Подорож Ющенка у тил Януковича
Суббота, 18 декабря 2004, 19:50
Ющенко тренується входити у роль чиновника. У п’ятницю у незвичному для себе стилі він відвідав Харків – один із центрів опору помаранчевій революції. Раніше поїздки Ющенка регіонами супроводжувалися відмовою аеропортів приймати його літак, цвяхами під колеса автомобілів, закритими кіноконцертними залами для зустрічей з виборцями і палкими промовами на майдані. Нинішній візит у Харків став ознакою міжцарства, яке утворилося в державі після 22 листопада.
Ющенко сідає в аеропорту – біля трапу з букетом його зустрічає мер Харкова Шумілкін. Квіти – помаранчеві. Далі Ющенко їде на завод імені Малишева. Члени його команди взагалі в шоці – це вперше за два роки їх пускають на якесь підприємство для зустрічі з людьми. Тим більше, що це режимний об’єкт – на Малишева виробляють танки. Після цього Ющенко зустрічається... з активом заводу. Культурний шок і в нього, і в них. Потім Ющенко їде на з’їзд підприємців, а потім – прямий ефір на телебаченні.
Такий комплект незвичних для Ющенка заходів наштовхує на думку, що у країні триває процес визнання нового президента.
Зранку перед візитом на завод Ющенко вирішив провести невеликий мітинг біля воріт підприємства. Зібралася десь тисяча осіб і виглядало це як пікет... під універмагом "Рост", який величезною вивіскою створював фон лідеру "Нашої України".
Гнів Ющенка було звернено на губернатора Кушнарьова – сам екс-керівник області зустрічав у аеропорту Януковича, і, за збігом обставин, через кілька годин Кучма зняв його з посади. Ющенко поносить Кушнарьова за сепаратизм: "У Харкові в хворій голові народжується ідея – а давайте будемо відділятися, створимо ПіСУАР!"
Дістається Кушнарьову і на зустрічі з керівництвом заводу Малишева: "Скільки крові було пролито за Україну, скільки курганів всипаних кістками наших дідів і прадідів в тому числі у ваших степах! І тепер з’являється ідея порізати Україну на шматки – при чому це говорять люди, які зробили найменший вклад у соборність країни".
Керівник танкового заводу правильно розуміє ситуацію: "Ми, малишевці, завжди голосували і будемо голосувати по совісті".
Перед цим Ющенко ходив по цеху заводу. Директор розповідає йому про танки – цього року держава замовила 17 штук – і скаржиться на проблеми. Ющенко хитає головою. Він пригадує, як за часів керівництва НБУ вони за рахунок резервів Центробанку провели контракт з Пакистаном на тисячу танків.
Делегація іде далі, а біля танку БМ-64 "Булат" на кілька секунд зупиняється головний з питань охорони Ющенка Євген Червоненко і замріяним голосом каже: "Після інституту я був командиром роти таких танків...".
Він наздоганяє Ющенка, який уже підійшов до робочих. "С наступающим новым годом!", - сказав Ющенко. "Вас также", - відповіли вони без ентузіазму.
Схоже, працівників не готували до приїзду гостей – на них засалені спецівки, дехто із блакитними стрічками. "Нас ніхто не змушував їх одягати", - відразу говорять вони одному із активістів місцевого штабу Ющенка. Між ними починаються дебати щодо помаранчевої революції:
"Звідки у всіх цих людей, які вийшли на Майдан 21 листопада, були помаранчеві шарфики?!", - питають біло-блакитні.
"А ви на мій подивіться", - з гордістю відповідає активіст штабу. Шарфик у нього явно саморобний, із бахромою.
"Та ви готувалися до революції! Коли Віктор Андрійович скаргу подав до ЦВК, то Степан Богданович Гавриш навіть не був готовий. У вас все було на мазі!", - обурюється "блакитна" трудівниця.
"Вибачте, але це вибори, треба готуватися до всього", - захищає честь штабу його активіст.
