Командувач ВМС розповів, як на початку вторгнення врятували кораблі й уникли висадки росіян на берег

За винятком вимушено затопленого фрегата "Гетьман Сагайдачний", у перші дні війни жоден військовий корабель України не постраждав, бо їх розосередили.

Джерело: командувач Військово-морських сил України віцеадмірал Олексій Неїжпапа в інтерв’ю "Українській правді" 

Деталі: Неїжпапа розповів, що перед повномасштабним вторгненням Росії він розумів, що війна буде не лише на сході України, і як військовий готувався "до найгірших сценаріїв".

"Противник до початку повномасштабної агресії створив повноцінне угруповання десантних сил, зібравши десантні кораблі з усіх флотів, набув спроможності щодо десантування повноцінної бригади морської піхоти одночасно на декількох напрямках. Тому, звісно, я розумів, що війна не буде тільки на Донбасі. Ми це розуміли чудово і до цього готувалися", – заявив він.

Пряма мова: "У ВМС було створено певне угруповання за наказом головнокомандувача Збройних сил. Це угруповання було розосереджено, частина кораблів була в морі, частина знаходилася в інших пунктах базування, нештатних, як кажуть: на цивільних причалах або інших об'єктах. Але більшість кораблів знаходилася в морі. 

Тому в перші дні війни жоден військовий корабель не постраждав після масованих ударів противника, всі вони були розосереджені. Морська авіація також була піднята з аеродромів. У нас немає суттєвих ушкоджень морської авіації на початок повномасштабної агресії".

Деталі: З приводу втрати фрегата "Гетьман Сагайдачний", який затопили, Неїжпапа пояснив, що на "Гетьмані Сагайдачному" на момент повномасштабного вторгнення почалися ремонтно-модернізаційні роботи.

Тому фрегат не можна було ані використати для оборони, ані перебазувати.  

Пряма мова: "На ньому не було взагалі енергетики, всі дизельгенератори підлягали повній заміні, ішов ремонт турбін, все озброєння так само було не в ладу. Як військовий корабель, який міг би брати участь у відбитті агресії, він на той момент не був спроможний взагалі. 

Тому командиром корабля було прийняте розумне рішення, на мій погляд. Це прописано в положенні "Про корабельну службу": корабель не повинен дістатися ворогу. А на той момент ворог дуже швидко просувався через Херсонську область, вже обійшов Херсон, був на підступах до Миколаєва".

Деталі: Командувач ВМС ЗСУ сказав, що лише завдяки тому, що українські бійці зупинили ворога під Вознесенськом у Миколаївській області, росіяни не стали проводити десантну операцію в Чорноморській операційній зоні. 

Неїжпапа пояснив, що Росія мала панування і в повітрі, і на морі, необхідні для висадки на узбережжі, але морська десантна операція, як правило, проводиться в напрямку основного удару противника і за відповідних умов на суходолі.

Пряма мова: "Після повномасштабного вторгнення противник просунувся до Миколаєва, потім пішов на північний захід в обхід Миколаєва в напрямку Вознесенська, щоб увійти в тил Одеської області. Якби тоді наша 80-та бригада Десантно-штурмових військ не зупинила ворога під Вознесенськом, тоді були б створені умови для того, щоб русня почала десантну операцію в Чорноморській операційній зоні. 

Але Військово-морські сили не стояли на місці. Ми здійснювали мінне оборонне загородження на доступних для десанту ділянках. З перших днів підрозділ артилерії морської піхоти й інших бригад, які дислокувалися на той час на Одещині, були заведені в район вогневих позицій. Посилили радіотехнічну, радіолокаційну розвідку як із залученням радіотехнічних постів, так і безпілотних комплексів "Байрактар", щоб виявляти десант противника. 

Тобто ми готувалися теж до таких дій противника. Так, десантування не відбулися, тому що не було на той час створено умов на суходолі, в першу чергу. По-друге, ви знаєте цю історію, коли ми перший раз ударили ракетами "Нептун" по фрегату "Адмірал Ессен". А потім був той же крейсер "Москва". І противник зрозумів, що просто так зайти до наших берегів, не втонувши, буде дуже важко. Тому, звісно, він відмовився від морської десантної операції".