Тендер на будівництво військового кладовища виграла щойно створена компанія. Замовник каже, що все законно

Тетяна Олійник — П'ятниця, 2 серпня 2024, 20:28

Ілюстрація до проєкту кладовища. Фото - Міністерство у справах ветеранів

Тендер на будівництво національного меморіального військового кладовища виграв консорціум "Білдінг Юа", яку створили через день після оголошення торгів. Після резонансу у суспільстві, замовник пояснив, що це поширена практика.

Джерело: аналітична система "Youcontrol", заява на сайті державної установи "Національне меморіальне військове кладовище"

Деталі: 1 серпня система Prozorro визначила переможця на будівництво першої черги. Ним став консорціум "Білдінг Юа", який створили наступного дня після оголошення тендера.

Засновниками виступили три підприємства: "Євроелітбуд" (Одеса), "Акам" (Дніпро) і ПАТ "Броварське шляхово-будівельне управління №50" (Київська область). Кінцевими бенефіціарами консорціуму записано одеситів Олександра Ісаєва та Наталю Побережець.

У державній установі пояснюють, що консорціум – це тимчасове об’єднання компаній для реалізації конкретного проєкту.

Дослівно: "Це є розповсюдженою практикою, яка не суперечить законодавству. І в цьому випадку – бізнес об’єднався для участі в такому масштабному проєкті, як створення Національного військового меморіального кладовища".

Деталі: В установі запевнили, що компанії, що увійшли до консорціуму, раніше вже мали досвід реалізації інших проєктів. Зокрема Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодоморів в Україні та ремонту дороги на Миколаївщині.

Водночас там звернулися до консорціуму з проханням надати пояснення щодо ймовірного російського громадянства в одного із співвласників, про що повідомляли ЗМІ.

В установі наголосили, що договір із компанією ще не підписали. Укласти його планують 6 серпня.

Передісторія:

Суперечки навколо будівництва НМВК тривають вже третій рік. Спочатку для цвинтаря не могли визначити локацію: пропонували Лису гору, але потім цей варіант відкинули. Рідні захисників, зокрема загиблих захисників Маріуполя, просили збудувати цвинтар у Києві.
Потім родини погодилися на поховання у Биківні, що затвердила Рада, але і ця локація не підійшла. Це викликало обурення у сімей, адже багато хто не міг поховати своїх загиблих.
Інститут нацпам'яті пропонував збудувати НМВК біля Південного цвинтаря на Київщині, що неподалік від Віти Поштової і Мархалівки.
У березні 2024 року уряд остаточно вирішив, що кладовище збудують на Київщині, але мешканці села Мархалівка вийшли на протест і закликали обрати інше місце.
Патронатна служба "Азову" уже спростувала заяви, що через будівництво НМВК у навколишніх селах зникне вода, а заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Краснолуцький пояснив, що проєкт НМВК не передбачає масової вирубки дерев.
Наприкінці червня проєкт НМВК пройшов державну експертизу. В "Укрдержбудекспертизі" підтвердили, що проєкт кладовища відповідає чинним будівельним нормам, а згодом уряд затвердив вигляд могил.