Кадрові ризики нового президента
Пятница, 28 января 2005, 17:54
20 січня, відразу після Водохрещі, Верховний Суд поставив останню крапку в епопеї "Українські вибори-2004" і народ України нарешті отримав справді нового Президента. Але що отримав у спадок від попередньої влади Віктор Ющенко?
Для президента Ющенка однозначно позитивними здобутками є зміни на краще іміджу України у світі, перевірені у виборчих баталіях регіональні команди та колосальний кредит довіри, наданий народом.
Але, крім цього, новообраному керівнику держави дістались розбалансована макроекономіка, громіздка, неповоротка і працююча переважно сама на себе система місцевої влади, незріле громадське суспільство, і головне - народ, який має завищені очікування та на власному досвіді переконався, що активними діями можна впливати на владу.
Про те, що зробили з економікою України задля перемоги провладного кандидата, писалось вже не раз. І скільки раз, затамувавши подих, вся політично свідома Україна обговорювала, хто ж стане наступним прем'єром, а після оголошення прізвища – саму кандидатуру… Звичайно, дуже важливо, якою буде команда там, наверху, в Києві. Але не менш важливо, хто виконуватиме розпорядження нової влади тут, у провінції. Тож пропонуємо подискутувати...
... про місцеву владу
Зараз у глибинці очікують на кадрові рішення Віктора Ющенка: з тривогою – спрацьовані команди обласних та районних держадміністрацій, різноманітних управлінь та відділів, з нетерпінням і цікавістю – місцеві жителі та політичні еліти.
Представники київської команди президента та й він сам неодноразово зазначали, що основними критеріями відбору кадрів будуть Моральність – Професіоналізм – Патріотизм. Цікаво, які ж з них стануть визначальними?
Адже якщо на посади в центральні органи влади претендують переважно фахівці з досвідом виконавчої та законодавчої діяльності, які виявились незручними для попередньої влади, працювали в опозиції і гідно вистояли на барикадах виборів, то у регіонах (чим глибше в провінцію, тим більше), ситуація буде іншою.
І при кадрових призначеннях Віктору Ющенку доведеться спиратися або на діючих "професіоналів" місцевої влади, які під час виборів активно, а іноді і протизаконно працювали по той бік барикад (це щодо критеріїв моральності і патріотизму); або на посланців центру, які відповідають всім необхідним критеріям, але яких навряд чи вистачить у кожний районний центр; або на місцеві "непрофесійні" команди, які відпахали вибори, ризикуючи роботою, здоров'ям, родинами, свободою, але на сьогодні не мають досвіду роботи на держслужбі та відповідних фахових знань.
І якщо критерій професіоналізму може стати визначальним, то зростає ризик призначення на посади професіоналів, проти яких так довго боролась місцева опозиція. А тому треба розглянути...
...що таке професіоналізм
За великим рахунком, професіоналом можна вважати фахівця, який має необхідні теоретичні знання та досвід їх практичного застосування (стереотип поведінки), підкріплений відповідними позитивними результатами. З огляду на це можна оцінити відповідність критерію професіоналізму "старих професіоналів" влади та "нових непрофесіоналів" місцевих команд Віктора Ющенка.
В більшості випадків як серед місцевих керівників, так і серед представників Ющенка є вчителі, агрономи, зооінженери, просто інженери, лікарі, колишні профорги і т.д. і т.п., але мало фахівців з дипломами менеджерів. А тому відсутність систематизованих знань і тим, і другим доводиться компенсувати практичним досвідом.
Хай не ображаються чесні, грамотні, патріотичні держслужбовці, які є в кожній структурі і службі. Але загалом стара система управління базувалась на декількох основоположних принципах:
• оточення має бути принаймні не розумніше за свого керівника, щоб не підсиділо; умова вживання – не розум, а сила, хитрість, "гнучкість";
• система управління – вертикальна авторитарного типу ("Ти – начальник, я – дурак. Я – начальник, ти – дурак") з ухваленням не оптимальних рішень, а продиктованих чи зручних (для себе чи для "своїх");
• відсутність контролю та прозорої і зрозумілої атестації кадрів;
• будь-яка справа робиться максимальною кількістю людей (щоб потім не знайти відповідального), найнезручнішим способом і в останній момент (згадаймо хоча б зимове асфальтування доріг ямковим методом, і прикладів цих тьма).
До того ж, в умовах низької оплати праці корупція стала не наслідком морального вибору службовців, а умовою фізичного виживання їх родин.