"Та що ви тут говорите! Якщо в Києві було 100 тисяч на мітингу – то їх же за щось годувати треба!"
Більш спокійні дебати були між Ющенком і робочими. Вони позалазили на танки – хоча все мало бути навпаки: вождь революції на бронетехніці, а пролетаріат – внизу.
"Якщо у нас буде чесний уряд, за один рік ви відчуєте на власній кишені – що ви живете в іншій країні. Треба лише одна умова – не красти!", - сказав Ющенко і відразу додав: "Я маю на увазі владу".
Анатолій Кінах – єдиний, до речі, супроводжував його із числа лідерів коаліції Ющенка – хитав головою. Він – серед претендентів на місце глави "чесного уряду".
"А давайте по-русски говорить", - відповіли робочі.
"Да неужели вы украинский язык не понимаете!", - чи-то роздратовано, чи-то грайливо сказав Ющенко, але далі почав російською – про те, де і коли треба було "не красти":
"Криворіжсталь – це те ж саме, що завод Малишева. Криворіжсталь піднімали не одне покоління наших дідів. І завод продають зятю президента... При чому різниця між найкращою пропозицією і тим, що заплатили за завод – 2,5 мільярди. Та якщо б таке трапилося в Чехії – завтра півкраїни стояло б на майдані!", - поступово накручує себе Ющенко.
"Це те ж саме, як Єкатерина ІІ своїм любовникам роздавала Таврію! Гарний любовник – отримай 250 гектарів!", - додав Ющенко.
Людей цікаво інше – чому Ющенко разом із Тимошенко.
"Із 102 депутатів моєї фракції проти 67 відкрито кримінальні справи! Чому? Тому що вони не з Януковичем! Коли я їду на схід України, стоїть питання: "чому поруч стоїть ця воровка?". Шановні друзі, сім років Кучма, Суркіс, Медведчук – великий законник! – воюють з цією жінкою! Але якби Юля стояла поруч із Суркісом – вони б їй аплодували!", - сказав Ющенко робітникам.
"Я знаю настрої в Харкові. Ви хочете Януковича? Це Кучма-3. Допоки у нас буде злодійкувата влада – ніхто не самореалізується у цій країні. У нас найнижча зарплата у колишньому Радянському Союзі – нас уже обігнали Вірменія і Казахстан, де самі піски..."
"Прийдіть додому, зайдіть на кухню, дещо з собою захопіть – і змініть рішення!", - відвітався Ющенко з малишевськими працівниками в цеху.
На виході Ющенка чекав сюрприз. По два боки від дверей зібралися з півсотні його прихильників та членів групи підтримки опонента. Одні скандували "Ю-щен-ко!", інші – "Я-ну-ко-вич". Тоді люди за Ющенка стали скандувати "Бан-дю-ко-вич". Ющенко повернувся до блакитних і послав їм поцілунок. Потім його оточили свої, і він почав роздавати автографи.
Але біло-блакитні не заспокоїлися. "Ющенко іде до влади, це Мусоліні і Гітлер!", - волала жінка, яка замість прапорця тримала календар із зображенням Януковича і митрополита Володимира Сабодана. "Уже краще жити з паханами, ніж з бандюгами!"
В цей момент кортеж Ющенка рушив і ледь не наїхав їй на ногу. Від люті вона заколотила руками по капоту. Однак і вона, і машина залишилися цілими. Ющенко поїхав у центральний корпус заводу на зустріч з активом.
"Давайте поговоримо про економіку... Ви пам’ятаєте Богдана Хмельницького..."
"Я скромна людина. [...] Я закінчив на банківському поприщі тим, що увійшов до п’ятірки найкращих банкірів світу. 27 років я вірив – якщо ти професіонал, цим все сказано", - почав агітацію за себе Ющенко.
Потім Ющенко вирішив розповісти про унікальність української нації, яку не треба випробовувати на сепаратизм. "Пам’ятаєте, коли в часи Богдана Хмельницького вселенський патріарх, проїжджаючи українськими селами, у щоденниках зробив помітку: на цій землі навіть жінки і діти вміють читати! Це, друзі, був 1648 рік!".
"Чому президент Польщі Квасненвський говорить: "поляк єден". Чому Путін не говорить: "східні росіяни" або "західні росіяни"? А що у нас? Ідеї хворої людини – створити ПіСУАР".
Керівництво заводу мовчало. Схоже, воно не пригадувало про вселенського патріарха і їм хотілося говорити про економіку. Але замість них говорив Кінах: "Без зміни влади буде неможливо досягти успіхів. Кадрову політику перетворили на банальну торгівлю портфелями". Потім були два питання із залу, і перші особи поїхали далі.
А далі був форум промисловців і підприємців, який організував УСПП Кінаха. Кіноконцертний зал "Україна" на кілька тисяч місць був заповнений вщент, люди стояли в проходах і постійно сварилися, бо один одному закривали сцену. Появу Ющенка зустріли стоячи скандуванням "Ю-щен-ко, Ю-щен-ко".
Конферанс’є повідомив, що в роботі форуму бере участь неназваний представник "фінансових кіл Цюріха" і "депутат Держдуми Іван Старіков" (насправді він ніякий не депутат, а колишній член верхньої палати російського парламенту, а зараз – один із активістів СПС і друг Петра Ющенка – старшого брата лідера "Нашої України").
Найгучніші оплески пролунали на адресу мера Шумілкіна. Він пообіцяв, що третій тур виборів пройде "прозоро і у відповідності до закону", а також зажадав нової держполітики підприємництва, в центрі якої б стояли "розкута людина".
"О концепции украинского экономического прорыва слово предоставляется Анатолию Кинаху", - оголосив конферанс’є п’ятнадцяти хвилинний спіч. Власне, про саму концепцію Кінах нічого не сказав, зате виступав без папірчини і дуже розкуто. За останні місяці опозиційної роботи він значно додав у ораторських талантах.
"Те, що відбувається в Україні, не має аналогу. І масовий порив людей, які вийшли захищати свій голос, має отримати своє завершення. 26 грудня ми повинні обрати легітимного президента України Віктора Ющенка!", - закликав Кінах.
Потім виступив уже названий Іван Старіков, який сказав, що "заздрить українському народу", а також керівники двох підприємств – жінка з відомої бісквітної фабрики і чоловік із Краматорського заводу автогенного устаткування.
Перша розповіла, як їх усіх "обманювала" влада, а "адмінресурс вживав дуже жорстких заходів". Другий вимагав нормальних умов для бізнесу: "За законом більшість підприємців – злочинці!". Виступали вони щиро, дуже хвилювалися і як приз отримали обійми і рукостискання з Ющенком.
Він же вперше за багато місяців виборчої кампанії виступив із економічною промовою. Ющенко розмірковував про "некомпенсоване ПДВ" і "податковий кодекс".
"Цей уряд колишнього прем’єр-міністра Януковича утворив 24 мільярди бюджетної диспропорції при 80-мільярдному бюджеті України! Хіба це нормально?! У цьому залі зібралося багато професорів – з одним "ф". Ви скажіть, як таке може бути?"
"Чи нормально, що 55% економіки працює в тіні? Це Сицилія! Це латино-американська економіка 1920-30-х років!", - обурювався Ющенко.
"Чиновник адміністрації президента п’ять років тому їздив на роботу на п’ятій моделі розбитих жигулів! А зараз він входить до числа найбагатших людей Європи!"
"Як зробити так, щоб перед законом були всі рівні: зять президента, кухарка, аграрії, Кушнарьов?". Останнє прізвище викликало сміх у залі – хоча про відставку його з посади губернатора Кучма тоді ще не повідомив.
