Партія "Мерседесів"
Понеділок, 14 січня 2002, 11:12
Одна з дивовиж, яка вражає закордонних гостей по приїзду до Києва – це кричуща невідповідність між кількістю "Мерседесів" на вулицях столиці та рівнем життя в державі. Тому дуже добре, що наївні мешканці західноєвропейського краю не гуляли в суботу парком КПІ. У непідготовленої публіки точно щось би не витримало – наївні іноземці подумали б, що потрапили на розборку руських мафіозо.
На жаль, не видно було біля будинку культури Київського політехнічного інституту й Миколи Азарова. Він би міг зібрати розкішну базу даних для перевірки як фізосіб, так і цілих заводів або держкомітетів. Хоча, якщо відверто, навіть у мріях наївно було б застукати головного податківця за переписуванням до блокноту номерних знаків на чорних полірованих лімузинах. Бо в КПІ засідали його спільн… Тьху ти, вибачте, однодумці.
Якось дуже по-тупому виглядав з'їзд кучмістського блоку "За єдину Україну" в пошарпаному залі політехніки. Можливо, це і гарний хід – по-простому, по-народному, без шика зібратися в приміщенні, де зазвичай засідає опозиція. Можливо, це стиль Литвина – не дарма ж Кучма нахвалював його перед пресою як дуже скромну людину. То Пустовойтенко з прямолінійністю таксиста збирав свою "Злагоду" в Національному палаці "Україна". Тепер же "За єдУ" не хоче зайвих звинувачень у використанні адмінресурсу – краще поскромніше. Так що цей момент вони продумали гарно. Але фі – прокололися в іншому. "Мерседеси" ж не заховаєш.
Але досить про клятий автотранспорт українських чиновників. Краще про людей, які продавлюють своїм м'яким місцем шкіряні салони "лексусів" та "джипів" з держномерами.
Головний – Литвин. Прийшов на збори з пластиром на пів-лоба. Ще б вуса – і копія Чапаєв. Відразу видно – начальник. Своєю доповіддю зламав весь регламент з'їзду. Але простити можна – бо писав він її сам особисто, і за зізнанням, йому було боляче вбивати рідне дитя.
Переповідати годинний виступ не варто. Можливо, він з'явиться на сайті kuchma.org.ua. Але про деякі моменти промовчати неможливо.
По-перше, спростування. Виявляється, "За єдУ" іде до влади не їсти, а щоб будувати "державу рівних можливостей". По-друге, визначення. "За єдУ" – це "українські державники-демократи". По-третє, дивний ворог. Литвин виступає проти "просування у політику кланово-олігархічних засад".
Цей момент дуже цікавий. Можливі кілька версій. Олігархи у визначенні Литвина – це тільки Суркіс і Медведчук? Є ще один варіант – може, він просто не в курсі, що його блок висунув кандидатом у народні депутати за округом №16 Віктора Пінчука – чистокровного українського олігарха. Напевно, Литвин не знає, що другий десяток списку відкриває молодий перспективний "олігархик" Андрій Деркач. І що там же №22 – такий собі Равіль Сафіуллін, повноважний представник найзагадковішого українського олігарха Рината Ахметова. Амбіції і першого, і другого вже давно переросли рівень Донецького регіону.
(Версія про те, що Литвин не знає власних кандидатів, - це не пустослів'я. Під час прес-конференції лідер "За єдУ" показав свою непоінформованість щодо того, що блок висунув кандидатом в депутати Івана Плюща.)
Ще одна версія появи антиолігархічного пасажу виставляє Литвина у зовсім поганому світлі. Може, хоч він і історик, але не вловив, що поняття "олігарх" з часів античної Греції "трохи" трансформувалося. Ще один варіант – Литвин просто знущається (жартує, лицемірить…)
Але повернемося до інших показових тез лідера "За єдУ". Отже, по-четверте – амбіції. За словами лідера, програма блоку має мати такий масштаб, "ніби їдеться про десятиліття". Навряд у Литвина синдром Пустовойтенка, який накатав у роки слави "Україну-2010". Просто глава адміністрації президента делікатно натякає, хто стоятиме у керма держави після того, як його шеф відправиться на пенсію.
(До речі, про перспективи. За Литвином, Україна має розробити план співробітництва з ЄС, щоб в 2010 році вступити до цієї організації. Це виходить як раз середина другого президентського терміну наступного "гаранта".)
По-п'яте, функції президента. Литвин нагадав, що саме йому належить визначення "арбітр нації". Він і надалі залишається прихильником президентсько-парламентської моделі. Як аргумент наводить пострадянський простір, який обрав таку форму, зачарований прикладом США.
По-шосте, це Литвин-міжнародник. Він порадив не слухати західних експертів, не поливати брудом Україну за кордоном та йти до Європи, у якій буде місце і для Росії. Підсумовуюче сказане: не залишається сумнівів, хто саме допомагає Кучмі в написанні його промов.
І ще трохи про лідера блоку. Виявляється, Тігіпко злий. Коли два місяці тому шефа кучміної адміністрації несподівано призначили головним "За єдУ", Тігіпко рекламував його пресі як "чудового оратора". Виходить, по-чорному жартував – судячи з тремтячого і невпевненого голосу Литвина на прес-конференції та його неконкретних та обривистих відповідей на прості запитання преси. Одним словом, Тігіпко – гуморист.
Взагалі гумор – це риса всього блоку "За єдУ". Всі вже знають, що адмінресурсом вони не користуються. Але просто цікаво, який ще ресурс – крім адміністративного та гумористичного – є у людей, які перемагатимуть у квітні 2002. Не зважаючи на спроби організаторів заховати від преси кандидатів у депутати "харчоблоку", стараннями кількох дружніх прес-секретарів УП вдалося отримати як список "За єдУ", так і розподіл мажоритарних округів між кандидатами блоку.
Допитливі читачі нехай подивляться. Від скорочень ДПА (державна податкова адміністрація), ОДА (обласна державна адміністрація), РДА (районна державна адміністрація), СБУ (Служба безпеки України), посад "президент" та "гендиректор" списки "За єдУ" аж колять очі.
Якщо ж трохи конкретніше про кандидатів… Читати – саме задоволення. Можна знайти красномовні свідчення деяких цікавих фактів, про які раніше можна було лише здогадуватися. Наприклад, про яскраву політичну ангажованість "позапартійного" голови Держкомітету з питань зв'язку та інформатизації Станіслава Довгого. Виходить, не рівно до нього дихає Партія промисловців і підприємців.
Тут же ми можемо знайти черговий доказ того, що Донецький клан проростає в українську владу. Хто б міг подумати: Михайло Чечетов, перший заступник голови Фонду держмайна – член Партії регіонів.
Ще цікавий момент – люди Пінчука у блоці "За єду". Можна їх знайти і серед невідомих прізвищ. (Позиції у них в списку не найкращі, але, хто його знає, як воно буде. Можливо, блоку дійсно намалюють 30%. Також імовірно, хтось із тих, хто пройде до парламенту, не захоче йти з державної служби, і список посунеться до кандидатів Пінчука.)
Отже, на 50 місці значиться Неустроєв Олександр Леонідович, гендиректор Нікопольського південно-трубного заводу, який належить "Інтерпайпу" Пінчука. Відразу ж за ним – "Млинарич Лілія Вікторівна, позапартійна, ВАТ "Буринський цукровий завод". Поінформовані люди кажуть, що ця ж сама пані була директоркою ТОВ "Вуличне телебачення" під час передвиборної кампанії Кучми в 1999 році. Ще один представник Пінчука – номер 61, Заліський Олександр Іванович. Працює він начальником цеху Нижньодніпровського трубопрокатного заводу. Господар той самий.
Показово, що такі люди опинилися у списку вище, ніж публічно розкручена Олександра Кужель. Хоча, можливо, її участь у виборах просто номінальна або для перестахування – заяв про те, що вона збирається іти з держкомітету регуляторної політики та підприємництва, не було.