Фахівець, який не відповідав загальній системі принципів і намагався працювати ефективно, як правило, згодом прилаштовувався під всіх або ж випадав з владної команди в бізнес, безробіття чи просто виїжджав.
Найкращим показником професійності місцевої влади стали розвалене місцеве господарство, глибоко дотаційні бюджети (коли в деяких районах власних податкових та неподаткових надходжень ледь вистачає на 10% потреб), жахлива демографічна ситуація... Тобто все те, проти чого і проголосував український народ.
Чим ще загрожує вибір на користь "старих професіоналів"?
По-перше, невміння ефективно працювати може загубити будь-яке найкраще рішення Центру.
По-друге, буде великим спрощенням казати, що в минулій владі були тільки невдахи чи нездари. Але чи захочуть всі потенційно ефективні "старі" управлінці підтримати нового президента? Чи може вони прагнутимуть реваншу попередньої влади в 2006 році, грамотно саботуючи розпорядження Ющенка?
Знову ж таки, не треба далеко ходити за прикладами: уважно почитайте місцеві бюджети на 2005 рік. А тепер вгадайте з першої спроби, як ставитимуться до Ющенка ветерани, коли на фінансування їхніх організацій замість солідних сум минулих років передбачено 0 гривень і 00 копійок? Або батьки школярів при суттєвому скороченні витрат на позашкільну освіту?
По-третє, призначення "старих професіоналів" можуть негативно сприйняти місцеві жителі. Вони голосували не тільки за Віктора Ющенка, але і проти тієї системи влади, в тому числі місцевої, яка принижувала і обкрадала їх. І ми вже бачили реакцію Майдану на публічну появу на сцені біля команди Ющенка Миколи Азарова.
Представники ж районів Черкаської області спостерігали, як 15 січня черкащани-учасники обласного форуму "Ми перемогли" прямо в залі супроводжували вигуками "Ганьба" свого мера пана Волошина, котрий приєднався до помаранчевої революції після ІІ туру 21 листопада.
Яким же є досвід місцевих опозиційних (у минулому) команд? В той час, коли хтось здобував професійні знання, а хтось – стаж та категорію держслужбовця, представники регіональних команд Ющенка шукали проблеми на свої голови.
Як відверто спрогнозував колишній президент Кучма, вибори-2004 виявились найбруднішими та найжорстокішими. А тому у ході виборчого процесу зі штабів (там де вони активно працювали) відсіялись випадкові люди. Ті ж, хто залишилися, набули управлінський досвід:
• вміння координувати роботу великих колективів, члени яких працювали фактично на громадських засадах (в межах середнього району в роботу з різною інтенсивністю включались до 1000 добровольців);
• ухвалення рішень у форс-мажорних обставинах (затримання міліцією, загрози арештів, звільнення з роботи, розправи, погрози, нічим необмежений вплив адмінресурсу і т.д. і т.п.);
• самостійний пошук виходу з будь-якої ситуації (бо шляху назад ні в кого вже не було);
• командний підхід до роботи.
Показником професійності їх роботи є виграні вибори президента.
Крім того, в ході виборчого процесу місцеві команди достатньо вивчили структуру і проблематику своїх територій, виявили і залучили до діяльності соціально активних людей.
Частина представників штабів має досвід підприємницької чи громадсько-політичної діяльності.
Агітуючи за Ющенка, ці люди тепер фактично несуть моральну відповідальність перед територіальними громадами за реалізацію його виборчої програми в своїх містах і селах. І якщо в 1991 році опозиціонери вважали за достатнє змінити щось у Центрі, то тепер вони розуміють, що працювати треба і внизу, в місцевій владі. І вони готові покласти на себе цю відповідальність.
Яким є ризик у разі призначення "непрофесіоналів" з місцевих штабів? Ризиком дійсно є відсутність системних, фахових знань менеджера. Звичайно, в майбутньому кожен має робити те, чому він вчився. А поки доведеться вибирати між тими, хто вміє працювати по-старому, і тими, хто учиться працювати по-новому. І може варто навчити других, а не переучувати перших?
Кому ж дасть шанс Віктор Ющенко?
Непрофесійним "професіоналам" колишньої влади чи професійним "непрофесіоналам" своїх місцевих команд? Істина виявиться, звичайно, десь посередині. Тільки хочеться, щоб цей вибір сприйняв народ, який підтримав свого президента і тепер прагне змін.
