Звинуваченого у держзраді полковника Без’язикова випустили з-під варти після 6,5 років в ізоляторі

Київський апеляційний суд до винесення рішення відпустив під підписку про невиїзд розвідника Івана Без’язикова, якого було звинувачено у державній зраді після звільнення з полону. 

Джерело: журналістка Тетяна Катриченко, яка опублікувала ухвалу суду

Деталі: Іван Без’язиков влітку 2014 року потрапив у полон до росіян на Донеччині, з якого його звільнили в липні 2016 року, а потім отримав підозру у співпраці з окупантами. 

7 квітня 2020 року Шевченківський райсуд Києва виніс вирок полковнику Збройних сил України і засудив Івана Без’язикова до 13 років ув'язнення, але оскільки триває розгляд апеляційної скарги, вирок не набув чинності. 

12 червня 2023 року колегія суддів Київського апеляційного суду задовольнила клопотання Без’язикова та його захисту й змінила запобіжний захід із тримання під вартою на особисте зобов'язання. 

Відтак Івана Без’язикова звільнено з-під варти після 6,5 років перебування в ізоляторі тимчасового тримання на Аскольдовому провулку та в Лук’янівському СІЗО. Поки суд відпустив його під підписку про невиїзд.

Процес в апеляційному суді ще триває, наближаються дебати. 

Пряма мова Катриченко: "Колишній полонений (потрапив у полон біля Степанівки Донецької області у серпні 2014 року), провів у полоні два роки, а після обміну прагнув розповісти, які дані вдалося як розвіднику назбирати у полоні – про розвідуправління т.з. "днр", натомість отримав підозру по ст.111. Лише тому, що комусь щось здалося, і хтось прагнув отримати підвищення за розслідування цієї справи. Як Маргариті, дружині Івана, сказав слідчий: "Хто ваш чоловік? Полковник. І я хочу стати полковником". І став".

Деталі: Журналістка також додала, що Іван Без’язиков, який у липні-серпні 2014 року був начальником розвідки сектора вздовж російського кордону, потрапив у полон у серпні 2014 року, коли йшов із білим прапором забирати тіла загиблих на прохання начальника штабу сектора Петра Ромигайла.

24 серпня 2014 року його вихопили з натовпу військовополонених, яких вели на "парад", та перемістили до розвідуправління т.з. "ДНР".

Без’язикова схиляли до співпраці, але він не погодився, запевнила Катриченко.

Вона заявила, що під час процесу у першій інстанції не було озвучено жодного доказу, який би свідчив про вину підсудного.

Передісторія:

• Військового розвідника, полковника ЗСУ Івана Без'язикова звільнили з полону бойовиків Донбасу 5 липня 2016 року.
• У грудні 2016 року його затримали за підозрою у співпраці з так званою "ДНР". Служба безпеки України заявила, що полковника завербували російські спецслужби і він мав позивний "Дядя Ваня".
• Пізніше СБУ оприлюднила телефонні розмови Без'язикова і його дружини з бойовиками. На одному із записів співробітник т.зв. "міністерства оборони ДНР" Едуард Басурін стверджував, що Без'язиков працює на "ДНР". Шевченківський суд долучив до справи розшифровки.
• Дружина Без'язикова запевняла, що її чоловікові пропонували співпрацю і намагалися вербувати, але він не погодився. Сам полковник пояснював, що в полоні носив військову форму російського зразка, бо в нього більше одягу не було, а зброю йому дали для участі в "інсценуванні", щоб схилити до переходу на бік окупантів майора Руслана Косинського.
• У квітні 2020 року Шевченківський райсуд Києва засудив Івана Без'язикова до 13 років ув'язнення за звинуваченням у державній зраді.