Легітимізація-3
Ірина Погорєлова, "Політичні хроніки", для УП — Пятница, 14 января 2005, 15:58
Демократія – недешеве задоволення.
Тому скаргу Януковича у Верховний суд на дії чи бездіяльність ЦВК розглядають як важку, але данину демократії.
Та чим далі - тим менш важку. Радше як юридичний блеф, психологічні дрібні капості, політтехнологічний особистий піар Чорновола та Шуфрича і політичний хід Януковича для збереження за ним кріпосного права на 13 мільйонів душ виборців.
За цією логікою ще трохи, і вийде: Ющенко має ще подякувати тим же Чорноволу та Шуфричу, а врешті – й самому Януковичу за остаточну крапку у своїй легітимізації.
Ще трохи, і ті, хто вміє швидко прозрівати, запитуватимуть в менш спритних: як, ви не знали? Так Чорновіл же був із самого початку спецпроектом команди Ющенка (мабуть, разом із пані Стеців), а Шуфрич...ну, хіба мало в нього колишніх партнерів по бізнесу чи по політичним проектам в таборі опозиції...
А Янукович – він же завжди був для використання...
Одне слово – театр.
І жодної тобі "партії реваншу" за цією невеличкою трупою, що просто урочисто завершує карнавал під назвою "помаранчева революція"...
Дійсно, які можуть бути сумніви в тім, що на тлі світового визнання Ющенка президентом (вже й Путін фактично поступився, залишаються просто–таки занудні американці) – Верховний суд в жодному разі не піде на зрив цього свята.
Та що там світове визнання!
Сам Азаров фактично легалізував Ющенка, увійшовши до оргкомітету з інавгурації й виділивши гроші. Більше того, дав-таки розпорядження МЗСу розсилати запрошення іноземним делегаціям. На яку дату – ніби не відомо. Але виходить, що рішення суду в будь-якому разі сумніву не викликає...
Це, щоправда, трохи псує справжню демократію.
Бо буде правий Симоненко, якщо звинуватить вже не лише ВР, а й якогось виконувача обов'язки прем'єра в тискові на суд. Причому вже не на термін розгляду скарги позивача, а й на саме рішення.
І, дивишся, через ці дрібнички назбирається-таки в наївного Януковича з його анонімними заробітчанами-швейцарцями матеріалу на скаргу до Європейського суду з прав людини...
А ще – додатковий аргумент своїм прибічникам: так хто тут справжній опозиціонер, коли "злочинна влада" сама сприяє новому переможцеві?
Але наразі все в повному порядку.
Як вірно підмітив, здається, пан Рушайло, караул, себто народ, втомився від виборів. "Четвертого туру" не буде.
Можна трохи розшифрувати. Не народ втомився – політики й технологи, касири та польові командири тощо...
Головне ж - немає кого виставити на "четвертий тур", особливо якби йшлося про нові вибори президента.
Щоб ці кандидати могли якось по-новому переграти розподіл електорату на два створені останнім часом табори. Щоб мобілізувати місцевий адмінресурс, не так даморалізований, як зовсім розбещений...
В цих умовах, якби Верховний суд раптом-таки погодився на вимоги Януковича скасувати результати виборів – це визнання стало б радше катастрофою для тих, кому довелось би негайно заводити все з самого початку...
В таборі "злочинного режиму" – там, де значна частина вже й перефарбувалася, і партій для парламентського "туру" настворювала...
Єдиний, хто продовжував би почуватися комфортно в цих умовах – звісно, Кучма. З Медведчуком, звісно.
Сиди собі й сиди, видавай укази й видавай. А ті нехай із своїми виборами хоч зовсім позагинаються...
Хоча й тут є деякий ризик. Допоки народ інавгурації очікує – він ще якось терпляче той Кучмів дерибан терпить, проти якого ВР схвалила малодієву, але грізну постанову-мораторій на приватизацію.
А якщо знов щось таке з виборами вчинити – може народ таки не стриматись...І Білоконь може не встигнути з відпустки повернутися, щоб Банкову захистити...І "прибічників Януковича" на чолі з пані Вітренко не буде кому вчасно до Києва підвезти...
Так що рішення про нові вибори Верховний суд навряд чи ухвалить, навіть якби виявилося, що старі зв'язки пана Маляренка з Медведчуком не так вже й заіржавіли.
