Стало відомо, що робив в окупованому Бердянську нардеп від ОПЗЖ Пономарьов

"Українська правда" — Понеділок, 24 липня 2023, 21:43

Олександр Пономарьов, фото "Опозиційна платформа — за життя"

Журналісти-розслідувачі з'ясували, чим займався в окупованому Бердянську з початку повномасштабного вторгнення депутат ВР від забороненої партії ОПЗЖ Олександр Пономарьов.

Джерело: розслідування програми "Схеми" видання "Радіо Свобода"

Деталі: Журналісти дізналися, що Пономарьов, окрім українського, має громадянство Росії. Документи на його отримання були подані у 2003 році, та у 2007-му виданий новий паспорт по досягненню 45-річчя. Він досі є дійсним.

За даними "Схем", Пономарьов виїхав з Києва у Бердянськ у ніч на 25 лютого 2022 року. По приїзду він одразу вирушив на своє агропідприємство "Бердянські жниварки". Звідси телефонував у приймальню депутата "ОПЗЖ" Юрія Бойка. Ночувати поїхав на колись державну базу відпочинку "Лебеді", приватизовану його родиною – база записана на сестру депутата.

Російська техніка заїхала у Бердянськ ввечері 27 лютого. Наступного дня місто вже було повністю окуповане.

Протягом наступних трьох тижнів Пономарьов активно пересувався окупованим містом: майже щодня відвідував власні підприємства – "Бердянські жниварки", "Азмол" та "НВП Агрінол" – та ввечері повертався на базу відпочинку "Лебеді". Часом його телефон потрапляв у зону дії веж поблизу міської ради, де окупанти розмістили свій штаб.

Наприклад, 1 березня, коли у місто зайшли сили Росгвардії та захопили будівлю міськради, телефон депутата перебував тут протягом двох годин, з сьомої до дев’ятої вечора.

21 березня соратники депутата заявили про викрадення Пономарьова.

Згідно з перехопленнями розмов представників окупаційної влади та оточення нардепа, які робили українські спецслужби, свобода пересування Пономарьова справді була обмежена після 20 березня 2022 року і протягом наступних 10 днів, а його зв’язок із зовнішнім світом забезпечували окупанти.

Але їхнє ставлення до депутата та умови його утримання відрізнялись від звичної поведінки росіян щодо українських бранців. За даними "Схем", депутата могли тримати на базі відпочинку "Парус". Це випливає з аналізу пересувань телефонів низки людей із кола спілкування Пономарьова.

Нардепу дозволяли передавати необхідні речі та комунікувати з родичами та помічниками. Контакт із ним забезпечував представник окупантів з позивним "Богун". Він – працівник ФСБ.

Перехоплення телефонних розмов "Богуна" з помічником депутата В'ячеславом Поліщуком свідчать про те, що працівник ФСБ та український нардеп таки знайшли спільну мову. Пономарьов погодився запустити роботу бізнесу, вказівку про що передав управителю "Агрінола" через "Богуна".

Судячи з перехоплених листувань та телефонних розмов співробітників компаній депутата, які є у розпорядженні "Схем", ймовірні перемовини між Пономарьовим та представником ФСБ "Богуном" тривали 10 днів. І вже 30 березня 2022 року Пономарьов з’явився на власних підприємствах.

Вдалося встановити, що підприємства депутата в окупованому Бердянську після початку окупації та з приїздом туди Пономарьова продовжили виробництво моторних олив – сировину завозили з Росії, туди ж відправляли і щонайменше частину продукції.

Судячи з листувань працівників компаній Пономарьова у Бердянську, він продовжував контролювати робочі процеси.

За даними "Схем", компанії Пономарьова, вочевидь, також допомагали окупаційній владі проводити ремонтні роботи у місті.

Після так званих "референдумів", наприкінці 2022-го – на початку 2023 року, значну частину підприємств з орбіти Пономарьова у Бердянську зареєстрували за законами РФ.

При цьому в частину бізнесу нардепа зайшли росіяни, які раніше у структурі власності не фігурували.

За інформацією "Схем", через Крим, Росію, Грузію та Польщу Пономарьов повернувся в Київ потягом 17 січня 2023 року. І вже через два дні, 19 січня, з'явився на засіданні Верховної Ради. Він жодного разу публічно не пояснив, що робив пів року в окупації та як звідти виїхав.

Нагадаємо:

24 липня за матеріалами СБУ та ДБР Пономарьов отримав підозру в державній зраді.
Силовики встановили, що депутат перейшов на бік ворога на початку війни. Задля збереження власних статків та підприємств, що розташовувались в окупованому Бердянську, він почав співпрацювати із загарбниками.