Інша річ, що у списку "За єдУ" зустрічаються чинні держсекретарі. Тут логіку збагнути взагалі складно. Коли Кучма запроваджував інститут держсекретарів, то планувалося, що ці люди "вкалюватимуть" на благо Батьківщини 5 років не зважаючи на те, який прем'єр перебуває при владі.
Але ж відкриваємо список і бачимо: №62, Шнипко Олександр Сергійович, перший заступник Державного секретаря Кабміну України, член Партії регіонів; №74, Лушкін Володимир Андрійович, держсекретар Міністерства палива та енергетики України, член НДП.
Якщо ці люди дійсно вирішили стати депутатами, то вони просто зрадили Кучму. Друга версія – Кучма брехав народу України, розповідаючи байки про держсекретарів. Третя – ці особи присутні в списку заради того, щоб кожний більш-менш серйозний чиновник мав стимул для перемоги "харчоблоку". А після виборів дані чиновники мають залишатися на посадах. Однак це виходить обман виборця – адже голосувати їм пропонують саме за цих людей, а не їх дублерів у списку.
Цей третій варіант не стосується мажоритарників. Наприклад, у 88 окрузі балотується Богдан Клюк, заступник держсекретаря міністерства палива та енергетики. Отже, ця людина, без будь-яких "але", вирішила стати депутатом. Тоді ж якого біса кілька місяців тому його призначали на відповідальну посаду у міністерстві, де він мав працювати до 2005 року?
Крім таких моральних парадоксів зустрічається в списку і взагалі кричущий факт або юридичної безграмотності, або неприхованого тиску. У окрузі №93 "За єдину Україну" кандидатом в депутати висунула Володимира Сівковича, який в документах з'їзду значиться як член Партії регіонів. Але ж ця людина… є заступником голови партії "Вперед, Україно!", яка входить до зовсім іншого блоку – "Наша Україна".
У неділю ввечері, вже після з'їзду "За єдУ", УП зв'язалася з лідером "Вперед, Україно!" Віктором Мусіякою. За його словами, Сівкович як був, так і залишається його заступником. Отже, очевидно, що прокучмівський блок порушив закон про вибори.
Однак, які це матиме наслідки "За єдУ", визначатиметься ЦВК. Ми ж продовжимо читати списки блоку. Він багатий показовими фігурами. Від "За єдУ" до парламенту висунуто керівництво парламенту Іван Плющ та Степан Гавриш, головні вуха країни, екс-шеф СБУ Леонід Деркач, заступник Азарова Ігор Кальніченко та єдиний космонавт України Леонід Каденюк.
Є в "За єдУ" і люди-гуманітарії. Список, наприклад, може пролити світло на деякі цікаві метаморфози з каналом "Тоніс", у якого з недалеких часів з'явилися гроші та змінився профіль. Дивимось у список: №77, Костерин Володимир Олександрович, президент Міжнародного конгресу "Злагода", Віце-президент телекомпанії "Тоніс", член НДП. Все дуже просто: перемоги "За єдУ" домагатимуться не тільки УТ-1, пінчуковські ICTV та СТБ, але й маргінальний "Тоніс". Щоправда, подейкують, що головний інвестор у каналу не НДП, а Ринат Ахметов.
На 80 місці у списку блоку співак екс-"громадівець" Дмитро Гнатюк. За округами від блоку повторять спробу пройти до парламенту президент фестивалю "Таврійські ігри" Микола Баграєв та "ректор, що співає" Михайло Поплавський. Загалом же на вибори від блоку у прохідній частині списку та за округами йде 12 руководителей вузів.
Які, до речі, є носіями майже безконтрольного адмінресурсу. Крім того, половина з призначених керівників штабів "За єдУ" – це заступники обласних губернаторів. Крім того, у кожній другій області заступники губернаторів балотуються за мажоритарними округами. Крім того, в прохідній частині списку та за округами балотуються під сотню "директорів" та "президентів" різноманітних комерційних підприємств. Крім того, першій десятці – сім чиновників найвищого рівня. Після цього залишається змиритися з лідерами "харчоблоку" – дійсно, адмінресурсом у них і не смердить.
Читайте також самі списки "харчоблоку":
Вони – "За єдУ"
Вони – "За єдУ". Частина ІІ
На жаль, не видно було біля будинку культури Київського політехнічного інституту й Миколи Азарова. Він би міг зібрати розкішну базу даних для перевірки як фізосіб, так і цілих заводів або держкомітетів. Хоча, якщо відверто, навіть у мріях наївно було б застукати головного податківця за переписуванням до блокноту номерних знаків на чорних полірованих лімузинах. Бо в КПІ засідали його спільн… Тьху ти, вибачте, однодумці.
Якось дуже по-тупому виглядав з'їзд кучмістського блоку "За єдину Україну" в пошарпаному залі політехніки. Можливо, це і гарний хід – по-простому, по-народному, без шика зібратися в приміщенні, де зазвичай засідає опозиція. Можливо, це стиль Литвина – не дарма ж Кучма нахвалював його перед пресою як дуже скромну людину. То Пустовойтенко з прямолінійністю таксиста збирав свою "Злагоду" в Національному палаці "Україна". Тепер же "За єдУ" не хоче зайвих звинувачень у використанні адмінресурсу – краще поскромніше. Так що цей момент вони продумали гарно. Але фі – прокололися в іншому. "Мерседеси" ж не заховаєш.
Але досить про клятий автотранспорт українських чиновників. Краще про людей, які продавлюють своїм м'яким місцем шкіряні салони "лексусів" та "джипів" з держномерами.
Головний – Литвин. Прийшов на збори з пластиром на пів-лоба. Ще б вуса – і копія Чапаєв. Відразу видно – начальник. Своєю доповіддю зламав весь регламент з'їзду. Але простити можна – бо писав він її сам особисто, і за зізнанням, йому було боляче вбивати рідне дитя.
Переповідати годинний виступ не варто. Можливо, він з'явиться на сайті kuchma.org.ua. Але про деякі моменти промовчати неможливо.
По-перше, спростування. Виявляється, "За єдУ" іде до влади не їсти, а щоб будувати "державу рівних можливостей". По-друге, визначення. "За єдУ" – це "українські державники-демократи". По-третє, дивний ворог. Литвин виступає проти "просування у політику кланово-олігархічних засад".
Цей момент дуже цікавий. Можливі кілька версій. Олігархи у визначенні Литвина – це тільки Суркіс і Медведчук? Є ще один варіант – може, він просто не в курсі, що його блок висунув кандидатом у народні депутати за округом №16 Віктора Пінчука – чистокровного українського олігарха. Напевно, Литвин не знає, що другий десяток списку відкриває молодий перспективний "олігархик" Андрій Деркач. І що там же №22 – такий собі Равіль Сафіуллін, повноважний представник найзагадковішого українського олігарха Рината Ахметова. Амбіції і першого, і другого вже давно переросли рівень Донецького регіону.
(Версія про те, що Литвин не знає власних кандидатів, - це не пустослів'я. Під час прес-конференції лідер "За єдУ" показав свою непоінформованість щодо того, що блок висунув кандидатом в депутати Івана Плюща.)
Ще одна версія появи антиолігархічного пасажу виставляє Литвина у зовсім поганому світлі. Може, хоч він і історик, але не вловив, що поняття "олігарх" з часів античної Греції "трохи" трансформувалося. Ще один варіант – Литвин просто знущається (жартує, лицемірить…)
Але повернемося до інших показових тез лідера "За єдУ". Отже, по-четверте – амбіції. За словами лідера, програма блоку має мати такий масштаб, "ніби їдеться про десятиліття". Навряд у Литвина синдром Пустовойтенка, який накатав у роки слави "Україну-2010". Просто глава адміністрації президента делікатно натякає, хто стоятиме у керма держави після того, як його шеф відправиться на пенсію.
