Арахамія згадав про будні в бункері президента: ходили з Подоляком "красти" вино Тимошенка

"Українській правді" розповіли, як виглядає президентський бункер та хто в ньому опинився у перші дні війни. Чиновники ділили маленькі кімнати, вбиральні і президентський душ, їли сухпаї та "крали" залишки вина з Офісу президента. 

Джерело: матеріал Української правди "Об'єкт №1, або Вся влада – в бункері Зеленського. 24.02: Реконструкція"

Деталі: З першого дня вторгнення у президентському бункері, крім Володимира Зеленського, перебували і спускалися парламентарі, урядовці та спіробітники ОП. З часом бункер перетворився на тісну "рукавичку".

За словами голови фракції "Слуга народу" Давида Арахамії, бункер виглядає як у "Сталкері".

Пряма мова Арахамії: "Так виглядає, чесно кажучи, як у фільмі "Сталкер". Можливо, хтось був у Первомайську в музеї ракетних військ, там, де стратегічна ядерна зброя стояла колись, "Сатана" і таке інше. Там є спуск до ракетної шахти. От це десь такий же самий експірієнс".

Тодішній міністр інфраструктури Олександр Кубраков також провів кілька днів у "Об'єкті №1".

Пряма мова Курбакова: "Все таке: довгий ліфт, якісь там сходи потім, важкі двері. Довгі коридори. А взагалі все таке радянське максимально. Десь воно глибоко під землею. Спускаєшся і спускаєшся…

На метрополітен схоже. Воно відчувалось, що все ж таки будувалось десь разом. Все таке ж приблизно".

Арахамія також розповів, що навіть пропонував президенту Володимиру Зеленському помінятися місцями ночівлі, тому що місце для Зеленського було таким, що "аж шкода його було". Проте у кімнаті президента були й переваги - власний душ. Щоправда, згодом ним почали користуватися всі.

Глава фракції "СН" розповів, що за період війни на "сухпаях" набрав 15 чи 16 зайвих кілограм, а тісні кімнати бункера довелося ділити з іншими.

Найвигідніші умови, за його словами, були у радника голови офісу президента Михайла Подоляка, який зайняв кімнату глави Ради Руслана Стефанчука. 

У кімнаті, передбаченій голові ВР, був власний туалет, поки всі інші тіснилися у вбиральні на коридорі.

Пряма мова Арахамії: "Я, пам'ятаю, жив з Ірою Верещук, у нас дві койки були в такій маленькій казармі. Не знаю, скільки вона там була, десь 11-12 квадратних метрів.

А взагалі, у Подоляка був туалет, а в нас же він на коридорі, там, де всі кабінети. Тобто ми Подоляка дуже… скажімо так, класова ненависть у нас була до нього, тому що він взяв цей кабінет Стефанчука".

Стефанчук же шукав прихистку на окраїнах Києва. Президента і главу Ради вирішили розподілити по різних локаціях, щоб у разі загибелі когось із них, держава не втратила керованість. 

Так, одного разу Стефанчуку довелося спати на козиній фермі. 

А за кілька днів перебування в бункері Арахамія та Подоляк трішки розслабились і пішли "грабувати" холодильник із вином у кабінеті колишнього заступника глави ОП.

Пряма мова Арахамії: "А потім ми з Подоляком згадали, що в Кирила Тимошенка (ексзаступник глави ОП - ред.) в кабінеті був холодильник з вином гарним. І пішли його "грабувати". Вночі це було. Я тоді побачив, як виглядає будівля ОП вночі, коли там прожектори...

Ну це в такому хорор-фільмі наче, знаєте? Все завалено мішками з піском. Ми пробирались, наступили на якогось нацгвардійця, потім вибачались. Бо всі коридори, вони ж були без світла, і ми там з цими ліхтариками з телефонів пробиралися…

Я пам'ятаю, це найсмачніше вино було. Ну, коли ти сидиш на нервах і немає нічого такого, і потім ми знайшли це вино. І було свято таке маленьке".

За словами міністра оборони Олексія Резнікова, за кілька днів в кориторі бункера облаштувався стихійний спортзал, де можна було позайматися працівникам УДО та всім охочим. 

Сам Резніков як міністр оборони має свій бункер, який ділить із головнокомандувачем Валерієм Залужним. 

Однак, за словами Резнікова, за весь час він ночував у бункері максимум кілька днів. Міністр розповів, що на початку вторгнення практикував гостини у друзів. За його словами, він просто приїжджав і залишався на ніч, але щодня змінював локацію.

Пряма мова Резнікова: "Жодну ніч я не провів в одному місці двічі поспіль. Тобто я мав можливість раз на 3-4 доби заскочити додому, взяти свіжу білизну, погодувати кішку, насипати їй корму і дати води. А кожну ніч я ночував в якомусь іншому місці, в друзів, причому кожний раз зненацька. Тобто я собі приймав рішення приблизно по часу, де я знаходжуся і коли я звільняюсь, і кажу: "Я до тебе". І мене всі приймали. Або навіть ті друзі, які поїхали, в яких великі родини багатодітні. Просто я знав, де лежить ключ. Я міг заїхати, відкрити їх помешкання і переночувати.

Це квартири, дачі, залежно, де було там… якісь гаражі. В мене було декілька днів у бункері теж. Але мені там не сподобалось дуже, і я втік з бункера дуже швидко. Я, напевно, в бункері провів 2 ночі тільки".

Міністр пригадав, що одного разу потрапив у будинок з сауною і скористався такою вигодою, проте сеанс довелося перервати через розмову з міністром оборони Австралії. 

Пряма мова Резнікова: "Я зайшов у сауну погрітися, щоб хоча б детокс собі такий зробити і лягти відпочити. І от, значить, я в сауні, і моя приймальня пише, що погодився розмовляти міністр оборони Австралії, включення через 15 хвилин – він десь перелітає, переїжджає, він готовий. Я кажу: "Окей". Я в тих чунях від сауни, в халаті, знімаю цю шапку, на халат вдягаю зверху цю свою флісову кофту – там прізвище, посада на ліпучках. І отак в телефоні по відео розмовляю з міністром оборони Австралії".

Резніков уточнив, що у нього із Залужним по усій країні багато захищених командних пунктів (ЗКП). 

Також він розповів, що привозив Залужному та його команді, яка перебувала в бункері, різні гостинці. Зокрема, "свіжі помідори, перці та навіть свіжину".  

Резніков додав, що головнокомандувач ЗСУ, його заступник Євген Мойсюк, начальник Генштабу Сергій Шаптала та інші були у перші дні в бункері.

Міністр також розповів, що часто запрошував Залужного на каву і це була ціла подія покинути підземелля та подихати свіжим повітрям. 

Пряма мова Резнікова: "У нас із Залужним є формально купа кабінетів по всій країні. Там, де різні військові ЗКП, там ми можемо, якщо треба, працювати. Тому ми з ним проговорювали, що в разі, якщо вже зовсім, то ми знаємо, куди ми переміщуємося, в яку точку або декілька точок, де ми зустрічаємося. Бо завжди, в кожному ЗКП – кабінет міністра і главкома з однією "розпашонкою": з однією умовною приймальнею, кімната робоча, там же зразу маленька кімнатка відпочинку і санвузол".

Слухайте також: