Все більше українців сприймає контроль з боку держави інтернет-джерел обмеженням свободи − КМІС
Якби держава посилила контроль над інформацією в інтернет-джерелах, то половина українців вважали би такі дії обмеженням їхніх прав і свобод.
Джерело: результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 17-23 лютого
Дослівно КМІС: "У липні 2022 року більшість українців – 60% – погоджувалися, що для зміцнення захистку від ворога держава повинна активніше контролювати інформацію в інтернет-джерелах. Водночас виступали проти і вважали це обмеженням прав і свобод – 30%. До лютого 2024 року ситуація істотно змінилася: наразі більше тих, хто сприймає спроби активніших дій держави щодо інтернет-джерел як обмеження прав і свобод – 49%".
Деталі: Водночас до 44% зменшилася частка тих, хто вважає, що для зміцнення безпеки варто було би більш активно контролювати інформацію в інтернет-джерелах.
Серед тих, хто користується Телеграм-каналами для отримання інформації про бойові дії, 43% погоджуються, що для зміцнення захисту від ворога держава має більш активно контролювала інформацію в інтернет-джерелах.
Водночас серед тих, хто не користується Телеграм-каналами, 46% вважали би такі дії держави як обмеження прав і свобод громадян.
Соціологи пояснюють, що відсутність зв’язку між ставленням до обмежень і використанням ТГ-каналів (і сайтів) пов’язана, скоріш за все, з тим, що вони запитували не про закриття, а про контроль.
"Респонденти могли гадати, що їх це не стосуються, бо вони користуються "правильними" каналами або сайтами", − кажуть соціологи.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький заявив, що зниження з 2022 року частки тих, хто підтримує більш активний контроль державою інформації в інтернет-джерелах, скоріше за все, є наслідком загалом зниження довіри громадян до органів влади. У результаті цього багато громадян можуть сприймати такі ініціативи як спроби цензури та політичні інструменти для приглушення голосів критиків влади.
Він нагадав, що у травні 2022 року 68% вважали, що владу не варто критикувати, а в кінці 2023 року вже 70% вважали, що, навпаки, варто критикувати можливі невдалі рішення чи дії влади.
Дослідження тривало 17-23 лютого. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів опитали 1 052 респонденти у віці від 18 років, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим).
До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України, а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% − для показників, близьких до 10%, 1,5% − для показників, близьких до 5%.
КМІС підкреслює, що за умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Зокрема, у травні 2022 року серед всіх опитаних респондентів 2,5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживає, бо генерація номерів телефонів була випадковою), а нині через вимкнення окупантами телефонного зв’язку до вибірки не потрапило жодного респондента, які б наразі проживали в окупованих населених пунктах (разом з цим із загалом 1 052 респондентів 33 респонденти до 24 лютого 2022 року проживали в населеному пункті, який зараз окупований).
Попри це соціологи вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.
УП 100. Поза межами можливого
"Українська правда" представить свій другий в історії рейтинг лідерів — сотню українців, які роблять найбільший внесок в незалежність та майбутнє України.