(До речі, про перспективи. За Литвином, Україна має розробити план співробітництва з ЄС, щоб в 2010 році вступити до цієї організації. Це виходить як раз середина другого президентського терміну наступного "гаранта".)
По-п'яте, функції президента. Литвин нагадав, що саме йому належить визначення "арбітр нації". Він і надалі залишається прихильником президентсько-парламентської моделі. Як аргумент наводить пострадянський простір, який обрав таку форму, зачарований прикладом США.
По-шосте, це Литвин-міжнародник. Він порадив не слухати західних експертів, не поливати брудом Україну за кордоном та йти до Європи, у якій буде місце і для Росії. Підсумовуюче сказане: не залишається сумнівів, хто саме допомагає Кучмі в написанні його промов.
І ще трохи про лідера блоку. Виявляється, Тігіпко злий. Коли два місяці тому шефа кучміної адміністрації несподівано призначили головним "За єдУ", Тігіпко рекламував його пресі як "чудового оратора". Виходить, по-чорному жартував – судячи з тремтячого і невпевненого голосу Литвина на прес-конференції та його неконкретних та обривистих відповідей на прості запитання преси. Одним словом, Тігіпко – гуморист.
Взагалі гумор – це риса всього блоку "За єдУ". Всі вже знають, що адмінресурсом вони не користуються. Але просто цікаво, який ще ресурс – крім адміністративного та гумористичного – є у людей, які перемагатимуть у квітні 2002. Не зважаючи на спроби організаторів заховати від преси кандидатів у депутати "харчоблоку", стараннями кількох дружніх прес-секретарів УП вдалося отримати як список "За єдУ", так і розподіл мажоритарних округів між кандидатами блоку.
Допитливі читачі нехай подивляться. Від скорочень ДПА (державна податкова адміністрація), ОДА (обласна державна адміністрація), РДА (районна державна адміністрація), СБУ (Служба безпеки України), посад "президент" та "гендиректор" списки "За єдУ" аж колять очі.
Якщо ж трохи конкретніше про кандидатів… Читати – саме задоволення. Можна знайти красномовні свідчення деяких цікавих фактів, про які раніше можна було лише здогадуватися. Наприклад, про яскраву політичну ангажованість "позапартійного" голови Держкомітету з питань зв'язку та інформатизації Станіслава Довгого. Виходить, не рівно до нього дихає Партія промисловців і підприємців.
Тут же ми можемо знайти черговий доказ того, що Донецький клан проростає в українську владу. Хто б міг подумати: Михайло Чечетов, перший заступник голови Фонду держмайна – член Партії регіонів.
Ще цікавий момент – люди Пінчука у блоці "За єду". Можна їх знайти і серед невідомих прізвищ. (Позиції у них в списку не найкращі, але, хто його знає, як воно буде. Можливо, блоку дійсно намалюють 30%. Також імовірно, хтось із тих, хто пройде до парламенту, не захоче йти з державної служби, і список посунеться до кандидатів Пінчука.)
Отже, на 50 місці значиться Неустроєв Олександр Леонідович, гендиректор Нікопольського південно-трубного заводу, який належить "Інтерпайпу" Пінчука. Відразу ж за ним – "Млинарич Лілія Вікторівна, позапартійна, ВАТ "Буринський цукровий завод". Поінформовані люди кажуть, що ця ж сама пані була директоркою ТОВ "Вуличне телебачення" під час передвиборної кампанії Кучми в 1999 році. Ще один представник Пінчука – номер 61, Заліський Олександр Іванович. Працює він начальником цеху Нижньодніпровського трубопрокатного заводу. Господар той самий.
Показово, що такі люди опинилися у списку вище, ніж публічно розкручена Олександра Кужель. Хоча, можливо, її участь у виборах просто номінальна або для перестахування – заяв про те, що вона збирається іти з держкомітету регуляторної політики та підприємництва, не було.
Інша річ, що у списку "За єдУ" зустрічаються чинні держсекретарі. Тут логіку збагнути взагалі складно. Коли Кучма запроваджував інститут держсекретарів, то планувалося, що ці люди "вкалюватимуть" на благо Батьківщини 5 років не зважаючи на те, який прем'єр перебуває при владі.
