотів жити з таким тягарем на серці. Крім безпосередньо організаторів і виконавців вбивства дуже багато людей знали про це.
Є люди, які інструктувалися генералом Пукачем на слідкування за Георгієм Гонгадзе. Уже через тиждень після мого відомого оголошення про гарантії недоторканості тим, хто не причетний до злочину, на мене почали приходити люди.
Перший хто прийшов – він уже був у відставці, але був працівником так званої "наружки". Він приніс клаптик паперу, на якому з одного боку була намальована схема захоплення журналіста, на іншому – прізвища. Ті, які не були помічені пташкою – це люди, які безпосередньо стояли на вулиці і бачили, як журналіста саджали в службову міліцейську машину, а ті, які з пташкою – зараз уже знаходяться в ув’язненні або під слідством Генпрокуратури.
Я передав цю інформацію Генпрокуратурі. Кваліфікація їх слідчих є високою, вони практично всі ці прізвища знали, але доказів у них було недостатньо. Тому свідчення цих людей – спочатку однієї, а потім другої і третьої – стали одним із важливих поштовхів до нового етапу справи.
– Тут важливою була атмосфера, яка з'явилася в МВС?
– Я сподіваюся, що навіть моє призначення змінило атмосферу . Всі розуміють, що я не просто говорю "Гонгадзе", а відповідаю персонально, політично, морально, як завгодно, перед друзями, країною, знайомою, за розкриття справи. МВС не може особисто розкривати цю справу, але ми робимо разом з СБУ все необхідне для допомоги Генпрокуратурі.
– Як просувається пошук колишнього начальника департаменту зовнішнього спостереження генерала Пукача?
– Він знаходиться в українському розшуку, у нас певні дані про його контакти. Користуючись нагодою, я б сказав для всіх, хто може передати це пану генералу – я сподіваюсь, він живий: аби він швидше дістався до міліції, і він залишиться живий.
На жаль, оскільки він останній свідок у цій справі, який може дати дуже серйозні свідчення, над його життям нависла дуже серйозна небезпека.
Я би просив його терміново дати знати про себе – життя його буде точно гарантоване.
– Ми маємо заяву Володимира Литвина, який не вірить у самогубство Юрія Кравченка: "Його або довели до самогубства, або замовники замітають сліди". Ви схиляєтеся до схожої позиції?
– У мене буде відповідь не політика, а працівника МВС: слідство веде Генпрокуратура. Я знаю обставини, при яких знайшли тіло пана Кравченка. Але я не маю службового права коментувати цей вчинок.
Як би там не було, записка, знайдена у нього, написана ним, і вона є найбільшим вироком і йому особисто, і пану Кучмі, який згадується там як основна причина інтриг навколо його смерті.
– Чи допоможе слідству заслуховування інформації слідчої комісії у справі Гонгадзе?
– Я думаю, це було би не зайвим. Всі заклики не політизувати процес є не зовсім адекватними, бо Верховна Рада є політичним органом, який як раз і покликаний політизувати будь–яке питання.
Мало хто сумнівається, що можна почути від пана Омельченка. Але чому б це не зробити? Я, чесно кажучи, думаю, що більшою політизацією є недопущення пана Омельченка на цю трибуну. Справа давно не була б настільки резонансною, якби не було такого супротиву.
– Ми маємо резонансну заяву МВС – російського бізнесмена Максима Курочкіна оголосили у всеукраїнський розшук. Що це означає?
– Давайте почнемо з більш загального, а потім перейдемо до пана Курочкіна. Насправді МВС за місяць мого перебування там достатньо сильно активізувало діяльність щодо резонансних злочинів.
Ось лише невеликий перелік справ, які МВС передало або збирається передати до Генпрокуратури: по передньому керівництву МВС Поважнюку і колишньому керівнику Держуправління справами Дагаєву, яка тягне на 170 мільйонів гривень зловживань…
По міністерству праці Папієва на 20 мільйонів гривень розкрадань бюджетних коштів… До речі, не найбільший злочин, але найбільш цинічний. Бо вкрали бюджетні кошти, за які мали купити окуляри для ветеранів Великої вітчизняної війни. В цьому є просто ганьба для попереднього уряду…
Справа про покійного Кірпу і бізнесмена Антон'єву, які проходять у справі розкрадення 73 мільйонів. Справа, де фігурує екс–міністр оборони Кузьмук – на 38 млн. грн., екс–міністр надзвичайних ситуацій Рева – на 3 млн. грн., екс–керівника Держрезерву на 37 млн. грн.
По відомствам, які вони очолювали, було розкрадання коштів у особливо великих розмірах. Вони фігурують у цих справах. Ким вони будуть – остаточний висновок зробить слідчий Генпрокуратури.
Але найрезонансніше – це справа по Держуправлінню справами, яке очолював пан Бакай. Загальна сума – 319 млн. гривень розкрадання бюджетних коштів.
Мова іде про незаконне відчуження державного майна: київських готелів "Дніпро", "Україна" на 130 млн. грн., санаторія "Гурзуфського", санаторія Пушкіна на 22 млн. грн., санаторно–курортних комплексів "Форос", "Дніпро", "Зорі України" на 85 млн. грн.
Справа не закінчена, це перші ягідки. Але саме по цих справах проходить і пан Курочкін. Також він проходить по чисто кримінальній справі також на території України., яка не пов’язана з відчуженням державного майна.
В зв’язку з цим Курочкін оголошений у всеукраїнський розшук і буде розглядатися як достатньо серйозна ціль для всіх спецслужб на території України.
– Це була безгосподарність або це розкрадання?
– Це дуже делікатний момент для цих людей, їхніх родин і знайомих. Тому я мушу підкреслити: ці люди фігурують у справах. Це не значить, що вони є злочинцями або їх особисто звинувачують у розкраданнях. Але у їхніх відомствах розкрадалися ці кошти. Ступінь їхньої участі визначить Генпрокуратура.
– Коли матеріали були передані до Генпрокуратури?
– Частина була передана цього тижня, частина – минулого.
Я зараз доповідаю це, бо суспільство має знати: МВС не спить, не займається внутрішніми реорганізаціями, а робить те, що обіцяло президенту і суспільству. Ми будемо находити злочинців, ким би вони не були, які б високі посади не займали.
І ще один делікатний момент… Сьогодні взяли таку моду і нас часто звинувачують у політичних репресіях.
– Це схоже на зразково–показову помсту…
– А давайте візьмемо ці 20 мільйонів, розкрадених Міністерством соціального захисту, яке очолював пан Папієв і який сьогодні достатньо часто звинувачує нову владу у політичних репресіях.
Якщо було виділено 26 мільйонів гривень на святе діло – закупівлю мільйона окулярів для ветеранів Великої вітчизняної війни. Їх оприходувало міністерство, прийняло по акту нібито мільйон, а насправді 200 тисяч. А 800 тисяч немає! Таким чином 20 мільйонів просто розтрачено через дві фірми – одна харківська, друга дніпропетровська – які не мають жодного свого обладнання для виготовлення цих окулярів. А завезло лише частину китайських одноразових окулярів, щоб прикрити цю аферу – то я питаю: це політична розправа чи боротьба зі злочинністю?
Мене не цікавить, до якої партії належить Папієв чи взагалі є безпартійним. Я знаю, що він по ту сторону закону. І мене партбілет абсолютно не цікавить.
Розумієте, може скластися уява, що це помста. Але люди займали високі посади. В свій час я виходив на Майдан Незалежності, ставив намет "Україна без Кучми", не маючи депутатського значка і захисту. І я знав, хто і як буде перевіряти мою долю, коли я був віце–губернатором, заступником міністра, помічником прем’єр–міністра! І був готовий до цієї перевірки, бо був упевнений в своїй чистоті. Саме тому я був радикальним опозиціонером!
Тому тим, хто сьогодні каже про політичні репресії, я б радив на ніч виспатися, а зранку прийти до слідства і зробити явку з повинною. Це буде чесно. А у кого немає гріха за душею, хай залишається опозиціонером, це дуже корисно для нової влади.
– Ще одна свіжа тема. Юрій Луценко порадив своїм підлеглим задекларувати свої доходи, показав приклад і здав декларацію керівнику служби внутрішньої безпеки МВС. Ви думаєте, що вам так вдасться когось вхопити за руку?
– Тут дещо треба уточнити. Міліціонери не є держслужбовцями і досі не заповнювали декларації. На цей момент я не маю законних підстав вимагати від них такі декларації, але в мене є політичне і моральне право вимагати очищення міліції.
Я запропонував їм, власне керівникам облуправлінь і їх заступникам, начальникам райвідділів добровільно заповнити декларації про їх доходи, членів їх сімей, рідних аж до улюблених тещ і тестів, бо це люди, які у нас дуже уміють займатися бізнесом.
Вони заповнюють виключно доходи за цей рік, а в кінці поточного року ми вимагатимемо від них ще й видатки. Таким чином, звичайно мова не йде про амністію цих видатків попереднього періоду, але сьогодні ми не здатні проаналізувати все, що творилося в країні 13 років.
Якщо це буде злочин, звичайно, цим будуть займатися СБУ і прокуратура, але департамент внутрішньої безпеки отримає первинну інформацію для того, аби сьогодні підвести риску і сказати: "Ось тепер всі, хто працює в міліції, є прозорими".
– Що буде з тими, хто не подасть ці декларації?
– Нічого. Вони мають на це конституційне право – не заповнювати цю декларацію. Але, я думаю, що з ними більше працюватиме департамент внутрішньої безпеки, щоб перевірити, чи вони дійсно чесні і не хочуть просто займатися зайвою писаниною, чи ці люди більше приховують.
Це не погрози! Я ще раз кажу, як хтось не заповнить, я про це знати не буду. Всі ці документи будуть строго таємними. Ніхто крім департаменту внутрішньої безпеки. Це ми гарантуємо. З іншого боку, я сподіваюсь, що такі відомості будуть подані абсолютно переважною кількістю нових керівників, бо вони хочуть зробити міліцію новою.
– Ви збиралися продавати даїшні будки? Де я можу купити свою?
– Дались вам ці будки, Андрію! Я їздив багато по Україні і це абсолютно несуттєва річ в роботі ДАІ. Просто мова йде про те, щоб ДАІ усвідомило – потрібно не стояти в засадах, кущах або будках, а займатися патрулюванням, допомогою автомобілістам і дивитися за порушниками і на дорозі і на пішохідній частині.
Не в будках справа. Справа в тому, що ми хочемо, щоб ДАІ було партнером водія і пішохода, грозою для порушників, а не машиною для доїння, як часто це було в попередні роки.
– Останнє… Колись ви підете з МВС, з якими словами ви хочете, щоб вас проводжали? Які слова ви хотіли б почути у слід?
– Ви знаєте, я так далеко не заглядаю. Я зараз думаю, чому так мало годин у добі, тільки 24, що не вистачає на все, що я задумав. Я сподіваюся, що основні слова будуть ті, які сьогодні говорять друзі, знайомі. Для мене це важливо. Я щоденно, точніше щонічно читаю Інтернет, засоби масової інформації, намагаюся, щоб усе, що ми обіцяли на Майдані, було реалізовано в цьому високому кріслі.
Сподіваюся, що результати будуть непоганими. Але якщо хтось спитає про мрію, то вона одна – аби мав право, дивлячись в очі своїм обом синам, сказати, що я зробив все що міг, залишився і живий і чистий після роботи в МВС!
– Виступаючи перед особовим складом міліції в областях, я завжди кажу: перед вами стоїть перший в історії України цивільний міністр внутрішніх справ. Це є результат того, що дядьки з зірками на погонах абсолютно дискредитували МВС перед людьми. Це гірко усвідомлювати чесним професіоналам, але це так! Люди бояться і не шанують міліцію. Тому моє завдання – разом з тими, хто хоче підставити мені плече – не ножку, а плече – провести очищення міліції.
– Справа Гонгадзе сприймається як найрезонансніша історія за час вашого міністерського стажу. Багато хто були задоволені, що слідство зрушило з місця, багато хто казав, що є багато процедурних нюансів. Тепер ми маємо тиждень мовчанки. На якій стадії слідство?
