Горбачов не повірив у результат: Як в Україні пройшли референдум про Незалежність і перші президентські вибори?

Apple Podcasts | Google Podcasts | Spotify | Soundcloud

1 серпня 1991 року президент Сполучених Штатів Америки Джордж Буш-старший зайшов до переповненої зали засідань Верховної Ради Української РСР.

Уся зала одразу ж залилась оплесками на привітання високого заокеанського гостя. Буш потис руку главі президії Ради Леоніду Кравчуку, спустився до трибуни і почав свій виступ. Виступ, який стане одним із найбільш провальних в його політичній кар'єрі.

"Перш за все, дозвольте мені подякувати Україні за таку сердечну зустріч. Багато століть тому ваші предки нарекли цю землю Україною, тобто кордоном, бо ваші степи зв'язують Європу і Азію.

Однак українці стали прикордонниками іншого роду: сьогодні ви відкриваєте кордони свободи, демократії і вільного підприємництва. Американці глибоко віддані усім цим цінностям, тому дозвольте докладніше пояснити, що ми маємо на увазі, коли говоримо про свободу, демократію і вільне підприємництво".

Але у своїх поясненнях американський лідер дав ясно зрозуміти, що на цьому етапі історії Україна, котра уже на той час проголосила Декларацію про державний суверенітет, може бути вільною країною, але, бажано, у складі СРСР.  

"Американці", - виголошував Буш-старший: "не будуть підтримувати тих, хто прагне до незалежності для того, щоб змінити тиранію, нав'язувану здалеку, місцевим деспотизмом. Вони не будуть допомагати тим, хто заохочує самогубний націоналізм, який породжується на міжнаціональній ненависті".

Анатолій Зленко, перший міністр закордонних справ України, згадував ту промову Буша, яку оглядачі Нью-Йорк Таймс охрестили "котлетою по-київськи":

"Коли це Буш приїздив якраз, все працювало тільки в одному контексті: підтримати передові на той час ідеї Михайла Горбачова щодо перебудови, який відмовляється від тоталітарного режиму, який намагається, так би мовити, започаткувати нову систему, демократичну систему, яка базується на поважанні прав людини, прав національних меншин і таке інше. Єдине, що відкидалося, це право на самовизначення".

Позиція президента Буша не була чимось неочікуваним для українського політичного істеблішменту. Ідея самостійності в Україні тоді лунала досить гучно, але навіть найбільш радикальні з українських демократів не могли сподіватись, що втілити цю ідею вдасться за якихось двадцять днів. 

Ні московського путчу ГКЧП, ні досить швидкої реакції України та проголошення Незалежності ніхто не очікував. Чи то у Вашингтоні, чи то навіть у Києві. Але по суті через три тижні після того, як літак з Бушем-старшим відірвався від української землі, ті самі депутати, які плескали його промові, натиснуть кнопки "за", коли Кравчук зачитає Акт проголошення незалежності.   

Однак одна річ – проголосити утворення незалежної держави, і зовсім інша – добитися реальної незалежності і визнання цієї країни усім світом.

І 24 серпня 1991 року цього не сталося. Але саме того дня був даний старт. 

Далі на шляху до визнання Україні слід було зробити ще два важливих кроки.

Перше – добитися підтримки незалежності усім народом на референдумі.

Друге – обрати першого президента, який стане главою і обличчям держави в розмові з потенційними партнерами.

Обидва завдання мали бути реалізовані 1 грудня 1991 року.

Давайте ж детально пригадаємо, як це було.

Ви можете підписатись на подкаст "Українські 90-ті" у: Apple Podcasts | Google Podcasts | Spotify | Soundcloud

Велика подяка Центральному державному кінофотофоноархіву України імені Г.С. Пшеничного за надані фоно- та відеоматеріали, а також Ярославу Кендзьору за надані архівні відео.

Частина інтерв'ю була взята з сайту проєкту "Розпад Радянського Союзу – Усна історія незалежної України" (http://oralhistory.org.ua/) створений за підтримки Українського Католицького Університету.

Проєкт здійснено за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди учасників заходу не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government

Слухайте також перший епізод подкасту "Українські 90-ті": "Став, бо задушу". 6 днів серпня, коли з'явилась Україна: