Розвідка Естонії: Дії "вагнерівців" значно не вплинуть на хід війни в Україні

Розвідувальний центр Сил оборони Естонії підготував оперативне зведення щодо спроби збройного заколоту в РФ, яку здійснили найманці групи Вагнера і його наслідків для Росії, Білорусі та України.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Postimees.

Як зазначили в естонській розвідці, можливо, початок заколоту став результатом прорахунку ватажка групи Євгенія Пригожина. Він міг покладатися на підтримку деяких воєначальників і те, що до походу на Москву приєднаються частини регулярної армії. Група "Вагнера" зіткнулася зі слабким опором, але й на бік заколотників ніхто не перейшов.

Ймовірно, Пригожин зрозумів свій прорахунок і шукав виходу із ситуації. Зі свого боку, Александр Лукашенко запропонував прийнятні гарантії безпеки, додали у відомстві.

За даними розвідувального центру, Лукашенко міг бути лише посередником у переговорах, однак тривалі дружні стосунки між ним і Пригожиним мали важливий вплив на розвиток подій.

Лукашенко був зацікавлений у пошуку вирішення ситуації, оскільки його режим безпосередньо залежить від стабільності РФ.

У відомстві повідомили, що на сьогоднішній день Пригожин з'їздив до Білорусі, однак, наскільки відомо, бійці групи Вагнера перебувають на своїх базах на окупованих територіях у Луганській області. Ймовірно, найближчим часом частина "вагнерівців" і справді переїде в РБ.

З одного боку, присутність бійців Вагнера в Білорусії дозволяє Лукашенку використовувати їх як інструкторів підрозділів спеціального призначення. Однак, великий контингент може дестабілізувати обстановку в країні. Наразі невідомо, скільки бійців Вагнера опиниться в Білорусії, додають естонські розвідники.

Судячи з усього, Росія припинить фінансову та іншу підтримку групи Вагнера, бійцям запропонували перейти до складу ЗС РФ.

У розвідці припускають, що РФ лише тільки починає розбиратися з наслідками заколоту. Щодо заколотників можуть бути застосовані суворі заходи, можливе посилення контролю над збройними силами та органами безпеки.

Ймовірно, у найближчій перспективі дії "вагнерівців" не матимуть значного впливу на хід війни в Україні.

Раніше міністри закордонних справ Литви та Латвії закликали НАТО зміцнити свої східні кордони у відповідь на дислокацію бойовиків приватної військової компанії "Вагнера" в Білорусі.

Президент Литви Гітанас Науседа попередив про ризики, які для безпеки Литви може становити перебування "вагнерівців" у Білорусі.