Отже, "не испортят нам обедни злые происки врагов"?
Не зовсім.
З огляду на навмисне розміщену на сайті штабу Януковича одну із скарг – ВС може примусити ЦВК дати двом громадянам-позивачам час на оскарження рішення ЦВК. Ці претензії сам же ВС потім, можливо, відхилить так само, як і всі попередні, - але зайві сім днів до інавгурації...
Ну, ще там можуть бути претензії ВС до ЦВК з приводу тлумачення колізії між різними нормами "основного" та "спеціального" закону про вибори...
Решту нам не показали, але те, що є – на мою особисту некваліфіковану, звісно, думку, - "тягне" саме на додаткові процедурні вправи, розраховані лише на одне: відтермінування, а далі, можливо, навіть зрив інавгурації.
Адже ЦВК оголосила Ющенка президентом 10 січня. За Конституцією вступ на посаду має відбутися за 30 днів по оголошенню (не оприлюдненню), відтак – 9 лютого. Якщо ВС додаватиме дні до процедурного врегулювання якихось питань, виправлення протоколу та постанови ЦВК – без зміни її суті – залишається тільки додавати дні...
А що робити в разі, коли інавгурація не відбулася вчасно – нікому, і Конституції також – невідомо. Але зрозуміло, що тоді вже не уникнути звернення до Конституційного суду.
Чиїм складом Кучма досі опікується особисто. Разом із Медведчуком.
От дехто, і я також, дивувалися, чому КС, маючи таку нагоду, не зірвав вибори 26 грудня, розглядаючи "спецзакон", навколо якого нині стільки галасу.
Ну, тоді – з огляду на не таку, як нині, виважену позицію Росії, - це могло б потягти і на державну зраду, загрозу національній безпеці. Та й вибори ці нові нікому не потрібні з вищенаведених причин.
Але як протлумачив би КС ситуацію, що може створитися нині?
Як-як? А як він свого часу протлумачив третій термін Кучми?
А взяти нині, та й визнати, що оце саме третій термін Кучми, дозволений Конституційним судом, і розпочався...
Між іншим, якось ніхто особливо не коментував, чому Янукович врешті, всупереч своїм попереднім заявам, таки пішов у відставку з посади прем'єра? Аби лише продемонструвати свою псевдоопозиційність?
Я б припустила, що відправив його саме Кучма. Щоб не плутався під ногами, коли спливуть два місяці для призначення нового прем'єра. За старого президента... Час вже плине.
Дозволю собі припустити й наступне. В разі, якщо парламент за подібним розвитком подій почне збурюватись, - початок сьомої сесії є непоганим критичним моментом для його розгону.
Знову пригадаймо спеціальне тлумачення з цього приводу Конституційного суду.
А оскільки вибори парламентські дострокові – то й не пропорційні, а змішані. Трохи більше, ніж за півроку до введення в дію змін до Конституції.
Парламентські вибори – замість президентських. Зовсім інша розстановка сил та, головне, без потреби в сильних лідерах.
А що там коїться між партіями в "Нашій Україні"?
А як нині виглядає в соцопитуваннях "помаранчева коаліція" після латентної "прем'єріади", натяків на порозуміння з олігархами, що раптом стали надто вже публічними – як на свою звичку? Нема досліджень?
Отож.
Тоді можна говорити й про реванш.
Оце вже реванш, так реванш.
Не чекаючи і не розмірковуючи – будуть в Ющенка успіхи чи ні, виконає він хоч якісь обіцянки громадянам, чи не зуміє...
А головне – не очікуючи реальних втрат у своєму великому бізнесі...Не лякаючи надто великими запитами Європу. Не порушуючи традиційних відносин зі США. Ну, звісно, повернувшись в обійми Кремля...
З огляду на ці "вигадки", під якими, на жаль – реальні юридично забезпечені і політично зрозумілі підстави – я вже не стала б розглядати витівки Чорновола та Шуфрича у Верховному суді як суцільний замовний цирк.
Замовний, але досить драматичний трюк може вийти.
І потім – в разі чого, які претензії до Верховного суду? І куди на нього скаржитись, - якщо він лише трохи поправить процедуру, не скасовуючи результатів народного волевиявлення?
