Зелена енергетика проти зелених Карпат. Як вітряки загрожують дикій природі
Найближчим часом у горах Закарпаття може розпочатися будівництво кількох вітроелектростанцій. На перший погляд – чудова перспектива з огляду на те, що весь світ прагне позбутися від вугілля та газу, спалювання яких призводить до парникового ефекту і кліматичних змін. А російські ракети знищують нашу енергетичну систему.
Науковці та природозахисники, які обома руками підтримують розвиток вітроенергетики загалом, виступають категорично проти конкретних проєктів. Адже якщо вони будуть реалізовані, то дика природа Карпат, яка дивом дожила до нашого часу, буде буквально знищена.
Зокрема йдеться про полонину Боржава, яка входить до так званої Смарагдової мережі, отже, охороняється на міжнародному рівні. А також, про Верховинський Вододільний хребет із його відомою вершиною Пікуй, та про полонину Руну. Вона також претендує на статус об'єкта Смарагдової мережі, але поки що офіційного рішення з цього приводу немає.
В усіх цих та інших місцях дикі полонини збереглися лише тому, що досі не зазнали активного втручання людини, або воно було порівняно невеликим. Тепер, до них прокладуть дороги для важкої техніки і там, де росли дикі трави, будуть викопані котловани під вітряки. А потім на шляху перелітних птахів з'являться й самі вітряки, вищі за піраміду Хеопса.
Навіть якщо не зважати на природу саму по собі, слід сказати, що карпатські полонини грають важливу роль в живленні рік. Якщо полонини в нинішньому вигляді перестануть існувати, навколишні села страждатимуть то від повені, то від посухи.
Чи є розумний вихід із цієї ситуації, коли розвиток зеленої енергетики справді йтиме на користь природі, в черговому випуску "Головної обсерваторії" ми говорили з Оксаною Станкевич-Волосянчук, екологинею громадської організації "Екосфера" та доценткою кафедри зоології Ужгородського національного університету.
Головна обсерваторія
"Головна обсерваторія" – це науково-популярний подкаст.
В ньому ми говоримо, про те, як влаштований наш світ: жива природа, зорі, матерія, давні суспільства тощо.
Розповідаємо про те, яким чином люди дізнаються про те, як влаштований світ. Такі люди – астрономи, генетики, екологи, археологи та інші є гостями нашої "обсерваторії" і нашими провідниками у світ науки.
Ми також говоримо про те, навіщо нам знати, як влаштований світ.
Чесна відповідь на це питання полягає в тому, що це неймовірно цікаво – розбиратися, як "все це працює". Але іноді ще й дуже корисно, адже наука – це не лише пригода, але й велика сила.
Автор та ведучий подкасту – Дмитро Сімонов. Він не біолог, не фізики, не хімік і не астроном. Він науковий журналіст, який разом із вами дуже хоче розібратися в тому, як же все це навкруги влаштовано, як його можна змінити або "полагодити", а коли краще просто спостерігати, але не чіпати руками.
