Янукович на зоні анашу не курив
Вівторок, 27 квітня 2004, 13:21
Свіжий номер газети об'єднаної черкаської опозиції "Вільнодумець" порадував читачів інтерв'ю зі звичайним мешканцем міста Сміла Миколою Московченком, який сидів замолоду в одній зоні з нинішнім прем'єр-міністром України Януковичем.
"Житель Сміли, який відбував покарання разом з Януковичем, проголосує "обома руками" за його президентство" – так називається цей топ-матеріал.
Думаючи, що електорат зобов'язаний знати все, аж до найменших нюансів біографії другого рейтингоносця української політики, "ОБКОМ" вибірково публікує найцікавіші моменти одкровень Московченка.
"Так, я зустрічався з Віктором Федоровичем у Кременчуці в 1968 році, – розповідає Микола Московченко. – Це було в колонії для неповнолітніх, але ми відбували термін у різних загонах, тому близько знайомі не були. Віктора Федоровича я знаю і по 52-й зоні в селищі Єленівка, Єнакієве. Там ми відбували покарання вже вдруге. Це була перша половина 70-х років. Але з ним я не спілкувався – у нас не було нічого спільного. Просто Янукович – людина далекоглядна, займався спортом, читав книги, взагалі жив "іншим" життям, а я – блатував".
Далі автор матеріалу Геннадій Сноз посилює пресинг: "Микола Федорович, подейкують, що Янукович – "бандит". Ви згодні з цим?" "Ну і що? – дивується Московченко. – Я теж бандит, але колишній. Я прийшов до Бога, зараз ходжу до церкви Благої Звістки. А Янукович – гарна людина, оскільки йому вдалося порвати з минулим, його сам Бог підносить..."
"…Близько з ним я не спілкувався, – продовжує ділитися спогадами Московченко. – Знаю, що народився він у Єнакієвому, учився в Донецьку, здається, у гірничому інституті. І так трапилося, що сів. За що конкретно – не знаю. На зоні він був, як у нас говорять, "баклан".
При радянській владі не дуже розбиралися, кого садити. Припустімо, почалася бійка, усі розбіглися, а ти похапцем схопив чужу шапку замість своєї – от і одержав термін. Коли ми курили анашу – Янукович цього не робив, казав: "Сам цього не роблю і вам не раджу". Він, можливо, уже тоді думав про свою долю... Взагалі, він стояв осторонь від кримінального світу, але задніх теж не пас".
"Кажуть, йому довіряли ув'язнені?" – цікавиться журналіст.
"Так, бо він співробітничав з адміністрацією, хоча ким був точно, я вже не пам'ятаю. На "малолітці" ми випускали настільні свердлильні верстати, Янукович працював у механічному цеху. Точно пам'ятаю, що я тоді ще вчився, а він уже працював. А на 52-й "зоні" він, здається, працював механіком".
Зрозуміло, Микола Московченко сьогодні – горою за Януковича і на президентських виборах збирається голосувати тільки за нього: "...Він зумів "піднятися" з самих низів – отже, це сильна і вольова людина, що зможе підняти і державу. Я... обома руками "за".
Загалом він не приховує своєї глибокої симпатії до кандидата в президенти України від коаліції центристських сил, яку благословили сам президент і глава його канцелярії. Воно і не дивно. Тільки от скільки ще спогадів про те, як "я мотав термін на одній зоні із самим Януковичем", буде прочитано до виборів?
P.S. від УП. "Українська правда" звернулася до координатора більшості Степана Гавриша з проханням прокоментувати, чи враховувалось представниками парламентської більшості під час рішення про підтримку Януковича як єдиного кандидата в президенти його кримінальне минуле. На що отримала таку відповідь:
– Коли ви для себе вирішували підтримувати Януковича як кандидата влади, на вас впливав факт його судимостей?
– Ніскільки, бо, підтримавши його як прем'єр-міністра, ми зробили для себе вибір. Я не хотів би зараз говорити на цю тему. Це питання має бути адресоване виключно Віктору Федоровичу Януковичу, і я не збираюся давати з цього приводу оцінки. Можу сказати тільки одне: є чимало людей, які мають більше гріхів, але разом з тим вважають себе особливими демократами і претендують на особливу місію в Україні.
Давайте почекаємо роз'яснень Віктора Федоровича. Можливо, ми в цьому побачимо не сам злочин, а ситуацію, в якій опинився молодий хлопчисько. Можливо, він діяв віддано, захищаючи чиюсь честь. Формально ця ситуація була несправедливо оцінена як злочин. Після цього він був прийнятий у члени ВЛКСМ, члени Комуністичної партії СРСР. Ви знаєте, що це була досить складна система, яка не допускала нечистоти біографії.
Нарешті, мова іде про питання, яке пов'язано з періодом, коли ми всі були молодими. І всі бачили світ у іншому вимірі.
Я можу стверджувати, що ці питання виникали перед американською нацією при виборах кількох президентів, у багатьох випадках перед європейцями. І вони на них відповідали чесно.
– Про які випадки ви говорите?!
– Я думаю, ви можете звернутися до історичних хронік і знайти такі факти.
– А ви особисто знаєте історію судимостей Януковича?
– Знаю достатньо для того, щоб не сумніватися у власному виборі. Він не приховував цього, подаючи інформацію в парламенті, коли його обирали прем'єр-міністром України. Зробивши один вибір, я не маю морального і політичного права робити інший.
– Хіба виборців не відлякуватиме цей факт у біографії Януковича?