– Слідство веде Генеральна прокуратура. Міліція виконує дослідчі дії, і вона їх виконала дуже давно. І, на жаль, вся ця справа роками томилася в Генеральній прокуратурі, в якій або не хотіли, або не давали займатися справою.
Тим не менше, моїм моральним політичним обов’язком є розкриття справи Гонгадзе. Я не люблю фотографії на столах у чиновників, але у мене в кімнаті відпочинку знаходиться портрет Гонгадзе, який має нагадувати про цю справу до її завершення в суді.
Як воно починалося? Дуже просто. Міліціонери давно знали правду і чекали, коли її оприлюднити. Мало хто хотів жити з таким тягарем на серці. Крім безпосередньо організаторів і виконавців вбивства дуже багато людей знали про це.
Є люди, які інструктувалися генералом Пукачем на слідкування за Георгієм Гонгадзе. Уже через тиждень після мого відомого оголошення про гарантії недоторканості тим, хто не причетний до злочину, на мене почали приходити люди.
Перший хто прийшов – він уже був у відставці, але був працівником так званої "наружки". Він приніс клаптик паперу, на якому з одного боку була намальована схема захоплення журналіста, на іншому – прізвища. Ті, які не були помічені пташкою – це люди, які безпосередньо стояли на вулиці і бачили, як журналіста саджали в службову міліцейську машину, а ті, які з пташкою – зараз уже знаходяться в ув’язненні або під слідством Генпрокуратури.
Я передав цю інформацію Генпрокуратурі. Кваліфікація їх слідчих є високою, вони практично всі ці прізвища знали, але доказів у них було недостатньо. Тому свідчення цих людей – спочатку однієї, а потім другої і третьої – стали одним із важливих поштовхів до нового етапу справи.
– Тут важливою була атмосфера, яка з'явилася в МВС?
– Я сподіваюся, що навіть моє призначення змінило атмосферу . Всі розуміють, що я не просто говорю "Гонгадзе", а відповідаю персонально, політично, морально, як завгодно, перед друзями, країною, знайомою, за розкриття справи. МВС не може особисто розкривати цю справу, але ми робимо разом з СБУ все необхідне для допомоги Генпрокуратурі.
– Як просувається пошук колишнього начальника департаменту зовнішнього спостереження генерала Пукача?
– Він знаходиться в українському розшуку, у нас певні дані про його контакти. Користуючись нагодою, я б сказав для всіх, хто може передати це пану генералу – я сподіваюсь, він живий: аби він швидше дістався до міліції, і він залишиться живий.
На жаль, оскільки він останній свідок у цій справі, який може дати дуже серйозні свідчення, над його життям нависла дуже серйозна небезпека.
Я би просив його терміново дати знати про себе – життя його буде точно гарантоване.
– Ми маємо заяву Володимира Литвина, який не вірить у самогубство Юрія Кравченка: "Його або довели до самогубства, або замовники замітають сліди". Ви схиляєтеся до схожої позиції?
– У мене буде відповідь не політика, а працівника МВС: слідство веде Генпрокуратура. Я знаю обставини, при яких знайшли тіло пана Кравченка. Але я не маю службового права коментувати цей вчинок.
Як би там не було, записка, знайдена у нього, написана ним, і вона є найбільшим вироком і йому особисто, і пану Кучмі, який згадується там як основна причина інтриг навколо його смерті.
– Чи допоможе слідству заслуховування інформації слідчої комісії у справі Гонгадзе?
– Я думаю, це було би не зайвим. Всі заклики не політизувати процес є не зовсім адекватними, бо Верховна Рада є політичним органом, який як раз і покликаний політизувати будь–яке питання.
Мало хто сумнівається, що можна почути від пана Омельченка. Але чому б це не зробити? Я, чесно кажучи, думаю, що більшою політизацією є недопущення пана Омельченка на цю трибуну. Справа давно не була б настільки резонансною, якби не було такого супротиву.
– Ми маємо резонансну заяву МВС – російського бізнесмена Максима Курочкіна оголосили у всеукраїнський розшук. Що це означає?