Мар'яна Герасименко, Володимир Красновид, Сміла, Черкаської області
Читайте іншу точку зору про регіональну еліту
Атас! Знакомые все лица
Для президента Ющенка однозначно позитивними здобутками є зміни на краще іміджу України у світі, перевірені у виборчих баталіях регіональні команди та колосальний кредит довіри, наданий народом.
Але, крім цього, новообраному керівнику держави дістались розбалансована макроекономіка, громіздка, неповоротка і працююча переважно сама на себе система місцевої влади, незріле громадське суспільство, і головне - народ, який має завищені очікування та на власному досвіді переконався, що активними діями можна впливати на владу.
Про те, що зробили з економікою України задля перемоги провладного кандидата, писалось вже не раз. І скільки раз, затамувавши подих, вся політично свідома Україна обговорювала, хто ж стане наступним прем'єром, а після оголошення прізвища – саму кандидатуру… Звичайно, дуже важливо, якою буде команда там, наверху, в Києві. Але не менш важливо, хто виконуватиме розпорядження нової влади тут, у провінції. Тож пропонуємо подискутувати...
... про місцеву владу
Зараз у глибинці очікують на кадрові рішення Віктора Ющенка: з тривогою – спрацьовані команди обласних та районних держадміністрацій, різноманітних управлінь та відділів, з нетерпінням і цікавістю – місцеві жителі та політичні еліти.
Представники київської команди президента та й він сам неодноразово зазначали, що основними критеріями відбору кадрів будуть Моральність – Професіоналізм – Патріотизм. Цікаво, які ж з них стануть визначальними?
Адже якщо на посади в центральні органи влади претендують переважно фахівці з досвідом виконавчої та законодавчої діяльності, які виявились незручними для попередньої влади, працювали в опозиції і гідно вистояли на барикадах виборів, то у регіонах (чим глибше в провінцію, тим більше), ситуація буде іншою.
І при кадрових призначеннях Віктору Ющенку доведеться спиратися або на діючих "професіоналів" місцевої влади, які під час виборів активно, а іноді і протизаконно працювали по той бік барикад (це щодо критеріїв моральності і патріотизму); або на посланців центру, які відповідають всім необхідним критеріям, але яких навряд чи вистачить у кожний районний центр; або на місцеві "непрофесійні" команди, які відпахали вибори, ризикуючи роботою, здоров'ям, родинами, свободою, але на сьогодні не мають досвіду роботи на держслужбі та відповідних фахових знань.
І якщо критерій професіоналізму може стати визначальним, то зростає ризик призначення на посади професіоналів, проти яких так довго боролась місцева опозиція. А тому треба розглянути...
...що таке професіоналізм
За великим рахунком, професіоналом можна вважати фахівця, який має необхідні теоретичні знання та досвід їх практичного застосування (стереотип поведінки), підкріплений відповідними позитивними результатами. З огляду на це можна оцінити відповідність критерію професіоналізму "старих професіоналів" влади та "нових непрофесіоналів" місцевих команд Віктора Ющенка.
В більшості випадків як серед місцевих керівників, так і серед представників Ющенка є вчителі, агрономи, зооінженери, просто інженери, лікарі, колишні профорги і т.д. і т.п., але мало фахівців з дипломами менеджерів. А тому відсутність систематизованих знань і тим, і другим доводиться компенсувати практичним досвідом.
Хай не ображаються чесні, грамотні, патріотичні держслужбовці, які є в кожній структурі і службі. Але загалом стара система управління базувалась на декількох основоположних принципах:
• оточення має бути принаймні не розумніше за свого керівника, щоб не підсиділо; умова вживання – не розум, а сила, хитрість, "гнучкість";
• система управління – вертикальна авторитарного типу ("Ти – начальник, я – дурак. Я – начальник, ти – дурак") з ухваленням не оптимальних рішень, а продиктованих чи зручних (для себе чи для "своїх");
• відсутність контролю та прозорої і зрозумілої атестації кадрів;
• будь-яка справа робиться максимальною кількістю людей (щоб потім не знайти відповідального), найнезручнішим способом і в останній момент (згадаймо хоча б зимове асфальтування доріг ямковим методом, і прикладів цих тьма).
До того ж, в умовах низької оплати праці корупція стала не наслідком морального вибору службовців, а умовою фізичного виживання їх родин.
Фахівець, який не відповідав загальній системі принципів і намагався працювати ефективно, як правило, згодом прилаштовувався під всіх або ж випадав з владної команди в бізнес, безробіття чи просто виїжджав.