"Доки буде два сорти підприємців, одні з яких живуть по пільгам, а інші не по пільгам? Перша постанова, яку ухвалив мій уряд чотири роки тому – я пам’ятаю, це була пізня ніч перед Різдвом – ми тоді скасували 237 постанов попередніх урядів, які надавали пільги сімейним структурам. І за перший рік ми отримали 5 мільярдів додаткових надходжень до бюджету".
"У нашій країні 24 вільні економічні зони! У Китаї і те менше! У нас скоро кожен шматочок землі буде оголошений зоною. Де утворився клан – там вільна зона!"
Висновок із цього політичний: "До того часу поки буде така система влади в Україні – ніхто з нас не відбудеться". "Мої руки не крали. (оплески) У мене немає бізнесу!", - запевнив Ющенко.
Завершив Ющенко словами, що його обличчя зараз – це обличчя України, і одужає він разом із цією державою.
Харизма випромінувалася зі сцени, і люди не шкодували долоней. Але прихильники Януковича і тут переслідували Ющенка. Під кіноконцертним залом "Україна" зібралося близько тисячі "біло-блакитних", які скандуванням "Я-ну-ко-вич" намагалися перекричати трансляцію виступу Ющенка на вулицю, а також блокували автобус із київськими журналістами.
Завершив харківський день Ющенко двогодинним (!) і надзвичайно нудним ефіром на "7 каналі". Запитання Ющенку ставив ведучий, а також люди на площі перед входом до телекомпанії. Загалом їх було осіб двадцять, хоча дівчина з вуличного телебачення не втомлювалася повторювати: "Люди все підходять і підходять!"
Всі під'їзди до "7 каналу" були перекриті міліцією від таких же нечисельних пікетів прихильниками Януковича. Виявилося, у них є свої аналоги ющенківського речитативу "Разом нас багато – нас не подолати!" або "Кучму – геть!". Біло-блакитні скандують "Ющенко – позор!" і "Продали Украину за пару апельсинов". А також повторюють столиці вісі сепаратизму "Донбас! Одеса! Харків! Крим!"
Що також кинулось у очі – значно вищий рівень агресивності у прихильників Януковича до протилежних поглядів, ніж це було в Києві під час приїзду спецгостей із Донбасу. Автор цього матеріалу, коли тільки підійшов до групи, яка пікетувала "7 канал", у перші ж секунди почув характеристику: "Да ти вєдь полний дебіл". Причиною була помаранчева стрічка...
Ющенко сідає в аеропорту – біля трапу з букетом його зустрічає мер Харкова Шумілкін. Квіти – помаранчеві. Далі Ющенко їде на завод імені Малишева. Члени його команди взагалі в шоці – це вперше за два роки їх пускають на якесь підприємство для зустрічі з людьми. Тим більше, що це режимний об’єкт – на Малишева виробляють танки. Після цього Ющенко зустрічається... з активом заводу. Культурний шок і в нього, і в них. Потім Ющенко їде на з’їзд підприємців, а потім – прямий ефір на телебаченні.
Такий комплект незвичних для Ющенка заходів наштовхує на думку, що у країні триває процес визнання нового президента.
Зранку перед візитом на завод Ющенко вирішив провести невеликий мітинг біля воріт підприємства. Зібралася десь тисяча осіб і виглядало це як пікет... під універмагом "Рост", який величезною вивіскою створював фон лідеру "Нашої України".
Гнів Ющенка було звернено на губернатора Кушнарьова – сам екс-керівник області зустрічав у аеропорту Януковича, і, за збігом обставин, через кілька годин Кучма зняв його з посади. Ющенко поносить Кушнарьова за сепаратизм: "У Харкові в хворій голові народжується ідея – а давайте будемо відділятися, створимо ПіСУАР!"
Дістається Кушнарьову і на зустрічі з керівництвом заводу Малишева: "Скільки крові було пролито за Україну, скільки курганів всипаних кістками наших дідів і прадідів в тому числі у ваших степах! І тепер з’являється ідея порізати Україну на шматки – при чому це говорять люди, які зробили найменший вклад у соборність країни".
