Новое правительство. оценки политологов

Дмитро Видрін Директор Європейського інституту інтеграцій та розвитку:

"Честно говоря, меня персонально состав не интересует, потому что, определяет все не состав. Состав – это уже исполнители, а определяет цель, ради которой собирается этот состав. Есть такая знаменитая фраза: "Великая цель сама находит себе средства".

Так вот если цель достаточно масштабна, если цель тем более великая, то не особо важно кто работает на выполнение этой цели. Она будет все равно выполнима, потому что, цель как бы наполняет своей энергетикой и тех кто ее достигает.

По этому, я оцениваю, состав как нормальный. Люди все известные. Случалось, что они работали и на ложную цель и тогда они были не эфективны, и случалось, что они работали на реальные цели и тогда каждый из них был эфиктивен. А посколько сегодня поставлены реальные цели, то я надеюсь, что вся команда будет высоко эфективна."

Володимир Полохало Керівник проекту "Політична думка":

"Загалом, я вважаю, що це є оптимальний варіант з урахуванням того можливого компромісу, що міг би бути досягнений між основними партнерами по коаліції "Сили народу".

Оптимальний варіант з огляду саме, на сьогоднішній на рівень компромісності, амбіцій і можливостей і можливостей впливати на склад уряду з боку Ющенко і Тимошенко безперечно це переломний момент, на мій погляд, в політичній історії державних інститутів, оскільки є результатом - склад уряду його керівники і президент, є результатом "помаранчевої революції" громадян, а не так, як це було раніше, коли відбувалася еволюція, коли ще комуністичного режиму посткомуністичний.

Отже можна сказати, що це вже є пеший непосткомуністичний уряд в Україні, всі уряди до цього були посткомуністичні і це дає шанси сьогодні самому суспільству, але з тим, щоб уряд справді діяв в інтересах суспільства. Саме суспільство має позбутися будь-яких ілюзій відносно того, що подальше трансформація України можлива без нього, тобто без суспільства, сьогодні все таки важливо, щоб саме суспільство продовжувало бути самостійним, політичним, самодостатнім автором і це буде гарантом для самого нового уряду, нової влади, гарантом їх нової якості. "

Олександр Литвиненко Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень:

"Поки що важко сказати. Можна говорити по окремі особистості. В цілому я поки що не можу сказати цілком і однозначно. Добре що вже цей склад є, що це все вже відбулося за досить короткий час, тобто сьогодні все це вирішилося і це вже позитив. А оцінювати будемо по роботі нового уряду."

Андрій Єрмолаєв Президент Центру соціальних досліджень "Софія":
"Враження, насправді – суперечливе. Є, на мій погляд, проблема не стільки кадрів, скільки – проблемних зон, з точки зору схеми взаємодії і якісного складу. Зараз, дуже б не хотілося робити передбачення, але є проблемні зони, з точки зору розтановки цих кадрів.

Головна риса нового уряду, і, мабуть, це буде і його проблемою, а можливо і його перевагою – це те, що більша частина нових міністрів є відомими публічними політиками. Відповідно створити умови, для суто технічного функціонування, просто за визначенням, цей уряд не зможе.

Публічність, мається на увазі, не лише, зв’язок з громадкістю, зі ЗМІ, а й відомість цих людей, їх навички відкритого спілкування і наявність власних політичних позицій, можливо буде козирем, а, можливо, і буде проблемою, в плані організації роботи.

З точки зору призначення, які були резонансними, це безперечно призначення Турчинова головою Служби Безпеки України. Мені важко оцінити те, що не дивлячись на попередні декларації, в уряді все ж таки є люди, які тісно пов’язані з великим бізнесом, в першу чергу це пан Червоненко, це пан Жванія. Але, час покаже".

Михайло Погребинський директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології:

"Тотальна зміна керівників – це безпрецедентний крок в історії Україні. І він сам по собі несе певну небезпеку дезорганізації роботи. Це певний виклик для системи. І наскільки система буде здатною адаптуватися до таких рішучих змін в керівництві, важко зараз сказати.

Мені видається, що в уряді основна вага, відповідальність, лягає на найбільш послідовних прибічників Віктора Ющенка, які давно працювали з ним і яким він довіряє. Мені видається, що все ж таки, це уряд Ющенка більше, ніж уряд прем'єра. В цьому розумінні ми покищо знаходимося в системі наслідування тих правил, які вже були апробовані під час епохи Кучми.

Єдина відмінність в тому, що це уряд переможців. Саме тому до його складу увійшли представники Соціалістичної партії, які за своєю ідеологією дуже відмінні і їм буде дуже важко її реалізувати. Це важлива ознака уряду, що ряд посад в руках лівої партії. Важко буде прогнозувати політику такого уряду."

Кость Бондаренко Директор Інституту національних стратегій:

"Оцінюю, в першу чергу, як уряд політиків, але не професіоналів. Міністри, власне, перетворюються на політичні фігури і хочеться вірити, що вони будуть саме такими обличчями уряду, тобто людьми, які будуть репрезентувати уряд і які будуть виконувати в першу чергу політичні функції. І хочеться вірити, що вони, все ж таки, зможуть підібрати професійний апарат, для того, щоб міністрество виконувало свої функції ".

Володимир Маленкович Директор Українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень:

"Вообщем, я отношусь к новому составу правительства в целом неплохо. Меня пугает кандидатура премьер-министра, очень боюсь, что она будет стремится к монополии у государственной власти в Украине, и беспокоит кандидатура Турчинова как руководителя СНБУ(о). Кроме того, меня никак не устраивает популисткая программа Юлии Владимировны, где нет ничего кроме общих заявлений весьма абстрактного характера и рассчитанного на многие-многие годы, а не на один год, на который она реально назначается премьер-министром.

Это пугает меня, потому что она будет претендовать на роль популярного вождя, что крайне опасно для нашей страны.

Она не случайно много раз употребляет слово "справедливость", это ключевое слово ее программы, и об этом она говорит, когда говорит о назначении министра юстиции, напомню что уже была такая, партия хустициальная, то есть партия хустициалистов, партия справедливости и руководили этой партией полуфашистские лидеры Аргентины, Хуан Терон и его жена Евита Перона. Вот у меня очень напрашивается параллель с Евитой Пероной, а это пугает."

Опитування Центру досліджень політичних цінностей

Читайте також думку Віктора Небоженка:

Кабмін розколеться на високі ідеали й побут, а парламент став тусовкою