"Леопарди" для ЗСУ - муки для Шольца. Чому Німеччина так обережно підтримує Україну
25 січня канцлер Німеччини Олаф Шольц оголосив, що Київ таки отримає німецькі танки Leopard 2. Це було важливе для України рішення з присмаком надміру довгого очікування. Українська влада зверталася з проханням про танки західного зразка ще на початку березня, а крига скресла лише тепер.
Шольц своє зволікання пояснював тим, що треба синхронізувати це рішення із західними союзниками. А водночас німецькі урядовці і сам Шольц не приховували, що бояться нової ескалації протистояння з Росією. Що краще пояснює тривале небажання Німеччини брати на себе лідерство у допомозі Україні?
З найперших днів повномасштабного вторгнення Німеччина беззаперечно підтримує боротьбу України проти російської агресії. Це помітно і в заявах посадовців, і в загальних обсягах зброї, які Київ отримує всупереч історичній традиції Берліна триматися осторонь військових протистоянь. Але, як і з танками, процес часто рухається куди повільніше, ніж нам би хотілося.
Значна частина німецького суспільства досі вагається, як ставитися до Росії, і взагалі - чи можна навіть після всього сприймати її як абсолютне зло? Нерішучість щодо поставок зброї для України диктує й історична пам’ять, спрощена до стереотипів. Мовляв: як можна німецькими танками вбивати росіян, перед якими німці завинили у часи Другої світової?
У цьому випуску подкасту "Світ не Sweet" ми з Сергієм Сумлєнним, очільником European Resilience Initiative Center, з’ясовуємо, як варто тлумачити німецьку обережну підтримку України і чи не підважує вона глобальне лідерство Німеччини.
Cвіт не Sweet. Подкаст про міжнародку
"Cвіт не Sweet" – це експериментальний подкаст про міжнародну політику (і не лише), який для вас готують Оленка Куренкова та Олег Павлюк. Автори подкасту можуть забувати прізвища політиків, помилятися, недоречно сміятися, але попри це максимально душевно розповідають про міжнародку і всі важливі події, які відбуваються за межами України.