– Давайте почнемо з більш загального, а потім перейдемо до пана Курочкіна. Насправді МВС за місяць мого перебування там достатньо сильно активізувало діяльність щодо резонансних злочинів.
Ось лише невеликий перелік справ, які МВС передало або збирається передати до Генпрокуратури: по передньому керівництву МВС Поважнюку і колишньому керівнику Держуправління справами Дагаєву, яка тягне на 170 мільйонів гривень зловживань…
По міністерству праці Папієва на 20 мільйонів гривень розкрадань бюджетних коштів… До речі, не найбільший злочин, але найбільш цинічний. Бо вкрали бюджетні кошти, за які мали купити окуляри для ветеранів Великої вітчизняної війни. В цьому є просто ганьба для попереднього уряду…
Справа про покійного Кірпу і бізнесмена Антон'єву, які проходять у справі розкрадення 73 мільйонів. Справа, де фігурує екс–міністр оборони Кузьмук – на 38 млн. грн., екс–міністр надзвичайних ситуацій Рева – на 3 млн. грн., екс–керівника Держрезерву на 37 млн. грн.
По відомствам, які вони очолювали, було розкрадання коштів у особливо великих розмірах. Вони фігурують у цих справах. Ким вони будуть – остаточний висновок зробить слідчий Генпрокуратури.
Але найрезонансніше – це справа по Держуправлінню справами, яке очолював пан Бакай. Загальна сума – 319 млн. гривень розкрадання бюджетних коштів.
Мова іде про незаконне відчуження державного майна: київських готелів "Дніпро", "Україна" на 130 млн. грн., санаторія "Гурзуфського", санаторія Пушкіна на 22 млн. грн., санаторно–курортних комплексів "Форос", "Дніпро", "Зорі України" на 85 млн. грн.
Справа не закінчена, це перші ягідки. Але саме по цих справах проходить і пан Курочкін. Також він проходить по чисто кримінальній справі також на території України., яка не пов’язана з відчуженням державного майна.
В зв’язку з цим Курочкін оголошений у всеукраїнський розшук і буде розглядатися як достатньо серйозна ціль для всіх спецслужб на території України.
– Це була безгосподарність або це розкрадання?
– Це дуже делікатний момент для цих людей, їхніх родин і знайомих. Тому я мушу підкреслити: ці люди фігурують у справах. Це не значить, що вони є злочинцями або їх особисто звинувачують у розкраданнях. Але у їхніх відомствах розкрадалися ці кошти. Ступінь їхньої участі визначить Генпрокуратура.
– Коли матеріали були передані до Генпрокуратури?
– Частина була передана цього тижня, частина – минулого.
Я зараз доповідаю це, бо суспільство має знати: МВС не спить, не займається внутрішніми реорганізаціями, а робить те, що обіцяло президенту і суспільству. Ми будемо находити злочинців, ким би вони не були, які б високі посади не займали.
І ще один делікатний момент… Сьогодні взяли таку моду і нас часто звинувачують у політичних репресіях.
– Це схоже на зразково–показову помсту…
– А давайте візьмемо ці 20 мільйонів, розкрадених Міністерством соціального захисту, яке очолював пан Папієв і який сьогодні достатньо часто звинувачує нову владу у політичних репресіях.
Якщо було виділено 26 мільйонів гривень на святе діло – закупівлю мільйона окулярів для ветеранів Великої вітчизняної війни. Їх оприходувало міністерство, прийняло по акту нібито мільйон, а насправді 200 тисяч. А 800 тисяч немає! Таким чином 20 мільйонів просто розтрачено через дві фірми – одна харківська, друга дніпропетровська – які не мають жодного свого обладнання для виготовлення цих окулярів. А завезло лише частину китайських одноразових окулярів, щоб прикрити цю аферу – то я питаю: це політична розправа чи боротьба зі злочинністю?
Мене не цікавить, до якої партії належить Папієв чи взагалі є безпартійним. Я знаю, що він по ту сторону закону. І мене партбілет абсолютно не цікавить.