Але ж відкриваємо список і бачимо: №62, Шнипко Олександр Сергійович, перший заступник Державного секретаря Кабміну України, член Партії регіонів; №74, Лушкін Володимир Андрійович, держсекретар Міністерства палива та енергетики України, член НДП.
Якщо ці люди дійсно вирішили стати депутатами, то вони просто зрадили Кучму. Друга версія – Кучма брехав народу України, розповідаючи байки про держсекретарів. Третя – ці особи присутні в списку заради того, щоб кожний більш-менш серйозний чиновник мав стимул для перемоги "харчоблоку". А після виборів дані чиновники мають залишатися на посадах. Однак це виходить обман виборця – адже голосувати їм пропонують саме за цих людей, а не їх дублерів у списку.
Цей третій варіант не стосується мажоритарників. Наприклад, у 88 окрузі балотується Богдан Клюк, заступник держсекретаря міністерства палива та енергетики. Отже, ця людина, без будь-яких "але", вирішила стати депутатом. Тоді ж якого біса кілька місяців тому його призначали на відповідальну посаду у міністерстві, де він мав працювати до 2005 року?
Крім таких моральних парадоксів зустрічається в списку і взагалі кричущий факт або юридичної безграмотності, або неприхованого тиску. У окрузі №93 "За єдину Україну" кандидатом в депутати висунула Володимира Сівковича, який в документах з'їзду значиться як член Партії регіонів. Але ж ця людина… є заступником голови партії "Вперед, Україно!", яка входить до зовсім іншого блоку – "Наша Україна".
У неділю ввечері, вже після з'їзду "За єдУ", УП зв'язалася з лідером "Вперед, Україно!" Віктором Мусіякою. За його словами, Сівкович як був, так і залишається його заступником. Отже, очевидно, що прокучмівський блок порушив закон про вибори.
Однак, які це матиме наслідки "За єдУ", визначатиметься ЦВК. Ми ж продовжимо читати списки блоку. Він багатий показовими фігурами. Від "За єдУ" до парламенту висунуто керівництво парламенту Іван Плющ та Степан Гавриш, головні вуха країни, екс-шеф СБУ Леонід Деркач, заступник Азарова Ігор Кальніченко та єдиний космонавт України Леонід Каденюк.
Є в "За єдУ" і люди-гуманітарії. Список, наприклад, може пролити світло на деякі цікаві метаморфози з каналом "Тоніс", у якого з недалеких часів з'явилися гроші та змінився профіль. Дивимось у список: №77, Костерин Володимир Олександрович, президент Міжнародного конгресу "Злагода", Віце-президент телекомпанії "Тоніс", член НДП. Все дуже просто: перемоги "За єдУ" домагатимуться не тільки УТ-1, пінчуковські ICTV та СТБ, але й маргінальний "Тоніс". Щоправда, подейкують, що головний інвестор у каналу не НДП, а Ринат Ахметов.
На 80 місці у списку блоку співак екс-"громадівець" Дмитро Гнатюк. За округами від блоку повторять спробу пройти до парламенту президент фестивалю "Таврійські ігри" Микола Баграєв та "ректор, що співає" Михайло Поплавський. Загалом же на вибори від блоку у прохідній частині списку та за округами йде 12 руководителей вузів.
Які, до речі, є носіями майже безконтрольного адмінресурсу. Крім того, половина з призначених керівників штабів "За єдУ" – це заступники обласних губернаторів. Крім того, у кожній другій області заступники губернаторів балотуються за мажоритарними округами. Крім того, в прохідній частині списку та за округами балотуються під сотню "директорів" та "президентів" різноманітних комерційних підприємств. Крім того, першій десятці – сім чиновників найвищого рівня. Після цього залишається змиритися з лідерами "харчоблоку" – дійсно, адмінресурсом у них і не смердить.
Читайте також самі списки "харчоблоку":
Вони – "За єдУ"
Вони – "За єдУ". Частина ІІ