Залишається сподіватись, що юристи Ющенка продемонструють вищий пілотаж.
Навіть якщо вони вже трохи не розрахували, - попередньо визначаючись із термінами інавгурації – першу несподіванку. Коли ВС, не симетрично до дій після другого туру, скористався колізією в законодавстві і відклав оприлюднення результатів виборів без наявності скарги. Задля якої, власне, оприлюднення й відкладено...
Ну, а окрім суто юридичного мистецтва його адвокатів, Ющенкові залишили – в чому я особисто ніколи не мала сумніву – останній торг, що досі так і не відбувся.
Пан Лавринович після такого приємного в усіх відношеннях засідання Кабміну, де йшлося про інавгурацію, поскаржився на неможливість надати матеріальне забезпечення президенту на пенсії Кучмі. Без закону про гарантії.
Таке-сяке забезпечення президента Кравчука, яким він вже десять років вдовольняється, чомусь тут не підійшло.
Потрібен закон. Про гарантії. Чому про гарантії, а не про забезпечення? І чому не одразу закон про президента?
Натомість все дуже зручно: тут саме продовжує працювати сесія ВР – тож до рішення ВС є час розглянути гарантії Кучмі. Хоча раніше закон цей відкликали через неконституційність...
У Ющенка є, щоправда, угода з Морозом, де записано про сприяння розслідуванню резонансних справ, власне, й справи Гонгадзе... Але якщо на кону вся важка боротьба...
І потім – хіба не оці всі угоди з Морозом, не пакет з конституційною реформою – джерело того "спецзакону" про вибори, через який стільки проблем?
Не моралізуватиму на тему, чи варта "наша перемога" голови одного журналіста. Бо якщо вони опиняться на різних шальках терезів – це не перемога. Принаймні, не наша.
Не дорікатиму тим, хто розривається на всі фронти, намагаючись забезпечити перемогу, тоді як інші переможці вже ділять шкуру невбитого ведмедя, а дехто навіть кує залізо в голосі для майбутніх трибуналів.
Просто спитаю: хіба це не українське прислів'я – не кажи "гоп", поки не перескочиш?
А назад же дороги немає...
Читайте также статьи Ирины Погореловой
Легитимизация-2
Легитимизация
Тому скаргу Януковича у Верховний суд на дії чи бездіяльність ЦВК розглядають як важку, але данину демократії.
Та чим далі - тим менш важку. Радше як юридичний блеф, психологічні дрібні капості, політтехнологічний особистий піар Чорновола та Шуфрича і політичний хід Януковича для збереження за ним кріпосного права на 13 мільйонів душ виборців.
За цією логікою ще трохи, і вийде: Ющенко має ще подякувати тим же Чорноволу та Шуфричу, а врешті – й самому Януковичу за остаточну крапку у своїй легітимізації.
Ще трохи, і ті, хто вміє швидко прозрівати, запитуватимуть в менш спритних: як, ви не знали? Так Чорновіл же був із самого початку спецпроектом команди Ющенка (мабуть, разом із пані Стеців), а Шуфрич...ну, хіба мало в нього колишніх партнерів по бізнесу чи по політичним проектам в таборі опозиції...
А Янукович – він же завжди був для використання...
Одне слово – театр.
І жодної тобі "партії реваншу" за цією невеличкою трупою, що просто урочисто завершує карнавал під назвою "помаранчева революція"...
Дійсно, які можуть бути сумніви в тім, що на тлі світового визнання Ющенка президентом (вже й Путін фактично поступився, залишаються просто–таки занудні американці) – Верховний суд в жодному разі не піде на зрив цього свята.
Та що там світове визнання!
Сам Азаров фактично легалізував Ющенка, увійшовши до оргкомітету з інавгурації й виділивши гроші. Більше того, дав-таки розпорядження МЗСу розсилати запрошення іноземним делегаціям. На яку дату – ніби не відомо. Але виходить, що рішення суду в будь-якому разі сумніву не викликає...
Це, щоправда, трохи псує справжню демократію.
Бо буде правий Симоненко, якщо звинуватить вже не лише ВР, а й якогось виконувача обов'язки прем'єра в тискові на суд. Причому вже не на термін розгляду скарги позивача, а й на саме рішення.