Керівник танкового заводу правильно розуміє ситуацію: "Ми, малишевці, завжди голосували і будемо голосувати по совісті".
Перед цим Ющенко ходив по цеху заводу. Директор розповідає йому про танки – цього року держава замовила 17 штук – і скаржиться на проблеми. Ющенко хитає головою. Він пригадує, як за часів керівництва НБУ вони за рахунок резервів Центробанку провели контракт з Пакистаном на тисячу танків.
Делегація іде далі, а біля танку БМ-64 "Булат" на кілька секунд зупиняється головний з питань охорони Ющенка Євген Червоненко і замріяним голосом каже: "Після інституту я був командиром роти таких танків...".
Він наздоганяє Ющенка, який уже підійшов до робочих. "С наступающим новым годом!", - сказав Ющенко. "Вас также", - відповіли вони без ентузіазму.
Схоже, працівників не готували до приїзду гостей – на них засалені спецівки, дехто із блакитними стрічками. "Нас ніхто не змушував їх одягати", - відразу говорять вони одному із активістів місцевого штабу Ющенка. Між ними починаються дебати щодо помаранчевої революції:
"Звідки у всіх цих людей, які вийшли на Майдан 21 листопада, були помаранчеві шарфики?!", - питають біло-блакитні.
"А ви на мій подивіться", - з гордістю відповідає активіст штабу. Шарфик у нього явно саморобний, із бахромою.
"Та ви готувалися до революції! Коли Віктор Андрійович скаргу подав до ЦВК, то Степан Богданович Гавриш навіть не був готовий. У вас все було на мазі!", - обурюється "блакитна" трудівниця.
"Вибачте, але це вибори, треба готуватися до всього", - захищає честь штабу його активіст.
"Та що ви тут говорите! Якщо в Києві було 100 тисяч на мітингу – то їх же за щось годувати треба!"
Більш спокійні дебати були між Ющенком і робочими. Вони позалазили на танки – хоча все мало бути навпаки: вождь революції на бронетехніці, а пролетаріат – внизу.
"Якщо у нас буде чесний уряд, за один рік ви відчуєте на власній кишені – що ви живете в іншій країні. Треба лише одна умова – не красти!", - сказав Ющенко і відразу додав: "Я маю на увазі владу".
Анатолій Кінах – єдиний, до речі, супроводжував його із числа лідерів коаліції Ющенка – хитав головою. Він – серед претендентів на місце глави "чесного уряду".
"А давайте по-русски говорить", - відповіли робочі.
"Да неужели вы украинский язык не понимаете!", - чи-то роздратовано, чи-то грайливо сказав Ющенко, але далі почав російською – про те, де і коли треба було "не красти":
"Криворіжсталь – це те ж саме, що завод Малишева. Криворіжсталь піднімали не одне покоління наших дідів. І завод продають зятю президента... При чому різниця між найкращою пропозицією і тим, що заплатили за завод – 2,5 мільярди. Та якщо б таке трапилося в Чехії – завтра півкраїни стояло б на майдані!", - поступово накручує себе Ющенко.
"Це те ж саме, як Єкатерина ІІ своїм любовникам роздавала Таврію! Гарний любовник – отримай 250 гектарів!", - додав Ющенко.
Людей цікаво інше – чому Ющенко разом із Тимошенко.
"Із 102 депутатів моєї фракції проти 67 відкрито кримінальні справи! Чому? Тому що вони не з Януковичем! Коли я їду на схід України, стоїть питання: "чому поруч стоїть ця воровка?". Шановні друзі, сім років Кучма, Суркіс, Медведчук – великий законник! – воюють з цією жінкою! Але якби Юля стояла поруч із Суркісом – вони б їй аплодували!", - сказав Ющенко робітникам.
"Я знаю настрої в Харкові. Ви хочете Януковича? Це Кучма-3. Допоки у нас буде злодійкувата влада – ніхто не самореалізується у цій країні. У нас найнижча зарплата у колишньому Радянському Союзі – нас уже обігнали Вірменія і Казахстан, де самі піски..."
"Прийдіть додому, зайдіть на кухню, дещо з собою захопіть – і змініть рішення!", - відвітався Ющенко з малишевськими працівниками в цеху.
На виході Ющенка чекав сюрприз. По два боки від дверей зібралися з півсотні його прихильників та членів групи підтримки опонента. Одні скандували "Ю-щен-ко!", інші – "Я-ну-ко-вич". Тоді люди за Ющенка стали скандувати "Бан-дю-ко-вич". Ющенко повернувся до блакитних і послав їм поцілунок. Потім його оточили свої, і він почав роздавати автографи.
Але біло-блакитні не заспокоїлися. "Ющенко іде до влади, це Мусоліні і Гітлер!", - волала жінка, яка замість прапорця тримала календар із зображенням Януковича і митрополита Володимира Сабодана. "Уже краще жити з паханами, ніж з бандюгами!"
В цей момент кортеж Ющенка рушив і ледь не наїхав їй на ногу. Від люті вона заколотила руками по капоту. Однак і вона, і машина залишилися цілими. Ющенко поїхав у центральний корпус заводу на зустріч з активом.
"Давайте поговоримо про економіку... Ви пам’ятаєте Богдана Хмельницького..."
"Я скромна людина. [...] Я закінчив на банківському поприщі тим, що увійшов до п’ятірки найкращих банкірів світу. 27 років я вірив – якщо ти професіонал, цим все сказано", - почав агітацію за себе Ющенко.
Потім Ющенко вирішив розповісти про унікальність української нації, яку не треба випробовувати на сепаратизм. "Пам’ятаєте, коли в часи Богдана Хмельницького вселенський патріарх, проїжджаючи українськими селами, у щоденниках зробив помітку: на цій землі навіть жінки і діти вміють читати! Це, друзі, був 1648 рік!".
"Чому президент Польщі Квасненвський говорить: "поляк єден". Чому Путін не говорить: "східні росіяни" або "західні росіяни"? А що у нас? Ідеї хворої людини – створити ПіСУАР".
Керівництво заводу мовчало. Схоже, воно не пригадувало про вселенського патріарха і їм хотілося говорити про економіку. Але замість них говорив Кінах: "Без зміни влади буде неможливо досягти успіхів. Кадрову політику перетворили на банальну торгівлю портфелями". Потім були два питання із залу, і перші особи поїхали далі.
А далі був форум промисловців і підприємців, який організував УСПП Кінаха. Кіноконцертний зал "Україна" на кілька тисяч місць був заповнений вщент, люди стояли в проходах і постійно сварилися, бо один одному закривали сцену. Появу Ющенка зустріли стоячи скандуванням "Ю-щен-ко, Ю-щен-ко".
Конферанс’є повідомив, що в роботі форуму бере участь неназваний представник "фінансових кіл Цюріха" і "депутат Держдуми Іван Старіков" (насправді він ніякий не депутат, а колишній член верхньої палати російського парламенту, а зараз – один із активістів СПС і друг Петра Ющенка – старшого брата лідера "Нашої України").
Найгучніші оплески пролунали на адресу мера Шумілкіна. Він пообіцяв, що третій тур виборів пройде "прозоро і у відповідності до закону", а також зажадав нової держполітики підприємництва, в центрі якої б стояли "розкута людина".
"О концепции украинского экономического прорыва слово предоставляется Анатолию Кинаху", - оголосив конферанс’є п’ятнадцяти хвилинний спіч. Власне, про саму концепцію Кінах нічого не сказав, зате виступав без папірчини і дуже розкуто. За останні місяці опозиційної роботи він значно додав у ораторських талантах.
"Те, що відбувається в Україні, не має аналогу. І масовий порив людей, які вийшли захищати свій голос, має отримати своє завершення. 26 грудня ми повинні обрати легітимного президента України Віктора Ющенка!", - закликав Кінах.
