2 жовтня 2022, 16:58 — Ірина Лопатіна
Повернутись до публікації
Усі публікації
Майдан під час перемир'я
Четвер, 20 лютого 2014, 05:16
Реклама:
2 жовтня 2022, 05:30 — Анастасія Рінгіс
1 жовтня 2022, 17:44 — Федір Попадюк, Євген Будерацький
"УП.Життя" поспілкувалася із засновницею фестивалю Євгенією Крігсхайм та програмним координатором Денисом Будановим про нові виклики, тенденції у документальному кіно, документалістику як інструмент у боротьбі з фейками, а також перспективи ігрового кіно.
2 жовтня 2022, 10:56 — Ірина Голіздра
І знов співали, хоч у очі дим.
А нам не страшно, нам до крику гірко –
Не вернеться чийсь батько, а чи син.
Усе по колу – майже брат на брата,
Червоне й чорне – майже на війні…
Нас не учили в школі бунтувати,
Та наша Україна у вогні.
Не плач за нами, заридай за тими,
Що відреклися роду і землі.
Вони не нам, собі стріляють в спину.
Не нас, не нас, а тільки їх жалій…
А для того щоб поїсти працювати треба
Працювати і творити - то важка дорога.
Саме так нас научають заповіді Бога.
Як брат брата убиває? То чужа забава!
Про «Героїв». Що герої? Де вони герої?
Щоб сусід убив сусіда ти несеш набої.
Ще маленькими в криниці була б потопила.
До грудей не прикладала, краще б ночі спала.
Маком – зіллям напоїла б, навік сколихала.
На прадідовій могилі танцюють гуцули
Ви ламали, ви трощили, жбурляли каміння
Поламали бо не знали, що таке уміння
На Майдані рідні діти її поховали
Поламали руки, ноги, серце прострелили
Димом чорним до душили. Що Ви наробили?