І, дивишся, через ці дрібнички назбирається-таки в наївного Януковича з його анонімними заробітчанами-швейцарцями матеріалу на скаргу до Європейського суду з прав людини...
А ще – додатковий аргумент своїм прибічникам: так хто тут справжній опозиціонер, коли "злочинна влада" сама сприяє новому переможцеві?
Але наразі все в повному порядку.
Як вірно підмітив, здається, пан Рушайло, караул, себто народ, втомився від виборів. "Четвертого туру" не буде.
Можна трохи розшифрувати. Не народ втомився – політики й технологи, касири та польові командири тощо...
Головне ж - немає кого виставити на "четвертий тур", особливо якби йшлося про нові вибори президента.
Щоб ці кандидати могли якось по-новому переграти розподіл електорату на два створені останнім часом табори. Щоб мобілізувати місцевий адмінресурс, не так даморалізований, як зовсім розбещений...
В цих умовах, якби Верховний суд раптом-таки погодився на вимоги Януковича скасувати результати виборів – це визнання стало б радше катастрофою для тих, кому довелось би негайно заводити все з самого початку...
В таборі "злочинного режиму" – там, де значна частина вже й перефарбувалася, і партій для парламентського "туру" настворювала...
Єдиний, хто продовжував би почуватися комфортно в цих умовах – звісно, Кучма. З Медведчуком, звісно.
Сиди собі й сиди, видавай укази й видавай. А ті нехай із своїми виборами хоч зовсім позагинаються...
Хоча й тут є деякий ризик. Допоки народ інавгурації очікує – він ще якось терпляче той Кучмів дерибан терпить, проти якого ВР схвалила малодієву, але грізну постанову-мораторій на приватизацію.
А якщо знов щось таке з виборами вчинити – може народ таки не стриматись...І Білоконь може не встигнути з відпустки повернутися, щоб Банкову захистити...І "прибічників Януковича" на чолі з пані Вітренко не буде кому вчасно до Києва підвезти...
Так що рішення про нові вибори Верховний суд навряд чи ухвалить, навіть якби виявилося, що старі зв'язки пана Маляренка з Медведчуком не так вже й заіржавіли.
Отже, "не испортят нам обедни злые происки врагов"?
Не зовсім.
З огляду на навмисне розміщену на сайті штабу Януковича одну із скарг – ВС може примусити ЦВК дати двом громадянам-позивачам час на оскарження рішення ЦВК. Ці претензії сам же ВС потім, можливо, відхилить так само, як і всі попередні, - але зайві сім днів до інавгурації...
Ну, ще там можуть бути претензії ВС до ЦВК з приводу тлумачення колізії між різними нормами "основного" та "спеціального" закону про вибори...
Решту нам не показали, але те, що є – на мою особисту некваліфіковану, звісно, думку, - "тягне" саме на додаткові процедурні вправи, розраховані лише на одне: відтермінування, а далі, можливо, навіть зрив інавгурації.
Адже ЦВК оголосила Ющенка президентом 10 січня. За Конституцією вступ на посаду має відбутися за 30 днів по оголошенню (не оприлюдненню), відтак – 9 лютого. Якщо ВС додаватиме дні до процедурного врегулювання якихось питань, виправлення протоколу та постанови ЦВК – без зміни її суті – залишається тільки додавати дні...
А що робити в разі, коли інавгурація не відбулася вчасно – нікому, і Конституції також – невідомо. Але зрозуміло, що тоді вже не уникнути звернення до Конституційного суду.
Чиїм складом Кучма досі опікується особисто. Разом із Медведчуком.
От дехто, і я також, дивувалися, чому КС, маючи таку нагоду, не зірвав вибори 26 грудня, розглядаючи "спецзакон", навколо якого нині стільки галасу.
Ну, тоді – з огляду на не таку, як нині, виважену позицію Росії, - це могло б потягти і на державну зраду, загрозу національній безпеці. Та й вибори ці нові нікому не потрібні з вищенаведених причин.
Але як протлумачив би КС ситуацію, що може створитися нині?
Як-як? А як він свого часу протлумачив третій термін Кучми?
А взяти нині, та й визнати, що оце саме третій термін Кучми, дозволений Конституційним судом, і розпочався...
Між іншим, якось ніхто особливо не коментував, чому Янукович врешті, всупереч своїм попереднім заявам, таки пішов у відставку з посади прем'єра? Аби лише продемонструвати свою псевдоопозиційність?
Я б припустила, що відправив його саме Кучма. Щоб не плутався під ногами, коли спливуть два місяці для призначення нового прем'єра. За старого президента... Час вже плине.
Дозволю собі припустити й наступне. В разі, якщо парламент за подібним розвитком подій почне збурюватись, - початок сьомої сесії є непоганим критичним моментом для його розгону.
Знову пригадаймо спеціальне тлумачення з цього приводу Конституційного суду.
А оскільки вибори парламентські дострокові – то й не пропорційні, а змішані. Трохи більше, ніж за півроку до введення в дію змін до Конституції.
Парламентські вибори – замість президентських. Зовсім інша розстановка сил та, головне, без потреби в сильних лідерах.
А що там коїться між партіями в "Нашій Україні"?
А як нині виглядає в соцопитуваннях "помаранчева коаліція" після латентної "прем'єріади", натяків на порозуміння з олігархами, що раптом стали надто вже публічними – як на свою звичку? Нема досліджень?
Отож.
Тоді можна говорити й про реванш.
Оце вже реванш, так реванш.
Не чекаючи і не розмірковуючи – будуть в Ющенка успіхи чи ні, виконає він хоч якісь обіцянки громадянам, чи не зуміє...
А головне – не очікуючи реальних втрат у своєму великому бізнесі...Не лякаючи надто великими запитами Європу. Не порушуючи традиційних відносин зі США. Ну, звісно, повернувшись в обійми Кремля...
З огляду на ці "вигадки", під якими, на жаль – реальні юридично забезпечені і політично зрозумілі підстави – я вже не стала б розглядати витівки Чорновола та Шуфрича у Верховному суді як суцільний замовний цирк.
Замовний, але досить драматичний трюк може вийти.
І потім – в разі чого, які претензії до Верховного суду? І куди на нього скаржитись, - якщо він лише трохи поправить процедуру, не скасовуючи результатів народного волевиявлення?
Залишається сподіватись, що юристи Ющенка продемонструють вищий пілотаж.
Навіть якщо вони вже трохи не розрахували, - попередньо визначаючись із термінами інавгурації – першу несподіванку. Коли ВС, не симетрично до дій після другого туру, скористався колізією в законодавстві і відклав оприлюднення результатів виборів без наявності скарги. Задля якої, власне, оприлюднення й відкладено...
Ну, а окрім суто юридичного мистецтва його адвокатів, Ющенкові залишили – в чому я особисто ніколи не мала сумніву – останній торг, що досі так і не відбувся.
Пан Лавринович після такого приємного в усіх відношеннях засідання Кабміну, де йшлося про інавгурацію, поскаржився на неможливість надати матеріальне забезпечення президенту на пенсії Кучмі. Без закону про гарантії.
Таке-сяке забезпечення президента Кравчука, яким він вже десять років вдовольняється, чомусь тут не підійшло.
Потрібен закон. Про гарантії. Чому про гарантії, а не про забезпечення? І чому не одразу закон про президента?
Натомість все дуже зручно: тут саме продовжує працювати сесія ВР – тож до рішення ВС є час розглянути гарантії Кучмі. Хоча раніше закон цей відкликали через неконституційність...
У Ющенка є, щоправда, угода з Морозом, де записано про сприяння розслідуванню резонансних справ, власне, й справи Гонгадзе... Але якщо на кону вся важка боротьба...
І потім – хіба не оці всі угоди з Морозом, не пакет з конституційною реформою – джерело того "спецзакону" про вибори, через який стільки проблем?
Не моралізуватиму на тему, чи варта "наша перемога" голови одного журналіста. Бо якщо вони опиняться на різних шальках терезів – це не перемога. Принаймні, не наша.
Не дорікатиму тим, хто розривається на всі фронти, намагаючись забезпечити перемогу, тоді як інші переможці вже ділять шкуру невбитого ведмедя, а дехто навіть кує залізо в голосі для майбутніх трибуналів.
Просто спитаю: хіба це не українське прислів'я – не кажи "гоп", поки не перескочиш?
А назад же дороги немає...
Читайте также статьи Ирины Погореловой
Легитимизация-2
Легитимизация