Розумієте, може скластися уява, що це помста. Але люди займали високі посади. В свій час я виходив на Майдан Незалежності, ставив намет "Україна без Кучми", не маючи депутатського значка і захисту. І я знав, хто і як буде перевіряти мою долю, коли я був віце–губернатором, заступником міністра, помічником прем’єр–міністра! І був готовий до цієї перевірки, бо був упевнений в своїй чистоті. Саме тому я був радикальним опозиціонером!
Тому тим, хто сьогодні каже про політичні репресії, я б радив на ніч виспатися, а зранку прийти до слідства і зробити явку з повинною. Це буде чесно. А у кого немає гріха за душею, хай залишається опозиціонером, це дуже корисно для нової влади.
– Ще одна свіжа тема. Юрій Луценко порадив своїм підлеглим задекларувати свої доходи, показав приклад і здав декларацію керівнику служби внутрішньої безпеки МВС. Ви думаєте, що вам так вдасться когось вхопити за руку?
– Тут дещо треба уточнити. Міліціонери не є держслужбовцями і досі не заповнювали декларації. На цей момент я не маю законних підстав вимагати від них такі декларації, але в мене є політичне і моральне право вимагати очищення міліції.
Я запропонував їм, власне керівникам облуправлінь і їх заступникам, начальникам райвідділів добровільно заповнити декларації про їх доходи, членів їх сімей, рідних аж до улюблених тещ і тестів, бо це люди, які у нас дуже уміють займатися бізнесом.
Вони заповнюють виключно доходи за цей рік, а в кінці поточного року ми вимагатимемо від них ще й видатки. Таким чином, звичайно мова не йде про амністію цих видатків попереднього періоду, але сьогодні ми не здатні проаналізувати все, що творилося в країні 13 років.
Якщо це буде злочин, звичайно, цим будуть займатися СБУ і прокуратура, але департамент внутрішньої безпеки отримає первинну інформацію для того, аби сьогодні підвести риску і сказати: "Ось тепер всі, хто працює в міліції, є прозорими".
– Що буде з тими, хто не подасть ці декларації?
– Нічого. Вони мають на це конституційне право – не заповнювати цю декларацію. Але, я думаю, що з ними більше працюватиме департамент внутрішньої безпеки, щоб перевірити, чи вони дійсно чесні і не хочуть просто займатися зайвою писаниною, чи ці люди більше приховують.
Це не погрози! Я ще раз кажу, як хтось не заповнить, я про це знати не буду. Всі ці документи будуть строго таємними. Ніхто крім департаменту внутрішньої безпеки. Це ми гарантуємо. З іншого боку, я сподіваюсь, що такі відомості будуть подані абсолютно переважною кількістю нових керівників, бо вони хочуть зробити міліцію новою.
– Ви збиралися продавати даїшні будки? Де я можу купити свою?
– Дались вам ці будки, Андрію! Я їздив багато по Україні і це абсолютно несуттєва річ в роботі ДАІ. Просто мова йде про те, щоб ДАІ усвідомило – потрібно не стояти в засадах, кущах або будках, а займатися патрулюванням, допомогою автомобілістам і дивитися за порушниками і на дорозі і на пішохідній частині.
Не в будках справа. Справа в тому, що ми хочемо, щоб ДАІ було партнером водія і пішохода, грозою для порушників, а не машиною для доїння, як часто це було в попередні роки.
– Останнє… Колись ви підете з МВС, з якими словами ви хочете, щоб вас проводжали? Які слова ви хотіли б почути у слід?
– Ви знаєте, я так далеко не заглядаю. Я зараз думаю, чому так мало годин у добі, тільки 24, що не вистачає на все, що я задумав. Я сподіваюся, що основні слова будуть ті, які сьогодні говорять друзі, знайомі. Для мене це важливо. Я щоденно, точніше щонічно читаю Інтернет, засоби масової інформації, намагаюся, щоб усе, що ми обіцяли на Майдані, було реалізовано в цьому високому кріслі.
Сподіваюся, що результати будуть непоганими. Але якщо хтось спитає про мрію, то вона одна – аби мав право, дивлячись в очі своїм обом синам, сказати, що я зробив все що міг, залишився і живий і чистий після роботи в МВС!