Вдови АТО. Про біль втрати і бажання жити

212 переглядів
1
Четвер, 12 березня 2015, 14:47

7 солдатських вдів та 12 діток. Волонтери ініціативи "Діти Героїв України" взяли з собою кореспондента Радіо Свобода у поїздку до родин загиблих Героїв України. У їхніх оселях, біля перетягнутих траурною стрічкою фотографій, стоять квіти, а в їхніх очах – туга та біль. Але юні вдови усміхаються, коли дивляться на своїх дітей. Про те, як живуть "вдови АТО" і як волонтери намагаються їх підтримати дивіться у репортажі.

Авторизуйтесь щоб писати коментарі
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення
IP: 78.111.187.---lola..
Я втратила батька у 12 років.Що відчувала тоді-душевне спустошення та страх за життя мами.Пройшло вже багато десятиліть,але батька мені бракувало та бракує завжди.Тому дівчаточка,як би не було боляче за втратою кохоного.Тримайтеся.Ви потрібні своім дітям.
Усі коментарі
Реклама:
Реклама:
Гречана каша зі смаком смерті. Як кудлатий пес Кузя пережив окупацію Ірпеня. Аудіоверсія
Режисер Євген Афінеєвський: Важливо не дати світу звикнути до війни в Україні, як звикли до війни в Сирії
Тиждень мобілізації в РФ, псевдореферендум на окупованих територіях, Лиман – головне про війну за тиждень
"Документалістика посіла головне місце в українській кіноіндустрії": організатори фестивалю Kharkiv MeetDocs
Усі публікації