Я перший раз за все життя був справді гордий, що я українець! Поряд не було ні одного косого погляду, всі були свої, всі були об’єднані однією метою – всім набридло таке життя, ми всі прагнули змін і готові були на все заради цього. І це так зігрівало душу, що, якщо б було потрібно, я б простояв на цій кабіні не вісім, а вісімдесят годин. Постійно слухали Ющенка, Юлю, Луценка інших, постійно курсували між майданом, адміністрацією, Кабміном, Верховною Радою, виконували всі прохання провідників майдану.