"Тимошенко була надто агресивною, Медведчук – надто невиразним..."

Четвер, 24 січня 2002, 00:07
Результати матчу Тимошенко-Медведчук виявилися суперечливими. Навіть думки журналістів УП щодо того, "хто сильніше" розділилися. Хвилювалися обоє - ця зустріч дійсно ознаменувала початок виборчої кампанії, які б терміни наш незавершений виборчий закон не визначав.

Одному з нас, хто був присутнім в студії "Свободи" здалося, що Тимошенко однозначно перемогла, а у деяких слухачів склалося враження, що агресивність Тимошенко межувала з революційністю Вітренко. І в ефірі і на екрані потім було помітно, як нервував Медведчук, зберігаючи "гарне обличчя". Щоб порівняти свої "відчуття" ми звернулися до наших колег-журналістів, більшість з яких із професійної цікавості уважно спостерігали за двобоєм.


Лаврентій Малазонія, телепродюсер:

"Пані Тимошенко мені завжди нагадувала людину з бутафорським хрестом, з бутафорськими терніями, що гучно заявляє з бутафорської Голгофи: "Треба вивести правду на чисту воду!". Вона в черговий раз вивела себе на чисту воду. У цьому випадку в ефірі на "Свободі" з Віктором Медведчуком. Але не це дивно. Дивно, яким чином вона це зробила.

Я не знаю, наскільки на Тимошенко впливає Олександр Мороз, але після цього ефіру в мене склалося враження, що Юлія Володимирівна не перша особа в п'ятірці блоку БЮТі, а номер другий в списку Соцпартії. Я маю на увазі її думку з приводу ухвалення Земельного кодексу. Якби я не чув жіночий голос, а просто читав, я подумав би, що це слова Мороза.

Я думаю, що треба віддати належне лідеру есдеків Медведчуку. І його слова про те, що він ділить жінок на дві категорії - тих, кого поважає, і тих, кого любить - виявилися в цьому диспуті з Юлією Тимошенко. Він виявив до неї повагу. Напевно, на жаль багатьох, не зміг відповісти на любов Юлії Тимошенко до нього. У такому випадку виграла б Юлія Володимирівна. Але це був би вже варіант "За склом" на радіо "Свобода".

Там було ще одна гідна особа, яка сиділа в Празі. Це журналіст Ірина Халупа, яка не дозволила пані Тимошенко спихнути себе".

 
 
В'ячеслав Піховшек, 1+1:

"Мені здається, що на дві третини ситуація на користь Медведчука. Тимошенко зробила тактичну помилку, розпочавши говорити на теми, в яких Медведчук більш сильний. А оскільки вона сама запропонувала тему Земельного кодексу, це дало можливість Медведчуку широко, розгалужено, багато і переконливо говорити - він добре знає цю тему. Хоч, правда, нічого нового він не сказав. Особливо його останні слова - що якщо закон поганий, то його можна поліпшувати - проти цього аргументу знайти контраргумент неможливо.

Якби він говорив короткими і рубаними фразами - він був би ще більш переконливішим. Тимошенко не вдалося змусити його піти на самовиправдовування, мені здається, вона сподівалася, що її гостра атака спровокує виправдовувальний тон.

Дискусія щодо уряду Ющенка, по-моєму, дуже цікава частина, яка дала нам деяку нову інформацію - Тимошенко сказала, щось типу "ми і не мали наміру домовлятися з парламентом". Це нова інформація, оскільки до цього в публічній політиці говорилося, що "ми хотіли працювати з парламентом, але нас звалили олігархи".

Командою Тимошенко були вибрані невдалі аргументи. Я думав, що команда, яка готуватиме Тимошенко, буде більш винахідливою, будуть якісь несподівані атаки, а все звелося до тем, які обговорювалися неодноразово.

Сумарний підсумок - однозначний програш команди Тимошенко. Я сам в "П'ятому куті" неодноразово дебатував з політиками-жінками, і знаю, що можна перемогти тільки двома засобами – це квіти і торт. Політик-чоловік явно програє жінці. Вона може "наїжджати", а якщо він відповідає таким же, виглядає хамом. В неї була величезна статева перевага.

Мені здалися останні слова Тимошенко щодо Суркіса словами невихованої людини. Мені здалася дуже непрофесійною робота ведучих - або вони повинні були працювати за сценарієм, а значить жорстко обривати обох, або, коли в них це не вийшло - дати можливість сперечатися між собою. Вийшла якась суміш. Але, все-таки, треба віддати журналістам належне - вони дали можливість висловитися політикам.

Закінчення програми не на користь Медведчука. По закінченню програми Тимошенко висловилася максимально щодо Медведчука, вона була не такою нервовою, як спочатку, і говорила більш зв'язно. Правда, якби в Медведчука була б можливість відповісти, можливо, був би інший ефект".


Андрій Шевченко, "Новий канал" та "Голос Америки":

"Наскільки нудною була сама дискусія, настільки ж цікавою сама атмосфера. Все, що було навколо, - їхнє привітання, погляди, репліки, гримаси, - супер! Це було справжнє шоу "За склом" і я отримав справжнє вуаєристське задоволення.

Тимошенко виглядала краще, але від самого факту дебатів, думаю, більше виграв Медведчук. Уже те, що він наважився прийти на заздалегідь очевидне "ізбієніє" відкрило його по-новому.

Припускаю, він набрав нових прихильників. Для Юлії Володимирівни це також, звичайно, велика перемога, як і кожен прорив інформаційної блокади".

 
 
Ірина Погорелова, газета "Грані плюс":

"Я вважаю, що в цих дебатах перемогла Тимошенко, тому що вона підготувала ряд ключових питань і відразу взяла ініціативу в свої руки. Крім того, вона підготувала документи, що свідчать про її правоту, що для наших політиків явище досить рідке. А Медведчуку доводилося користуватися демагогічними зворотами.

Мені не дуже сподобалася робота самої "Свободи", яку Юлія сама поправила, скоротивши словесні вставки ведучої з Праги@.


Юлія Мостова, "Дзеркало тижня":

"Я вважаю, що обидва учасники першого живого діалогу за час передвиборчої кампанії не можуть вважатися переможцями. Тимошенко була надто агресивною, Медведчук – надто невиразним. Непрофесійно працювала Прага. У цій ситуації пріоритет повинна була мати Київська студія.

Агресивність Тимошенко - це агресивність відкритого шампанського, вона цілий рік "закупореною" сиділа у власному командному соку, не виїжджаючи в регіони і надзвичайно мало спілкуючись з пресою. Мине час, і я думаю, вона набере форму.

Медведчуку треба віддати належне - він намагався виглядати спокійним, лише кілька разів вийшов з себе і того "не зашкалив" у своїй роздратованості. Обидва політики припустилися нетактовності, очевидної для багатьох, щодо тонкої єврейської теми. Обидва політики вийшли на дебати без нового месиджа, що є недозволеним марнотратством.

І ще один момент, який би я відзначила, - мені було неприємно стати свідком публічної брехні Віктора Медведчука з приводу неможливості його впливу на Інтер і 1+1. Цей заключний акорд поставив для достатньо великої кількості обізнаних людей під сумнів все, що він говорив цього вечора раніше.

У свою чергу, Юлія Тимошенко, можливо, отримала прихильників серед тих, хто не вважає українське населення здатним на рівних із зарубіжними інвесторами брати участь в розподілі земельного ресурсу країни. Але її позиція, безсумнівно може серйозно насторожити як Захід так і Росію.

Єдине, що мене здивувало в цих дебатах, це те, що їх учасники потисли один одному руки - дії кожного з них відносно один одного (через різні обставини) мені здаються тими, що не тиснуть один одному руки (нерукоподаваемые – рос).

Мені здається, було б чесніше обійтися без цього ритуалу. Проте, ми з кожним днем все ближче до Європи…"


Світлана Дорош, шеф-кореспондент представництва ВВС у Києві:

"Переможця в цих дебатах немає, це виглядало, скоріш, як суперечка. Відчувалося, що учасники готувалися продемонструвати, що він краще за іншого і висунути аргументи, які показали б, що він кращий.

Медведчук обрав іншу тактику, чим Григорій Суркіс під час відомого телеефіру з Тимошенко. Він міг міг повести себе, як Суркіс і не підкреслювати своє ставлення до Тимошенко, як до жінки. А тут Медведчук виглядав більше джентльменом, ніж Юлія Володимирівна - леді.

Але, з іншого боку, можна виправдати поведінку Тимошенко - вона знає про цю людину більше, ніж слухачі, і вона спробувала взяти реванш за той ефір з Суркісом.

Олексій Мустафін, "Інтер":

Я думаю, що зустріч в прямому ефірі на "Свободі" тільки підтвердила невміння українських політиків, особливо опозиційних, вести діалог. Діалогу, по суті, не було. Був монолог Тимошенко, який час від часу перемежовувався відповідями Медведчука на питання журналістів - двох ведучих і самої Тимошенко, яка прокурорським тоном намагалася взяти інтерв'ю у візаві. Причому, як мені здається, зовсім не цікавилася відповідями.

Коли Тимошенко поставила останнє запитання, а Медведчуку просто не дали відповісти через нестачу часу - лідер БЮТ зраділа, як дитина. Тим часом питання було абсолютно некоректним - по-перше, документ був процитований невірно - в документі говориться, що "СДПУ(О) - це партія робітників і селян, службовців і підприємців, пенсіонерів, студентів і людей науки", а Тимошенко "випадково" опустила слово підприємців; по-друге, робітників і селян в СДПУ(О) справді немало, більше, аніж в "Батьківщині", і, нарешті, по-третє, Кравчук справді селянський син. Не доярка, звичайно, але про доярок в цитованому документі взагалі нічого не сказано.

Категорично не сподобалося мені і хамське ставлення до журналістів - причому останні, схоже, проти цього навіть не заперечували! Піховшеку в свій час Тимошенко грубіянила, пояснюючи це тим, що він симпатизує Суркісу, адже журналісти "Свободи" симпатизують якраз їй! Якщо такими повинні бути дебати - я проти таких дебатів. Краще вже, як в законі - певний час в ефірі для кожної партії - і говори, що хочеш!

А звинувачення у брехні на адресу Медведчука з боку Юлії Мостової я переадресував би їй особисто. Я думаю, що Юлія Володимирівна (не Тимошенко) прекрасно знає, що Медведчук не є і ніколи не був власником хоч би одного стільця на "Інтері", автомобілів нашому каналу не дарував - а тому керувати їм не може. Я, звичайно, симпатизую соціал-демократії і є членом СДПУ(О), але саме тому добре знаю програмні документи партії - і зокрема положення про самостійність в роботі редакцій і журналістських колективів. Якщо хоче Тимошенко призначати побачення Медведчуку або Медведчук - Тимошенко, нехай роблять це там, де їх приймати згодні. Так буде етичніше.


"Українська правда" у Threads

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування