У Польщі пропонують карати за заперечення "злочинів українських формувань" на Волині

У Польщі опозиційна партія "Право і справедливість" внесла до Сейму законопроєкт, який має на меті полегшити кримінальне переслідування за заперечення злочинів проти поляків на Волині.

Джерело: "Європейська правда" з посиланням на портал Niezalezna.pl

Деталі: Депутати "Права і справедливості" внесли до Сейму проєкт закону про внесення змін до Закону про Інститут національної пам'яті – Комісію з переслідування злочинів проти польського народу та Кримінального кодексу.

Проєкт пропонує уточнити перелік злочинів, які розслідує Інститут національної пам'яті – Комісія з переслідування злочинів проти польського народу.

У відповідне законодавство хочуть додати фразу "злочини членів і колабораціоністів Організації українських націоналістів фракції Бандери (ОУН-Б) та Української повстанської армії (УПА), а також інших українських формувань, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом".

Закон також визначить конкретні організації, які стояли за Волинською трагедією.

"Метою пропонованої поправки є запобігання поширенню брехні про злочини геноциду на Волині... а також припинення героїзації ідеології Організації українських націоналістів бандерівської фракції (ОУН-Б) та Української повстанської армії (УПА)",– йдеться в обґрунтуванні.

На думку авторів проєкту, одразу після Другої світової війни "почалося створення неправдивої інтерпретації подій, знищення і фальсифікація доказів, заперечення, приховування і замовчування злочинів, а також висування виправдань для них".

"Сьогоднішня Україна продовжує проводити історичну політику, яка заперечує факт і, зокрема, масштаби геноциду, вчиненого ОУН-Б та Українською повстанською армією.

У Польщі її дотримуються як представники найвищої української влади, так і окремі громадяни України або громадяни Польщі українського походження, які іноді публічно виступають у Польщі з промовами та співають пісні, прославляючи злочинців ОУН(Б) та Української повстанської армії, зокрема Степана Бандеру", – стверджують автори ініціативи, пригадуючи заяви тодішнього глави МЗС України Дмитра Кулеби, які викликали обурення в Польщі.

За їх словами, це тим більш кричуще, якщо врахувати, що з 24 лютого 2022 року Польща і поляки надали і надають Україні та українцям величезну військову, матеріальну та гуманітарну допомогу на кілька десятків мільярдів злотих.

Тема подій на Волині 1943-1945 років залишається каменем спотикання у двосторонніх відносинах. Та наприкінці листопада міністри закордонних справ Польщі та України Радослав Сікорський та Андрій Сибіга ухвалили спільну заяву щодо питання ексгумацій жертв Волинської трагедії.