Наш президент – Тігіпко?

Серед найрізноманітніших версій прихованого змісту того, що відбувається насправді в Україні, не було однієї. Схоже, що весь спектакль із "провладним" Януковичем був розіграний з метою провести врешті-решт зовсім іншого кандидата.

Із самого початку було незрозумілим, чому опонентом Ющенка став саме Янукович?

Гіршого конкурента годі й шукати. У тюрмі сидів, писати не вміє, говорити також не вміє – навіть російською мовою, не кажучи вже про державну. Здається, це єдиний претендент серед всіх відомих політиків, який не зміг перемогти Ющенка в ситуації, коли вся машина адмінресурсу працювала проти останнього.

Чому Януковича підтримує Росія – зрозуміло. Маючи в Москві його кримінальну справу, Путін отримує кишенькового президента-заручника.

Але навіщо Леонід Кучма як чинний президент України підтримує найгіршого з можливих кандидатів? Чому дніпропетровський Кучма має симпатизувати донецькому Януковичу? Чи дійсно він настільки недалекоглядний?

Втрачати Кучмі нічого. Він має настільки низький рейтинг довіри, що його підтримка сама по собі є "ведмежою послугою" для кандидата. Уявіть для прикладу, що залишилося б від рейтингу Ющенка, якби нинішній "гарант" чомусь вирішив підтримати його?

В той же час, керівником виборчого штабу Януковича стає Тігіпко – давній друг зятя Кучми Віктора Пінчука.

Саме Тігіпко з'являється на всіх телеканалах замість донецького кандидата і створює собі образ обережного, розсудливого і спокійного політика.

Таким чином, якщо самостійна передвиборча кампанія зайняла б у керівника НБУ як мінімум рік, то завдяки Януковичу вся Україна дізналася про нього за кілька місяців.

Потім, у момент, коли Янукович вже остаточно програв, а частина прихильників Ющенка розгубилася через відсутність стратегії в його штабі, Кучма раптом згадує про економічну кризу й Нацбанк і закликає Тігіпка вийти зі штабу підтримуваного кандидата.

Що Сергій Леонідович слухняно робить, з одним "але": разом із головуванням в штабі він залишає й НБУ, вирішуючи "повністю присвятити себе політичній діяльності".

І відразу заявляє, що йде в опозицію до Ющенка. "Якщо президентом стане Ющенко, то я заявляю, що буду в опозиції до нового уряду. Я спробую створити кваліфіковану опозицію, яка буде розумно, не дуже емоційно, дуже грамотно опонувати новому уряду та зможе знаходити і пропонувати свої варіанти вирішення і політичних, і економічних проблем", - сказав Тігіпко.

Після цього він скромно заявляє, що "не виключає" своєї участі у майбутніх виборах, якщо вони будуть призначені замість переголосування.

А в середу 1 грудня Тігіпко скликає нову прес-конференцію, де заявляє свою рішучу позицію про призначення повторних виборів президента. Водночас колишній голова виборчого штабу Януковича пропонує… заборонити участь у виборах самому Януковичу.

Неабияким здивуванням для журналістів виявилася заборона ставити питання. Організатори пояснили це тим, що "одна прес-конференція Тігіпка вже відбулася 29 листопада" і графік Сергія Леонідовича "дуже щільний".

Тобто вся так звана "прес-конференція" складалася виключно із зачитування Тігіпком заяви, яку до того ж лідер "Трудової України" пообіцяв розмістити на сайті блоку. Питання – навіщо було збирати журналістів?

Схоже, що лише для привернення до себе уваги. Дійсно, Тігіпко вийшов до журналістів бездоганним – спокійним, упевненим в собі, із сяючими очима. Він нагадував людину, яка нарешті дочекалася свого часу.

Треба визнати, Сергій Леонідович вміє справляти враження. Він досить молодий і симпатичний чоловік. Ну не схожий на лідера з твердою рукою, зате веселий і за словом у кишеню не полізе.

Тобто ідеальний президент-маріонетка. Про що іще може мріяти Кучма, Пінчук і оточення?

Є така давня китайська приказка: "У боротьбі протилежностей завжди виграє третя сторона".