Потім виступив уже названий Іван Старіков, який сказав, що "заздрить українському народу", а також керівники двох підприємств – жінка з відомої бісквітної фабрики і чоловік із Краматорського заводу автогенного устаткування.
Перша розповіла, як їх усіх "обманювала" влада, а "адмінресурс вживав дуже жорстких заходів". Другий вимагав нормальних умов для бізнесу: "За законом більшість підприємців – злочинці!". Виступали вони щиро, дуже хвилювалися і як приз отримали обійми і рукостискання з Ющенком.
Він же вперше за багато місяців виборчої кампанії виступив із економічною промовою. Ющенко розмірковував про "некомпенсоване ПДВ" і "податковий кодекс".
"Цей уряд колишнього прем’єр-міністра Януковича утворив 24 мільярди бюджетної диспропорції при 80-мільярдному бюджеті України! Хіба це нормально?! У цьому залі зібралося багато професорів – з одним "ф". Ви скажіть, як таке може бути?"
"Чи нормально, що 55% економіки працює в тіні? Це Сицилія! Це латино-американська економіка 1920-30-х років!", - обурювався Ющенко.
"Чиновник адміністрації президента п’ять років тому їздив на роботу на п’ятій моделі розбитих жигулів! А зараз він входить до числа найбагатших людей Європи!"
"Як зробити так, щоб перед законом були всі рівні: зять президента, кухарка, аграрії, Кушнарьов?". Останнє прізвище викликало сміх у залі – хоча про відставку його з посади губернатора Кучма тоді ще не повідомив.
"Доки буде два сорти підприємців, одні з яких живуть по пільгам, а інші не по пільгам? Перша постанова, яку ухвалив мій уряд чотири роки тому – я пам’ятаю, це була пізня ніч перед Різдвом – ми тоді скасували 237 постанов попередніх урядів, які надавали пільги сімейним структурам. І за перший рік ми отримали 5 мільярдів додаткових надходжень до бюджету".
"У нашій країні 24 вільні економічні зони! У Китаї і те менше! У нас скоро кожен шматочок землі буде оголошений зоною. Де утворився клан – там вільна зона!"
Висновок із цього політичний: "До того часу поки буде така система влади в Україні – ніхто з нас не відбудеться". "Мої руки не крали. (оплески) У мене немає бізнесу!", - запевнив Ющенко.
Завершив Ющенко словами, що його обличчя зараз – це обличчя України, і одужає він разом із цією державою.
Харизма випромінувалася зі сцени, і люди не шкодували долоней. Але прихильники Януковича і тут переслідували Ющенка. Під кіноконцертним залом "Україна" зібралося близько тисячі "біло-блакитних", які скандуванням "Я-ну-ко-вич" намагалися перекричати трансляцію виступу Ющенка на вулицю, а також блокували автобус із київськими журналістами.
Завершив харківський день Ющенко двогодинним (!) і надзвичайно нудним ефіром на "7 каналі". Запитання Ющенку ставив ведучий, а також люди на площі перед входом до телекомпанії. Загалом їх було осіб двадцять, хоча дівчина з вуличного телебачення не втомлювалася повторювати: "Люди все підходять і підходять!"
Всі під'їзди до "7 каналу" були перекриті міліцією від таких же нечисельних пікетів прихильниками Януковича. Виявилося, у них є свої аналоги ющенківського речитативу "Разом нас багато – нас не подолати!" або "Кучму – геть!". Біло-блакитні скандують "Ющенко – позор!" і "Продали Украину за пару апельсинов". А також повторюють столиці вісі сепаратизму "Донбас! Одеса! Харків! Крим!"
Що також кинулось у очі – значно вищий рівень агресивності у прихильників Януковича до протилежних поглядів, ніж це було в Києві під час приїзду спецгостей із Донбасу. Автор цього матеріалу, коли тільки підійшов до групи, яка пікетувала "7 канал", у перші ж секунди почув характеристику: "Да ти вєдь полний дебіл". Причиною була помаранчева стрічка...