Найкращим показником професійності місцевої влади стали розвалене місцеве господарство, глибоко дотаційні бюджети (коли в деяких районах власних податкових та неподаткових надходжень ледь вистачає на 10% потреб), жахлива демографічна ситуація... Тобто все те, проти чого і проголосував український народ.
Чим ще загрожує вибір на користь "старих професіоналів"?
По-перше, невміння ефективно працювати може загубити будь-яке найкраще рішення Центру.
По-друге, буде великим спрощенням казати, що в минулій владі були тільки невдахи чи нездари. Але чи захочуть всі потенційно ефективні "старі" управлінці підтримати нового президента? Чи може вони прагнутимуть реваншу попередньої влади в 2006 році, грамотно саботуючи розпорядження Ющенка?
Знову ж таки, не треба далеко ходити за прикладами: уважно почитайте місцеві бюджети на 2005 рік. А тепер вгадайте з першої спроби, як ставитимуться до Ющенка ветерани, коли на фінансування їхніх організацій замість солідних сум минулих років передбачено 0 гривень і 00 копійок? Або батьки школярів при суттєвому скороченні витрат на позашкільну освіту?
По-третє, призначення "старих професіоналів" можуть негативно сприйняти місцеві жителі. Вони голосували не тільки за Віктора Ющенка, але і проти тієї системи влади, в тому числі місцевої, яка принижувала і обкрадала їх. І ми вже бачили реакцію Майдану на публічну появу на сцені біля команди Ющенка Миколи Азарова.
Представники ж районів Черкаської області спостерігали, як 15 січня черкащани-учасники обласного форуму "Ми перемогли" прямо в залі супроводжували вигуками "Ганьба" свого мера пана Волошина, котрий приєднався до помаранчевої революції після ІІ туру 21 листопада.
Яким же є досвід місцевих опозиційних (у минулому) команд? В той час, коли хтось здобував професійні знання, а хтось – стаж та категорію держслужбовця, представники регіональних команд Ющенка шукали проблеми на свої голови.
Як відверто спрогнозував колишній президент Кучма, вибори-2004 виявились найбруднішими та найжорстокішими. А тому у ході виборчого процесу зі штабів (там де вони активно працювали) відсіялись випадкові люди. Ті ж, хто залишилися, набули управлінський досвід:
• вміння координувати роботу великих колективів, члени яких працювали фактично на громадських засадах (в межах середнього району в роботу з різною інтенсивністю включались до 1000 добровольців);
• ухвалення рішень у форс-мажорних обставинах (затримання міліцією, загрози арештів, звільнення з роботи, розправи, погрози, нічим необмежений вплив адмінресурсу і т.д. і т.п.);
• самостійний пошук виходу з будь-якої ситуації (бо шляху назад ні в кого вже не було);
• командний підхід до роботи.
Показником професійності їх роботи є виграні вибори президента.
Крім того, в ході виборчого процесу місцеві команди достатньо вивчили структуру і проблематику своїх територій, виявили і залучили до діяльності соціально активних людей.
Частина представників штабів має досвід підприємницької чи громадсько-політичної діяльності.
Агітуючи за Ющенка, ці люди тепер фактично несуть моральну відповідальність перед територіальними громадами за реалізацію його виборчої програми в своїх містах і селах. І якщо в 1991 році опозиціонери вважали за достатнє змінити щось у Центрі, то тепер вони розуміють, що працювати треба і внизу, в місцевій владі. І вони готові покласти на себе цю відповідальність.
Яким є ризик у разі призначення "непрофесіоналів" з місцевих штабів? Ризиком дійсно є відсутність системних, фахових знань менеджера. Звичайно, в майбутньому кожен має робити те, чому він вчився. А поки доведеться вибирати між тими, хто вміє працювати по-старому, і тими, хто учиться працювати по-новому. І може варто навчити других, а не переучувати перших?
Кому ж дасть шанс Віктор Ющенко?
Непрофесійним "професіоналам" колишньої влади чи професійним "непрофесіоналам" своїх місцевих команд? Істина виявиться, звичайно, десь посередині. Тільки хочеться, щоб цей вибір сприйняв народ, який підтримав свого президента і тепер прагне змін.
Мар'яна Герасименко, Володимир Красновид, Сміла, Черкаської області
Читайте іншу точку зору про регіональну еліту
Атас! Знакомые все лица