– Це справа виборців. Думаю, лише позиція Віктора Федоровича, позиція його політичної команди, вміння найти потрібні слова, щоб його почули, дадуть відповідь на ці запитання. Я також як виборець відчуваю на собі відповідальність за такий вибір.
"Житель Сміли, який відбував покарання разом з Януковичем, проголосує "обома руками" за його президентство" – так називається цей топ-матеріал.
Думаючи, що електорат зобов'язаний знати все, аж до найменших нюансів біографії другого рейтингоносця української політики, "ОБКОМ" вибірково публікує найцікавіші моменти одкровень Московченка.
"Так, я зустрічався з Віктором Федоровичем у Кременчуці в 1968 році, – розповідає Микола Московченко. – Це було в колонії для неповнолітніх, але ми відбували термін у різних загонах, тому близько знайомі не були. Віктора Федоровича я знаю і по 52-й зоні в селищі Єленівка, Єнакієве. Там ми відбували покарання вже вдруге. Це була перша половина 70-х років. Але з ним я не спілкувався – у нас не було нічого спільного. Просто Янукович – людина далекоглядна, займався спортом, читав книги, взагалі жив "іншим" життям, а я – блатував".
Далі автор матеріалу Геннадій Сноз посилює пресинг: "Микола Федорович, подейкують, що Янукович – "бандит". Ви згодні з цим?" "Ну і що? – дивується Московченко. – Я теж бандит, але колишній. Я прийшов до Бога, зараз ходжу до церкви Благої Звістки. А Янукович – гарна людина, оскільки йому вдалося порвати з минулим, його сам Бог підносить..."
"…Близько з ним я не спілкувався, – продовжує ділитися спогадами Московченко. – Знаю, що народився він у Єнакієвому, учився в Донецьку, здається, у гірничому інституті. І так трапилося, що сів. За що конкретно – не знаю. На зоні він був, як у нас говорять, "баклан".
При радянській владі не дуже розбиралися, кого садити. Припустімо, почалася бійка, усі розбіглися, а ти похапцем схопив чужу шапку замість своєї – от і одержав термін. Коли ми курили анашу – Янукович цього не робив, казав: "Сам цього не роблю і вам не раджу". Він, можливо, уже тоді думав про свою долю... Взагалі, він стояв осторонь від кримінального світу, але задніх теж не пас".
"Кажуть, йому довіряли ув'язнені?" – цікавиться журналіст.
"Так, бо він співробітничав з адміністрацією, хоча ким був точно, я вже не пам'ятаю. На "малолітці" ми випускали настільні свердлильні верстати, Янукович працював у механічному цеху. Точно пам'ятаю, що я тоді ще вчився, а він уже працював. А на 52-й "зоні" він, здається, працював механіком".
Зрозуміло, Микола Московченко сьогодні – горою за Януковича і на президентських виборах збирається голосувати тільки за нього: "...Він зумів "піднятися" з самих низів – отже, це сильна і вольова людина, що зможе підняти і державу. Я... обома руками "за".
Загалом він не приховує своєї глибокої симпатії до кандидата в президенти України від коаліції центристських сил, яку благословили сам президент і глава його канцелярії. Воно і не дивно. Тільки от скільки ще спогадів про те, як "я мотав термін на одній зоні із самим Януковичем", буде прочитано до виборів?
P.S. від УП. "Українська правда" звернулася до координатора більшості Степана Гавриша з проханням прокоментувати, чи враховувалось представниками парламентської більшості під час рішення про підтримку Януковича як єдиного кандидата в президенти його кримінальне минуле. На що отримала таку відповідь:
– Коли ви для себе вирішували підтримувати Януковича як кандидата влади, на вас впливав факт його судимостей?
– Ніскільки, бо, підтримавши його як прем'єр-міністра, ми зробили для себе вибір. Я не хотів би зараз говорити на цю тему. Це питання має бути адресоване виключно Віктору Федоровичу Януковичу, і я не збираюся давати з цього приводу оцінки. Можу сказати тільки одне: є чимало людей, які мають більше гріхів, але разом з тим вважають себе особливими демократами і претендують на особливу місію в Україні.
Давайте почекаємо роз'яснень Віктора Федоровича. Можливо, ми в цьому побачимо не сам злочин, а ситуацію, в якій опинився молодий хлопчисько. Можливо, він діяв віддано, захищаючи чиюсь честь. Формально ця ситуація була несправедливо оцінена як злочин. Після цього він був прийнятий у члени ВЛКСМ, члени Комуністичної партії СРСР. Ви знаєте, що це була досить складна система, яка не допускала нечистоти біографії.
Нарешті, мова іде про питання, яке пов'язано з періодом, коли ми всі були молодими. І всі бачили світ у іншому вимірі.
Я можу стверджувати, що ці питання виникали перед американською нацією при виборах кількох президентів, у багатьох випадках перед європейцями. І вони на них відповідали чесно.
– Про які випадки ви говорите?!
– Я думаю, ви можете звернутися до історичних хронік і знайти такі факти.
– А ви особисто знаєте історію судимостей Януковича?
– Знаю достатньо для того, щоб не сумніватися у власному виборі. Він не приховував цього, подаючи інформацію в парламенті, коли його обирали прем'єр-міністром України. Зробивши один вибір, я не маю морального і політичного права робити інший.
– Хіба виборців не відлякуватиме цей факт у біографії Януковича?
– Це справа виборців. Думаю, лише позиція Віктора Федоровича, позиція його політичної команди, вміння найти потрібні слова, щоб його почули, дадуть відповідь на ці запитання. Я також як виборець відчуваю на собі відповідальність за такий вибір.
